Ухвала

від 23.01.2020 по справі 200/2590/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2020 року

Київ

справа №200/2590/19-а

адміністративне провадження №К/9901/2031/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 200/2590/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шахта Свято-Покровська № 3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 200/2590/19-а (здано на пошту, згідно відбитка штемпеля на поштовому конверті, 13 січня 2020 року).

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та наявності підстав до застосування процесуальних наслідків, визначених статтями 332-333 КАС України, суддею-доповідачем встановлено наступне.

Відповідно до статті 1 КАС України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів та встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. Частиною першою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративній справі здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя зазначеної статті). Водночас, за приписами частини третьої статті 7 Цього ж кодексу у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як представництво і самопредставництво . При цьому особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина друга цієї статті).

Що стосується представництва, то за визначенням, наведеним у ст. 237 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 3 вказаної статті).

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

02.06.2016 за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV Перехідні положення Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року ; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). 30 вересня 2016 року зміни набули чинності.

Отже, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами .

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у вказаній вище справі відкрито 25 лютого 2019 року.

Як вбачається з матеріалів даної касаційної скарги, остання підписана представником ГУ ДФС у Донецькій області Сенниковим А.А. На підтвердження повноважень Сенникова А.А. до матеріалів касаційної скарги додано оригінал довіреності на представництво інтересів відповідача №15/05-99-08-06 від 15.11.2019, виданої Сенникову А.А в.о. начальником ГУ ДФС у Донецькій області Луньковою Світланою Іванівною.

У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Сенников А.А. має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до касаційної скарги не додано.

Таким чином, відповідачем не надано доказів належного уповноваження Сенникова А.А. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені касатора у розумінні статті 59 КАС України.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи те, що документів, які б засвідчували право Сенникова А.А . на здійснення представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і представництва, не надано, то, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 200/2590/19-а повернути скаржнику .

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Л. Желтобрюх