Постанова

від 22.01.2020 по справі 918/637/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року Справа № 918/637/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача: Нікітюк П.М. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Карат" на рішення господарського суду Рівненської області, ухвалене 12.11.2019р., повне рішення складено 18.11.2019р.

у справі № 918/637/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ"

до Фермерського господарства "Карат"

про стягнення заборгованості в сумі 25 545, 92 грн.

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Поділляагрозахист звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фермерського господарства Карат про стягнення 25 545,92 грн. з яких: 10 000,00 грн. - основний борг, 7 145,28 грн. - пеня та 8 400,64 грн. - відсотків річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору поставки № 04-63-Л-П-Д від 27.04.2018 року в частині сплати повної вартості поставленого ним товару /а.с. 2-6/.

26.09.2019 року на адресу господарського суду Рівненської області від ТОВ Поділляагрозахист надійшла заява (вх.№ 2007/19) про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, у зв`язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості після відкриття провадження у справі, а саме основного боргу у розмірі 10 000,00 грн., позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ФГ Карат 15 545,92 грн., з яких: 7 145,28 грн. - пеня та 8 400,654 грн. - відсотків річних /а.с. 29-30/.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.11.2019 року у справі № 918/637/19, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Поділляагрозахист до Фермерського господарства Карат про стягнення заборгованості в сумі 25 545,92 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарства Карат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Поділляагрозахист пеню у сумі 6 543,99 грн., відсотків річних у розмірі 7 552,87 грн. та судовий збір у сумі 1 060,05 грн.

У частині задоволення позовних вимог про стягнення 601,29 грн. пені та 847,77 грн. відсотків річних відмовлено.

Провадження в частині позовних вимог ТОВ Поділляагрозахист до ФГ Карат про стягнення заборгованості в сумі 10 000,00 грн. закрито.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано несвоєчасним розрахунком відповідача за товар, поставлений за Договором поставки № 04-63-Л-П-Д від 27.04.2018р., а тому з урахуванням перевіреного судом розрахунку заявленої до стягнення пені та відсотків річних, суд дійшов висновку, що останній є не в повній мірі вірним, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково /а.с. 81-83/.

Відповідач Фермерське господарство Карат , частково не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№ 3016/19 від 04.12.2019р.), в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 12.11.2019р. у справі № 918/637/19 скасувати в частині стягнення 6 543,99 грн. пені, 7 552,87 грн. відсотків річних та 1 060,05 грн. судового збору і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:

- суд помилково дійшов висновку, що оскільки існують суперечності у Специфікаціях № 1 та № 2 та сторони не дійшли згоди щодо строків оплати поставленого товару, при ньому не беручи до уваги іншу частину п.3.3 Договору, якою передбачено інший термін та/або порядок оплати, що містися у відповідній Специфікації;

- у випадку розбіжностей між положеннями договору та відповідної специфікації перевага надається положенням Специфікації (але виключно по відношенню до даної партії товару, наведеної у такій Специфікації);

- ФГ Карат та Позивач було погоджено Специфікації № 1 від 02.05.2018 року на суму 7 375,50 грн. та № 2 від 27.06.2018 року на суму 15 249,00 грн. Вищевказаними специфікаціями передбачено, зокрема пунктом 1, що Товар постачається на умовах 100 % передоплати та визначено, що згідно Специфікації № 1 від 02.05.2018 року Покупець має сплатити 7375,50 грн. до 02.05.2018 року, а згідно Специфікації № 2 від 27.06.2018 року - 15 249,00 грн. до 03 липня 2018 року;

- пунктами 2 Специфікації № 1 від 02.05.2018 року та Специфікації № 2 від 27.06.2018 року визначено інший строк ніж визначений у пункті 1, зокрема Покупець зобов`язаний сплатити вартість Товару на умовах передоплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше трьох робочих днів від дати пред`явлення Продавцем рахунку- фактури ;

- рахунок на оплату № 5504 від 02.05.2018 року, який зазначений у видатковій накладні № 77-00171 від 09.07.2018 року, на суму 7 375,50 грн. сторона відповідача ні в оригіналі ні в електронній версії не отримувала, а тому обов`язку щодо оплати даного рахунку станом на 30.08.2019 року - дату подачі позову, у ФГ Карат у відповідності до п. 2 Специфікації № 1 від 02.05.2018 року не виникло, оскільки даним пунктом визначено інший час оплати - не пізніше трьох робочих днів від дати пред`явлення Продавцем рахунку-фактури;

- щодо рахунку на оплату № 8023 від 27.06.2018 року на суму 15 249,00 грн., то даний рахунок ФГ Карат також від позивача ні в оригіналі ні в електронній версії не отримувало, а тому обов`язку щодо оплати даного рахунку станом на 30.08.2019 року - дату подачі позову, у ФГ Карат , у відповідності до п. 2 Специфікації № 2 від 27.06.2018 року, також не виникло, оскільки даним пунктом також визначено інший час оплати - не пізніше трьох робочих днів від дати пред`явлення Продавцем рахунку-фактури;

- у зв`язку із ненастанням події, яку сторони погодили в Специфікаціях, зокрема не пізніше трьох робочих днів від дати пред`явлення Продавцем рахунку-фактури, та відповідно відсутністю прострочення ФГ Карат грошового зобов`язання, немає підстав дня нарахування неустойки у вигляді пені та річних відсотків, що передбачені розділом 5 Договору, на які посилається позивач;

- ФГ Карат на виконання умов Договору та обов`язку покладеного на нього ч.4 ст.538 ЦК України, дійсно 01.02.2019 року здійснило проплату у сумі 12 624,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 49 від 01.02.2019 року, та 16.09.2019 року - у сумі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 144 від 16.09.2019 року (обидві суми оплачені ще до отримання ухвали про відкриття провадження по справі та копії позовної заяви до якої долучено копії рахунків на оплату № 5504 від 02.05.2018 року на суму 7 375,50 грн. та № 8023 від 27.06.2018 року на суму 15 249,00 грн;

- отже ФГ Карат оплачено товар за цінами, вказаними та погодженими сторонами у специфікаціях, а тому немає підстав дня нарахування неустойки у вигляді пені та річних відсотків, окрім того судом по справі здійснено неналежним обрахунок таких штрафних санкцій.

Таким чином, на думку скаржника, рішення суду першої інстанції в частині застосування до відповідача пені та відсотків річних винесено без урахування усіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а відтак наявні усі правові підстави для скасування оскаржуваного рішення у відповідній частині /а.с. 96-101/.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Карат на рішення господарського суду Рівненської області від 12.11.2019 року у справі № 918/637/19, розгляд справи призначено на 22.01.2020 року об 10:00 год.

В судовому засіданні 22.01.2020 року, представник Фермерського господарства Карат підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення від 12.11.2019 року скасувати в частині стягнення пені у сумі 6 543,99 грн. та відсотків річних у розмірі 7 552,87 грн. та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю Поділляагрозахист явку повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлено належним чином /а.с. 124/.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 24.12.2019 року явка представників сторін в судове засідання 22.01.2020 року обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, оскільки його не явка не перешкоджає перегляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Поділляагрозахист (надалі - постачальник, позивач) та Фермерським господарством Карат (надалі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 04-63-Л-П-Д, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язався передати (поставити) партіями у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а саме: мінеральне добриво, мікродобриво, а покупець зобов`язався прийняти та провести оплату за нього.

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Договору, найменування товару, чинні відносно товару коди за відповідними класифікаторами, варіант тарування та/або пакування товару, виробник та країна походження товару, одиниці виміру кількості товару та його кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії товару визначаються в Договорі та/або у відповідній специфікації (надалі - Специфікація) до Договору, яка є його невід`ємною частиною. Загальна ціна Договору становить загальну вартість товару, за усіма Специфікаціями сумарно.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що кількість партії товару, що поставляється за цим Договором, зазначається у Специфікації стосовно відповідної партії товару. У випадку розбіжностей в межах +/- 1% щодо кількості товару в порівнянні з даними у видаткових накладних на товар, поставлений відповідно до умов Договору, сторони зобов`язуються провести коригування взаєморозрахунків у відповідності із даними видаткових накладних без обов`язкового внесення змін до Договору (здійснити допоставку сплаченого товару, сплатити вартість поставленого, але не сплаченого товару, або повернути кошти за непоставлений товар - за домовленістю сторін).

Згідно з п.п.3.1 та 3.2 Договору, загальна сума Договору визначається на підставі цін, погоджених сторонами у відповідних Специфікаціях, і визначається як сума всіх партій товару, поставлених протягом строку дії Договору. Ціна товару включає в себе усі витрати постачальника, в тому числі, але не виключно: витрати щодо доставки товару, вартість тари, пакування, маркування, страхування (за необхідності); ціна є остаточною і може бути змінена лише за письмовою згодою сторін Договору, окрім випадків, передбачених Договором або відповідною Специфікацією.

Оплата конкретної партії товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у Договорі, оплати в розмірі вартості партії товару, зазначеної у відповідній Специфікації, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання покупцем даної партії товару, якщо інший термін та/або порядок оплати партії товару не вказаний у відповідній Специфікації. Зобов`язання покупця зі сплати ціни товару вважається виконаним в момент списання коштів з банківського рахунку покупця відповідно до платіжних реквізитів, вказаних постачальником у цьому Договорі (п.3.3 Договору).

Згідно з п.8.1 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками і закінчується 31.12.2018 року, але в будь якому випадку - не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за Договором зобов`язань.

Даний Договір підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін /а.с. 10-12/.

02.05.2018 року між ТОВ Поділляагрозахист та ФГ Карат підписано Специфікацію № 1 (Додаток до Договору № 04-63-Л-П-Д від 27.04.2018 року).

Вказаною Специфікацією сторони погодили загальну кількість товару (органо-мінеральне добриво Добродій ), яка становить 125 кг та загальну вартість товару, яка становить 7 375,50 грн.

Пунктом 1 Специфікації № 1 сторони погодили, що вартість товару по даній специфікації, покупець сплачує на умовах 100 % попередньої оплати.

За пунктом 2 Специфікації № 1 покупець зобов`язаний сплатити вартість товару на умовах передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше трьох робочих днів від дати пред`явлення продавцем рахунку-фактури /а.с. 13/.

09.07.2018 року ТОВ Поділляагрозахист було поставлено ФГ Карат товар (органо-мінеральне добриво Добродій ) у кількості 125 кг на загальну суму 7 375,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 7-00171, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств. Зазначена видаткова накладна містить посилання на рахунок № 5504 від 02.02.2018 року /а.с.14-15/.

27.06.2018 року між ТОВ Поділляагрозахист та ФГ Карат підписано Специфікацію № 2 (Додаток до Договору № 04-63-Л-П-Д від 27.04.2018 року).

Вказаною специфікацією сторони погодили загальну кількість товару (органо-мінеральне добриво Добродій ), яка становить 250 кг та загальну вартість товару, яка становить 15 249,00 грн.

Пунктом 1 Специфікації № 2 сторони погодили, що вартість товару по даній специфікації, покупець сплачує на умовах 100 % попередньої оплати, також міститься умова про оплату товару до 03.07.2018 року.

За пунктом 2 Специфікації № 2 покупець зобов`язаний сплатити вартість товару на умовах передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше трьох робочих днів від дати пред`явлення продавцем рахунку-фактури /а.с. 16/.

02.07.2018 року ТОВ Поділляагрозахист було поставлено ФГ Карат товар (органо-мінеральне добриво Добродій ) у кількості 250 кг на загальну суму 15 249,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 7-00009, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств. Зазначена видаткова накладна містить посилання на рахунок № 8023 від 27.06.2018 року /а.с.17-18/.

Згідно з платіжним дорученням № 49 від 01.02.2019 року на суму 12 624,50, відповідач здійснив оплату за поставлений товар (мінеральне добриво) згідно виставленого позивачем рахунку № 8023, що стверджується відповідним призначенням платежу /а.с. 19/.

З огляду на несвоєчасне проведення відповідачем розрахунків за поставлену продукцію, ТОВ "Поділляагрозахист" звернулось до господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення 10 000, 00 грн. основного боргу за Договором поставки № 04-63-Л-П-Д.

Крім того, за неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем на підставі пунктів 5.3, 5.6 Договору заявлено до стягнення з відповідача 7 145,28 грн. - пені та 8 400,64 грн. - відсотків річних.

За результатом заявлених до суду вимог, відповідач ФГ Карат здійснив повну оплату суми основного боргу у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 144 від 16.09.2019 року, наявним в матеріалах справи /а.с. 31/.

Розглянувши матеріали справи , апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Апеляційним судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 04-63-Л-П-Д від 27.04.2018 року, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами Договору, у Специфікації № 1 від 02.05.2018 року сторони погодили умову про 100 % попередню оплату вартості товару - до 02.05.2018 року, а також про оплату покупцем вартості товару на умовах передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше трьох робочих днів від дати пред`явлення продавцем рахунку-фактури.

В свою чергу, Специфікація № 2 від 27.06.2018 містить умови про 100 % попередню оплату вартості товару, тобто до 27.06.2018 року, умову про оплату товару до 03.07.2018 року, а також про оплату покупцем вартості товару на умовах передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше трьох робочих днів від дати пред`явлення продавцем рахунку-фактури.

Матеріалами справи стверджується, що 02.07.2018 року та 09.07.2018 року позивачем поставлено відповідачу товар за погодженими Специфікаціями № 1 та № 2, що підтверджується відповідними видатковими накладними за № 7-00009 на суму 7 375,50 грн. та № 7-00171 на суму 15 249,00 грн.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні рахунок № 5504 від 02.05.2018 року на оплату вартості товару за Договором на суму 7 375,50 грн. /а.с. 14/ та рахунок № 8023 від 27.06.2018 року на оплату вартості товару за Договором на суму 15 249,00 грн. /а.с. 17/. Посилання на вказані рахунки міститься і у видаткових накладних за № 7-00009 та № 7-00171.

Проте, докази пред`явлення позивачем вищевказаних рахунків відповідачу, у матеріалах справи відсутні.

Аналізуючи встановлені обставини, апеляційний суд розцінює, що сторони у Специфікаціях № 1 та № 2 не дійшли остаточної згоди щодо строків оплати поставленого товару, зокрема позивачем до матеріалів справи не додано жодних доказів направлення відповідачу рахунків на 100 % попередню оплату вартості товару за Договором, крім того, з умов викладених у Специфікаціях сторонами фактично обумовлені різні строки оплати товару, що суперечать один одному, а саме обумовлено дату, до якої має бути здійснено відповідну оплату, тоді як міститься умова щодо проведення оплати в продовж 3-ох діб від дати виставленого рахунку-фактури позивачем.

Разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги, що положення щодо строку оплати вартості поставленого товару містить сам Договір, а саме відповідно до п.3.3 Договору оплата конкретної партії товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у Договорі, оплати в розмірі вартості партії товару, зазначеної у відповідній Специфікації, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання покупцем даної партії товару.

Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що саме з вказаних строків, визначених п.3.3 Договору, слід виходити при визначенні моменту, з якого настало прострочення виконання грошового зобов`язання. Тобто, вартість товару отриманого відповідачем за видатковою накладною № 7-00171 від 09.07.2018 року останній мав сплатити у строк до 16.07.2018 року включно (09.07.2018 - дата отримання товару + 5 банківських днів), а вартість товару отриманого за видатковою накладною № 7-00009 від 02.07.2018 року - у строк до 09.07.2018 року включно (02.07.2018 - дата отримання товару + 5 банківських днів).

Доводи відповідача щодо неправильного встановлення строків оплати товару спростовується матеріалами справи, зокрема невизначеним сторонами строком оплати у специфікаціях, видатковими накладними та умовами Договору поставки, а тому відхиляються за безпідставністю.

В силу приписів статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи часткову сплату вартості поставленого за Договором товару відповідачем на момент звернення до суду, у відповідності до платіжного доручення № 49 від 01.02.2019 року, заборгованість ФГ Карат перед ТОВ Поділляагрозахист складала 10 000,00 грн. Зважаючи, що наявність такої заборгованості не заперечувалась відповідачем, та сплачена останнім до прийняття рішення місцевим судом у даній справі, що підтверджується платіжним доручення за № 144 від 16.09.2019 року, господарський суд Рівненської області дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення визначеної суми основної заборгованості.

Разом з тим, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено неналежне (прострочене) виконання відповідачем грошового зобов`язання по Договору поставки, позивачем, окрім іншого, також було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 7 145,28 грн. та 8 400,64 грн. відсотків річних, згідно з умовами укладеного Договору поставки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.

Частиною 1 ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 6, 627 ЦК України встановлена свобода договору, відповідно якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно з п.5.3 Договору поставки № 04-63-Л-П-Д, в разі прострочення оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період прострочення), нарахованої на суму вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення.

Нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється без обмеження строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором становить три роки (п.5.4 Договору).

Відповідно до ст.625 Цк України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.6 Договору сторони погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України і встановили її в розмірі 25 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем (відповідно до специфікації до Договору) та 48 % річних від несплаченої ціни товару з дати закінчення 90 календарних днів до дня повної оплати.

З розрахунку позивача вбачається, що пеню та відсотки річних заявлено:

- за специфікацією № 1 - на суму заборгованості 7 375,50 грн. за період з 03.05.2018 року по 30.08.2019 року;

- за специфікацією № 2 - на суму заборгованості 12 624,50 грн. за період з 04.07.2018 року по 31.01.2019 року та на суму заборгованості 2 624,50 грн. за період з 04.07.2018 року по 30.08.2019 року.

Перевіривши правильність нарахування пені та відсотків річних, апеляційним судом встановлено, що останні обраховані невірно, з огляду на визначений Договором строк проведення розрахунків за отриману продукцію.

Таким чином, виходячи з умов Договору поставки № 04-63-Л-П-Д від 27.04.2018 року, пеня та відсотки річних на суму боргу 7 375,50 грн. мають бути обраховані за період з 17.07.2018 року по 30.08.2019 року, на суму боргу 15 249,00 грн. за період з 10.07.2018 року по 31.01.2019 року та на суму боргу 2 624,50 грн. за період з 01.02.2019 року по 30.08.2019 року, що в цілому становить 6 543,99 грн. пені та 7 552,87 грн. відсотків річних відповідно.

Отже, здійснивши перевірку розрахунку заявленого до стягнення розміру пені та відсотків річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме правомірним є стягнення з відповідача на користь позивача 6 543,99 грн. пені та 7 552,87 грн. відсотків річних.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі були також відображені останнім у відзиві на позовну заяву та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування та відхиляються як необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення господарського суду Рівненської області від 12.11.2019 року у справі № 918/637/19 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Беручи до уваги, що в задоволенні апеляційної скарги Фермерського господарства Карат апеляційним судом відмовлено, відповідно клопотання скаржника про покладення на позивача витрат на правову допомогу при поданні апеляційної скарги до задоволення не підлягає.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Карат" на рішення господарського суду Рівненської області від 12.11.2019р. у справі № 918/637/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 12.11.2019р. у справі № 918/637/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу № 918/637/19 повернути господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "23" січня 2020 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Тимошенко О.М.