Постанова

від 15.01.2020 по справі 906/655/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Справа № 906/655/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Пацьола О.О.,

представники учасників справи:

позивача- Величко Д.В.;

відповідача 1- не з`явився;

відповідача 2- не з`явився;

третьої особи- не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача- ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 09.10.2019р., повний текст якого складено 15.10. 2019р., у справі №906/655/18 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом ОСОБА_1 м.Київ

до 1. ОСОБА_2 м.Київ

2. ОСОБА_3 м.Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -

Товариство з обмеженою відповідальністю Вітал-Інтер

с.Андріївка Черняхівського р-ну Житомирської обл.

про розірвання договору та

скасування і поновлення запису щодо відомостей про учасника товариства,-

Позивач - ОСОБА_1 01.08.2018р. звернулась до господарського суду Жито-мирської області з позовом, в якому просить розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вітал-Інтер , який укладений нею з ОСОБА_4 10.02.2015р. та вилучити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості відносно ОСОБА_3 як засновника ТзОВ Вітал-Інтер (код ЄДРПОУ: 34460630), якому нале-жить частка у статному капіталі в розмірі 99% вартістю 6 930 000 грн. та поновити в Єдиному дер-жавному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості відносно ОСОБА_1 як засновника ТзОВ Вітал-Інтер (код ЄДРПОУ: 34460630), якій належить частка у статному капіталі в розмірі 99% вартістю 6 930 000.00 грн.(т.1, арк.справи 63-68).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.10.2019р. у справі №906/655/18 відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі. Рішення вмотивоване тим, що вимоги про ро-зірвання договору та про повернення товару є різними способами захисту з різним предметом до-казування та різними наслідками. Задоволення вимоги про розірвання договору унеможливлює задоволення вимоги про повернення майна (в порядку ч.4 ст.694 ЦК України) і навпаки. Вимога про повернення частки в Товаристві на підставі ст.694 ЦК України до Відповідача-1 не може бути задоволена, оскільки на момент подачі позову він цієї частки не мав. Така ж вимога, з таким же обґрунтуванням до Відповідача-2 є безпідставною, оскільки по відношенню до Позивача останній не є покупцем.(т.2, арк.справи 190-191).

Не погоджуючись із рішенням, Позивач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 09.10.2019р. у справі №906/655/18 та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.(т.2, арк. справи 201-207).

Обґрунтовуючи скаргу Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не прийняв до уваги, що за договором купівлі-продажу частки Позивач продав Відповідачу-1 свою частку в статутному капіталі Товариства, однак покупець не розрахувався, тобто істотно порушив умови договору. Через невиконання Відповідачем-1 свого обо-в`язку з оплати придбаних корпоративних прав Позивачу завдано значної шкоди, позбавлено його і частки, і того, на що розрахував під час укладання договору. Таким чином позовна вимога про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ Вітал-Інтер є обґрун-тованою. При цьому, ОСОБА_2 відчужила придбану у Позивача частку ОСОБА_3 А оскі-льки Відповідач ОСОБА_2 прострочила оплату придбаної частки, то Позивач має право вимага-ти її повернення (ст.694 ЦК України). Належним способом захисту права Позивача є скасування та поновлення запису в реєстрі щодо відомостей про учасника Товариства, про що і заявлено другу по-зовну вимогу. Крім того, Відповідач 2 - ОСОБА_3 не може бути добросовісним набувачем частки, оскільки не проявив належної обачливості та дбайливості при придбанні частки у Відпо-відача ОСОБА_2 , не перевірив підстав набуття цієї частки продавцем- ОСОБА_2 . Також Позивач зазначає, що Відповідач-1 не мав права відчужувати частку без згоди Позивача, оскільки мало місце публічне обтяження до сплати вартості цієї частки.(т.2, арк.справи 202-206).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі №906/655/18, розгляд справи призначено на 15.01.2020р.(т.2, арк. справи 200).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 15.01.2020р. представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції .

В судове засідання 15.01.2019р. ні Відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ні Третя особа-ТзОВ Вітал-Інтер не з`явились, явки уповноважених представників учасники справи не забезпечили, хоч про час та місце розгляду скарги були пові-домлені у встановленому порядку.(т.2, арк.справи 223-231).

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2008р. ОСОБА_5 звернувся до загальних збо-рів ТзОВ Вітал-Інтер із нотаріально посвідченою заявою, в якій повідомив про відступлення сво-єї частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю Вітал-Інтер , яка складає 99% у статутному капіталі - ОСОБА_1 (т.2, арк. справи 161).

На загальних зборах учасників ТзОВ Вітал-Інтер , які відбулись 22.04.2008р., оформлених протоколом №1 вирішено, зокрема, прийняти до учасників ОСОБА_6 ОСОБА_1 та визначити її частку в статутному капіталі Товариства в розмірі 99%, що в грошовому еквіваленті становить 6 930 000 грн. Відповідні зміни внести до статуту Товариства.(т.2, арк.справи 158-160).

Матеріали справи свідчать, що 10.02.2015р. ОСОБА_1 -продавець та ОСОБА_2 -покупець уклали договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Това-риства з обмеженою відповідальністю Вітал-Інтер (надалі в тексті - Договір), за умовами пункту 1.1 якого продавець відступає шляхом продажу всю належну йому частку в статутному капіталі То-вариства з обмеженою відповідальністю Вітал-Інтер , а покупець приймає частку та зобов`язується її оплатити за ціною та в порядку, що встановлені та погоджені відповідно до положень цього Дого-вору.(т.2, арк.справи 172-174).

Частка в статутному капіталі Товариства, що відчужується за цим Договором, складає 99% статутного капіталу Товариства, що у грошовому еквіваленті становить 6 930 000 грн.(п.1.2 Дого-вору). Разом з тим, пунктами 2.1, 2.2 Договору сторони погодили, що загальна договірна вартість частки в статутному капіталі Товариства, що відчужується за цим Договором становить 1 000 000 грн. Вартість частки в статутному капіталі Товариства, сплачується покупцем продавцю у термін не пізніше 01 серпня 2015 року шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок за вказівкою продавця.

Продавець передає право власності на частку в статутному капіталі Товариства в момент ук-ладення сього Договору. З набуттям права власності на частку в статутному капіталі Товариства покупець набуває прав та обов`язків учасника Товариства відповідно до Статуту Товариства і чин-ного законодавства України. Після набуття чинності Договором будь-яка передача та/або розпоряд-ження, та/або обтяження продавцем будь-яких прав на частку в статутному капіталі без письмової згоди покупця, а саме: продаж, дарування, обмін, застава чи інший законний та/або незаконний спо-сіб відчуження, здійснений всупереч цьому Договору, вважаються недійсними, і не мають юридич-ної сили.(п.п.3.1, 3.2 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором(п.5.1 Договору).

Договір підписано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на кожній сторінці договору та в розділі Підписи сторін .(т.2, арк.справи 172-174).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2015р. ОСОБА_1 подала загальним зборам Това-риства нотаріально посвідчену заяву, в якій повідомила про відступлення своє частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю Вітал-Інтер , яка складає 99% у статутному капіталі - ОСОБА_2 (т.2, арк.справи 175).

Рішенням загальних зборів 19.02.2015р. ТзОВ Вітал-Інтер , оформлених протоколом №4 вирішено, зокрема, затверджено продаж учасником ОСОБА_1 своє частки у розмірі 6 930 000 грн., що становить 99% статутного капіталу Товариства на користь ОСОБА_2 , прийнято ОСОБА_7 до складу учасників Товариства, виведено зі складу учасників Товариства ОСОБА_1 , зат-верджено новий склад учасників Товариства та внесено зміни до Статуту.(т.2, арк.справи 165-168).

З матеріалів справи вбачається, що 02.03.2015р. зареєстровано нову редакцію Статуту Това-риства з обмеженою відповідальністю Вітал-Інтер , де учасниками є ОСОБА_2 з розміром час-тки 99%, що в гривневому еквіваленті становить 6 930 000 грн. та ОСОБА_8 , з розміром час-тки 1%, що в гривневому еквіваленті становить 70 000 грн.(т.2, арк.справи 169-171).

Матеріали справи свідчать, що 21.12.2016р. ОСОБА_2 підписано та нотаріально посвід-чено заяву, в якій остання підтверджує факт відступлення шляхом продажу своєї частки в Товаристві в розмірі 99% статутного капіталу на користь ОСОБА_3 .(т.2, арк. справи 186).

Матеріали справи містять Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ Ві-тал-Інтер від 27.01.2017р. з якого вбачається, що ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 (продавець) передає у власність ОСОБА_3 свою частку в статутному капіталі Товариства, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі прийняти та оплатити частку розміром 99% в статутному капіталі Товариства, що становить 6 930 000 грн. Ціна частки 2 600 грн. Договір підписаний представником продавця- ОСОБА_2 та по-купцем- ОСОБА_3 (т.2, арк.справи 184-185).

На загальних зборах учасників Товариства 24.01.2017р., оформлених протоколом №5 вирі-шено, зокрема, затвердити продаж частки учасника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та за-твердити нову редакцію Статуту.(т.2, арк.справи 175-179).

Відповідно до нової редакції Статуту Товариства, затвердженої 24.01.2017р. рішенням зага-льних зборів - учасником Товариства є ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі 99%, що становить 6 930 000 грн. та ОСОБА_8 , з розміром частки 1%, що становить 70 000 грн.(т.2, арк.справи 180-183).

Всі згадані вище документи оглянуто судом першої інстанції в судовому засіданні, про що на кожному аркуші справи проставлено відповідну відмітку.

Як зазначалось, суд першої інстанції рішенням від 09.10.2019р. відмовив у задоволенні позо-ву в повному обсязі.(т.2, арк.справи 190-191).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскар-жуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга частково обґрунтована та підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Так, у статті 15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України.

Предметом даного спору є розірвання договору купівлі-продажу від 10.02.2015р., а також ви-лучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо учасника ОСОБА_3 .

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів приймає до уваги, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23.05.2018р. у справі №911/3494/16 з аналогічним предметом спору дійшла висновку, що оскільки з переходом до відповідача прав і обов`язків щодо частки в статут-ному капіталі на підставі укладеного з Позивачем договору купівлі-продажу до нього перейшли від-повідні права й обов`язки стосовно участі спільно з Позивачем у діяльності та управлінні цього під-приємства, то й відносини, які виникли між сторонами оспорюваного договору, за своєю правовою природою є корпоративними відносинами щодо володіння, користування й розпорядження належ-ними сторонам корпоративними правами у цьому приватному підприємстві. Таким чином, спір у цій справі, який виник з корпоративних відносин між учасниками щодо розірвання укладеного між ними договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі цього підприємства, є господарсько-правовим і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За положеннями ч.ч.1,2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України), ци-вільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб`єкти гос-подарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`я-зання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності кон-кретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.(ст.509 ЦК України). Зобов`язання, від-повідно до ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін.-ших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи стверджено, що 10.02.2019р. з моменту укладення Договору - між сто-ронами виникли відносини купівлі-продажу, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під виз-начення, яке містить стаття 655 ЦК України, коли одна сторона (продавець) передає або зобов`язу-ється передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'-язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

При цьому, у даному випадку предметом Договору є частка в статутному капіталі товарист-ва. Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визна-чається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (ди-відендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Таким чином, предметом дого-вору купівлі-продажу згідно з ч.2 ст.656 ЦК України можуть бути майнові права.

Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами циві-льного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому това-ру в установлений договором купівлі-продажу строк, то продавець набуває право вимоги такої оп-лати (частина 3 статті 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.

Частиною 1 статті 188 ГК України та статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установ-лено договором або законом.

При цьому, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені догово-ром або законом, і в тому числі розірвання договору.(ст.611 ЦК України).

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або ро-зірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або до-говором.

Так, згідно частини другої зазначеної статті, договір може бути змінено або розірвано за рі-шенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною дого-вору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, що встанов-лені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду су-ду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторо-ни, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі №6-75цс13.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів зауважує, що матеріалами справи ствер-джено та не заперечується сторонами, що Відповідач-1 на виконання умов пунктів 2.1, 2.2 Договору від 10.02.2015р. зобов`язався сплатити вартість частки в сумі 1 000 000 грн. у термін не пізніше 01 серпня 2015 року шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок за вказівкою продавця.

Доказів оплати ні в строк, ні з порушенням строку обумовленого Договором, матеріали спра-ви не містять.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів також звертає увагу, що законодавством унормовані певні особливості врегулювання відносин, які виникають із договорів купівлі-продажу майна з відс-трочкою або розстрочкою платежу.

Так, за приписами статті 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбаче-ний продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець простро-чив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого то-вару.

Договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстрочен-ням платежу. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за про-даний з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від дого-вору і вимагати повернення проданого товару.(ст.695 ЦК України).

Враховуючи, що пунктом 2.2 оспорюваного Договору встановлено, що оплата вартості част-ки проводиться до 01 серпня 2015 року, колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою да-ний правочин є договором купівлі-продажу в кредит з відстроченням платежу, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 694 ЦК України, а не частина 3 статті 692 ЦК України. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2018р. №911/3494/16 з аналогічним предметом спору.

Укладаючи спірний Договір від 10.02.2015р. Позивач, зокрема, розраховував на отримання вартості частки у сумі 1 000 000 грн., та на інші очікування, чого у зв`язку із невиконанням Відпові-дачем-1 свого обов`язку щодо проведення у повному обсязі розрахунку із Позивачем за продаж час-тки в статутному капіталі Товариства за договором купівлі-продажу з відстроченням платежу в по-дальшому був позбавлений.

Через невиконання Відповідачем-1 свого обов`язку з оплати придбаних корпоративних прав Позивачу завдано значної шкоди, позбавлено його і частки, і тих коштів, на які він розрахував ук-ладаючи Дговір. Отже, висновок суду першої інстанції, що таке порушення умов договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі не є істотним у розумінні положень частини другої статті 651 ЦК України, оскільки Позивачем не доведено завданих цим порушенням збитків та шкоди, є необ-ґрунтованим і не відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи порушення покупцем- ОСОБА_2 . Договору щодо оплати вартості частки, яку остання отримала як результат належного виконання продавцем- ОСОБА_1 своїх зобов'-язань за Договором, та з огляду на те, що Позивач внаслідок таких дій втратила право власності на частку 99%, що еквівалентно 6 930 000 грн. та не отримала обумовленої Договором вартості частки у статутному капіталі Товариства в сумі 1 000 000 грн., колегія суддів вважає таке порушення умов Договору істотним і таким, що спричинило Позивачеві збитки .

Як вже зазначалось, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України, у разі істотного пору-шення договору його стороною він може бути розірваний за рішенням суду на вимогу іншої сторони. Оскільки за Договором від 10.02.2015р. продано частку в статутному капіталі Товариства, яка ста-ном на дату укладення Договору належала на праві власності ОСОБА_1 , то несплата покупної ціни впливає на законні інтереси боржника та стягувача, а тому вони можуть вимагати розірвання договору купівлі-продажу в судовому порядку. Такої ж позиції щодо можливості розірвання дого-ворів купівлі-продажу в судовому порядку дотримується Велика Палата Верховного Суду, що знай-шло відображення у постанові від 23.10.2019р.у справі №922/3537/17.

З аналізу норм статей 638, 655-657, 689, 691 ЦК України вбачається, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, а обов`язок оплатити вартість товару є основним обов`язком покупця. Отже, порушення покупцем обов`язку щодо оплати фактично переданої частки є істотним порушенням договору. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду Ук-раїни від 13.09.2017р. у справі №923/682/16, а також у постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №910/4892/17 та постанові Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі №911/3494/16, пос-танові Верховного Суду від 06.06.2018р. у справі №922/2810/17.

Отже, з мотивів, викладених вище, вимоги Позивача про розірвання договору купівлі-прода-жу частки в статутному капіталі з відстроченням платежу від 10.02.2015р., укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - суд апеляційної інстанції вважає за-конними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відтак, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині вирішення першої вимоги на-лежить скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в частині розірвання догово-ру купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вітал-Інтер від 10.02.2015р.

Натомість, щодо вимоги про вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фі-зичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей відносно ОСОБА_3 , якому належить частка у статному капіталі в розмірі 99% вартістю 6 930 000 грн. та поновлення відомос-тей відносно ОСОБА_1 як засновника ТзОВ Вітал-Інтер , колегія суддів вважає, що після розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства постає пи-тання про відновлення корпоративних прав Позивача у тому стані, який існував до їх відчуження.

Відновлення корпоративних прав Позивача є можливим, зокрема, у спосіб припинення кор-поративних правовідносин Відповідача як учасника Товариства та застосування механізму понов-лення Позивача у цих корпоративних правовідносинах згідно з приписами чинного законодавства, якими врегульовані правовідносини набуття, припинення корпоративних прав та їх реєстрації.

Колегія суддів звертає увагу, що реєстрація 02.03.2015р. змін до Статуту та внесення від-повідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо набуття частки в статутному капіталі ОСОБА_2 здійснено на підставі рішення загальних зборів 19.02.2015р. ТзОВ Вітал-Інтер , оформлених протоколом №4. (т.2, арк.справи 165-168).

В подальшому, у зв`язку з укладенням Договору купівлі-продажу частки в статутному капі-талі ТзОВ Вітал-Інтер від 27.01.2017р. - ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_3 належну їй частку в розмірі 99%, а рішенням загальних зборів Товариства від 24.01.2017р., оформлених протоколом №5 затверджено, зокрема, продаж частки учасника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та затверджено нову редакцію Статуту.(т.2, арк.справи 175-179).

Саме на підставі рішень загальних зборів Товариства від 24.01.2017р., оформлених прото-колом №5 внесено Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості відносно ОСОБА_3 як учасника Товариства із часткою в розмірі 99%.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Позивач не заявляє у даній справі вимог про виз-нання недійсними рішень загальних зборів Товариства від 19.02.2015р., договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ Вітал-Інтер від 27.01.2017р. та рішення загальних зборів То-вариства від 24.01.2017р. Матеріали справи не містять доказів визнання недійсними таких загаль-них зборів та договору в судовому порядку, що зумовлює безпідставність вимоги про вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських форму-вань відомостей відносно ОСОБА_3 .

Відтак, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні другої позовної вимоги, на переконання апеляційного суду, є правомірним, тому оскаржуване рішення в цій частині підля-гає залишенню без змін.

З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції установленими обставин, що мають значення для справи, які не були дове-деними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ух-валення незаконного судового рішення.

Крім того, з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рі-шення суду першої інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України через те, що спір виник внас-лідок неправильних дій Відповідача-1, з останнього належить стягнути на користь Позивача 1 762 грн. витрат зі сплати судового збору та 2 643 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апе-ляційної скарги .

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомир-ської області від 09.10.2019р. у справі №906/655/18 задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 09.10.2019р. у справі №906/655/18 скасувати в частині відмови у розірванні договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вітал-Інтер , укладеного 10.02.2015р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

3. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

4. Розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Вітал-Інтер , укладений 10.02.2015р. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

5. В решті рішення господарського суду Житомирської області від 09.10.2019 року у справі №906/655/18 залишити без змін.

6. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 1 762 грн. витрат зі сплати судового збору та 2 643 грн. витрат зі спла-ти судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідного наказу.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

9. Матеріали справи №906/655/18 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.