Рішення

від 14.01.2020 по справі 910/12883/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2020Справа № 910/12883/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-виробнича компанія "Рамінтек";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Біовелл";

про стягнення 171 558,71 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники :

Від позивача: Курзін О.А., довіреність № б/н від 03.01.20;

Від відповідача: Невмержицький С.І., довіреність № б/н від 09.01.19 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-виробнича компанія "Рамінтек" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Біовелл" про стягнення 149 724,00 грн. заборгованості, 19 275,43 грн. пені, 1 674,00 грн. 3% річних та 885,28 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не сплачена повна вартість придбаного товару за договором купівлі-продажу № 17010301 від 03.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження, судове засідання призначено на 17.10.2019.

Через відділ діловодства суду 17.10.2019 р. від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі 910/12883/19 до вирішення судом справи № 910/17202/17.

Господарський суд розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не знаходить підстав для його задоволення оскільки встановлені у справі 910/17202/17 обставини не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, які господарський суд може встановити самостійно.

У судовому засіданні 17.10.2019 оголошено перерву до 31.10.2019.

У судовому засіданні 31.10.2019 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Біовелл" було подано заяву про відвід судді Мандриченка О.В. від розгляду справи № 910/12883/19.

Суд ухвалою від 31.10.2019 визнав відвід судді необґрунтованим, зупинив провадження у справі до вирішення питання про відвід та передав справу до апарату Господарського суду міста Києва для визначення судді для вирішення питання відводу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Біовелл" про відвід судді Мандриченка О.В. від розгляду справи № 910/12883/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 21.11.2019.

Через відділ діловодства суду 03.12.2019 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Біовелл" було подано заяву про відвід судді Мандриченка О.В. від розгляду справи № 910/12883/19.

Суд ухвалою від 03.12.2019 визнав відвід судді необґрунтованим, зупинив провадження у справі до вирішення питання про відвід та передав справу до апарату Господарського суду міста Києва для визначення судді для вирішення питання відводу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Біовелл" про відвід судді Мандриченка О.В. у справі № 910/12883/19 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 поновлено провадження у справі № 910/12883/19, призначено розгляд справи на 14.01.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 14.01.2020 р. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іноваційно-виробнича компанія "Рамінтек" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Біовелл" (покупець) 03.01.2017 року було укладено договір купівлі-продажу № 17010301, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти реактиви та товари медичного призначення (далі- товар) і сплатити за нього на умовах даного договору. Кількість та асортимент товару визначається Специфікаціями, товарними накладними, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, право власності товару переходить від продавця до покупця з моменту фактичного отримання товару/підписання покупцем товарної накладної.

Згідно з п. 5.2.2. договору покупець зобов`язаний сплатити вартість товару на умовах договору.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що покупець зобов`язується перерахувати кошти на розрахунковий рахунок продавця протягом двох років з дня фактичного отримання Товару/підписання видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що у продовж дії договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність реактиви та товари медичного призначення на загальну суму 257 459,40 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних: ТР-0000976 від 06.04.17 р., ТР-0001014 від 06.04.17 р., ТР-0001015 від 06.04.17 р., ТР-0001016 від 06.04.17 р., ТР-0001017 від 06.04.17 р., ТР-0001018 від 06.04.17 р., ТР-0000977 від 10.04.17 р., ТР-0000980 від 11.04.17 р., ТР-0000979 від 11.04.17 р., ТР-0000981 від 12.04.17 р., ТР-0000988 від 13.04.17 р., ТР-0000987 від 13.04.17 р., ТР-0000992 від 14.04.17 р., ТР-0000994 від 14.04.17 р., ТР-0001003 від 19.04.17 р., ТР-0001005 від 20.04.17 р., ТР-0001006 від 20.04.17 р., ТР-0001009 від 20.04.17 р., ТР-0001019 від 24.04.17 р., ТР-0001023 від 25.04.17 р., ТР-0001022 від 25.04.17 р., ТР-0001024 від 25.04.17 р., ТР-0001027 від 26.04.17 р., ТР-0001032 від 28.04.17 р., ТР-0001030 від 28.04.17 р.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представника сторін без заперечень та скріплені печатками товариств.

Покупцем було частково сплачено вартість поставленого товару в розмірі 107 735,40 грн., що підтверджується банківським виписками від 25.04.17 року на суму - 78 283,80 грн. та від 28.04.2017 року на суму 29 451,60 грн.

З вищевикладеного слідує, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленого йому товару в повному обсязі, а відтак відповідач має заборгованість за договором, яка за розрахунками позивача, становить 149 724,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач у своєму письмовому відзиві проти факту укладення договору купівлі-продажу № 17010301 від 03.01.2017 р. та прийняття у власність реактивів та товарів медичного призначення на загальну суму 257 459,40 грн. не заперечував.

Не погоджуючись з позовними вимогами відповідач вказує, що позивач у іншому судовому процесі не визнає факт поставки товару ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Біовелл", при цьому відповідач жодним чином не спростовує наведені позивачем факти та документи, які підтверджують зобов`язання відповідача сплатити на користь позивача існуючий борг за поставлений товар за договором № 17010301 купівлі продажу від 03 січня 2017 року.

Натомість, у матеріалах справи міститься копія відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Біовелл" у справі № 910/17202/17 разом з долученими останнім до нього копіями видаткових накладних за договором купівлі-продажу № 17010301 від 03.01.2017 р., що свідчить про визнання відповідачем факту отримання товару за спірним договором на загальну суму 257 459,40 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 149 724,00 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не були спростовані відповідачем.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором купівлі-продажу № 17010301 від 03.01.2017 р. в розмірі 149 724,00 грн.

Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, керуючись пунктом 7.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 29.04.2019 по 12.09.2019 р. 19 275,43 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що у випадку порушення термінів оплати покупець сплачує продавцю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 19 275,43 грн. за визначений позивачем період.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 885,28 грн. інфляційних втрат та 1674,00 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов`язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 1674,00 грн. та 885,28 грн. відповідно за визначений позивачем період.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "БІОВЕЛЛ" (03186, м. Київ, Чоколівський бульвар, будинок 19, ідентифікаційний код юридичної особи 36039802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "РАМІНТЕК" (01103, м. Київ, вулиця Михайла Бойчука, буд. 18-Б, кв. 56, ідентифікаційний код юридичної особи 36555928) 149 724 (сто сорок дев`ять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 00 коп. основної заборгованості, 19 275 (дев`ятнадцять тисяч двісті сімдесят п`ять) грн. 43 коп. пені, 1 674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. 3% річних, 885 (вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 28 коп. інфляційних втрат та 2 573 (дві тисячі п`ятсот сімдесят три) грн. 39 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.01.2020 р.

Суддя О.В. Мандриченко