Ухвала

від 21.01.2020 по справі 922/3605/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" січня 2020 р.Справа № 922/3605/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Бойко О.В., ордер серія ХВ № 72 000046 від 20.12.19 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 349 від 29.06.1993 року; Моїсеєв С.С., директор

розглянувши, в межах підготовчого провадження, питання прийняття до розгляду, із поновленням строку на подання, відповіді на відзив (вх. № 1256 від 20 січня 2020 року) та долучення до матеріалів справи у справі

за позовом Фермерського господарства Зоря-Л , с. Миронівка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Асоціація фермерських господарств Урожай , с. Миронівка,

про стягнення вартості частини майна товариства,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/3605/19

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/3605/19 за позовом Фермерського господарства "Зоря-Л" до "Асоціації фермерських господарств "Урожай" про стягнення грошової суми у розмірі 665 280,00 грн. як вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, що становить 20% статутного капіталу товариства.

23 грудня 2019 року відповідачем до матеріалів справи, через канцелярію суду, скерований відзив на позовну заяву (вх. № 31319). Протокольними ухвалами суду від 23 грудня 2019 року, на підставі статей 42, 165, 166, 177, 178, пункту 12 частини 2 статті 182, статті 232 ГПК України, відзив відповідача долучено до матеріалів справи та встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив до 09 січня 2020 року.

20 січня 2020 року до загального відділу загального документообігу суду від позивача надійшла заява по суті справи - відповідь на відзив (вх. № 1256), в якій останній поміж іншого прохає суд визнати поважними причини пропуску для подання відповіді на відзив та поновити процесуальний строк для подання відповіді на відзив через наявність поважних причин.

За умовами частини 1 статті 166 ГПК України, у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті (частина 4).

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Як зазначено вище, протокольною ухвалою господарського суду встановлено позивачеві строк на подання відповіді на відзив до 09 січня 2020 року. Втім, позивач, реалізував право, надане статтею 166 ГПК України, лише 20 січня 2020 року, тобто після спливу 11 днів.

Оскільки в даному випадку саме судом, а не законом, встановлено строк на подання відповіді на відзив, такий (строк), у разі його пропуску, може бути продовжено, а не поновлено судом.

Натомість, представник позивача, всупереч нормам статті 119 ГПК України, ставить питання про поновлення пропущеного процесуального строку, що є самостійною підставою задля відмови у поновленні пропущеного процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. До частини другої даної статті, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Обґрунтуванням поважності пропуску строку на подання вище зазначеної заяви по суті справи є завантаженість та наявність великої кількості кримінальних справ в провадженні адвоката Волторніста С.І., які потребували належної підготовки.

Разом з тим, право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Як встановлено судом, аналізуючи матеріали справи, відповідачем скеровано до матеріалів справи відзив на позовну заяву у строки, встановлені ухвалою про відкриття провадження у справі, представник позивача отримав особисто дану заяву по суті справи 23 грудня 2019 року, що є підтвердженням того, що у позивача (представника) було достатньо часу для підготовки та подачі у строк, встановлений судом, відповіді на відзив. Отже, наведені позивачем обставини пов`язані виключно із суб`єктивним ставленням представника позивача до результатів розгляду справи і не можуть свідчити про відсутність у останнього об`єктивної неможливості звернутися із даною заявою по суті справи у встановлений судом строк (тобто до 09 січня 2020 року включно).

Крім того, стороною у справі являється юридична особа, яка не обмежена правом вибору представника чи представляти себе через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), що передбачено частиною 3 статті 56 ГПК України.

Наслідки пропуску процесуальних строків передбачені частинами 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, а саме право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначеного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В . проти Нідерландів § 33).

Оскільки позивачем не доведено поважність пропуску процесуального строку на подання заяви по суті справи (відповіді на відзив), а поставлене представником позивача питання поновлення пропущеного процесуального строку не узгоджується з нормами ст. 119 ГПК України (строк встановлено судом), позивач із відповідною заявою на продовження процесуального строку до його закінчення не звертався, а суд не вбачає наявними об`єктивних причин на його (строку) продовження за ініціативою суду через відсутність поважних причин такого пропуску і безпідставне продовження строку порушить закладений в основі процесуального законодавства принцип рівності, який є складовою більш широкого розуміння поняття "справедливого судового розгляду", суд відмовляє позивачеві у визнані поважними причин пропуску процесуального строку та відмовляє у поновленні пропущеного процесуального строку. Вищевказані обставини є підставою залишення без розгляду відповіді на відзив позивача (вх. № 1256 від 20 січня 2020 року) з її долученням до матеріалів справи.

Керуючись статтями 42, 118, 119, 166, п. 12 ч. 2 ст. 182, статтями 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу у визнані причин пропуску процесуального строку поважними та відмовити у поновленні пропущеного процесуального строку.

Залишити без розгляду відповідь на відзив позивача (вх. № 1256 від 20 січня 2020 року) та долучити її до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в частині відмови у поновленні пропущеного строку до Східного апеляційного господарського суду відповідно до статей 255-257 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 22 січня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/3605/19