ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21.01.2020Справа № 910/15824/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства Проектно-технологічне бюро Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук
до Товариства з обмеженою відповідальністю Просперітатіс
про стягнення 98253,68 грн
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року Державне підприємство Проектно-технологічне бюро Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Просперітатіс про стягнення 98253,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за умовами укладеного між сторонами Договору на виконання проектних робіт №14-12/17 від 14.12.2017 позивачем було виконано роботи на загальну суму 98249,54 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт за вищезазначеним договором, позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 49124,77 грн. Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 4322,91 грн інфляційних втрат, 1772,50 грн 3% річних та 43033,50 грн неустойки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 18.11.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 29.11.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 09.12.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 13.12.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 16.12.2019.
Відповідач у поданому до суду відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог зазначивши, що позивачем було порушено умови укладеного між сторонами договору, зокрема в частині передачі авторських виключних майнових прав на проектно-кошторисну документацію та твір архітектури та не передано в електронному вигляді проектної документації. Також відповідач вказав, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості не підтверджена жодними доказами, у зв`язку з чим відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Просперітатіс (замовник, відповідач) та Державним підприємством Проектно-технологічне бюро Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук (виконавець, позивач) було укладено Договір №14-12/17 на виконання проектних робіт, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації на стадії Проект по об`єкту Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціального і громадського призначення та об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури на території ІІ житлового району в районі вулиці Анатолія Луценка та вулиці Маяковського у м. Бровари Київської області. Захист від підтоплення земельної ділянки загальною площею 79,8684 га , а замовник зобов`язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.2 Договору, вартість робіт, передбачених цим договором визначається у кошторисі (Додаток №2), що є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з п.2.2 Договору, договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що у цьому договорі сторони узгодили, що загальна сума робіт визначена у кошторисі (Додаток №2).
Відповідно до п.3.2.1 Договору, замовник здійснює оплату за виконані роботи виконавцю протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання договору. Замовник сплачує аванс у розмірі 50 (п`ятдесят) % від загальної вартості робіт, що передбачена у кошторисі.
Остаточний розрахунок за виконані роботи за договором здійснюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно з п.4.4 Договору, після закінчення робіт виконавець подає замовнику Акт приймання-передачі виконаних робіт та проектну документацію у 4 паперових примірниках та на електронному носії у форматі pdf і у форматі word.
Пунктом 4.5 Договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи і протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання Акту приймання-передачі виконаних робіт та проекту, підписати Акт за умови відсутності недоробок, зауважень до роботи.
У п.4.6 Договору визначено, що якщо у встановлений термін виконавець не отримує підписаний Акт на виконані роботи або мотивовану відмову, робота вважається такою, що прийнята з додержанням усіх умов договору.
Відповідно до п.6.1.3 Договору, при порушенні строків оплати, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю неустойку у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Згідно з п.6.1.6 Договору, якщо більший строк позовної давності не передбачений законодавством України щодо окремих вимог, сторони погодили застосування продовженого строку позовної давності, який дорівнює п`ять років щодо всіх можливих позовних вимог з приводу чи в зв`язку з даним договором, в тому числі щодо вимог про сплату неустойки/пені.
Пунктом 10.1 Договору сторони погодили, що згідно з цим договором виконавець передає авторські виключні майнові права на проектно-кошторисну документацію, розроблену за цим договором та майнові права на твір архітектури (твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, тощо) замовнику з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт. Передача виконавцем виключних майнових прав, визначених в п.8.2 цього Договору, замовнику не обмежується у часі та не потребує додаткової оплати періодичних та/або разових платежів. При цьому всі авторські немайнові права належать виконавцю.
Замовнику належать всі виключні майнові права на проектно-кошторисну документацію на твір архітектури (п.10.2 Договору).
Відповідно до п.10.4 Договору, виключні майнові права на твір архітектури та проектно-кошторисну документацію (на будь-якій стадії та у будь-якому ступені готовності) та інші результати робіт, які розроблені (виконані) у відповідності з цим договором з моменту їх оплати замовником та/або отримання за актом приймання-передачі документації та інших результатів (в залежності яка з обставин настає раніше) належать виключно замовнику.
Згідно з п.10.5 Договору, сторони погодили, що після оплати замовником та/або отримання за актом приймання-передачі документації та інших результатів (в залежності яка з обставин настане раніше), виконавець або субпідрядники, автори-фізичні особи не мають жодних майнових прав на твір архітектури та проектно-кошторисну документацію та інші результати робіт. З вказаного моменту право власності на твір архітектури та проектно-кошторисну документацію та інші результати робіт, які розроблені (виконані) у відповідності з цим договором належать виключно замовнику і виключно замовник на власний розсуд може використовувати, укладати будь-які правочини та вчиняти будь-які дії щодо вказаного твору архітектури та проектно-кошторисної документації.
Пунктом 11.1 Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання.
Додатком №2 Кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи сторони погодили вартість робіт, яка становить 98249,54 грн.
На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 49124,77 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1388 від 19.12.2017 на суму 49124,77грн.
В подальшому, 15.08.2018 між позивачем та відповідачем було підписано Акт надання послуг №35 від 15.08.2018, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв обумовлені договором роботи на загальну суму 98249,54 грн. Вказаний акт підписаний представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками підприємств. Доказів наявності заперечень відповідача щодо якості, обсягу або вартості виконаних позивачем робіт матеріали справи не містять.
В подальшому, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору, позивач звернувся до останнього з претензією №1 від 20.09.2019 в якій просив у місячний строк з моменту отримання претензії виконати взяті на себе зобов`язання за договором та сплатити заборгованість в розмірі 49124,77 грн.
Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.1 ст.887 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.
Статтями 843, 854 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Частиною 1 статті 889 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 ЦК України).
Як встановлено ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ст.857 Цивільного кодексу України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Так матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем обумовлених договором робіт, про що сторони підписали Акт надання послуг №35 від 15.08.2018.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати виконаних робіт за договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 49124,77 грн заборгованості.
В той же час, заперечення відповідача стосовно того, що позивачем було порушено умови договору, зокрема в частині передачі авторських виключних майнових прав на проектно-кошторисну документацію та твір архітектури, та не передано в електронному вигляді проектної документації судом розцінюються критично з огляду на наступне.
Умовами укладеного між сторонами договору, зокрема п.п.10.1, 10.2, 10.4 сторони погодили, що згідно з цим договором виконавець передає авторські виключні майнові права на проектно-кошторисну документацію, розроблену за цим договором та майнові права на твір архітектури замовнику з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт. Замовнику належать всі виключні майнові права на проектно-кошторисну документацію на твір архітектури. Виключні майнові права на твір архітектури та проектно-кошторисну документацію та інші результати робіт, які розроблені (виконані) у відповідності з цим договором з моменту їх оплати замовником та/або отримання за актом приймання-передачі документації та інших результатів (в залежності яка з обставин настає раніше) належать виключно замовнику.
В той же час, у п.10.5 Договору, сторони визначили, що після оплати замовником та/або отримання за актом приймання-передачі документації та інших результатів (в залежності яка з обставин настане раніше), виконавець або субпідрядники, автори-фізичні особи не мають жодних майнових прав на твір архітектури та проектно-кошторисну документацію та інші результати робіт. З вказаного моменту право власності на твір архітектури та проектно-кошторисну документацію та інші результати робіт, які розроблені (виконані) у відповідності з цим договором належать виключно замовнику і виключно замовник на власний розсуд може використовувати, укладати будь-які правочини та вчиняти будь-які дії щодо вказаного твору архітектури та проектно-кошторисної документації.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що виключні майнові права на проектно-кошторисну документацію та майнові права на твір архітектури перейшли до замовника у момент підписання сторонами Акту надання послуг №35 від 15.08.2018. При цьому підписання додаткових актів умовами договору не передбачено.
Також з огляду на відсутність заперечень з боку відповідача щодо переданої документації у порядку, визначеному п.п.4.5, 4.6 Договору, суд доходить до висновку щодо безпідставності тверджень останнього стосовно не передання відповідачем в електронному вигляді проектної документації обумовленої договором.
Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 4322,91 грн та трьох відсотків річних в сумі 1772,50 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат судом встановлено що позивачем невірно визначено періоди нарахування, зокрема вказано період з 19.08.2018 по 31.10.2019, утім суд зазначає, що з урахуванням п.3.2.2 договору сторони погодили, що відповідач має здійснити остаточний розрахунок протягом 3 (трьох) саме банківських днів, а відтак враховуючи що Акт надання послуг №35 підписаний сторонами 15.08.2018, відповідно останнім днем виконання відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт був 20.08.2019, відповідно прострочення відповідача розпочалось з 21.08.2019.
Таким чином, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо можливості задоволення вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в межах заявленої позивачем суми в розмірі 4322,91 грн, разом з тим, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми трьох відсотків річних суд дійшов висновку щодо можливості часткового задоволення вимог позивача у цій частині та стягнення з відповідача 1764,45 грн 3% річних.
Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 43033,50 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.6.1.3 Договору, при порушенні строків оплати, замовник зобов`язаний сплатити виконавцю неустойку у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов`язань за вказаним договором в частині своєчасного виконання зобов`язань по сплаті обумовлених виконаних позивачем робіт, що є підставами для стягнення з відповідача пені, вимоги позивача в цій частині є законними та обґрунтованими.
В той же час, за приписами ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Враховуючи викладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки судом встановлено, що при здійсненні вказаного нарахування позивачем не враховано положення Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , у зв`язку з чим, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення неустойки суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача неустойки в розмірі 20660,67 грн.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Просперітатіс (03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 6; ідентифікаційний код 39706861) на користь Державного підприємства Проектно-технологічне бюро Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37; ідентифікаційний код 38315988) 49124 (сорок дев`ять тисяч сто двадцять чотири) грн 77 коп. заборгованості, 4322 (чотири тисячi триста двадцять дві) грн 91 коп. інфляційних втрат, 1764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн 45 коп. 3% річних, 20660 (двадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 67 коп. неустойки, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1483 (одна тисяча чотириста вісімдесят три) грн 42 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 21.01.2020
Суддя Я.В. Маринченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2020 |
Оприлюднено | 23.01.2020 |
Номер документу | 87055289 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Маринченко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні