Постанова
від 15.01.2020 по справі 280/1493/19
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1493/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання: Кязимова Д.В.

за участю: представника позивача Бурі Олександра Євгеновича;

представника відповідача Гребенюк Ілони Віталіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 (головуючий суддя Конишева О.В., повний текст складено 01.07.2019)

в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів , звернулось до суду з позовом до відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби:

№ 0000104712 від 09.01.2019 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку, за окремі податкові (звітні) періоди з 2015 по 2018 рік на суму 16 152 496 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 676 248 грн.;

№ 0000114712 від 09.01.2019 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у таких розмірах: за 2015 рік на суму 9 424 058 грн. за 1 квартал 2016 року на суму 428 183 грн. та за півріччя 2016 року на суму 11 553 646 грн.;

№ 0000124712 від 09.01.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на суму 5 546 931 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2 773 465,50 грн.;

№ 0000134712 від 09.01.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок па прибуток іноземних юридичних осіб: за податковими зобов`язаннями на суму 116 367,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 61 528,25 грн.;

№ 0000144712 від 09.01.2019 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1020 грн.

Позов обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення порушують права та охоронювані законом інтереси Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» у сфері публічно-правових відносин.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивачем надано до матеріалів справи всі наявні первинні документи, які були складені з метою документування господарської операції із підприємствами ТОВ "УКРТРАНССТАНДАРТ", ТОВ «ПРОМ МОНОЛІТ» , ТОВ "Профбізнесторг", ТОВ "МАКСИМА", ТОВ "Камет Дніпро", ТОВ "ДЕЛФА ТРЕЙД", ТОВ "КЕПС", а саме договори з додатками, рахунки-фактури, видаткові накладні, товаро-транспортні документи, податкові накладні, платіжні доручення, довіреності, прибуткові ордери, що підтверджують вчинення господарських операцій та спростовують висновок суб`єкта владних повноважень про нереальність господарських операцій та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ при веденні податкового обліку за вказаними операціями.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що відповідачем була проведена планова документальна виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року. За результатами перевірки встановлені порушення у зв`язку з чим винесено 5 податкових повідомлень-рішень:

1. щодо перевірки правильності відображення доходу та фінансового результату до оподаткування, а також декларування та своєчасності сплати податку на прибуток (заначив, що в силу Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарських операцій. Вважає, що аналіз правовідносин між позивачем та контрагентами свідчить про відсутність реальних господарських операцій, томі надані позивачем документи не можуть вважатися первинними. Позивачем були отримані економічні вигоди від отримання активів, робіт та послуг, походження яких не встановлено ні за первинними документами, ні за автоматизованою інформаційною системою Архів електронної звітності , яка фіксує рух активів від виробника товарів, надавачів послуг до кінцевого споживача. Саме активи, роботи та послуги, походження яких не встановлено, і були визначені при проведенні перевірки як безоплатно отримані та у відповідності до МСФЗ 18, отримання цих активів - це надходження економічних вигід з необхідністю відображення доходів від їх отримання у бухгалтерському та податковому обліку. Таким чином, позивач не відобразив у складі доходів операції з безоплатного отримання активів, послуг, що призвело до заниження фінансового результату по оподаткуванню на загальну суму 30 816 283грн.);

2. щодо оподаткування доходів нерезидентів джерелом їх походження з України (зазначив, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ доходи нерезидента із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів. В силу п. 103.2 ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, ка фактично отримує вигоду від доходу. Виплачені позивачем доходи на адресу нерезидентів ООО Хост Рейл та ООО Лауде за отримані послуги згідно з договорами транспортно-експедиційних послуг, підпадають під поняття інші доходи , визначених ПКУ. Нерезиденти ООО Хост Рейл та ООО Лауде не є бенефіціарними власниками отриманих доходів за договорами транспортно-експедиційних послуг, тому позивачем допущені порушення пп. 141.4.1, 141.2, 141.4 ст. 141 ПКУ та занижено податок при виплаті доходів нерезидентам джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати у розмірі 116 367грн.);

3. щодо порушення п. 45 підрозділу ХХ ПКУ, а саме відображення у складі податкового кредиту придбання вугілля за ставкою ПДВ 20% у контрагентів, яким не подано або несвоєчасно подано заяву про відмову/зупинення використання пільги (зазначив, що позивач не мав права включати до податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціям, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Натомість позивачем, у порушення п. 45 підрозділу ХХ ПКУ, у складі податкового кредиту відображено придбання вугілля за ставкою ПДВ 20% у контрагентів, яким не подано або несвоєчасно подано заяви про відмову/зупинення використання пільги в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 14812099 грн. на дату оформлення податкових накладних на адресу позивача на поставку звільненого від оподаткування податком на додану вартість вугілля підприємства постачальники (ТОВ АНДИС , ТОВ ДТЕК Трейдинг , ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ ) мали можливість подати до контролюючого органу за місцем реєстрації заяву та відмовитися від використання зазначеної пільги (п. 45 підрозділу ХХ ПКУ) чи зупинити її використання, однак такої дії контрагентами позивача не було здійснено);

4. щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з контрагентами (зазначив, що проведеною перевіркою становлено, що взаємовідносини позивача з контрагентами по ланцюгу постачання, які здійснили документальне оформлення господарських операцій з постачання ресурсів всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . При цьому, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, не є безумовним підтвердженням реальності господарських операцій. Тому всі документи, які були складені контрагентами позивача по ланцюгу постачання, не можуть вважатися первинними і подальший рух товару не можна вважати легалізованим. Як результат, документи, які супроводжують цей товар, не повинні відображатися в податковому обліку по ланцюг постачання і мати податкові наслідки. Сумнівними контрагентами позивача є: ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ , ТОВ МАКСИМА , ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД , ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ , ТОВ КАМЕТ ДНІПРО , ТОВ КЕПС , які у своїх правовідносинах мали сумнівних контрагентів, тому постачання товару позивачу по ланцюгу придбання товару не підтверджено;

5. щодо не подання до контролюючого органу додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2016 року, 3 квартали 2016 року, 2016 рік, посилається на те, що перевіркою за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 встановлено здійснення позивачем виплат доходу нерезидентам з джерелом походження з України, а саме ООО Хост Рейл та ООО Лауде без відображення зазначених виплат у додатках по податковим декларацій з податку на прибуток. Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. У разі застосування норм міжнародного договору при виплаті доходів нерезиденту у колонці 5 таблиці 1 додатка ПН вказується ставка податку згідно з міжнародним договором. Крім того під таблицею вказується назва такого договору та норма, за якою застосовується передбачена договором ставка податку. Таким чином, сума виплаченого доходу із джерелом походження з України позивачем нерезидентам ООО Хост Рейл та ООО Лауде за договором транспортно-експедиційних послуг зі ставкою податку 15% підлягає відображенню в рядку 15 інші доходи Додатку ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2016 року, 3 квартали 2016 року, 2016 рік. В силу п. 46.1 ст. 46 ПКУ додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною. Згідно п. 48.1 ст. 48 ПКУ форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та бору. В порушення п. 46.1 ст. 46 ПКУ та п. 48.1 ст. 48 ПКУ позивачем не подано до контролюючого органу додатки ПН до декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2016 року, 3 квартали 2016 року, 2016 рік при здійсненні на користь нерезидентів ООО Хост Рейл та ООО Лауде виплат доходу із джерело його походження з України зі ставкою податку 15%. Натомість, в силу норм податкового законодавства України, платники податку - резиденти і постійні представництва в Україні, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема, доходу, звільненого від оподаткування згідно міжнародних договорів, повинні заповнювати по кожному нерезиденту, якому виплачуються такі доходи, додаток ПН до Декларації, та подавати його до контролюючого органу з Декларацією.

Зазначає, що контролюючий орган діяв у відповідності но податкового законодавства, встановив порушення податкового законодавства та правильно прийняв податкові повідомлення-рішення. Вважає, що суд першої інстанції припустився помилки задовольняючі позовні вимоги позивача та скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 09.01.2019 року № 0000104712, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку, за окремі податкові (звітні) періоди з 2015 по 2018 рік на суму 16 152 496 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 676 248 грн.; № 0000114712, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у таких розмірах: за 2015 рік на суму 9 424 058 грн. за 1 квартал 2016 року на суму 428 183 грн. та за півріччя 2016 року на суму 11 553 646 грн.; № 0000124712, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на суму 5 546 931 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2 773 465,50 грн.; № 0000134712 від 09.01.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок па прибуток іноземних юридичних осіб: за податковими зобов`язаннями на суму 116 367,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 61 528,25 грн.; № 0000144712, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1020 грн.

Відповідачем також до суду апеляційної інстанції надіслані додаткові пояснення, доводи яких зводяться до правомірності дій відповідача при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивачем до суду апеляційної інстанції подано відзив та пояснення на апеляційну скаргу, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Спростовуючи доводи апеляційної скарги посилається на обставини, що стали причиною спору та норми податкового законодавства. Вважає, що порушень, про які зазначає відповідач, позивач не здійснював.

1. щодо перевірки правильності відображення доходу та фінансового результату до оподаткування, а також декларування та своєчасності сплати податку на прибуток - зазначив, що активи були оприбутковані у відповідності з нормами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку № 2 Запаси (МСБУ 2). Згідно МСБУ 2 запаси, які споживаються у виробничому процесі враховуються по фактичній вартості придбання. У позивача не було законодавчо визначених підстав для використання при веденні обліку відомостей про третіх осіб, а також обов`язку перевіряти ланцюг постачання та надходження товару; також зазначив, що МСБУ 18 (п. 1) використовується в обліку доходу, який виникає в результаті таких операцій та подій: продаж товарів; надання послуг; використання активів суб`єкта господарювання іншими сторонами, результатами чого є відсотки, роялті та дивіденди. Згідно приписів МСБУ 18 (п. 8) дохід включає тільки валові надходження економічних вигід, які отримані чи підлягають отриманню суб`єктом господарювання на його власний рахунок. Отже МСБУ 18 взагалі не застосовується щодо господарських операцій з безоплатного отримання активів.

2. щодо оподаткування доходів нерезидентів джерелом їх походження з України, зазначив, що компаніями-нерезидентами ООО Хост Рейл та ООО Лауде були надані довідки, що вони є податковими резидентами РФ. Позивач, керуючись положеннями с. 103 ПКУ, а також положеннями Угоди між урядом України та урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування дохо дів та майна, не утримувало податок при виплаті на їх користь доходу з джерелом походження з України. Посилається на те, що ст. 103 ПКУ передбачає умови та порядок звільнення від оподаткування доходів нерезидента з джерелом походження з України. Згідно умов договору ООО Хост Рейл та ООО Лауде експедитори не залучають третіх осіб для виконання своїх зобов`язань та є безпосередніми отримувачами доходу від надання транспортно-експедиційних послуг (надання в користування контейнерів для платформ). Ні договорами і іншими документами не було передбачено, що ООО Хост Рейл та ООО Лауде діють як агенти, чи повинні перераховувати дохід від надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування іншим (третім) особам, тобто отримані доходи ООО Хост Рейл та ООО Лауде не йдуть транзитом до будь-яких третіх осіб. Отримані доходи для ООО Хост Рейл та ООО Лауде є виручкою від надання послуг: ООО Хост Рейл та ООО Лауде самостійно визначають подальшу економічну долю отриманого доходу з джерелом походження з України. Тому у контролюючого органу не було підстав для висновку про те, що ООО Хост Рейл та ООО Лауде не є бенефіціарними отримувачами доходу від позивача, а відтак висновок про порушення позивачем пп. й) 141.4.1, 141.2, 141.4 ст. 141 ПКУ (а саме, заниження позивачем при виплаті доходів нерезидентам джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати у розмірі 116 367грн.) є помилковим.

3. щодо порушення п. 45 підрозділу ХХ ПКУ, а саме відображення у складі податкового кредиту придбання вугілля за ставкою ПДВ 20% у контрагентів, яким не подано або несвоєчасно подано заяву про відмову/зупинення використання пільги (зазначив, що постачальники позивача: ТОВ АНДИС , ТОВ ДТЕК Трейдинг , ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ надали на адресу позивача копії заяв, згідно яких вони відмовилися від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного п. 45 підрозділу ХХ ПКУ, тому позивач не допустив порушення п. 45 підрозділу ХХ ПКУ та мав законне право відображати податковий кредит у в`язку з придбанням вугілля за ставкою ПДВ 20% у зазначених контрагентів);

4. щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з контрагентами ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ , ТОВ МАКСИМА , ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД , ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ , ТОВ КАМЕТ ДНІПРО , ТОВ КЕПС у розмірі 2 829 518грн., зазначив, що такий висновок контролюючого органу є помилковим, оскільки реальність господарських операцій підтверджена первинними документами, а висновки відповідача гуртуються на припущеннях);

Відповідачем також подано клопотання про долучення до матеріалів справи постанову Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № К/9901/21786/19, яке задоволено.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив відмовити в її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін. Надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Щодо не подання до контролюючого органу додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2016 року, 3 квартали 2016 року, 2016 рік, зазначив, що оскільки позивач з ООО Хост Рейл та ООО Лауде не утримував податок при виплаті на їх користь доходу для уникнення подвійного оподаткування, то були відсутні підстави для відображення такого утримання податку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Акту про результати документальної планової виїзної перевірки Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, валютного за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - з 01.01.2015 по 30.06.2018 № 118/28-10-47-12/00186542 від 17.12.2018 року прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.01.2019 року:

- № 0000104712 (зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку у банку, за окремі податкові (звітні) періоди з 2015 по 2018 рік на суму 16 152 496 грн.; застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 676 248 грн.);

- № 0000114712 (зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток: за 2015 рік на суму 9 424 058 грн. за 1 квартал 2016 року на суму 428 183 грн., за півріччя 2016 року на суму 11 553 646 грн.;

- № 0000124712 (збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями на суму 5 546 931 грн.; штрафні (фінансові санкції) на суму 2 773 465,50 грн.;

- № 0000134712 (збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок па прибуток іноземних юридичних осіб: податкові зобов`язання - 116 367,13 грн., штрафні (фінансові) санкції - 61 528,25 грн.;

- № 0000144712 (застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1020 грн.).

Після отримання вказаних податкових повідомлень-рішень позивач (АТ ЗФЗ ) оскаржив їх в адміністративному порядку - звернулося із скаргою до ДФС України. Згідно Рішення ДФС України про результати розгляду скарги № 12942/6/99-99-11-04-02-25 від 20.03.2019 року, скаргу позивача залишено без задоволення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV, нормами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку № 2, 18 Запаси (МСБУ 2, 18), норми Угоди між Урядом України та Урядом Російської федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, норми Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно даних проведеної Відповідачем перевірки в частині повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, зокрема показників у рядку 01 Декларацій „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 встановлено порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, МСБО 18 Дохід , ст.9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Позивачем не відображено у складі доходів операції з безоплатного отримання активів, послуг, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування на загальну суму 30816283 грн., у тому числі:

- 2015 рік на суму 9 424 058 грн.

- 1 квартал 2016 року на суму 4 125 грн.

- Півріччя 2016 року на суму 2 129 588 грн.

- Три квартали 2016 року на суму 2 142 805 грн.

- 2016 рік на суму 2 308 560 грн.

- 1 квартал 2017 року на суму 2 179 259 грн.

- Півріччя 2017 року на суму 4 115 353 грн.

- Три квартали 2017 року на суму 4 134 429 грн.

- 2017 рік на суму 9 181 618 грн.

- 1 квартал 2018 року на суму 8 013 784 грн.

- Півріччя 2018 року на суму 9 902 047 грн.

Вказане порушення складається з окремих встановлених Відповідачем під час перевірки порушень, а саме:

1) оприбуткування АТ ЗФЗ у періоді з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року активів та отримання послуг без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання міститься в розділі 3.1.2.2 акту перевірки;

2) фахівцями Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС на протязі 2018 року проведені позапланові перевірки, за результатами яких встановлено отримання Позивачем активів та послуг без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання;

3) порушення по взаємовідносинам Позивача із ТОВ "ПРОМ МОНОЛІТ" щодо придбання вугілля.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що на протязі 2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено позапланові перевірки Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів з питань дотримання вимог податкового законодавства, про що складено:

- Акт перевірки від 01.02.2018 № 10/28-10-47-06/00186542 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТ ЗФЗ з питань що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Промислове підприємство Енергоремонт за період жовтень 2017 року . На підставі вказаного Акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 08.02.2018 № 0000924706, яке було оскаржено в судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 808/659/18 від 23.04.2018 позовні вимоги АТ ЗФЗ задоволено, вказане податкове повідомлення-рішення - скасоване; Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.12.2018 року Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 808/659/18 від 23.04.2018 - залишено без змін.

- Акт перевірки від 17.09.2018 № 89/28-10-47-06/00186542 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з постачальником ТОВ "АГАРТА ЛТД" за період травень 2018 . Податкове повідомлення-рішення № 0004124706 від 24.09.2018 р., винесене на підставі вказаного Акту перевірки оскаржено в судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/4235/18 від 10.01.2019 , вказане податкове повідомлення-рішення - скасоване.

- Акт перевірки від 28.09.2018 № 96/28-10-47-06/00186542 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ "АГАРТА ЛТД", ТОВ "ПІДПРИЄМСТВО ЗАПОРІЖМЕТАЛУРГРЕМОНТ", ТОВ "КАМЕТ ДНІПРО" за період червень 2018 . Податкове повідомлення-рішення № 0004264706 від 05.10.2018 р., винесене на підставі вказаного Акту перевірки оскаржено в судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.01.2019 по справі № 280/4392/18, вказане податкове повідомлення-рішення - скасоване.

- Акт перевірки від 02.08.2018 № 72/28-10-47-06/00186542 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з постачальником ТОВ Промпостач-Люкс за період квітень 2018р. . Податкове повідомлення-рішення № 0003684706 від 09.08.2018 р., винесене на підставі вказаного Акту перевірки оскаржено в судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року по справі № 0840/3467/18, зазначене податкове повідомлення-рішення - скасовано. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2019 р., вказане рішення суду залишено без змін.

- Акт перевірки від 03.07.2018 № 65/28-10-47-06/00186542 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ Магістраль - Юг , ТОВ Агарта ЛТД , ТОВ Камет Дніпро , ТОВ Лебтрансгрупп , ТОВ Промпостач-Люкс , ТОВ Днеко за період березень 2018 . Податкове повідомлення-рішення № 0003284706 від 09.07.2018, винесене на підставі вказаного Акту перевірки оскаржено в судовому порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 0840/4076/18 від 06.02.2019, вказане податкове повідомлення-рішення - скасоване.

- Акт перевірки від 05.05.2018 № 48/28-10-47-06/00186542 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Спецпром-Технологія за період січень 2018 року . Податкове повідомлення-рішення № 0002354706 від 17.05.2018, винесене на підставі вказаного Акту перевірки оскаржено в судовому порядку та Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року по справі № 808/2000/18 позовні вимоги АТ ЗФЗ задоволено, зазначене податкове повідомлення-рішення - скасовано.

Отже, в судовому порядку висновки, зроблені контролюючим органом за результатами зазначених позапланових перевірок, які були покладені в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень, не знайшли свого підтвердження в суді, у зв`язку з чим вказані податкові повідомлення-рішення були скасовані.

Разом з тим, на думку позивача, відповідач, ґрунтує свої висновки в Акті планової перевірки від 17.12.2018 року №118/28-10-47-12/00186542, на підставі даних позапланових перевірок, які не знайшли підтвердження в судовому порядку та податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами таких перевірок, скасовані.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в Акті планової перевірки від 17.12.2018 року №118/28-10-47-12/00186542 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України зазначається про нереальність господарських операцій Позивача із підприємством ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ :

Так, в Акті планової перевірки зазначено, що позивачем (АТ ЗФЗ ) обліковано товарно-матеріальні цінності, а саме: вугілля марки ДГ 13-100, на підставі первинних та товаро-супровідних документах, що містять неправдиві відомості та не відображають походження отриманого товару, ідентичного задекларованому; задекларовані дані та аналіз зареєстрованих податкових накладних свідчить про документальне оформлення операції з реалізації інших товарів на адресу покупців, тобто фактично відбувся розрив ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів та формування податкового кредиту за рахунок підміни товару; АТ ЗФЗ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ (код ЄДРПОУ 40324132); складені платником за нереальною операцією первинні документи, незалежно від правильності їх оформлення за зовнішніми ознаками, позбавлені юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди (відповідна позиція Верховного Суду України зазначена, зокрема, у постановах від 31.07.2018 № 808/2549/17, від 27.07.2018 № 810/2775/17); АТ ЗФЗ сформовано витрати по отриманому вугіллю від ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ згідно податкових та видаткових накладних, джерело походження яких не встановлено.

Досліджуючи фактичні обставини господарських операцій із ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (АТ ЗФЗ ) та ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ укладено Договір поставки № 39 від 28.12.2017.

У відповідності до умов цього договору ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ як Постачальник зобов`язався поставити вугільну продукцію та продукцію коксохімічного виробництва, на умовах визначених цим договором, а АТ ЗФЗ прийняти таку продукцію та оплати її.

В січні та лютому 2018 року ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ здійснив поставку на адресу АТ ЗФЗ Вугілля ДГ фр. 13-100мм. Постачання товару здійснено залізничним транспортом на умовах постачання згідно Інкотермс 2010, що було погоджено сторонами у Специфікаціях до Договору.

Приймання передача продукції (вугілля ДГ фр. 13-100мм) відбувалося згідно Актів приймання-передачі продукції, які складалися на станції призначення із зазначенням номеру залізничної накладної, номеру вагону, фактичної ваги, найменування товару, ціни товару та сума без ПДВ. На загальну кількість вугілля ДГ фр. 13-100 мм в розмірі 1 792 тн. на суму без ПДВ в розмірі 6 553 600 грн. а саме:

акт приймання - передачі товару № 2 від 18.01.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 64 тн., за ціною 3550 грн. на суму без ПДВ 227 200грн.;

акт приймання - передачі товару № 3 від 20.01.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 192 тн., за ціною 3550грн. на суму без ПДВ 681 600 грн.;

акт приймання - передачі товару № 4 від 24.01.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 192 тн., за ціною 3550грн. на суму без ПДВ 681 600 грн.;

акт приймання - передачі товару № 5 від 24.01.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 64 тн., за ціною 3550 грн. на суму без ПДВ 227 200грн.;

акт приймання - передачі товару № 6 від 26.01.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 320 тн., за ціною 3550 грн. на суму без ПДВ 1 136 000грн.;

акт приймання - передачі товару № 8 від 02.02.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 192 тн., за ціною 3550,00 грн. на суму без ПДВ 681 600 грн.;

акт приймання - передачі товару № 18 від 11.02.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 256 тн., за ціною 3800грн. на суму без ПДВ 972 800 грн.;

акт приймання - передачі товару № 19 від 15.02.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 256 тн., за ціною 3800грн. на суму без ПДВ 972 800 грн.;

акт приймання - передачі товару № 20 від 18.02.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 256 тн., за ціною 3800грн. на суму без ПДВ 972 800 грн.

Матеріали справи містять підтвердження, що контрагент позивача ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ надало рахунки на оплату, на загальну суму без ПДВ 6 553 600 грн., а саме:

рахунок на оплату № 2 від 18.01.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 64 тн., за ціною 3550 грн. на суму без ПДВ 227 200грн.;

рахунок на оплату № 3 від 20.01.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 192 тн., за ціною 3550грн. на суму без ПДВ 681 600 грн.;

рахунок на оплату № 4 від 24.01.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 192 тн., за ціною 3550грн. на суму без ПДВ 681 600 грн.;

рахунок на оплату № 5 від 24.01.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 64 тн., за ціною 3550 грн. на суму без ПДВ 227 200грн.;

рахунок на оплату № 6 від 26.01.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 320 тн., за ціною 3550 грн. на суму без ПДВ 1 136 000грн.;

рахунок на оплату № 8 від 02.02.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 192 тн., за ціною 3550грн. на суму без ПДВ 681 600 грн.;

рахунок на оплату № 18 від 11.02.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 256 тн., за ціною 3800грн. на суму без ПДВ 972 800 грн.;

рахунок на оплату № 19 від 15.02.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 256 тн., за ціною 3800 грн. на суму без ПДВ 972 800 грн.;

рахунок на оплату № 20 від 18.02.2018р. вугілля ДГ фр. 13-100мм в кількості 256 тн., за ціною 3800грн. на суму без ПДВ 972 800 грн.

Позивач (АТ ЗФЗ ) здійснив оплату отриманого товару (вугілля ДГ фр. 13-100мм) відповідно до рахунків на оплату отриманих від постачальника в розмірі 2 953 000 грн. без ПДВ згідно платіжних доручень, а саме: № 312847 від 21.02.2018р. в сумі 72 800грн. без ПДВ; № 312846 від 21.02.2018р. в сумі 227 200грн. без ПДВ; № 313432 від 22.02.2018р. в сумі 300 000грн. без ПДВ; № 313490 від 23.02.2018р. в сумі 308 800грн. без ПДВ; № 313187 від 26.02.2018р. в сумі 300 000грн. без ПДВ; № 313706 від 27.02.2018р. в сумі 300 000грн. без ПДВ; № 313647 від 19.03.2018р. в сумі 81 600грн. без ПДВ; № 313186 від 19.03.2018р. в сумі 227 200грн. без ПДВ; № 313188 від 20.03.2018р. в сумі 300 000грн. без ПДВ; № 314934 від 23.04.2018р.в сумі 536 000грн.без ПДВ; № 314507 від 30.03.2018р. в сумі 300 000грн. без ПДВ.

При цьому позивачем надано до матеріалів справи докази, що все вугілля ДГ фр. 13-100мм надійшло та було оприбутковане з метою використання для виробництва феросплавної продукції (підтверджено прибутковими ордерами, а саме: № 49 від 19.02.2018р., № 45 від 20.02.2018р., № 36 від 16.02.2018р., № 40 від 17.02.2018р., № 8 від 17.02.2018р., № 6 від 03.02.2018р., № 4 від 03.02.2018р., № 61 від 12.02.2018р., № 44 від 28.01.2018р., № 50 від 27.01.2018р., № 43 від 24.01.2018р., № 33 від 19.01.2018р., № 40 від 21.01.2018р.).

Також між позивачем (АТ ЗФЗ ) та ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ укладено договір від 11.05.2016 року № 392, згідно якого ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ як постачальник взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність АТ ЗФЗ товар - вугільну продукцію та продукцію коксохімічного виробництва, а, а АТ ЗФЗ зобов`язався прийняти та оплатити вказаний товар відповідно до умов укладеного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що в травні 2016 року, лютому 2017 року, березні 2017 року, квітні 2017 року, травні 2017 року, листопаді 2017 року, грудні 2017 року ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ здійснило поставку на адресу АТ ЗФЗ Вугілля ДГ фр. 13-100мм. Поставка здійснювалась залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними.

Сторонами договору були підписані Акти приймання - передачі товару, у яких зазначено номер залізничної накладної, номер вагону, фактична вага, найменування товару, ціна, сума без ПДВ та з ПДВ.

Також матеріали справи містять рахунки на оплату контрагентом позивача ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ на загальну суму 10 274 861,65 грн. в т.ч. ПДВ 738 983,55 грн.

Позивач зазначає та підтверджує, що оплату за поставлене вугілля ДГ фр. 13-100мм було здійснено АТ ЗФЗ в повному обсязі (підтверджується платіжними дорученнями: № 286169 від 14.07.2016р., 286170 від 20.07.2016р., 287926 від 26.07.2016р., 288231 від 29.07.2016р., 288037 від 29.07.2016р., 298601 від 28.02.2017р., 300272 від 07.04.2017р., 300273 від 07.04.2017р., 299199 від 07.04.2017р., 300657 від 24.04.2017р., 300658 від 31.05.2017р., 302607 від 16.06.2017р., 301987 від 16.06.2017р., 301988 від 16.06.2017р., 301989 від 16.06.2017р., 310498 від 18.12.2017р., 310500 від 26.12.2017р., 310499 від 26.12.2017р., 310791 від 28.12.2017р., 311279 від 05.01.2018р., 312225 від 25.01.2018р., 312226 від 26.01.2018р.).

Також, в момент виникнення податкових зобов`язань ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ на суму ПДВ в розмірі 738 983,54 грн. склало та надало позивачу (АТ ЗФЗ ) податкові накладні та розрахунки корегування до податкових накладних зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних, а саме № 2 від 28.02.2017р., № 4 від 28.02.2017р., № 3 від 07.04.2017р., №2 від 07.04.2017р., №1 від 07.04.2017р., № 4 від 24.04.2017р., №1 від 10.05.2017р., №6 від 31.05.2017р., № 4 від 16.06.2017р., №5 від 16.06.2017р., №3 від 16.06.2017р., № 2 від 16.06.2017р.

Залізничні накладні, акти приймання-передачі товару, рахунки на оплату, платіжні доручення, та інші документи, складені між АТ ЗФЗ та ПРОМ МОНОЛІТ містяться в матеріалах справи.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між позивачем (АТ ЗФЗ ) та його контрагентом ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ мали місце господарські операції поставки, які оформлені та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Натомість, висновки відповідача про нереальний характер проведених господарських операцій та відсутність реального джерела походження товару базуються не на фактах встановлених порушень з боку АТ ЗФЗ , а на відомостях про третіх осіб, з якими АТ ЗФЗ не мало договірних відносин та за діяльність яких не несе жодної відповідальності. Тому такі висновки контролюючого органу не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому порядку.

В Акті перевірки контролюючий орган (на сторінках 32-37) наводить дані, щодо перевірки повноти визначення сум податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України та, зокрема, зазначає про те, що проведеною перевіркою за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 встановлено здійснення АТ ЗФЗ виплат доходу нерезидентам OOO "Хост Рейл", Російська Федерація та ООО "Лауде", Російська Федерація, які надавали на адресу АТ ЗФЗ транспортно-експедиційні послуги. Під час перевірки було встановлено, що вказані особи-нерезиденти надавали у користування АТ ЗФЗ контейнери та платформи, власниками яких є інші особи. Таким чином, контролюючий орган зробив висновок про те, що OOO "Хост Рейл" та ООО "Лауде" не є бенефіціарними власниками отриманих доходів по актам здачі-приймання робіт у розмірі 30 750 дол. США та 775 780,85 грн. протягом 2016 року, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидентів.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в апеляційній скарзі та у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає з цього питання про те, що нерезиденти ООО Хост Рейл та ООО Лауде не є бенефіціарними власниками отриманих доходів за договорами транспортно-експедиційних послуг, в результаті чого є порушення пп. й) пп..141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ, що призвело до того, що позивачем (АТ ЗФЗ ) занижено податок при виплаті доходів нерезидентам джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати у розмірі 116 367 грн.

Досліджуючи зазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи підтверджується, що позивачем (АТ ЗФЗ ) було укладено з ООО Хост Рейл Договір №18 від 05.05.2015 про надання транспортно-експедиційних послуг. У відповідності із умовами договору ООО Хост Рейл як експедитор взяв на себе зобов`язання на підставі заявок замовника (АТ ЗФЗ ), організувати забезпечення замовника залізничним рухомим складом (контейнерами та платформами) з метою організації останнім процесу із перевезення вантажів за узгодженими напрямками руху залізничного транспорту, а Замовник (АТ ЗФЗ ) взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити виконавцю вказані послуги у відповідності із умовами Договору.

Також позивачем (АТ ЗФЗ ) було укладено Договір №5 від 01.03.2016 з ООО ЛАУДЕ про надання транспортно-експедиційних послуг.

У відповідності із умовами договору ООО Лауде як експедитор взяв на себе зобов`язання на підставі заявок замовника (АТ ЗФЗ ), організувати забезпечення замовника залізничним рухомим складом (20-ти футовими контейнерами та фітінговими платформами) з метою організації останнім процесу перевезення вантажів за узгодженими напрямками руху залізничного транспорту, а Замовник (АТ ЗФЗ ) взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити виконавцю вказані послуги у відповідності із умовами Договору.

Матеріали справи містять первинні документи, що були складені під час здійснення господарських операцій, а саме, контракти, інвойси, платіжні доручення, акти здачі-приймання робіт, залізничні накладні.

У відповідності до умов укладених договорів на виконання своїх зобов`язань за договорами АТ ЗФЗ протягом 2016 року на користь нерезидентів OOO "Хост Рейл", ООО "Лауде" здійснило платежі у розмірі 37 960 дол. США або 960 274,21 грн., у тому числі 30 750 дол. США або 775 780,85 грн. з урахуванням первинних документів:

- OOO "Хост Рейл" - 5 670 дол. США або 142 807,61 грн.

- ООО "Лауде" - 25 080 дол. США або 632 973,24 грн.

- ОО Хост Рейл та ООО Лауде були надані довідки про те, що вони є податковими резидентами Російської Федерації.

Позивач (АТ ЗФЗ ), керуючись положеннями ст. 103 ПКУ, а також положеннями Угоди між Урядом України та Урядом Російської федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, не утримував податок при виплаті на їх користь доходу з джерелом походження з України.

Так, у відповідності із п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ, в редакції чинній на момент здійснення виплат, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

У відповідності із п. 103.1 ст. 103 ПКУ застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України , зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Пунктом 103.2. ст. 103 ПКУ встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно з п. 103.3 ст. 103 ПКУ бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни , з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).

Згідно умов укладених договорів, ООО ХОСТ РЕЙЛ та ООО ЛАУДЕ експедитори не залучають третіх осіб для виконання своїх зобов`язань за зазначеними договорами та є безпосередніми отримувачами доходу від надання транспортно-експедиційних послуг (надання в користування контейнерів для платформ ).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що ні договорами, ні іншими документами не було передбачено, що OOO "Хост Рейл" та ООО "Лауде", як агенти повинні перерахувати дохід від надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування іншим (третім) особам, тобто отримані доходи ООО ХОСТ РЕЙЛ та ООО ЛАУДЕ не перераховуються будь-яким третім особам. Отримані Доходи для ООО ХОСТ РЕЙЛ та ООО ЛАУДЕ є виручкою від наданих послуг. ООО ХОСТ РЕЙЛ та ООО ЛАУДЕ самостійно визначають подальшу економічну долю отриманого доходу з джерелом походження з України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для висновку про те, що OOO "Хост Рейл" та ООО "Лауде" не є бенефіціарними отримувачами доходу від АТ ЗФЗ , отже висновок контролюючого органу про порушення позивачем (АТ ЗФЗ ) підпункту й) пп.141.4.1, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України є помилковим (податок при виплаті доходів нерезидентам джерелом їх походження з України за ставкою 15 % у джерела виплати у розмірі 116 367 грн.).

За даними проведеної Відповідачем перевірки правильності визначення сум податкового кредиту з податку на додану вартість, а також правомірності визначення сум заявлених до бюджетного відшкодування з цього податку, контролюючим органом встановлено завищення податкового кредиту у сумі 17 659 362 грн.

Слід взяти до уваги, що сторінка 58 Акту перевірки та апеляційна скарга та відзив на позовну заяву містять вказівки на порушення пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, АТ ЗФЗ у складі податкового кредиту відображено придбання вугілля за ставкою ПДВ 20% у контрагентів, якими не подано або несвоєчасно подано заяви про відмову/зупинення використання пільги в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 14 812 099 грн. грн.

При цьому, за Відповідач зазначає, що форма заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (далі - Заява), визначена в додатку 3 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 159/28289. У зв`язку з тим, що контрагентами Позивача, товариствами: ТОВ АНДИС , ТОВ ДТЕК Трейдинг , ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ були подані заяви про відмову від використання пільги не за затвердженою формою, а також такі заяви не буди відображені у відповідній базі Відповідача, то контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Досліджуючи давні обставини, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги , що матеріали справи підтверджують, що між Позивачем та ТОВ "АНДИС" укладено договір № 243 від 21.03.2016 на постачання вугілля. В періоді - березень 2016 р. ТОВ "Андис" здійснило постачання на адресу АТ ЗФЗ вугілля марки А сорт АМ (13-25) на загальну суму 100 413,20 грн., в тому числі ПДВ 16 735,53 грн.

В силу зазначеного договору, позивач (АТ ЗФЗ ) провів оплату за поставлений товар у безготівковій формі (підтверджується платіжним дорученням від 15.04.2016 року). В свою чергу ТОВ "Андис" на адресу позивача (АТ ЗФЗ ) оформив податкову накладну № 6 від 15.04.2016 р., якою підтверджено сплату ПДВ у розмірі 16 735,53 грн. в ціні товару. Зазначена податкова накладна зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також між Позивачем та ТОВ ДТЕК Трейдинг укладено договір №1-1-2016/103 від 05.10.2016 на постачання вугільної продукції, характеристики склад, ціна, кількість та умови поставки якої встановлювалися у специфікаціях до договору.

В період з листопада 2016 по липень 2017 року на адресу позивача (АТ ЗФЗ ) було поставлено Товариством "ДТЕК Трейдiнг" вугілля марок ДГКОМ (13-100) та Г(Г1)M (13-25).

Постачання вугільної продукції здійснено на умовах 100% попередньої оплати.

Зокрема позивач (АТ ЗФЗ ) сплатив на адресу свого контрагента (ТОВ "ДТЕК Трейдiнг") за поставлену продукцію у безготівковій формі 87 001 184,88 грн. в якості попередньої оплати за поставлену в подальшому продукцію (підтверджується наданими до перевірки платіжними дорученнями).

При цьому, ТОВ "ДТЕК Трейдiнг" на адресу позивача АТ ЗФЗ здійснив оформлення податкових накладних та розрахунки коригування до них, якими підтверджується сплата ПДВ в ціні товару у сумі 14 500 197,48 грн. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, між Позивачем та контрагентом ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ укладено договір №100 від 01.02.2016 на постачання вугілля для забезпечення господарських потреб позивача (АТ ЗФЗ ). Асортимент, ціна та умови поставки встановлені сторонами у специфікації до договору.

Матеріалами справи підтверджується, що в лютому 2016 року ТОВ "КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ" поставив на адресу позивача (АТ ЗФЗ ) вугілля ДГ фракція 13-100 мм на загальну суму 1 770 996,79 грн., в тому числі ПДВ 295 166,13 грн.

Водночас, контрагент позивача - ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ , виставив на адресу позивач (АТ ЗФЗ ) рахунки, які в подальшому оплачені позивачем у березні 2016, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

В свою чергу ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ виписано та надало на адресу позивача (АТ ЗФЗ ) податкові накладні, якими підтверджено фактичну сплату ПДВ в ціні товару. Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, в періоді з 01.01.2016 року по 30.06.2018 операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При цьому платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви . У періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016 платник податку звільняється від пільги з першого числа звітного (податкового) періоду, в якому подано заяву. А у періоді з 01.01.2017 по 30.06.2018 заява подається до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивач звернувся до своїх контрагентів (ТОВ АНДИС , ТОВ ДТЕК Трейдинг , ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ ) та просив повідомити, чи подавалися ними заяви про відмову від застосування пільги щодо сплати ПДВ.

При цьому, вказані контрагенти позивача (ТОВ АНДИС , ТОВ ДТЕК Трейдинг , ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ ) повідомили Позивача, що подавали згідно з вимогами ПКУ заяви про відмову від режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання вугілля на певний строк, а також надали Позивачу копії відповідних заяв, які долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи той факт, що форма заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України була затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року, який набрав чинності з 01.02.2016 року , платники податків для реалізації своїх прав фактично не мали можливості в січні 2016 року подати зазначену заяву в форматі затвердженому Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року та подали заяву на паперовому носії, що не суперечило вимогам законодавства.

При цьому, слід взяти до уваги, що приписами пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 не передбачено, що заява про відмову/зупинення використання пільги подається до контролюючого органу за місцем обліку в електронному вигляді та в форматі затвердженому Міністерством фінансів України.

Матеріали справи містять витяги із Актів перевірок вказаних контрагентів контролюючими органами за місцем їх реєстрації, згідно з якими фактично підтверджено як реальність господарських операцій з постачання вугілля на адресу АТ ЗФЗ так і відсутність порушення законодавства при поданні заяви про відмову від застосування пільги, передбаченої пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Акт Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Крампром постачання (податковий номер 40123224) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ Крампром постачання (податковий номер 40123224) при визначені сум податкових зобов`язань по взаємовідносинам з ПАТ Запорізький завод феросплавів (податковий номер 00186542) за період лютий - березень 016 року № 2407/20-40-14-09-09/40123224 від 14.06.2018, складений Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В зазначеному Акті перевірки, на стор. 4 наведено, що ТОВ Крампром постачання надано заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПК України на лютий, березень, квітень, червень 2016 року.

Акт № 1755/28-10-14-01/36511938 від 13.06.2018 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ДТЕК Трейдінг податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017року…..

Слід зазначити, що у висновках зазначеного Акту перевірки наведено, що проведеною перевіркою не встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування пільг з податку на додану вартість.

З приводу аргументів відповідача, що ТОВ АНДИС , ТОВ ДТЕК Трейдинг , ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ не подавали таких заяв, суд першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційної інстанції правильно зазначив, що нормами податкового законодавства не передбачено, що позивач зобов`язаний перевіряти подання таких заяв та яким чином повинна відбуватися така перевірка позивачем або в якому інформаційному ресурсі можливо перевірити подання такої заяви.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що на відсутність такого обов`язку позивач все ж таки звернувся до контрагентів (ТОВ АНДИС , ТОВ ДТЕК Трейдинг , ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ ) з проханням надати необхідну інформацію щодо подання заяви про відмову від режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання вугілля на певний строк.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в разі допущення порушення вимог пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, в першу чергу має бути встановлено таке порушення відносно тих підприємств, які подавали заяву про відмову від застосування пільги, оскільки Позивач є покупцем вугілля, та від пільги, встановленої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ не відмовлявся та відповідну заяву не подавав.

Водночас, матеріали справи не мстять доказів, які б підтверджували факти встановлення порушень вимог пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ з боку контрагентів позивача: підприємств ТОВ АНДИС (код ЄДРПОУ 34588244), ТОВ ДТЕК Трейдинг (код ЄДРПОУ 36511938), ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ (код ЄДРПОУ 40123224).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем (АТ ЗФЗ ) не допущено порушення пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та позивач мав передбачені законодавством підстави відображати податковий кредит в зв`язку із придбанням вугілля за ставкою ПДВ 20% у контрагентів ТОВ АНДИС , ТОВ "ДТЕК Трейдiнг" та ТОВ "КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ", отже, позивачем не допущено завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 14 812 099 грн.

За даними перевірки, Позивачем (АТ "ЗФЗ"), на порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, 200.4, п.201.10 ст.201 ПКУ, при здійсненні операцій з контрагентом ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ завищено податковий кредит у розмірі 1 092 879 грн.

Так, на сторінці 90 Акту перевірки міститься висновок: …перевіркою встановлено, що у періодах квітень, червень, вересень, жовтень, грудень 2015р. фактично мала місце реалізація ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ сировини Вугілля ДГ фр. 13-100мм у обсязі - 377,3 т., сировини Вугілля АМ фр. 13-25 мм у загальному обсязі - 1645,14т на адресу АТ "ЗФЗ" джерело походження яких не встановлено. Наявність факту реалізації зазначених товарів є свідченням набуття останнього у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання .

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що у березні 2015 року позивачем (АТ ЗФЗ ) укладено з ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ Договір поставки № 274 від 05.03.2015.

Згідно із умовами вказаного договору, ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ як Постачальник взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а АТ ЗФЗ , як Покупець прийняти та оплатити продукцію, в асортименті та за цінами, вказаними у додатках (специфікаціях) до цього договору.

Поставка товару здійснена залізничним транспортом, умовами поставки: Правила ІНКОТЕРМС 2010.

На виконання умов вказаного договору ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ у періоди квітня, червня, вересня, жовтня, грудня 2015 року здійснив поставку вугільної продукції на адресу позивача (АТ ЗФЗ ), а саме концентрату вугільного, антрациту, вугілля марки АМ (13-25).

Зокрема, до перевірки на підтвердження поставки цього товару надані акти приймання-передачі товару, залізничні накладні, згідно з якими вугільна продукція доставлена залізничним транспортом зі станцій Гродовка ДОН, Електрична та Краматорськ ДОН до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

При цьому, після надходження продукції та її прийняття згідно актів прийому-передачі, позивач (АТ ЗФЗ ) оприбуткував вугільну продукцію в обліку підприємства згідно прибуткових ордерів. На підтвердження сплати ПДВ в ціні товару ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ виписані на адресу АТ "ЗФЗ" податкові накладні та розрахунки коригування до них. Отримана від ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ вугільна продукція оплачена позивачем в повному обсязі в безготівковій формі (підтверджується відповідними платіжними дорученнями).

При відображенні в податковому обліку податкового кредиту з ПДВ за операціями поставки із контрагентом ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ позивач (АТ ЗФЗ ) використав відомості наведені у первинних документах, які є чинними та обов`язковими для врахування підприємством при веденні обліку.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, висновок контролюючого органу щодо нереальності проведених господарських операцій та нечинності первинних документів, а також про порушення з боку АТ ЗФЗ вимог податкового законодавства, ґрунтується на даних про третіх осіб та, зокрема, зроблений внаслідок неможливості встановлення реального походження товару , а не дійсного порушення вимог законодавства з боку Позивача, тому суд першої інстанції обґрунтовано визначив критичне ставлення до позиції Відповідача з даного питання.

Сторінка 91 Акту перевірки містить вказівку на порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПКУ, у зв`язку з чим, контролюючий орган дійшов висновку про завищення позивачем (АТ ЗФЗ ) податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ на загальну суму 34 597 грн.

Свої висновку щодо вказаного порушення, відповідач ґрунтує на таких обставинах:

- операції між ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ та АТ ЗФЗ не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності;

- у наведених вище контрагентів-постачальників ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ відсутнє реальне (законне) джерело походження (придбання) товарів, які було реалізовано на адресу АТ ЗФЗ , підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам. Оскільки реальність вчинення господарських операцій в частині придбання зазначеної номенклатури товару між ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ та АТ ЗФЗ не підтверджено обставинами, викладеними вище, надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Враховуючи те, що первинні бухгалтерські документи в частині придбання зазначеною номенклатури товару АТ ЗФЗ по взаємовідносинах з ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ за складені з порушенням вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і, як наслідок, не мають юридичної сили, - такі документи не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку а подальшого декларування податкових показників з ПДВ.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до ваги, що згідно матеріалів справи між позивачем (АТ ЗФЗ ) та ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ укладено Договори поставки від 15.07.2013 року № 442 та від 12.03.2016 року № 216.

За умовами вказаних договорів ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ як постачальник взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність АТ ЗФЗ товари промислово-технічного призначення (гайки, шайби, болти, накладки, костилі колійні) згідно асортименту, кількості, які були узгоджені сторонами у специфікаціях до договорів, а позивач (АТ ЗФЗ ) взяв зобов`язання прийняти та оплатити вказаний товар відповідно до умов укладених договорів.

Матеріали справи підтверджують, що в періоді, який було перевірено контролюючим органом, контрагент позивача ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ здійснив поставку на адресу АТ ЗФЗ товару, згідно специфікацій до договорів на загальну суму 207 579,02 грн., в тому числі ПДВ - 34 596,66 грн.

Поставка здійснена автомобільним транспортом, а також засобами Компанії Нова пошта (підтверджується товаро-транспортними накладними).

При цьому, постачальник (ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ ) надав на адресу АТ ЗФЗ рахунки фактури, видаткові накладні та податкові накладні на підтвердження сплати ПДВ в ціні товару. Товар отримано на підставі довіреностей, які видані працівникам АТ ЗФЗ . Після отримання товару позивач (АТ ЗФЗ ) здійснив його оприбуткування та оформив відповідні прибуткові ордери. Позивач (АТ ЗФЗ ) оплатив поставлений товариством УКРТРАНССТАНДАРТ товар в повному обсязі в безготівковій формі (підтверджується відповідними платіжними дорученнями на суму 207 759,92 грн. разом з ПДВ).

За фактом поставки товару, в момент виникнення податкових зобов`язань ТОВ УКРТРАНССТАНДРТ зареєстрував в ЄРПН та надав АТ ЗФЗ (позивачу) 13 податкових накладних, якими підтверджується сплата ПДВ в ціні товару на суму 34 596,66 грн.

На підставі отриманих від постачальника податкових накладних, керуючись положеннями ст. 198 та 201 ПК України, позивач (АТ ЗФЗ ) у відповідних періодах 2015-2016 років відобразив податковий кредит з ПДВ на суму 34 596,66 грн. в своїй податковій звітності з ПДВ.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, висновок контролюючого органу щодо нереальності проведених господарських операцій, нечинності первинних документів, а також порушень з боку Позивача вимог податкового законодавства, ґрунтується на даних про третіх осіб та зроблений внаслідок неможливості встановлення реального походження товару , а не дійсного порушення вимог законодавства з боку Позивача, тому суд першої інстанції обґрунтовано визначив критичне ставлення до позиції Відповідача з даного питання.

Згідно з даними перевірки Позивачем допущено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст. 200, п.201.10 ст.201 ПК України, а саме завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ МАКСИМА (код ЄДРПОУ 31576896 ) на суму ПДВ - 264 168 грн.

Так, в акті перевірки співробітниками Відповідача зроблені наступні висновки:

- аналіз зареєстрованих податкових накладних свідчить про документальне оформлення операції з реалізації інших товарів на адресу покупців, тобто фактично відбувся розрив ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів та формування податкового кредиту за рахунок підміни товару;

- за результатами проведеного аналізу податкових накладних виписаних, отриманих ТОВ МАКСИМА , первинних документів, сертифікатів за період січень-лютий, квітень червень 2015 року, встановлено невідповідність з найменуванням товарів, що купуються та реалізуються, що свідчить про неправомірність задекларованих господарських операцій. Таким чином, ТОВ МАКСИМА здійснювала діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган дійшов висновку, що АТ ЗФЗ сформовано податковий кредит по отриманим ТМЦ від ТОВ МАКСИМА (труба 325х6,273х6,426х18,273х8,426х16) згідно податкових накладних, джерело походження яких не встановлено.

Водночас, аналіз матеріалів справи дають підстави для наступних висновків.

Так, матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (АТ ЗФЗ ) та ТОВ МАКСИМА укладено Договір поставки № 575 від 16.07.2014 року, згідно з умовами якого, ТОВ МАКСИМА як постачальник, взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність АТ ЗФЗ товари промислово-технічного призначення (труби металеві різного діаметру) згідно асортименту та кількості, які були узгоджені сторонами у специфікаціях до договорів, а АТ ЗФЗ зобов`язався прийняти та оплатити вказаний товар відповідно до умов укладеного договору.

В періоді, який перевірено контролюючим органом, з січня по червень 2015 року, ТОВ МАКСИМА здійснено поставку на адресу АТ ЗФЗ товару, труб в асортименті, згідно специфікацій до договору на загальну суму 1 585 009,52 грн. в тому числі ПДВ - 264 168,26 грн.

Поставка здійснена автомобільним транспортом (підтверджується товаро-транспортними накладними). При цьому, постачальник надав на адресу АТ ЗФЗ рахунки фактури, видаткові накладні та податкові накладні на підтвердження сплати ПДВ в ціні товару. Після отримання товару позивач (АТ ЗФЗ ) здійснив оприбуткування товару та оформив відповідні прибуткові ордери. Позивач (АТ ЗФЗ ) оплатив поставлений товариством МАКСИМА товар в повному обсязі в безготівковій формі (підтверджується відповідними платіжними дорученнями на суму 1 585 009,52 грн. разом з ПДВ).

За фактом поставки товару, в момент виникнення податкових зобов`язань ТОВ МАКСИМА надало позивачу (АТ ЗФЗ ) податкові накладні, якими підтверджено сплату ПДВ в ціні товару в сумі 264 168,26 грн.

Таким чином, на підставі отриманих від постачальника податкових накладних, керуючись положеннями ст. 198 та 201 ПК України, АТ ЗФЗ у січні, лютому, березні, квітні, травні та червні 2015 року, позивач відобразив податковий кредит з ПДВ на суму 264 168,26 грн. в своїй податковій звітності з ПДВ.

Тому, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, висновок контролюючого органу щодо нереальності проведених господарських операцій, нечинності первинних документів, а також щодо порушення з боку позивача (АТ ЗФЗ ) вимог податкового законодавства, ґрунтується на даних про третіх осіб, зроблений внаслідок неможливості встановлення реального походження товару , а не дійсного порушення вимог законодавства з боку Позивача, тому суд першої інстанції обґрунтовано визначив критичне ставлення до позиції Відповідача з даного питання.

Відповідно до даних перевірки, відображених в Акті перевірки, на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст. 200, п.201.10 ст.201 ПК України Позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД (код за ЄДРПОУ 39117480) всього у розмірі 447 728 грн.

Зокрема, в Акті перевірки наведене наступне:

- АТ ЗФЗ сформовано податковий кредит по отриманому вугіллю марки ДГ фр. 13-100мм від ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД згідно податкових накладних, джерело походження яких не встановлено;

- операції ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД з придбання вугілля у зазначених контрагентів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності;

-зазначені контрагенти - постачальники, які виписували податкові накладні з номенклатурою вугілля ДГ фр. 13-100мм не є виробниками, оскільки не мають достатньої кількість кваліфікованих працівників для добування вугілля, відсутні основні фонди та виробничі ділянки;

- оскільки реальність вчинення господарських операцій між АТ ЗФЗ та ТОВ «ДЕЛФА ТРЕЙД» не підтверджено обставинами, викладеними вище, надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Також слід відзначити, що зазначені контрагенти фігурують у кримінальних провадженнях, що посилює ознаки фіктивності операції з придбання зазначеного вугілля.

Таким чином первинні бухгалтерські документи АТ ЗФЗ по взаємовідносинах з ТОВ «ДЕЛФА ТРЕЙД» складені з порушенням вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і, як наслідок, не мають юридичної сили, - такі документи не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем (АТ ЗФЗ ) порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст. 200, п.201.10 ст.201 ПК України, а саме завищено податковий кредит на суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД» всього у розмірі 447 728 грн.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріали справи підтверджують, що в листопаді 2014 року позивачем (АТ ЗФЗ ) укладено з ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД Договір поставки №848 від 04.11.2014. У відповідності із умовами цього договору, ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД як Постачальник взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а АТ ЗФЗ , як Покупець прийняти та оплатити продукцію, в асортименті та за цінами, вказаними у додатках (специфікаціях) до цього договору.

У січні 2015 року ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД здійснило поставку вугілля ДГ фр 13-100 мм на адресу АТ ЗФЗ у кількості 612 тон, а в лютому 2015 року у кількості 560,87 тон, на загальну суму 2 699 243,30 грн. разом з ПДВ. Поставка товару здійснена залізничним транспортом, умови поставки: Правила ІНКОТЕРМС 2010.

Матеріали справи містять акти приймання-передачі товару, залізничні накладні, згідно з якими вугільна продукція доставлена до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. При цьому, після надходження продукції та її прийняття згідно актів прийому-передачі, позивач (АТ ЗФЗ ) оприбуткував вугільну продукцію в обліку підприємства згідно прибуткових ордерів.

На підтвердження сплати ПДВ в ціні товару ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД виписав на адресу АТ "ЗФЗ" податкові накладні та розрахунки коригування до них.

Отримана від ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД вугільна продукція оплачена позивачем в повному обсязі в безготівковій формі (підтверджується відповідними платіжними дорученнями).

При відображенні в податковому обліку податкового кредиту з ПДВ за операціями поставки із контрагентом ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД позивач (АТ ЗФЗ ) використав відомості наведені у первинних документах, які є чинними та обов`язковими для врахування підприємством при веденні обліку.

Таким чином, висновок відповідача щодо порушень з боку позивача, ґрунтується не на порушеннях вимог законодавства з боку Позивача, а стосуються третіх осіб, які не є учасниками даної справи, тому суд першої інстанції правильно висловив критичне ставлення щодо висновку Відповідача з даного питання.

Відповідачем також зроблено висновок про порушення Позивачем п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України під час здійсненні господарських операцій з ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ (код за ЄДРПОУ 40324132) , а саме завищено податковий кредит у розмірі 738 983 грн.

В Акті перевірки зазначається:

- перевіркою встановлено постачання у лютому-квітні 2017р. (податкові накладні згідно з касовим методом оформлені у лютому - квітні, червні 2017р.) ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ (код за ЄДРПОУ 40324132) на адресу АТ ЗФЗ сировини Вугілля ДГ фр. 13-100мм , що відповідає сумі ПДВ 738983,54 грн., невідомого походження. Встановлене документування операцій з придбання та відображення в бухгалтерському обліку без можливості підтвердження таких операцій постачальником;

- оскільки реальність вчинення господарських операцій з придбання сировини Вугілля ДГ фр. 13-100мм між АТ "ЗФЗ" та ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ не підтверджено обставинами, викладеними вище, надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Враховуючи те, що первинні бухгалтерські документи в частині придбання сировини Вугілля ДГ фр. 13-100мм АТ "ЗФЗ" по взаємовідносинах з ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ у лютому-квітні 2017 (податкові накладні згідно з касовим методом оформлені у лютому - квітні, червні 2017) складені з порушенням вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і, як наслідок, не мають юридичної сили, - такі документи не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з ПДВ.

Контролюючий орган в Акті перевірки зазначив, що перевіркою встановлено, що у період лютий-квітень 2017 (податкові накладні згідно з касовим методом оформлені у лютому - квітні, червні 2017р.) фактично мала місце реалізація ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ товару Вугілля ДГ фр. 13-100мм на адресу АТ "ЗФЗ" джерело походження якого не встановлено. Наявність факту реалізації товару Вугілля ДГ фр. 13-100мм є свідченням набуття останнього у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган дійшов висновку, що АТ "ЗФЗ" порушено 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1, п. 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ завищено податковий кредит у розмірі 738983,54 грн.

Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріалами справи підтверджується, що у травні 2016 року позивачем (АТ ЗФЗ ) укладено з ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ Договір поставки № 392 від 11.05.2016. У відповідності із умовами цього договору, ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ як Постачальник взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а АТ ЗФЗ , як Покупець прийняти та оплатити продукцію, в асортименті та за цінами, вказаними у додатках (специфікаціях) до цього договору.

Протягом періоду, який перевірено контролюючим органом, а саме з лютого по червень 2017 року ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ здійснив поставку вугілля ДГ фр. 13-100 мм на адресу АТ ЗФЗ у кількості 1 877 тон, на загальну суму 4 433 901,30 грн. разом з ПДВ.

Поставка товару здійснена залізничним транспортом, умови поставки: Правила ІНКОТЕРМС 2010.

Слід взяти до уваги, що позивач до перевірки на підтвердження поставки товару надав акти приймання-передачі товару, залізничні накладні, згідно з якими вугільна продукція була доставлена до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Після надходження продукції та її прийняття згідно актів прийому-передачі, позивач (АТ ЗФЗ ) оприбуткував вугільну продукцію в обліку підприємства згідно прибуткових ордерів.

При цьому, на підтвердження сплати ПДВ в ціні товару ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ виписані на адресу АТ "ЗФЗ" податкові накладні та розрахунки коригування до них на суму ПДВ 738 983,55 грн. Отримана від ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ вугільна продукція оплачена позивачем в повному обсязі в безготівковій формі (підтверджується відповідними платіжними дорученнями).

Таким чином, при відображенні в податковому обліку податкового кредиту з ПДВ за операціями поставки із контрагентом ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ позивач (АТ ЗФЗ ) використовував відомості наведені у первинних документах, які є чинними та обов`язковими для врахування підприємством при веденні обліку. В той час як відсутність підтвердження постачання товару по ланцюгу, не встановлення джерела походження товару є припущеннями, які не можуть свідчити про порушення податкового законодавства з боку позивача (АТ ЗФЗ ).

Отже, висновок відповідача не ґрунтується на виявленому порушенні з боку позивача (АТ ЗФЗ ) вимог податкового законодавства, а ґрунтується на даних про третю особу, є непідтвердженим та зроблений внаслідок неможливості встановлення реального походження товару , а не дійсного порушення вимог законодавства з боку Позивача, тому суд першої інстанції правильно висловив критичне ставлення до позиції Відповідача з даного питання.

Згідно з даними перевірки, проведеної Відповідачем, на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України Позивачем було завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ КАМЕТ ДНІПРО на суму ПДВ - 219 648 грн.

В Акті перевірки, в обґрунтування зазначеного висновку контролюючим органом наведено дані перевірки господарських операцій між позивачем (АТ ЗФЗ ) та ТОВ КАМЕТ ДНІПРО ; також наведено відомості стосовно третіх осіб, які були контрагентами ТОВ КАМЕТ ДНІПРО або фігурують у ланцюгу постачання продукції, а саме ТОВ БК АЛЬЯНС ІНВЕСТ , ТОВ ІНТЕГРО БУД , ТОВ ОПТІМА ПЛАС , ТОВ ЕМІЛЕНД СТАР та інші, з якими позивач (АТ ЗФЗ ) не мав договірних відносин. Контролюючий орган вважає, що зазначені в акті перевірки обставини свідчать про те, що послуги, надані ТОВ АВТОТРАНСІНДУСТРІАЛ на користь ТОВ КАМЕТ ДНІПРО не могли бути фактично надані, а тому дані правочини не спричинили реального настання правових наслідків, оскільки, відповідно, відсутня реалізація автозапчастин по ланцюгу постачання від ТОВ АВТОТРАНСІНДУСТРІАЛ до контрагентів-покупців.

Виходячи з викладеного контролюючий орган дійшов висновку, що контрагент контрагента ТОВ АВТОТРАНСІНДУСТРІАЛ здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, тому правовідносини між позивачем та ТОВ КАМЕТ ДНІПРО не мали реального характеру, що призвело до порушень з боку АТ ЗФЗ п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200, п.201.10 ст.201 ПКУ, а саме завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ КАМЕТ ДНІПРО на суму ПДВ - 219 648 грн.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем (АТ ЗФЗ ) та ТОВ КАМЕТ ДНІПРО укладено договір поставки № 590 від 15.07.2016 року, згідно з умовами якого ТОВ КАМЕТ ДНІПРО , як постачальник, взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність АТ ЗФЗ товари промислово-технічного призначення, згідно підписаних сторонами специфікацій до договору, а позивач (АТ ЗФЗ ) зобов`язався прийняти та оплатити такі товари відповідно до умов цього договору.

Також, між позивачем (АТ ЗФЗ ) та ТОВ КАМЕТ ДНІПРО укладено договір від 24.11.2016 № 990 та договір від 26.01.2018 № 107. Згідно з умовами цих договорів ТОВ КАМЕТ ДНІПРО взяв на себе зобов`язання з виконання ремонтних робіт обладнання основних засобів позивача (АТ ЗФЗ ), водночас позивач (АТ ЗФЗ ) зобов`язався прийняти та оплатити такі ремонтні роботи.

Так, в період, який перевірено контролюючим органом, ТОВ КАМЕТ ДНІПРО здійснило поставку на адресу АТ ЗФЗ товарів промислово-технічного призначення та провело ремонт обладнання на загальну суму 1 317 892,14 грн., в тому числі ПДВ 219 648,69 грн.

Постачання товарів здійснено автомобільним транспортом (підтверджується відповідними товаро-транспортними накладними, які були надані до перевірки). Разом з товаром постачальник надавав на адресу АТ ЗФЗ видаткові накладні, на підставі яких отриманий від постачальника товар оприбутковано позивачем (АТ ЗФЗ ) та складені прибуткові ордери.

За результатами виконаних ТОВ КАМЕТ ДНІПРО робіт (послуг) сторонами були складені акти приймання-передачі виконаних робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач (АТ ЗФЗ ) оплатив товар та послуги отримані від ТОВ КАМЕТ ДНІПРО в безготівковій формі та сплатив ПДВ у вартості товарів та послуг на суму 219 648,69 грн. (підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які надавалися до перевірки та наведені в Акті перевірки).

Також матеріалами справи підтверджується, що за фактом поставки товару, в момент виникнення податкових зобов`язань ТОВ КАМЕТ ДНІПРО зареєстрував в ЄРПН та надало позивачу (АТ ЗФЗ ) податкові накладні, оформлені відповідно вимог чинного законодавства, якими підтверджено сплату ПДВ в ціні товару та право підприємства на податковий кредит.

Так, на підставі отриманих від постачальника податкових накладних, керуючись положеннями ст. 198 та 201 ПК України, позивачем (АТ ЗФЗ ) у відповідних податкових періодах з 2015 по 2018 рік відображено податковий кредит з ПДВ в сумі 219 648,69 грн. в своїй податковій звітності.

Отже, з наведених обставин вбачається, що між позивачем (АТ ЗФЗ ) та його контрагентом ТОВ КАМЕТ ДНІПРО мали місце звичайні господарські взаємовідносини; проведені операції з постачання товарів та послуг оформлені первинними документами відповідно до вимог чинного законодавства України.

Тому на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції зробив правильний висновок про критичне ставлення до висновків Відповідача з даного питання.

Також, у відповідності із висновками наведеними в Акті перевірки, Відповідач вважає що Позивач у порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст. 200, п.201.10 ст.201 ПК України, п.2.4, п.2.16 Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., завищив податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ КЕПС (ЄДРПОУ 39658132) на суму ПДВ - 31 515 грн.

Підставами для такого висновку контролюючий орган, відповідно до Акту перевірки, зазначив те, що позивачем (АТ ЗФЗ ) сформовано податковий кредит по отриманим ТМЦ (Електрогідроштовхальник ТЕ-30, Електрогідроштовхальник ТЕ-50, Електрогідроштовхальник ТЕ-80, Вимикач КУ 701А У2 важіль з роликом, Командоконтроллер ККП 1207 У2, Контактор КТВП 622=220В, Вимикач ВУ 250 м, Муфти зубчасті М3-№4, Муфта зубчаста М3-№2, Муфта зубчаста М3-№4, Муфта зубчаста М3-№6) від ТОВ Кепс згідно податкових накладних, джерело походження яких не встановлено.

Водночас, матеріали справи підтверджують, що між позивачем (АТ ЗФЗ ) та ТОВ КЕПС укладено Договір поставки від 11.05.2016 року. Згідно з умовами вказаного договору, ТОВ КЕПС як постачальник, взяв на себе зобов`язання поставити та передати у власність АТ ЗФЗ товари промислово-технічного призначення (вимикач, контактор, муфта зубчаста, штовхач електрогідравлічний) згідно асортименту та кількості, які були узгоджені сторонами у специфікаціях до договорів, а АТ ЗФЗ зобов`язалося прийняти та оплатити вказаний товар відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, в періоді, який перевірено контролюючим органом, з червня 2016 року по березень 2017 року ТОВ КЕПС здійснив поставку на адресу АТ ЗФЗ товару, контролерів, вимикачів, контакторів, муфт зубчастих, штовхачів електрогідравлічних, згідно специфікацій до договору на загальну суму 189 090,01 грн. в тому числі ПДВ - 31 515 грн. Поставка здійснена автомобільним транспортом (підтверджується товаро-транспортними накладними).

Разом з тим, постачальник надав на адресу АТ ЗФЗ рахунки фактури, видаткові накладні та податкові накладні на підтвердження сплати ПДВ в ціні товару. Після отримання товару позивач (АТ ЗФЗ ) здійснив оприбуткування товару та оформив відповідні прибуткові ордери. Позивач (АТ ЗФЗ ) оплатив поставлений ТОВ КЕПС товар в повному обсязі в безготівковій формі (підтверджується відповідними платіжними дорученнями на суму 189 090,01 грн. разом з ПДВ).

За фактом поставки товару, в момент виникнення податкових зобов`язань ТОВ КЕПС надало позивачу (АТ ЗФЗ ) податкові накладні, якими підтверджено сплату ПДВ в ціні товару в сумі 31 515 грн.

Таким чином, на підставі отриманих від постачальника податкових накладних, керуючись положеннями ст. 198 та 201 ПКУ, позивач (АТ ЗФЗ ) в червні, липні, вересні, грудні 2016 року, січні та березні 2017 року правомірно відобразив податковий кредит з ПДВ на суму 31 515 грн. в своїй податковій звітності з ПДВ.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції зробив правильний висновок не погоджуючись з доводами Відповідача щодо нереальності зазначених господарських операцій.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи містять первинні документи, які складені з метою документування господарської операції із підприємствами ТОВ "УКРТРАНССТАНДАРТ", ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ , ТОВ "Профбізнесторг", ТОВ "МАКСИМА", ТОВ "Камет Дніпро", ТОВ "ДЕЛФА ТРЕЙД", ТОВ "КЕПС", а саме договори з додатками, рахунки-фактури, видаткові накладні, товаро-транспортні документи, податкові накладна, платіжні доручення, довіреності, прибуткові ордери.

При цьому, Відповідачем не було встановлено порушень законодавства при складанні таких первинних документів.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Акт перевірки, містить помилкові висновки про порушення позивачем (АТ ЗФЗ ) вимог статей 44, 198, 200, 201 ПК України, які призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ при веденні податкового обліку за господарськими операціями з контрагентами ТОВ "УКРТРАНССТАНДАРТ", ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ , ТОВ "Профбізнесторг", ТОВ "МАКСИМА", ТОВ "Камет Дніпро", ТОВ "ДЕЛФА ТРЕЙД", ТОВ "КЕПС", у розмірі 2 829 518 грн.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити з приводу перевірки правильності відображення доходу та фінансового результату до оподаткування, а також декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, наступне.

В ході розгляду справи підтверджено, що позивачем дійсно були отримані економічні вигоди від отримання активів, робіт та послуг, при цьому, відповідач вважає, що походження таких економічних вигід не встановлено ані первинними документами, ані за автоматизованою інформаційною системою Архів електронної звітності , яка фіксує рух активів від виробника товарів, надавачів послуг до кінцевого споживача.

Водночас, відповідач зазначає, що саме активи, роботи та послуги, походження яких не встановлено, при проведенні перевірки були визначені як безоплатно отримані та у відповідності до норм Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку №18 Доходи (МСФЗ 18) позивач повинен був їх відобразити як безоплатно отримані.

Оскільки в ході розгляду справи підтверджено реальність господарських операцій позивача та чинність оформлених первинних документів, то висновки відповідача щодо необхідності відображення позивачем (згідно норм Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку №18 Доходи ) у складі доходів операції як безоплатно отриманих на загальну суму 30 816 283грн. - спростовується.

Також спростовано в ході розгляду справи висновки відповідача щодо оподаткування доходів нерезидентів джерелом їх походження з України.

Так, матеріали справи містять підтвердження, що компаніями-нерезидентами ООО Хост Рейл та ООО Лауде були надані довідки, що вони є податковими резидентами РФ, отже позивач, правомірно керуючись положеннями с. 103 ПКУ, а також положеннями Угоди між урядом України та урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, не утримав податок при виплаті на їх користь доходу з джерелом походження з України, оскільки в силу ст. 103 ПКУ передбачено умови та порядок звільнення від оподаткування доходів нерезидента з джерелом походження з України (ООО Хост Рейл та ООО Лауде є безпосередніми отримувачами доходу від надання транспортно-експедиційних послуг (надання в користування контейнерів для платформ), а саме є бенефіціарними отримувачами доходу від позивача), а тому висновок відповідача про порушення позивачем підпункту й) 141.4.1, 141.2, 141.4 ст. 141 ПКУ (а саме, заниження позивачем при виплаті доходів нерезидентам джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати у розмірі 116 367грн.) - є помилковим.

Висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем п. 45 підрозділу ХХ ПКУ, також не знайшли підтвердження в ході розгляду справи. Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач правомірно відобразив у складі податкового кредиту придбання вугілля за ставкою ПДВ 20% у контрагентів ТОВ АНДИС , ТОВ ДТЕК Трейдинг , ТОВ КРАМПРОМ ПОСТАЧАННЯ , які надали заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного п. 45 підрозділу ХХ ПКУ.

Отже, позивач не допустив порушення п. 45 підрозділу ХХ ПКУ та мав законне право відображати податковий кредит у в`язку з придбанням вугілля за ставкою ПДВ 20% у зазначених контрагентів.

Висновок відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам позивача з контрагентами ТОВ ПРОФБІЗНЕСТОРГ ТОВ УКРТРАНССТАНДАРТ , ТОВ МАКСИМА , ТОВ ДЕЛФА ТРЕЙД , ТОВ ПРОМ МОНОЛІТ , ТОВ КАМЕТ ДНІПРО , ТОВ КЕПС у розмірі 2 829 518грн., також не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки реальність господарських операцій підтверджена первинними документами, а вказаний висновок відповідача гуртуються на припущеннях.

Висновок відповідача щодо не подання до контролюючого органу додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2016 року, 3 квартали 2016 року, 2016 рік, також не знайшов підтвердження в ході розгляду справи, виходячи с наступного.

Так, відповідач посилається на те, що перевіркою за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 встановлено здійснення позивачем виплат доходу нерезидентам з джерелом походження з України, а саме ООО Хост Рейл та ООО Лауде без відображення зазначених виплат у додатках по податковим декларацій з податку на прибуток.

Однак, виходячи з того, що позивач, керуючись положеннями ст. 103 ПКУ, а також положеннями Угоди між урядом України та урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, не утримував податок при виплаті на їх користь доходу з джерелом походження з України, то і відсутні були підстави для відображення утримання такого податку, оскільки в силу ст. 103 ПКУ передбачено умови та порядок звільнення від оподаткування доходів нерезидента з джерелом походження з України.

Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Щодо посилань відповідача та долучення до матеріалів справи копії постанови Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № К/9901/21786/19, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правовідносини, розглянуті Верховним Судом в постанові від 11.11.2019 у справі № К/9901/21786/19 та правовідносини по даній справі не є тотожними, отже висновки, вкладені в зазначеній постанові щодо застосування норм не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 15.01.2020 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно з ст. 328 КАС України протягом 30 днів відповідно до ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 15.01.2020.

Повний текст постанови виготовлено 20.01.2020.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.01.2020
Оприлюднено27.01.2020
Номер документу87128342
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —280/1493/19

Постанова від 23.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 23.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Постанова від 23.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 15.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 18.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 08.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 04.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 25.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 27.10.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 25.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні