Ухвала

від 24.01.2020 по справі 922/652/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

24 січня 2020 року Справа № 922/652/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 296 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі №922/652/18, ухвалене суддею Аюпової Р.М. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст складено 16.12.2019,

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальність "Полі-Тен", м. Харків

про стягнення коштів в розмірі 349658,13 грн

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2018 року позивач - заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Полі-Тен" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 349659,13 грн, а також витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Полі-Тен" без правовстановлюючих документів в період з 01.04.2015 по 28.02.2018 використовувалася земельна ділянка за адресою м. Харків, вул. Лодзька, 7, з метою обслуговування належних відповідачу нежитлових приміщень, а тому ТОВ "Полі-Тен" безпідставно використовує спірні земельні ділянки та зберігає кошти, не сплачуючи орендної плати за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Харківська міська рада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати за рахунок Харківської міської ради.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі №922/652/18 відмовлено у задоволені позову повністю. Стягнуто з прокуратури Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Полі-Тен" витрати на правничу допомогу в розмірі 9594,10 грн, витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 18357,06 грн.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на приписи статей 11, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, статей 79, 79-1, 93, 125, 206 Земельного кодексу України, статей 13, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" мотивоване тим, що здійснений позивачем розрахунок суми втрат бюджету за користування земельною ділянкою є недоведеним, зокрема в частині застосування нормативної грошової оцінки, оскільки відповідна земельна ділянка не сформована, як об`єкт цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

Заступник прокурора Харківської області не погодився з вказаним рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі №922/652/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора. Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідача. Також просить справу розглянути за участі представника прокуратури Харківської області.

Апеляційна скарга прокурора мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог,суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про недоведеність прокурором розміру заявленої до стягнення суми позову з огляду на відсутність в матеріалах справи витягу з нормативної грошової оцінки спірної землі, тоді як Харківською міською радою вжито заходи самоврядного контролю та здійснено відповідний розрахунок безпідставно збережених коштів, матеріали справи містять належні, достатні та допустимі докази на підтвердження цих обставин. Апелянтом зазначено, що для врегулювання судом кондикційних правовідносин між позивачем та відповідачем не потрібен факт наявності сформованої земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, а потрібно встановити фактичну площу земельної ділянки, яку використовує набувач майна та розмір безпідставно збережених коштів.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та враховуючи відсутність порушень процесуальних норм, які б унеможливили відкриття апеляційного провадження та відсутність заперечень від інших учасників справи щодо відкриття апеляційного провадження на час постановлення даної ухвали, апеляційний господарський суд вважає за можливе відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі №922/652/18.

Водночас, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про зупинення апеляційного провадження у даній справі, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч.1).

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті .

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

Як вже було зазначено, з позовом у даній справі до суду першої інстанції звернувся заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради в порядку статті 131-1 Конституції України, статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави в даному випадку прокурор послався на те, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без належних правових підстав та без сплати необхідних орендних платежів. Вказане порушує інтереси держави в особі Харківської міської ради в частині можливості ефективного використання права комунальної власності та безоплатне використання землі ослаблює економічні основи територіальної громади м. Харкова.

Підставами для представництва інтересів держави та звернення до суду із даним позовом прокурор зазначає те, що Харківською міською радою, як органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у відповідних правовідносинах, не вжито жодних заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, відповідні позови про стягнення вказаної заборгованості до відповідача не пред`являлися.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Матеріали справи свідчать, що під час нового розгляду справи до місцевого господарського суду надійшла заява Харківської міської ради про зупинення провадження у справі № 922/652/18 до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №587/430/16. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що предметом розгляду є питання щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, а тому на думку заявника, провадження у даній справі за позовом прокурора в інтересах держави в особі Харківської міської ради має бути зупинено з метою забезпечення єдиної правозастосовної практики.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 зупинено провадження у справі № 922/652/18 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у іншій справі № 587/430/16.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2019 поновлено провадження провадження у справі № 922/652/18.

Під час підготовки справи до апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великою Палати Верховного Суду від 07.11.2019 у справі 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019; призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників на 24.03.2020.

Вказана ухвала мотивована тим, що за висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які обґрунтовані нормами статей 19, 131-1 Конституції України, статей 53, 174 ГПК України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", рішеннями Конституційного Суду України від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017, від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019, від 20 червня 2019 року № 6-р/2019, виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, становить питання: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом:

- додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду.

У контексті зазначених питань колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на правовий висновок, викладений у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 про те, що з метою підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів, прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом. Колегія суддів зазначає, що цей висновок Велика Палата Верховного Суду конкретизувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц стосовно відсутності необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але зауважує, що у справі, що переглядається, на відміну від справи № 587/430/16-ц, розглядається питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

На думку колегії суддів касаційного господарського суду, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наводить питання щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"), які, на думку колегії суддів, потребують правового висновку Великої Палати Верховного Суду:

- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

- які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду посилається на різну судову практику щодо зазначених питань.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду даної справи підлягають з`ясуванню питання щодо наявності підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, тобто ті питання, що передав для вирішення Верховний Суд у справі №912/2385/18, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З метою дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу для зупинення апеляційного провадження у справі №922/652/18 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.228-229, 234, 262 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

УХВАЛИЛА:

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 у справі №922/652/18.

Зупинити апеляційне провадження у справі №922/652/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Інформацію по справі що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель