Рішення

від 03.07.2020 по справі 460/232/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2020 року м. Рівне №460/232/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.С. Гудими за участю секретаря судового засідання К.І. Свінтозельської та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Дремлюга Ю.С.,

відповідача: представник Долід Л.В.,

третьої особи відповідача: представник Аврамишин С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРемчицької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності і відмови протиправними, зобов`язання вчинення певних дій та визнання протиправним і скасування рішення, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Ремчицької сільської ради та ОСОБА_2 про:

- визнання протиправною відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,12 га в селі Ремчице Сарненського району Рівненської області, оформленої в п.24 протоколу №55 засідання 55 сесії Ремчицької сільської ради від 10.10.2019;

- визнання протиправною бездіяльності Ремчицької сільської ради щодо неналежного оформлення рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 10.10.2019р.,

- зобов`язання Ремчицької сільської ради повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,12 га в межах населеного пункту села Ремчице Сарненського району, яка зареєстрована в Ремчицькій сільській раді 12.09.2019 за №02/11з-114;

- визнання протиправним та скасування рішення Ремчицької сільської ради від 10.10.2019 №1047 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 20.01.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов шляхом тимчасової заборони Ремчицькій сільській раді Сарненського району Рівненської області приймати рішення щодо земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, кадастровий номер 5625485800:01:003:0042, що знаходиться за адресою: с.Ремчиці, вул.Новосільська, Сарненський район, Рівненська область, щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність або користування - до набрання чинності рішенням суду по справі №460/232/20 (а.с.24-29).

Цього ж дня суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.30-32).

На виконання вимог вказаної ухвали суду 22.01.2020 позивач подала до суду нову редакцію позову (а.с.38-42), у якому просила:

- визнати протиправною відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,12 га в селі Ремчице Сарненського району Рівненської області, яка викладена в п.24 протоколу №55 засідання п`ятдесят п`ятої сесії Ремчицької сільської ради від 10.10.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ";

- визнати протиправною бездіяльність Ремчицької сільської ради щодо неналежного оформлення рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,12 га в межах населеного пункту села Ремчице, яке прийняте 10.10.2019;

- зобов`язати Ремчицьку сільську раду повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,12 га в межах населеного пункту села Ремчице Сарненського району, яка зареєстрована в Ремчицькій сільській раді за №02/11з-114 від 12.09.2019 з урахуванням встановлених судом обставин;

- визнати протиправним та скасувати рішення Ремчицької сільської ради від 10.10.2019 №1047 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 .

На обґрунтування позову зазначено, що 12.09.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га, для ведення садівництва в межах населеного пункту с.Ремчице. Повідомила, що до вказаної заяви позивач долучила усі необхідні документи. Оскільки станом на 13.01.2020 жодної інформації щодо рішення за результатом розгляду поданої заяви на адресу позивача не надійшло, то остання звернулася до відповідача з усним зверненням про надання копії такого рішення . Листом від 13.01.2020 у відповідь на вказане звернення відповідач повідомив, що рішення з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не приймалося, оскільки у задоволенні її заяви відмовлено. На підтвердження вказаної обставини відповідач надав ОСОБА_1 витяг з протоколу засідання сесії ради від 10.10.2019 по вказаному питанню. Позивач вважає відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка викладена в п.24 протоколу №55 засідання п`ятдесят п`ятої сесії Ремчицької сільської ради від 10.10.2019, протиправною та такою, що порушує її права та законні інтереси, оскільки відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, не вказав жодної з обставин, передбачених ч.7 ст.118 КАС України. Крім того, відсутність належним чином оформленого рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання свідчить про протиправну бездіяльність сільської ради. Зауважила, що відповідач незаконно надав перевагу у розгляді заяви особі, які звернулася із заявою пізніше, а відтак рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва у власність ОСОБА_2 підлягає скасуванню. За таких обставин, просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26.02.2020. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (а.с.43-45).

25.02.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи ОСОБА_2 щодо позову, у яких останній зазначив, що громадянка ОСОБА_1 при поданні своєї заяви на отримання у власність земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не надала жодних документів, що надають їй перевагу на отримання позачергово чи з інших пільгових підстав земельної ділянки. Зауважив, що безпідставно вважати, що заява ОСОБА_1 від 12.09.2019 повинна розглядатися першочергово, ніж його заява від 13.09.2019, оскільки обидві включені до порядку денного сесії сільської ради та розглядалися в межах однієї сесії. Зазначив, що будь-якої черговості розгляду заяв, які надійшли одночасно, законодавством не передбачено. Вважає, що відповідач діяв в межах, у спосіб та в порядку, визначеного чинним законодавством. З огляду на наведене, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В підготовчому засіданні 26.02.2020 розгляд справи відкладено на 16.03.2020 через неявку відповідача з поважних причин та необхідністю витребування в останнього додаткових доказів по справі (а.с.71).

16.03.2020 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав у зв`язку з їх безпідставністю (а.с.76-79). На обґрунтування заперечень вказав, що згідно з п.22 Порядку денного Протоколу №55 від 10.10.2019 сільською радою розглянуто питання та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі під №5625485800:01003:0042 для ОСОБА_2 , а згідно з п.23 Порядку денного Протоколу №55 від 10.10.2019 - ОСОБА_3 , який є чоловіком позивача ОСОБА_1 А отже, на думку відповідача, достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як подружжя набули у спільну сумісну власність земельну ділянку за заявою ОСОБА_3 , їхні інтереси жодним чином не порушено, а Ремчицька сільська рада в повному обсязі забезпечила право громадян на отримання земельної ділянки відповідної категорії. Зазначив, що громадянка ОСОБА_1 до заяви про отримання у власність земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не надала жодних документів, згідно з якими вона мала б перевагу на отримання позачергово земельної ділянки. За таких обставин, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 16.03.2020 оголошено перерву до 25.03.2020, у зв`язку з повторним витребуванням у відповідача доказів по справі (а.с.85-87).

24.03.2020 від відповідача надійшли докази, що витребовувалися судом.

Ухвалою суду від 25.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження, оголошено перерву до 08.04.2020 через неявку учасників справи у зв`язку з запровадженням в Україні карантину (а.с.127-129).

Ухвалою суду від 08.04.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.05.2020 у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення через продовження карантинних заходів по Україні (а.с.137-139).

Ухвалою суду від 08.05.2020 підготовче засідання у справі відкладено до 10.06.2020 з підстав, визначених п.3 ч.2 ст.181 КАС України (а.с.148-150).

Ухвалою суду від 10.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 01.07.2020 (а.с.163-164).

01.07.2020 в судовому засіданні учасниками справи були надані пояснення, що збігаються з викладеними у заявах по суті справи. Представник позивача підтримав позов, з підстав, зазначених у ньому та просив позов задовольнити повністю. Відповідач, в свою чергу, підтримав заперечення проти позову і просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві. Представник третьої особи щодо задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених у письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи. В судовому засіданні оголошено перерву до 03.07.2020 у зв`язку з витребування додаткових доказів (а.с.176).

03.07.2020 в судовому засіданні третя особа надала витребувані судом докази (а.с.178-183).

В судовому засіданні 03.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши заяви по суті справи та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

12.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до Ремчицької сільської ради з заявою по надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва 0,12 га, яка розташована в с.Ремчиці, яка зареєстрована за вх.№02/11з-114 (а.с.7). До заяви позивачем додано усі необхідні документи, зокрема, копію паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного коду, абрис розміру земельної ділянки (а.с.8).

13.09.2019 ОСОБА_2 звернувся до Ремчицької сільської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва 0,12 га, яка розташована в с.Ремчиці за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, яка зареєстрована за вх.№02/11з-93 (а.с.13). До заяви ОСОБА_2 долучив усі необхідні документи, а саме: копію паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного коду, викопіювання з плану землекористування Ремчиської сільської ради з нанесеною земельною ділянкою (а.с.14).

Відповідно до розпорядження сільського голови Ремчицької сільської ради №83 від 30.09.2019 вирішено скликати 55 сесію Ремчицької сільської ради сьомого скликання на 10.10.2019, на розгляд якої, зокрема, внести питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 (п.1.22) та ОСОБА_1 (п.1.24) (а.с.181-183).

Згідно з висновком постійної комісії з питань сільськогосподарського виробництва, розвитку індивідуальних підсобних господарств та земельної реформи Ремчицької сільради №7-18 від 10.10.2019 вирішено погодити проект рішення сільської ради "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 " та згідно з висновком цієї ж комісії №7-20 - вирішено погодити відмову у наданні дозволу на складанні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 (а.с.94-97, 98,99).

Як свідчить зміст витягу з протоколу п`ятдесят п`ятої сесії Ремчицької сільської ради №55 від 10.10.2019 в ході розгляду питання порядку денного №24 вказаної сесії щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 на підставі її заяви від 12.09.2019 запропоновано відмовити у задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 зв`язку з відсутністю вільної земельної ділянки. Результати голосування: "за" - 8, "проти" - немає. Рішення сільської ради з даного питання від 10.10.2019 не прийнято (а.с.100-102).

Поряд з цим, рішенням Ремчицької сільської ради Сарненського району Рівненської області сьомого скликання №1047 від 10.10.2019 за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_2 , останньому надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1200 га для індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 , за рахунок земель запасу житлової і громадської забудови Ремчицької сільської ради (а.с.15).

Матеріали справи також свідчать, що 20.12.2019 рішенням Ремчицької сільської ради Сарненського району №1086 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5625485800:01:003:0042) гр. ОСОБА_2 для індивідуального садівництва в АДРЕСА_1 , за рахунок земель запасу житлової і громадської забудови Ремчицької сільської ради (а.с.103).

Судом встановлено, що про результати розгляду її заяви від 12.09.2019, ОСОБА_1 була повідомлена відповідачем 13.01.2020 шляхом надіслання їй витягу з протоколу засідання п`ятдесят п`ятої сесії Ремчицької сільської ради №55 від 10.10.2019 (пункт 24) (а.с.9).

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення за результатами розгляду її заяви від 12.09.2020 та рішенням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п."б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Підпунктом "а" ч.2 ст.83 Земельного кодексу України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до частин 1 - 3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п."в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України).

Статтею 121 Земельного кодексу України визначено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (п. "в" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України).

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України встановлено у статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до положень ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У ч.7 ст.118 Земельного кодексу України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених норм, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

В свою чергу, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах.

Пунктами "а", "б" ч.1 ст.12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином, розпорядження земельними ділянками комунальної власності територіальної громади с.Ремчиці належить до повноважень Ремчицької сільської ради.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною 1 ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

На підставі ч.4 ст.47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Відповідно до ч.1-3 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає лише одне із рішень визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України: або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або мотивовану відмову у його наданні.

Як встановлено судом, заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 12.09.2019 розглядалася 10.10.2019 на пленарному засіданні 55 сесії сьомого скликання Ремчицької сільської ради. Відповідно до витягу з протоколу засідання 55 сесії сьомого скликання Ремчицької сільської ради питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ставилося на обговорення на засіданні сесії сільської ради, однак рішення за вказаною заявою ОСОБА_1 не приймалося. Вказана обставина підтверджується матеріалами справи (а.с.10-12) та не заперечується відповідачем.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що за результатами розгляду заяви позивача від 12.09.2019 відповідачем не прийнято ні рішення про надання дозволу, ні вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд вважає, що заява ОСОБА_1 не розглянута Ремчицькою сільською радою у строк та у спосіб, встановлені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Суд враховує, що ч.10 ст.118 ЗК України (згідно з якою відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду) у взаємозв`язку із положеннями КАС України і конституційним правом особи на судовий захист, свідчить про те, що не прийняття органом місцевого самоврядування одного з рішень з питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою може бути предметом судового оскарження, оскільки, фактично, створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, яка бажає реалізувати своє право на отримання земельної ділянки безоплатно у власність.

У випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Правовий висновок аналогічного змісту викладений Верховним Судом у постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а.

Таким чином, відповідач, не приймаючи жодного з визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України рішень з питання надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, допустив протиправну бездіяльність.

При цьому, суд звертає увагу, що відмова в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,12 га в селі Ремчице Сарненського району Рівненської області, викладена в п.24 протоколу №55 засідання п`ятдесят п`ятої сесії Ремчицької сільської ради від 10.10.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ", не є рішенням органу місцевого самоврядування, визначеним ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, ні за формою, ні за змістом.

З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Ремчицької сільської ради щодо неприйняття рішення, передбаченого ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, за заявою ОСОБА_1 від 12.09.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовно площею 0,12 га, яка розташована в с.Ремчице.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що в даному випадку належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання Ремчицької сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.09.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовно площею 0,12 га, яка розташована в с.Ремчице та прийняти рішення у відповідності з вимогами ст.118 Земельного кодексу України.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Ремчицької сільської ради від 10.10.2019 №1047 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 , суд виходить з такого.

Суд погоджується, що ОСОБА_1 , подавши 12.09.2019 до Ремчицької сільської ради заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, мала законні сподівання та правомірні очікування на отримання у майбутньому права власності на таку земельну ділянку.

Разом з тим, суд наголошує, що дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність чи користування.

Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний суд у постанові від 27.11.2019 у справі №671/464/17.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на орган місцевого самоврядування обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування.

Як вбачається зі ст. 79-1 ЗК України, метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому не суттєво за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.

Під час розробки проекту, серед іншого, визначаються (узгоджуються) її межі та з`ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність, зокрема спірність прав щодо ділянки. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердження проекту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що такий проект радою буде затверджено. У разі, якщо згодом будуть виявлені обставини, які за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити у такому погодженні проекту.

Суд зауважує, що питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування. Власник земельної ділянки (в даному випадку Ремчицька сільська рада, яка діє від імені власника - територіальної громади с.Ремчице) має право на власний розсуд розпоряджатися земельною ділянкою. При цьому, жодного алгоритму дій у разі надходження до органу місцевого самоврядування одночасно кількох заяв громадян про отримання дозволу на розроблення складання проекту землеустрою щодо відведення однієї і тієї ж самої земельної ділянки у власність законодавством не передбачено, порядку і черговості розгляду вказаних заяв не визначено.

Як встановлено судом, заява ОСОБА_1 від 12.09.2019 та заява ОСОБА_2 від 13.09.2019 були включені до порядку денного та були розглянуті в межах однієї сесії ради - на засіданні п`ятдесят п`ятої сесії сьомого скликання Ремчицької сільської ради 10.10.2019 (а.с.10-12, 94-97).

З огляду на наведене, у суду відсутні правові підстави вважати, що рішення Ремчицької сільської ради від 10.10.2019 №1047 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 порушує права та інтереси позивача - ОСОБА_1 , оскільки за своєю правовою природою воно не породжує виникнення у особи, якій надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки безумовного права власності на таку ділянку, а зазначений дозвіл є всього лише наслідком виконання, дотримання особою порядку звернення за таким дозволом.

Правові висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного суду від 28.02.2020 у справі №461/1257/17, від 25.06.2020 у справі №509/594/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Ремчицької сільської ради від 10.10.2019 №1047 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача частково відповідають обставинам справи та частково ґрунтуються на нормах матеріального закону.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково.

Враховуючи положення ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1681,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ремчицької сільської ради Сарненського району Рівненської області (вул. Перемоги, 21, с.Ремчиці, Сарненський район, Рівненська область, 34520, код ЄДРПОУ 04387438), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання відмови протиправною, визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ремчицької сільської ради Сарненського району щодо неприйняття рішення, передбаченого частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, за заявою ОСОБА_1 за вх. № 02/11з-114 від 12.09.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га в селі Ремчице Сарненського району Рівненської області.

Зобов`язати Ремчицьку сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за вх.№ 02/11з-114 від 12.09.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га в селі Ремчице Сарненського району Рівненської області та прийняти рішення у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Ремчицької сільської ради судовий збір в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 13 липня 2020 року.

Суддя Н.С. Гудима