Постанова

від 21.01.2020 по справі 908/203/14

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2020 року м. Дніпро Справа № 908/203/14

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Широбокової Л.П., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.10.2019 р.

(суддя Боєва О.С., м. Запоріжжя ), прийнятої за результатами розгляду скарги

АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"

на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області

Літвиненка Олексія Вікторовича під час виконання судового рішення у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада"

про стягнення суми 2 358,09 грн.

за участю : приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича

ВСТАНОВИВ:

АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", в порядку ст. ст. 339, 340 ГПК України, звернулось до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича під час виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2014 р. у справі № 908/203/14 ( ВП № 59597809 ).

У зазначеній скарзі, Заявник просив суд: Визнати незаконною бездіяльність виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О.В. щодо порушення порядку повідомлення сторін про хід виконавчого провадження та взагалі не направлення на адресу стягувача АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 19.07.2019 р. та постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 19.07.2019 р.; не подання запитів до відповідних органів, установ для встановлення наявності іншого майна, а саме: майнові права, корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; не вжиття заходів щодо встановлення інформації наявності сейфових скриньок, індивідуальних сейфів, депозитних сховищ; вжиття заходів щодо накладення арешту на нерухоме майно боржника без його ідентифікації; вжиття заходів щодо реального отримання від боржника декларації про доходи та майно, а саме здійснення заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності по ВП № 59597809 щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. № 908/203/14 про стягнення грошових коштів з ТОВ "ТРІАДА" на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго". Збов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. підготовити та направити запити до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації щодо наявності майнових прав, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об`єктів інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; направити запити до відповідних органів щодо встановлення інформації про наявність сейфових скриньок, індивідуальних сейфів, депозитних сховищ по ВП № 9597809 щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. № 908/203/14 про стягнення грошових коштів з ТОВ "ТРІАДА" на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго". Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. здійснити заходи щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності у виконавчому провадженні ВП № 59597809 щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. № 908/203/14 про стягнення грошових коштів з ТОВ "ТРІАДА" на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго". Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. накласти арешт на кошти на суму боргу у розмірі 4 173,54 грн. та основну винагороду приватного виконавця у розмірі 417,35 грн. ВП № 59597809 щодо виконання наказу господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. № 908/203/14 про стягнення грошових коштів з ТОВ "ТРІАДА" на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго".

Скарга товариства була обґрунтована тим, що зі сторони приватного виконавця Літвиненка О. В. при здійсненні виконавчого провадження за виконанням наказу господарського суду Запорізької області було допущено декілька суттєвих та грубих порушень норм діючого законодавства, а саме: порушено порядок повідомлення сторін про хід виконавчого провадження та взагалі не направлено на адресу стягувача постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 19.07.2019 р. та постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 19.07.2019 р.; не здійснено усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення, а саме: звернення стягнення на інше майно ( майнові права ), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Додатково слід зазначити, що приватним виконавцем не здійснено заходів згідно ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" щодо встановлення та отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника. Приватним виконавцем взагалі не встановлена інформація щодо наявності сейфових скриньок, індивідуальних сейфів, депозитних сховищ, що використовується з метою зберігання в банківських організацій, установах індивідуального майна боржника; приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови, якою накладено арешт на все майно боржника без його ідентифікації, так як такі заходи унеможливлюють визначення вартості майна та визначення співмірності із розміром заборгованості, що підлягає примусовому стягненню; порушено строки, передбачені п. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" для встановлення нових даних щодо відкриття рахунків; не вчинено жодних дій, які б свідчили про вжиття заходів щодо реального отримання від боржника декларації про доходи та майно, а саме здійснення заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 188-3 КпАП.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2019 р. у даній справі в задоволенні скарги відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаною ухвалою, АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким скаргу на дії бездіяльність приватного виконавця задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

При цьому Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо відсутності підстави вважати , що приватним виконавцем порушено права AT ДТЕК Донецькі електромережі тим, що приватний виконавець не надіслав постанови про стягнення з боржника основної винагороди та постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, та вважає помилковим і те , що приватним виконавцем не порушено норми ст. 28 Закону України Про виконавче провадження .

Водночас, на думку Скаржника, приватним виконавцем не було здійснено усіх передбачених Законом заходів примусового виконання рішення, а саме: звернення стягнення на кошти боржника на загальну суму 42 669,77 грн. в наслідок чого ним не були проведені виконавчі дії щодо реального виконання рішення суду № 908/203/14 від 10.04.2014 р.

Скаржник наголошує на тому, що приватним виконавцем не проведена перевірка в електронних державних базах даних та реєстрах право власності або іншого майнового права боржника, що зазначено було в заяві стягувана та тому не накладено арешт на майно і відповідно не надано як доказ до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції також не прийняв до уваги, те що бездіяльність приватного виконавця не призвела до реального результату, а виконавчі дії що проведені приватним виконавцем носять лише формальний характер та не націлені на виконання рішення суду.

Від приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, приватний виконавець посилається на те, що документи, які, як зазначає Скаржник він не отримав, відповідно до норми Закону повинні направлятись сторонам простою кореспонденцією. Тобто не отримання даних документів Скаржником не може бути доведено належним чином так як і виконавцем про направлення даних документів стягувачу. У постановах про відкриття виконавчих проваджень, які стягувач отримав, здійснений розрахунок основної винагороди приватного виконавця.

Крім того, у відзиві приватний виконавець посилається на те, що виконавчі документи, на підставі яких було відкрито виконавче провадження видані судом в 2013 та 2014 р. За цей час дані виконавчі документи неодноразово пред`являлися до органів державної виконавчої служби. Всі дії виконавців, направлені на розшук та встановлення майна боржника за цей час виявились безрезультатними. Чинним законодавством про виконавче провадження не визначено типового переліку установ та організацій, до яких виконавцем повинні надсилатись запити стосовно майнового стану боржника. Стягувач не звертався до приватного виконавця з відповідним проханням ( клопотанням/заявою ) щодо надіслання конкретним органам, установам запитів. Винесення постанови про арешт майна боржника при початку виконання рішення є обов`язком виконавця.

Приватний виконавець також вказує на те, що вчинення ним дій по притягненню до адміністративної відповідальності боржника не буде відповідати нормам КУпАП.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.10.201 9р. у справі № 908/203/14 було залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 921 грн.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2019 р. відновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 21.01.2020 р.

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін та приватного виконавця.

В судовому засіданні 21.01.2020 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2019 р. приватним виконавцем Літвиненком О.В. за заявою стягувача про примусове виконання відкрито виконавче провадження ВП № 59597809 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/203/14, виданого 10.04.2014 р., про стягнення з ТОВ "Тріада" на користь ПАТ "ДТЕК Донецькі електромережі" загальної суми 4 173,54 грн. Зобов`язано Боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено Боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з Боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 417,35 грн.

Також у виконавчому провадженні ВП № 59597809 приватним виконавцем винесено постанову від 19.07.2019 р. про арешт майна боржника, а саме: про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ТОВ "Тріада".

З огляду на наявність у провадженні приватного виконавця Літвиненко О.В. декількох рішень про стягнення коштів з ТОВ "ТРІАДА" на користь того самого Стягувача, відповідно до ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавцем 19.07.2019 р. було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № № 59596481, 59597241, 59597282, 59597313 у зведене виконавче провадження № 59606444.

23.07.2019 р. винесено постанову ВП № 59596481 про арешт коштів Боржника.

08.08.2019 р. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 59597809 до зведеного виконавчого провадження № 59606444.

Відмовляючи у задоволенні скарги на дії державного виконавця, судом першої інстанції встановлено, що викладені у скарзі обставини щодо незаконної бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка Олексія Вікторовича не знайшли свого підтвердження, вчинені ним дії були проведені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця, порушень прав заявника під час вчинення виконавчих дій з виконання під час виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2014 р. у справі № 908/203/14 ( ВП № 59597809 ) судом не встановлено.

Погоджуючись із наведеними висновками попередньої судової інстанції суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За приписами ст. 129 Конституції України та ст. 326 ГПК України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції ( ч.1 ст. 327 ГПК України).

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження).

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. (ст. 2 Закону України Про виконавче провадження).

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З аналізу вищевказаних положень Закону України Про виконавче провадження вбачається, що державний виконавець зобов`язаний прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження у разі відповідності виконавчого документа вимогам, зокрема, передбаченим ст. ст. 4, 26 Закону України Про виконавче провадження , або повернути виконавчий документ без прийняття до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження ( далі - документи виконавчого провадження ) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження (ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження").

Як вбачається з матеріалів справи, постанова від 19.07.2019 р. про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 59606444 була винесена в межах ВП № 59596481 з виконання наказу № 908/2269/13 від 03.12.2014 р. Постанова про приєднання виконавчого провадження ВП № 59597809 щодо виконання наказу № 908/203/14 від 10.04.2014 р. до зведеного виконавчого провадження № 59606444 винесена приватним виконавцем 08.08.2019 р. і Скаржник проти її отримання не заперечив.

Судом першої інстанції встановлено з посиланням на пояснення приватного виконавця, які викладені у його відзиві на скаргу, постанова від 19.07.2019 р. про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження надсилалась сторонам простим листом.

З огляду на викладене, враховуючи, що прості листи приймаються для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляються/вручаються без розписки, місцевий господарський суд обгрунтиовано зазначив на відсутність достатніх правових підстав вважати, що приватним виконавцем порушено положення ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, Скаржником жодним чином не спростовано факт направлення приватним виконавцем вказаних постанов на його адресу.

Крім того, згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

З набранням Законної сили Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, запроваджено функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження ( ст. 8 Закону ).

Згідно з п. 3 розділу I та пункту 2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 р. № 2432/5, передбачено, що користувачами системи є, зокрема, сторони виконавчого провадження. Доступ до інформації Системи сторонам виконавчого провадження забезпечується через інструменти електронної ідентифікації відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", а також через ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження, який зазначається в довідці про реєстрацію виконавчого документа та постанові про відкриття виконавчого провадження. Система забезпечує: можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації; доступ сторонам виконавчого провадження до документів виконавчого провадження.

Відповідно до п. п. 2, 3 розділу ІV цього Положення виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

Отже, як слушно зауважив суд першої інстанції, АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", як сторона виконавчого провадження має безперешкодний доступ до отримання у будь-який час інформації про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

Крім того, вбачається, що стягувачем за виконавчими провадженнями № № 59597809 59597241, 59596481, 59597282, 59597313, які об`єднано у зведене виконавче провадження № 59606444 є АТ "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", а отже останній не міг не знати про те, що вказані виконавчі провадження будуть об`єднані у зведене виконавче провадження № 59606444.

Також, щодо не направлення Стягувачу постанови приватного виконавця про стягнення з боржника - ТОВ "Тріада" основної винагороди, колегія суддів погоджується із доводами приватного виконавця про те, що винагорода за вчинення виконавчих дій сплачується боржником на користь приватного виконавця, а не стягувача, що спростовує порушення прав стягувача.

Доводи Скаржника про помилковість висновків суду першої інстанції в частині арешту всього майна без його ідентифікації, у тому числі за даними бухгалтерського обліку, є також неспроможними з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.07.2019 р. приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника - ТОВ "Тріада", відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в установі Донецьке РУАТ КБ "Приватбанк" м. Маріуполь та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

У виконавчому провадженні ВП № 59597809 з виконання наказу № 908/203/124 віл 10.04.2014 р. приватним виконавцем 19.07.2019 р. винесено постанову про арешт майна боржника, а саме: про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ТОВ "Тріада" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, втрат виконавчого провадження - 4 659,89 грн. 08.08.2019 р. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 59597809 до зведеного виконавчого провадження № 59606444.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про виконавче провадження постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Таким чином, винесення постанови про арешт майна боржника при початку виконання рішення є обов`язком виконавця, тому відсутні будь-які порушення при винесенні даної постанови без ідентифікації, як вважає скаржник.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого ч. 7 ст. 26 цього Закону.

Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст. 56 цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Як вбачається з заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, ним не зазначено відомі рахунки боржника у банківських установах, а тому приватним виконавцем обгрунтовано винесена постанова про арешт всього майна боржника.

З моменту відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем направлені запити з метою встановлення майна боржника на яке можливо звернути стягнення, та наявності рахунків, що підтверджується документами виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 22.07.2019 р. приватний виконавець отримав відповідь ДФС України щодо рахунків боржника, та 23.07.2019 р. постановою у зведеному виконавчому провадженні накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на його рахунку в установі КБ Приватбанку .

Разом з цим, у заяві стягувач зазначив відоме йому майно боржника, яке знаходиться у місті Макіївка Донецької області.

Згідно з ч. 9 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього, виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем після відкриття виконавчого провадження надіслані вимоги до відповідних органів щодо отримання інформації про надання боржником річної фінансової звітності, щодо керівника боржника, про що отримані відповіді про відсутність відомостей та відповідної звітності боржника з 2016 року, що спростовує доводи апелянта про бездіяльність приватного виконавця в частині перевірки майна боржника за даними бухгалтерського обліку.

Крім того, суд враховує неможливість здійснення приватним виконавцем дій по опису зазначеного стягувачем майна внаслідок його знаходження на тимчасово окупованій території - місто Макіївка Донецької області.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, згідно даних реєстрів, відсутні відомості про реєстрацію за боржником права власності на зазначене стягувачем майно, та доказів того, що майно, яке знаходиться за адресою: Донецька обл . , м . Макіївка , вул . Черняхівського , буд. 8а, кв. за № № 21, 39, 38,34, 37, 30, 20, 33, 16, належить боржнику, стягувачем суду не доведено, а тому суд першої інстанції також обгрунтовано відмовив у задоволені вимоги про визнання незаконною бездіяльності приватного виконавця Літвиненка О.В. щодо вжиття заходів щодо накладення арешту на нерухоме майно боржника без його ідентифікації.

Доводи Скаржника щодо відсутності ознак бездіяльності приватного виконавця щодо не притягнення до адміністративної відповідальності боржника за невиконання вимоги про надання декларації про майно, колегія суддів також вважає необгрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження, боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей ( п. 2 постанови)

Ч. 1 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Судом встановлено, що боржником не подана така декларація приватному виконавцю.

У відповідності до ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З положень ст. 188-13 КУпАП вбачається, що об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку, та об`єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні законних вимог державного виконавці щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження. Разом з цим, суб`єктом адміністративного проступку за вказаною статтею може бути як громадяни, так і посадові особи, які досягли відповідного віку.

Загальні положення і принципи стосовно адміністративної відповідальності юридичних осіб у нормативних актах майже повністю відсутні, у деяких випадках юридичні особи несуть відповідальність нарівні з фізичними особами.

Законодавством наведено окремі загальні положення адміністративної відповідальності юридичних осіб. Так, КУпАП однозначно визначено суб`єктом проступку виключно фізичну особу, щодо юридичних осіб, то останні можуть бути суб`єктами правопорушень у випадках, визначених нормами Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем направлялись вимоги Головного управління статистки у Донецькій області щодо надання інформації про керівника юридичної особи (місцереєстрації ( проживання ), здійснювались виклики керівника боржника до приватного виконавця.

Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чи порушення законних вимог виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення ( далі - протокол ) на бланку за встановленою формою

Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис.

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише в межах своїх повноважень та у спосіб визначений законодавством.

З огляду на викладене, враховуючи, що боржником за наказом суду у даній справі є юридична особа, а не фізична особа громадянин, присутність якого при складанні протоколу є обов`язковою, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість вимог Скаржника щодо визнання незаконною бездіяльності приватного виконавця Літвиненка О.В. щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності по ВП № 59597809 та щодо зобов`язання приватного виконавця виконавчого Літвиненко О.В. здійснити заходи щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності по ВП № 59597809.

Крім того, колегія суддів також вважає правильними висновки суду першої інстанції в частині відмови у визнанні бездіяльності приватного виконавця щодо вжиття всіх необхідних заходів для виявлення майна боржника з огляду на наступне.

Ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавець організовує розшук боржника - юридичної особи, майна боржника шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень ( затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 за реєстр. в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802 ) у відповідній редакції, визначено, що запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення приватним виконавцем були направлені запити щодо рахунків боржника; щодо наявності боржника серед засновників/власників суб`єктів господарювання (корпоративні права); щодо наявності у власності Боржника транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об`єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів; щодо наявності у власності чи у оренді Боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місце знаходження, розміру та цільового призначення, підстави володіння; щодо наявності та/або відсутності Боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів; щодо надання інформації про наявність та/або бідсутність Боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонного рухомого складу - вагони всіх видів, локомотивів, монорейкового транспорту, тощо; щодо надання інформації про реєстрацію за боржником на праві власності (оренди) підіймальних споруд (вантажопідіймальних кранів та машин, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг, підйомників, фунікулерів тощо), парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, атракціонів об`єктів нафтогазового комплексу та інших об`єктів, що підтверджується відповідними запитами та відповідями про відсутність такого майна.

Оскільки чинним законодавством про виконавче провадження не визначено типового переліку установ та організацій, до яких виконавцем повинні надсилатись запити стосовного майнового стану боржника, а стягувач не звертався до приватного виконавця з відповідним проханням (клопотанням/заявою) щодо надіслання конкретним органам, установам запитів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність бездіяльності приватного виконавця і як наслідок, відсутність підстав для зобов`язання виконавця зробити такі запити щодо невизначеного майна до невизначених установ.

Крім того, суд враховує, що виконавче провадження не закінчено на даний момент і виконавчі дії можуть тривати. Не досягнення позитивного результату внаслідок проведених виконавчих дій не свідчить про бездіяльність приватного виконавця.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність бездіяльності приватного виконавця та недоведеність порушення прав чи інтересів Скаржника під час здійснення виконавчих дій, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає в силі оскаржувану ухвалу, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 28.10.2019 р. у справі № 908/203/14 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23.01.2020 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна