Ухвала
Іменем України
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 08/16.02
провадження № 61-4456ав19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
за участю секретаря судового засідання - Мошика В. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приватне сільськогосподарське підприємство Господар-Плюс ,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Господар-Плюс на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2019 року у складі судді Шемети Т. М.у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Вінницького обласного відділення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Асоціація спеціалістів в аграрній сфері Третейська ініціатива від 23 вересня 2005 року у справі № 08/16.02 за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства Господар-Плюс про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06 листопада 2002 року та про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Вінницької області як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення третейського суду.
Заява мотивована тим, що він є співвласником майна реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства Придністров`я (далі - КСП Придністров`я ), а саме: власником майнового паю у розмірі 1 776 грн, що складає 0,16 % від загального розміру пайового фонду, яким він володіє на підставі сертифіката серії ВІ ХІІ № 17670, внесеного в книгу реєстрації сертифікатів про право власності на майновий пай під № 643.
23 вересня 2005 року Вінницьким обласним відділенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Асоціація спеціалістів в аграрній сфері Третейська ініціатива у складі третейського судді Насадюк І. В. було прийнято рішення у справі № 8/16.02 за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства Господар-Плюс (далі - ПСГП Господар -Плюс ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 06 листопада 2002 року та про визнання права власності, яким позовні вимоги ОСОБА_2 визнано безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Визнано дійсним договір купівлі-продажу б/н від 06 листопада 2002 року , укладений між ПСГП Господар-Плюс с. Яруга та ПСГП Господар -Плюс с. Володіївці, у простій письмовій формі цеху мінеральної води літ. А , площею 648,7 кв. м, з добудовою літ. а , добудовою літ. а1 , добудовою літ. а2 , прохідною літ. Б , площею 14,8 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 35 155 грн, каптажу мінеральної води літ. А , площею 13,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 3 400 грн, ЗАВ літ. В , площею 127 кв. м з навісом літ. в , площею 43,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 23 552 грн, пилорами літ. Г , площею 180,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 352 грн, току літ. Б , площею 1 794,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 28 150 грн, олійні літ. А з добудовою А1 , загальною площею 198,5 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 888 грн, дитячого садка літ. А з добудовою літ. А1 , верандою літ. а , ганком літ. а1 , загальною площею 289,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 7 483 грн, комбайну Дон , вартістю 1 937 грн, обладнання маслоцеху, вартістю 3 142 грн, корівника нового, літ. А з добудовою літ. а , загальною площею 1 716,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 13 435 грн, ваги тридцятитонної, яка складається з вагової літ. А , площею 22,5 кв. м, навісу літ. а , площею 74,2 кв. м, ганку літ. а1 , площею 3,9 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 371 грн, сатуратора, вартістю 91 грн, автомата з розливу, вартістю 511 грн, автомата з розливу, вартістю 65 грн, автомата дозувального, вартістю 139 грн, трактора Т -156 (бульдозера), вартістю 2 580 грн, трактора ЮМЗ, ГАЗ - 53 96-79, вартістю 564 грн, молоковоза вартістю 1 112 грн, а всього на суму 127 927 грн.
Визнано право власності на цех мінеральної води літ. А , площею 648,7 кв. м з добудовою літ. а , добудовою літ. а1 , добудовою літ. а2 , прохідну літ. Б , площею 14,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 35 155 грн, каптаж мінеральної води літ. А , площею 13,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю З 400 грн, ЗАВ, літ. В , площею 127 кв. м з навісом літ. в , площею 43,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 23 552 грн, пилораму літ. Г , площею 180,7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 3 352 грн, тік літ. Б , площею 1 794,4 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 815 грн, олійню літ. А , з добудовою літ. А1 , загальною площею 198,5 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 888 грн, дитячий садок літ. А з добудовою літ. А 1 , верандою літ. а , ганком літ. а1 , загальною площею 289,1 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 7 483 грн, комбайн Дон , вартістю 1 937 грн, обладнання маслоцеху, вартістю 3 142 грн, корівник новий літ. А з добудовою літ. а , загальною площею 1 716,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 13 435 грн, вагу тридцятитонну, яка складається з вагової, позначеної літ. А , площею 22,5 кв. м, навісу літ. а , площею 74,2 кв. м, ганку літ. а1 , площею 3,9 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 2 371 грн, сатуратор, вартістю 91 грн, автомат з розливу, вартістю 11 грн, автомат з розливу, вартістю 65 грн, автомат дозувальний, вартістю 139 грн, трактор Т-156 (бульдозер), вартістю 2 580 грн, трактор ЮМЗ, ГАЗ-53 96-79, вартістю 564 грн, молоковоз вартістю 1 112 грн, а всього на суму 127 927 грн за ПСП Господар -Плюс с. Володіївці Чернівецького району Вінницької області, зареєстрованим Чернівецькою районною державною адміністрацією 21 грудня 1999 року, зі змінами і доповненнями ,зареєстрованими Чернівецькою районною державною адміністрацією 21 жовтня 2002 року, реєстраційний № 96, ідентифікаційний код 30050464.
Співвласники майна реорганізованого КСП Придністров`я об`єдналися у Спілку та 09 лютого 2006 року між Спілкою в особі голови спілки Хміля В. І. та ФГ Яружанка було укладено договір оренди основних засобів, належних співвласникам на праві спільної часткової власності. До складу майна, переданого за вказаним договором оренди ФГ Яружанка , входить, окрім іншого, майно, яке було незаконно відчужене за договором купівлі-продажу від 06 листопада 2002 року на користь ПСГП Господар-Плюс с. Володіївці та на яке третейським судом неправомірно визнано право власності за ПСП Господар-Плюс , а саме: тік , цех мінеральної води , олійня, ЗАВ-25,вага тридцяти-тонна, обладнання маслоцеху , комбайн Дон , трактор ЮМЗ-6.
Зазначає, що майно, перераховане у резолютивній частині оскаржуваного рішення третейського суду, на момент укладення договору купівлі-продажу від 06 листопада 2002 року належало Спілці співвласників майна реорганізованого КСП Придністров`я с. Яруга Могилів-Подільського району Вінницької області на підставі рішення загальних зборів співвласників, затвердженого протоколом від 24 жовтня 2002 року № 3.
ОСОБА_1 не брав участі при розгляді третейським судом указаної справи, однак вважає, що оскаржуваним рішенням третейського суду від 23 вересня 2005 року вирішено питання про його права як співвласника майна, відчуженого за договором купівлі-продажу від 06 листопада 2002 року.
Короткий зміст ухвали Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2019 року
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2019 року, який діяв як суд першої інстанції, заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду задоволено. Рішення Вінницького обласного відділення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Асоціація спеціалістів в аграрній сфері Третейська ініціатива від 23 вересня 2005 року у справі № 08/16.02 за позовом ОСОБА_2 до ПСГП Господар-Плюс про визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 06 листопада 2002 року та про визнання права власності скасовано.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_1 є співвласником частки майна у пайовому фонді КСП Придністров`я с. Яруга, правонаступником якого є ПСГП Господар-Плюс с. Яруга, а оскаржуваним рішенням третейського суду визнано дійсним договір купівлі-продажу та визнано право власності на майно, віднесене до пайового фонду, при цьому ОСОБА_1 як співвласник цього майна не брав участі в третейському розгляді, то вказаним рішенням третейського суду вирішено питання про права та обов`язки особи, яка не брала участі у третейському розгляді, зокрема про права та обов`язки ОСОБА_1 . Зазначене є підставою для скасування рішення третейського суду відповідно до пункту 5 частини другої статті 458 ЦПК України.
Крім того, на час укладення договору купівлі-продажу та розгляду третейським судом цієї справи Закон України Про третейські суди (пункт 6 частини першої статті 6) містив заборону на розгляд третейськими судами справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України, а тому справа щодо дійсності правочину, у якій прийнято рішення третейським судом, не підвідомча йому відповідно до закону.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її доводів
Не погоджуючись із указаною ухвалою Вінницького апеляційного суду, ПСГП Господар-Плюс подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2019 року та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 та залишення в силі рішення третейського суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана ОСОБА_1 після закінчення строку, встановленого на її подання частиною п`ятою статті 454 ЦПК України. Оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску заявником цього строку, апеляційний суд не встановив належним чином всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення цього питання, та дійшов помилкового висновку про прийняття її до розгляду по суті.
Зазначаючи про вирішення третейським судом питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, апеляційний суд не врахував, що лише з реалізацією права на виділ частки зі спільної часткової власності особа набуває право власності на виділене майно, та, відповідно, у випадку порушення, невизнання або оспорювання набуває право на державний захист права власності (стаття 386 ЦК України). Також залишив поза увагою те, що оскільки право спільної часткової власності не припинене, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за взаємною згодою (частина перша статті 358 ЦК України). Положеннями ЦК України та Рекомендацій щодо порядку здійснення права власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня 2008 року № 315, не передбачено права однієї особи - співвласника на звернення до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів інших співвласників майнового паю поза відносинами представництва.
Апеляційний суд не надав оцінки тій обставині, що державним реєстратором зареєстровано право власності на спірні об`єкти нерухомості за ПСГП Господар-Плюс , після чого підприємство вільно володіло цим майном, здійснювало господарську діяльність, захищало порушені майнові права в судовому порядку. Крім того, суд неправильно тлумачить положення статті 6 Закону України Про третейські суди , оскільки спір, який вирішено третейським судом, є приватно-правовим та не стосується жодних публічно-правових відносин, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 569/6495/16.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу, поданому до Верховного Суду у травні 2019 року, ОСОБА_1 вказував на необґрунтованість доводів ПСГП Господар -Плюс , а тому вважав їх такими, що не спростовують висновків апеляційного суду про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення третейського суду.
При цьому ПСГП Господар -Плюс не спростовано доводів ОСОБА_1 про те, що про існування рішення третейського суду йому стало відомо 31 серпня 2018 року.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Зазначене кореспондується із положеннями частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПСГП Господар -Плюс підлягає задоволенню частково .
Фактичні обставини, встановлені судами
Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що розпорядженням Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області від 30 березня 2000 року № 79 правонаступником КСП Придністров 'я с. Яруга визнано ПСП Господар -Плюс (а. с. 140-141).
ОСОБА_1 є співвласником майна реорганізованого КСП Придністров`я , а саме : власником майнового паю у розмірі 1 776 грн, що становить 0,16 % від загального розміру пайового фонду, яким він володіє на підставі сертифіката серії ВІ ХІІ № 17670, виданого 19 листопада 2002 року Ярузькою сільською радою на підставі списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 24 жовтня 2002 року, внесеного в книгу реєстрації сертифікатів про право власності на майновий пай під № 643 (а. с. 17).
Загальними зборами членів реорганізованого КСП Придністров`я від 24 жовтня 2002 року протоколом № 3 (а. с 18-22) було затверджено перелік основних засобів КСП Придністров`я , що підлягають паюванню і відносяться до І та ІІ групи в структурі розподілу пайового фонду (а. с. 23-24).
06 листопада 2002 року між ПСП Господар -Плюс с. Володіївці (код 30050464) як покупцем та ПСП Господар-Плюс с. Яруга (код 30806907) як продавцем в простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу матеріальних цінностей в кількості 18 об`єктів, а саме: 1) цех мінеральної води; 2) каптаж; 3) ЗАВ (залізне приміщення); 4) пилорама; 5) тік; 6) олійня; 7) дитячий садок; 8) комбайн ДОН ; 9) обладнання маслоцеху; 10) корівник новий; 11) вага тридцятитонна; 12) сатуратор; 13) автомат з розливу; 14) автомат з розливу; 15) автомат дозувальний; 16) трактор Т-156 (бульдозер); 17) трактор ЮМЗ -6; 18) ГАЗ-53 96-79 молоковоз.
Рішенням Вінницького обласного відділення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Асоціація спеціалістів в аграрній сфері Третейська ініціатива у складі третейського судді Насадюк І. В. від 23 вересня 2005 року у справі № 8/16.02 за позовом ОСОБА_2 до ПСГП Господар -Плюс про визнання недійсним договору купівлі -продажу б/н від 06 листопада 2002 року та про визнання права власності було постановлено:
- позовні вимоги визнано безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню;
- визнано дійсним укладений між сторонами у простій письмовій формі договір купівлі продажу б/н від 06 листопада 2002 року цеху мінеральної води літ. А , площею 648,7 кв. м, з добудовою літ. а , добудовою літ. а1 , добудовою літ. а2 , прохідною літ. Б , площею 14, 8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 35 155 грн, каптажу мінеральної води літ А , площею 13,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 3 400 грн, ЗАВ літ. В , площею 127 кв. м з навісом літ. в , площею 43,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 23 552 грн, пилорами, літ. Г , площею 180,7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 3 352 грн, току літ. Б , площею 1 794,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 28 150 грн, олійні літ. А з добудовою літ. А1 , загальною площею 198,5 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 888 грн, дитячого садка літ. А з добудовою літ. А1 , верандою літ. а , ганком літ. а1 , загальною площею 289,1 кв. м, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 7 483 грн, комбайну Дон, вартістю 1 937 грн, обладнання маслоцеху, вартістю 3 142 грн, корівника нового літ. А з добудовою літ. а , загальною площею 1 716,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 13 435 грн, ваги тридцятитонної, яка складається з вагової позначеної літ. А , площею 22,5 кв. м, навісу літ. а , площею 74,2 кв. м, ганка літ. а1 , площею 3,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 2 371 грн, сатуратора, вартістю 91 грн, автомата з розливу, вартістю 511 грн, автомату з розливу, вартістю 65 грн, автомата дозувального, вартістю 139 грн, трактора Т-156 (бульдозера), вартістю 2 580 грн, трактора ЮМЗ, ГАЗ 53 96-79, вартістю 564 грн, молоковоза вартістю 1 112 грн, а всього на суму 127 927 грн;
- визнано право власності на цех мінеральної води літ. А , площею 648,7 кв. м з добудовою літ. а , добудовою літ. а1 , добудовою літ. а2 , прохідну літ. Б , площею 14,8 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 35 155 грн, каптаж мінеральної води літ. А , площею 13,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю З 400 грн, ЗАВ літ. В , площею 127 кв. м з навісом літ. в , площею 43,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 23 552 грн, пилораму, літ. Г , площею 180, 7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 3 352 грн, тік літ. Б , площею 1 794,4 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 2 815 грн, олійню літ. А з добудовою літ. А1 , загальною площею 198,5 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 888 грн, дитячий садок літ. А з добудовою літ. А 1 , верандою літ. а , ганком а1 , загальною площею 289, 1 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 7 483 грн, комбайн Дон , вартістю 1 937 грн, обладнання маслоцеху, вартістю 3 142 грн, корівник новий літ. А з добудовою літ. а , загальною площею 1 716,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 13 435 грн, вагу тридцятитонну, яка складається з вагової , позначеної літ. А , площею 22,5 кв. м, навісу літ. а , площею 74,2 кв. м, ганку літ. а1 , площею 3,9 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , вартістю 2 371 грн, сатуратор, вартістю 91 грн, автомат з розливу, вартістю 11 грн, автомат з розливу, вартістю 65 грн, автомат дозувальний, вартістю 139 грн, трактор Т-156 (бульдозер), вартістю 2 580 грн, трактор ЮМЗ, ГАЗ-53 96-79, вартістю 564 грн, молоковоз вартістю 1 112 грн, а всього на суму 127 927 грн, за ПСП Господар-Плюс с. Володіївці Чернівецького району Вінницької області, зареєстрованим Чернівецькою районною державною адміністрацією 21 грудня 1999 року, зі змінами і доповненнями, зареєстрованими Чернівецькою районною державною адміністрацією 01 жовтня 2002 року, реєстраційний № 96, ідентифікаційний код 30050464.
09 лютого 2006 року між співвласниками майна в особі голови комітету (уповноваженого) Хміля В. І. та ФГ Яружанка було укладено договір оренди належного співвласникам майна. До складу майна, що передано за вказаним договором оренди ФГ Яружанка , входять, окрім іншого: тік, цех мінеральної води, олійня, ЗАВ-25, вага тридцятитонна , обладнання маслоцеху , комбайн Дон , трактор ЮМЗ - 6, тобто майно, яке було відчужене за договором купівлі-продажу від 06 листопада 2002 року на користь ПСП Господар -Плюс с. Володіївці та на яке рішенням третейського суду визнано право власності за ПСП Господар -Плюс (а. с. 35-36).
Згідно з довідкою Ярузької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 01 червня 2018 року № 654, розпайованим майном Спілки співвласників майнових паїв з 09 лютого 2006 року користується ФГ Яружанка на підставі договору оренди (а. с. 37).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2011 року анульовано реєстраційне свідоцтво Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Асоціація спеціалістів в аграрній сфері Третейська ініціатива від 23 грудня 2004 року № 06-т.с. (а. с. 120-122).
Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції
Щодо порядку і підстав оскарження рішення третейського суду
Згідно зі статтею 5 Закону України Про третейські суди юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, тобто спір, який або вже існує, або може виникнути у майбутньому між сторонами договору. Стаття 4 Закону України Про третейські суди визначає серед інших такі принципи організації і діяльності третейського суду: законності (пункт 1), незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові (пункт 2), змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 4), всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів (пункт 10).
Державні суди і третейські суди, як юрисдикційні форми захисту цивільних прав, є незалежними один від одного. Передумовою цього є насамперед визнання обов`язковості третейської угоди (статті 12, 27 Закону України Про третейські суди ). Водночас третейський розгляд справи як інститут приватного вирішення спору не виключає взаємодії із державними судами. Згідно із законодавством України державні суди виконують щодо третейських судів дві функції: функцію сприяння і функцію контролю. Остання передбачає, у тому числі перевірку законності рішень третейського суду, що здійснюється під час його оскарження. Згідно з частиною першою статті 51 Закону України Про третейські суди рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Вичерпний перелік підстав, за якими рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, визначено частиною третьою статті 51 Закону України Про третейські суди .
Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VIII ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 454 ЦПК України і частини другої статті 51 Закону України Про третейські суди рішення третейського суду може бути оскаржене шляхом звернення до суду із заявою про його скасування сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки.
Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом (частина третя статті 454 ЦПК України).
Виключні підстави для скасування рішення третейського суду визначені у частині другій статті 458 ЦПК України, серед яких: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону ; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Щодо строку на оскарження рішення третейського суду
Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п`ята статті 454 ЦПК України).
Частина сьома статті 454 ЦПК України містить імперативне правило про те, що заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, повертається.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 126 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, частина друга статті 10 ЦПК України), дотримання розумних строків звернення до суду за захистом своїх прав є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати юридичну визначеність та остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, а також запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту зі спливом часу (Рішення ЄСПЛ у справі STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM від 22 жовтня 1996 року, № 22083/93, § 51; Рішення ЄСПЛ у справі ZOLOTAS v. GREECE (№ 2) від 29 січня 2013 року, № 66610/09, § 43).
ОСОБА_1 у своїй заяві вказує на те, що він не був обізнаний про розгляд справи № 08/16.02 третейським судом, оскільки не був залучений до її розгляду.
Вирішуючи питання про дотримання ОСОБА_1 строку на подання заяви про оскарження рішення третейського суду, передбаченого вимогами частини п`ятої статті 454 ЦК України, Вінницький апеляційний суд як суд першої інстанції проаналізував обставини, за яких ОСОБА_1 міг довідатися про існування указаного рішення, дослідив надані ним докази, та дійшов висновку про обізнаність заявника щодо оскаржуваного рішення лише у серпні 2018 року.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав і покладення саме на неї обов 'язку доведення факту, через який вона не знала про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду у строки, визначені законом.
Особа, здійснюючи право власності на належне їй майно (особливо нерухоме), повинна діяти відповідально. Це передбачає, що власник зобов 'язаний проявляти турботу щодо свого майна, бути обізнаним про його фактичний стан та юридичний статус. Незнання про порушення свого права власності внаслідок байдужості до своїх прав не може бути підставою для висновку про неможливість дізнатися про прийняття третейським судом рішення стосовно нього.
ОСОБА_1 є власником майнового паю у розмірі 1 776 грн, що складає 0,16 % від загального розміру пайового фонду майна реорганізованого КСП Придністров`я . За матеріалами справи встановлено і не спростовано учасниками справи, що у 2006 це майно було передано ОСОБА_1 та іншими співвласниками в оренду ФГ Яружанка , щороку, до 2018 року, ОСОБА_1 отримував орендну плату від ФГ Яружанка . Зазначені обставини підтверджені, зокрема, відомостями про отримання орендної плати (а. с. 77-100).
Враховуючи викладене та презумпцію цивільного права про те, що власність зобов`язує (частина четверта статті 319 ЦК України), колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що він не міг дізнатися про порушення своїх прав до 31 серпня 2018 року, оскільки він фактично з 2005 року протягом 14 років не цікавився належним йому майном, і матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 дізнався про рішення Вінницького обласного відділення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Асоціація спеціалістів в аграрній сфері Третейська ініціатива від 23 вересня 2005 року у справі № 08/16.02 лише 31 серпня 2018 року.
Отже, прийнявши заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду до розгляду і задовільнивши її, суд першої інстанції помилився у застосуванні норм процесуального права, не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, обставинам справи та залишив поза увагою принципи і завдання цивільного судочинства.
З огляду на викладене ухвала Вінницького апеляційного суду не може вважатися законною та обґрунтованою.
Проаналізувавши наведені вище норми матеріального і процесуального законодавства України, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про скасування рішення Вінницького обласного відділення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Асоціація спеціалістів в аграрній сфері Третейська ініціатива від 23 вересня 2005 року у справі № 08/16.02 підлягає поверненню заявнику як така, що подана після закінчення строку, передбаченого пунктом 2 частини п`ятої статті 454 ЦПК України.
Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 376, 381-384, 454 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Господар-Плюс задовольнити частково.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2019 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду повернути.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2019 |
Оприлюднено | 24.01.2020 |
Номер документу | 87115490 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Черняк Юлія Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні