Ухвала
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 355/613/18
провадження № 61-13610св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Корм ,
відповідачі: ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Будагро Компані ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та Головного управління Держегокадастру у Київській області на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Олійника В. І., Кулікової С. В. ,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Корм (далі - ТОВ Корм ) звернулося до суду указаним вище позовом, мотивуючи його тим, що 27 травня 2004 року між товариством та Баришівською районною державною адміністрацією Київської області (далі - Баришівська РДА) було укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 129 га, яка знаходиться на землях державної власності, що перебувають у запасі Паришківської сільської ради Баришівського району Київської області. Договір оренди землі укладено строком на 11 років 6 місяців та 9 червня 2004 року зареєстровано у Баришівському районному відділі Київської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 9 червня 2004 року № 97. У зв`язку з тим, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), до повноважень якого відноситься надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності зволікало з укладенням додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з відповідним позовом, за результатом розгляду якого 16 березня 2017 року було ухвалено рішення, що набрало законної сили, згідно якого визнано укладеною між ГУ Держгеокадастру у Київській області та ТОВ Корм з 10 січня 2016 року додаткову угоду до договору оренди землі від 27 травня 2004 року, у тому числі в частині строку дії договору оренди землі до 10 січня 2026 року та переважного права орендаря на поновлення цього договору на новий строк після закінчення його дії. Позивач зазначав, що у січні 2018 року звернувся до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі та рішення суду, однак 15 січня 2018 року приватним нотаріусом Поздняковою Н. М. було прийнято рішення про відмову у такій державній реєстрації, оскільки 01 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Київській області вже укладено договір оренди цієї земельної ділянки, державна реєстрація якого проведена 09 грудня 2016 року. Крім того, 08 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Будагро Компані (далі - ТОВ Будагро Компані ) укладено договір суборенди земельної ділянки, який зареєстрований 23 серпня 2017 року.
Посилаючись на те, що зазначені договори укладено з порушенням переважного права товариства на поновлення договору оренди, всупереч рішення господарського суду та положень норм Земельного кодексу України (далі - ЗК України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України, Закону України Про оренду землі , позивач просив суд визнати договір оренди землі, укладений 01 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Київській області та додаткову угоду до цього договору від 14 лютого 2017 року № 11/57-17-ДО недійсними та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право № 17969887. При цьому, оскільки договір суборенди земельної ділянки, укладений 08 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Будагро Компані , за своєю природою є похідним від основного договору оренди, то цей договір також має бути визнаний недійсним, а запис в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно про інше речове право № 22161364 вилучений.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 30 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Корм задоволено. Рішення Баришівського районного суду Київської області від 30 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 129,0164 га, яка знаходиться на території Паришківської сільської ради Баришівський району Київської області, та додаткову угоду № 11/57-17-ДО до договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2016 року, укладену 14 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Київській області. Вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право оренди земельної ділянки № 17969887, внесений 09 грудня 2016 року. Визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки, укладений 08 серпня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Будагро Компані щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 129,0164 га, яка знаходиться на території Паришківської сільської ради Баришівський району Київської області. Вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право суборенди земельної ділянки № 22161364, внесений 23 серпня 2017 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у липні 2019 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права , просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. У касаційній скарзі зазначав клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Крім того, просив провести розгляд справи здійснювати за його участю.
У липні 2019 року ГУ Держгеокадастру у Київській області засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права , просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Розгляд справи просить здійснювати за участю представника ГУ Держгеокадастру у Київській області.
У вересні 2019 року від ТОВ Корм надійшов відзив на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Київській області, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
У вересні 2019 року ТОВ Корм надіслало відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру у Київській області на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзиву.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року, зупинено дію оскаржуваної постанови до закінчення касаційного провадження та надано учасникам справи строк для подання відзиву.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Позиція Верховного Суду
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
У відповідності до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то у задоволенні клопотань про розгляд справи за участю представників заявників слід відмовити.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотань представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та Головного управління Держегокадастру у Київській областіпро розгляд справи за їх участю .
Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корм до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Будагро Компані про визнання договору оренди землі та договору суборенди земельної ділянки недійсними, за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та Головного управління Держегокадастру у Київській області на постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 29 січня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Г. І. Усик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2020 |
Оприлюднено | 22.01.2020 |
Номер документу | 87052975 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулейков Ігор Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні