Ухвала

від 20.01.2020 по справі 460/232/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

20 січня 2020 року м. Рівне №460/232/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудима Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом

ОСОБА_1 до Ремчицької сільської ради провизнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій та визнання протиправним і скасування рішення, В С Т А Н О В И В :

16.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Ремчицької сільської ради, ОСОБА_2 , в якому просить:

- визнати протиправною відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,12 га в селі Ремчице Сарненського району Рівненської області, оформленої в п.24 протоколу №55 засідання 55 сесії Ремчицької сільської ради від 10.10.2019;

- визнати протиправною бездіяльність Ремчицької сільської ради щодо неналежного оформлення рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 10.10.2019;

- зобов`язати повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,12 га в межах населеного пункту села Ремчице Сарненського району, яка зареєстрована в Ремчицькій сільській раді 12.09.2019 за №02/11з-114;

- визнати протиправним та скасування рішення Ремчицької сільської ради від 10.10.2019 №1047.

Ухвалою від 17.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій та визнання протиправним і скасування рішення залишено без руху.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

1. заборони Ремчицькій сільській раді Сарненського району Рівненської області приймати будь-яке рішення щодо земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га в межах населеного пункту с.Ремчиці, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, орієнтовно площею 0,12 га, в тому числі щодо затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність або користування - до набрання чинності рішенням суду по даній справі;

2. заборони всі державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-якими іншими особами, уповноваженими на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,12 га, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Ремчиці Сарненського району, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042;

3. заборони ОСОБА_2 подавати до державних реєстраторів прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів , будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав заяву або вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,12 га, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Ремчиці Сарненського району, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042;

4. заборони ОСОБА_2 подавати заяву до Ремчицької сільської ради Сарненського району Рівненської області про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га, яка знаходиться в межах населеного пункту с.Ремчиці Сарненського району, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042 у власність або в користування.

В своїй заяві про забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначає, що 12.09.2019 нею подано до Ремчицької сільської ради заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га в межах населеного пункту с.Ремчиці вул. Новосільська та детально позначено в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцем розташування, які додавалися до заяви. У січні 2020 року отримала витяг з протоколу №55 засідання 55 сесії Ремчицької сільської ради від 10.10.2019, з пункту 24 якого стало відомо, що у задоволенні вказаної заяви їй відмовлено, у зв`язку з тим, що площа наявних вільних земель не дозволяє задовольнити ще одну заяву, так як прийнятий позитивний висновок для інших громадян. Вказує, що надалі їй стало відомо, що рішенням №1047 від 10.10.2019, прийнятим на засіданні 55 сесії Ремчицької сільської ради 7 скликання, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність цієї ж земельної ділянки іншій особі, яка звернулася із відповідною заявою до сільської ради пізніше позивача. Вважає відмову у наданні дозволу протиправною, а рішення Ремчицької сільської ради №1047 від 10.10.2019 прийнятим з порушенням вимог чинного земельного законодавства і таким, що створює штучні умови та перешкоди в оформленні прав на отримання безкоштовно земельної ділянки. Також, вказує, що на даний час земельній ділянці, яку бажає отримати у власність позивач, вже присвоєно кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, що підтверджується відомостями з публічної кадастрової карти. На сьогодні дана земельна ділянка має статус невизначеної форми власності, але у будь-який час сільська рада може прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність іншій особі, що призведе, на думку позивача, до ускладнення чи взагалі унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. Як висновок, забезпечення позову у вигляді заборони сільській раді приймати рішення про передачу земельної ділянки у власність та забороною здійснення будь-яких дій, пов`язаних з реєстрацією права власності, на думку позивача, відповідає предмету адміністративного позову та водночас не зумовлює фактичного вирішення спору по суті до закінчення розгляду справи. Вжиття заходів забезпечення позову про заборону приймати рішення щодо заявленої земельної ділянки не скасовує чинність рішення щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє прийняття рішень щодо окремо взятої ділянки до вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Суд встановив, що предметом розгляду у справі є, зокрема, визнання протиправним та скасування рішення Ремчицької сільської ради від 10.10.2019 №1047 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність іншій особі, а не позивачу.

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 150 КАС подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується ч.1 ст. 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, відтак суд, виходячи з конкретних доказів, зобов`язаний встановити, чи існує хоча б одна із зазначених підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд згідно статті 90 КАС оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Для можливості застосування судом зазначених форм забезпечення позову, про які просить позивач у заяві про забезпечення позову, необхідна наявність певних підстав, передбачених чинним законодавством України.

Предметом спору в даній справі є, зокрема, оскарження рішення Ремчицької сільської ради від 10.10.2019 №1047, згідно з яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки не ОСОБА_1 , а іншій особі.

Відповідно до ч.9 ст. 118 Земельного кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Як підтверджується матеріалами справи, земельній ділянці, стосовно якої позивачу відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо її відведення, на сьогодні присвоєно кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, що підтверджується відомостями з публічної кадастрової карти. Тобто, є обґрунтовані припущення про те, що інша особа здійснила розробку проекту землеустрою, що підтверджується витягом з публічної кадастрової карти України про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, на яку претендувала позивач.

На час розгляду заяви про забезпечення позову, згідно з інформацією, зазначеною в публічній кадастровій карті, земельна ділянка має статус невизначеної форми власності, але у будь-який час сільська рада може прийняти рішення про відведення її у власність іншій особі.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що прийняття Ремчицькою сільською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, та надання її у власність іншій особі, рішення про надання дозволу якій на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є предметом оскарження у цій справі, істотно ускладнить чи унеможливить і знівелює захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав і інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, та призведе до ускладнення чи неможливості виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Враховуючи те, що правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваного рішення Ремчицької сільської ради №1047 від 10.10.2019 року буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, а факт оскарження вказаного рішення не зупиняє його виконання, суд дійшов висновку, що прийняття рішення відповідачем про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність іншій особі до прийняття судом рішення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача у разі задоволення позовних вимог.

Наведене свідчить про наявність реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а тому суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб, передбачений п.2 ч.1 статті 151 КАС, шляхом тимчасової заборони Ремчицькій сільській раді Сарненського району Рівненської області приймати рішення щодо земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність або користування - до набрання чинності рішенням суду по справі №460/232/20.

При цьому, суд звертає увагу, що вжиття судом тимчасових заходів забезпечення позову в даному випадку жодним чином не вплине на можливість реалізації Ремчицькою сільською радою її управлінських функцій після розгляду справи по суті. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову про тимчасову заборону приймати рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачі її у власність або користування не скасовує чинність рішення №1047 від 10.10.2019 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє прийняття рішень щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення окремої взятої земельної ділянки та надання її у власність або користування до вирішення спору по суті.

Щодо вжиття інших заходів забезпечення позову, про які просить позивач у заяві про забезпечення позову, то такі не підлягають задоволенню, оскільки не стосуються предмета спору в даній адміністративній справі, а тому у вжитті решти заходів забезпечення позову - слід відмовити.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом тимчасової заборони Ремчицькій сільській раді Сарненського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04387438, Рівненська область, Сарненський район, с.Ремчиці, вул.Перемоги, 21, 34520) приймати рішення щодо земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність або користування - до набрання чинності рішенням суду по справі №460/232/20.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копії ухвали направити ОСОБА_1 та Ремчицькій сільській раді Сарненського району Рівненської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повну ухвалу складено 20.01.2020

Суддя Гудима Н.С.