Постанова

від 22.01.2020 по справі 678/1070/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 678/1070/19

Провадження № 22-ц/4820/104/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М.,

секретар судового засідання - Дубова М.В.,

з участю представника Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Громадської організації Громадська підтримка на ухвалу Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року, суддя Лазаренко А.В., у справі за позовом Громадської організації Громадська підтримка до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, Меджибізька селищна рада Летичівського району Хмельницької області про знесення самочинного будівництва,

встановив:

В провадженні Летичівського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом Громадської організації Громадська підтримка до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, Меджибізька селищна рада Летичівського району Хмельницької області про знесення самочинного будівництва.

Позивач просив суд знести самочинно збудовані будівлі по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 за рахунок відповідачів, власників земельних ділянок.

ГО Громадська підтримка подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони самочинного будівництва будівлі по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 АДРЕСА_2 ; заборони вчинення дій по реєстрації права власності на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , яке складається з будівлі по АДРЕСА_1 та щодо нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , яке складається з будівлі по АДРЕСА_2 .

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 28.10.2019 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено .

В апеляційній скарзі ГО Громадська підтримка просила скасувати вказану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги було зазначено, що суд першої інстанції безпідставно не застосував заходів забезпечення позову, оскільки забезпечення позову у вказаний спосіб відповідає предмету спору. Посилання суду на відсутність доказів щодо обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги є безпідставними, оскільки суд не провів аналізу матеріалів справи, не встановив наявність між сторонами спірних правовідносин, предмету спору та необґрунтовано відмовив у забезпеченні позову в обраний позивачем спосіб. Вказав також, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

В судове засідання представник апелянта не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник третьої особи в суді підтримав апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення учасника справи, перевіривши матеріали справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з наступних підстав .

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що у вересні 2019 року ГО Громадська підтримка звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва, а саме будівлі по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 власниками земельних ділянок яких є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з даним позовом до суду в інтересах членів громадської організації та з метою захисту інтересів членів громади смт. Меджибіж, оскільки вважав, що відповідачі в порушення вимог закону здійснюють забудову земельної ділянки селища в інтересах іноземних громадян, в зоні охорони пам`яток та історичних ареалів, забудова в яких більше ніж на 2 поверхи заборонена.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд виходив з того, що позивач ГО Громадська підтримка не надала суду об`єктивних даних щодо права на звернення до суду з даним позовом в інтересах членів громадської організації та інших осіб.

Однак такий висновок суду не може бути визнано обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення ЄСПЛ Beles and others v. The Czech Republic , 12/11/2002, § 49).

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц.

У заяві про забезпечення позову ГО Громадська підтримка вказала на можливість невиконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог відповідачами в справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які є власниками земельних ділянок, на яких ведеться спірна забудова.

В той же час в матеріалах справи відсутні дані щодо належності спірних земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 а також проведення забудови спірної земельної ділянки вказаними особами.

При цьому, справа містить дані про те, що, власниками і забудовниками спірних земель є громадяни Ізраїлю - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , земельної ділянки по АДРЕСА_2 , та ОСОБА_5 , земельної ділянки по АДРЕСА_4 . Однак вказані особи не залучені до участі в справі в якості відповідачів.

Про ці обставини свідчить, зокрема, інформаційний лист Управління ДАБІ у Хмельницькій області на №024-З від 25.04.2019 року на ім`я голови ГО Майдан - громадський контроль ОСОБА_6 , у якому зазначено, що замовником будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 ; направлення для проведення планового (позапланового) заходу Управління ДАБІ у Хмельницькій області №268 від 19.06.2019 року щодо дотримання суб`єктом містобудування Габай Девід Еліезер вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; інформаційний лист Хмельницької ОДА на адресу ГО Громадська підтримка №100/22-41-4099/2019 від 04.09.19року, в якому зазначено, що власником п`яти земельних ділянок, на яких будується об`єкт за адресою: АДРЕСА_2 є громадянин ОСОБА_7 . В суді апеляційної інстанції представник Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації надав суду протокол засідання робочої групи по розгляду заяви ГО Громадська підтримка щодо незаконного будівництва готелів у смт. Меджибіж Хмельницької області від 06.12.2019 року, зі змісту якого вбачається, що робочою групою було встановлено, що будівництво по АДРЕСА_4 ведеться на замовлення власника земельної ділянки, громадянина ОСОБА_8 , будівництво по АДРЕСА_2 ведеться на земельній ділянці, власниками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Крім того, 24.12.2019 року, в суді апеляційної інстанції представник ГО Громадська підтримка заявив клопотання про виключення питання щодо накладання заборони будівництва, в якому зазначив, що власниками земельних ділянок по АДРЕСА_2 , на які ведеться незаконне будівництво є громадяни ОСОБА_9 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а власником земельної ділянки по АДРЕСА_4 , є громадянин ОСОБА_8 . При цьому у вказаному клопотанні представник ГО Громадська підтримка зазначив відповідачами в даній цивільній справі саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а не ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які визначені відповідачами у даній справі, в якій позивач просив суд вжити заходи по забезпечення позову.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини справи, оскільки зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається необхідність покладення саме на відповідачів обов`язку щодо заборони вчиняти певні дії щодо спірного майна, як-то заборона здійснювати самочинне будівництво та державну реєстрацію права власності на це майно, тому, оскільки справа не містить об`єктивних даних, які вказують на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є належними відповідачами в даній справі і земельні ділянки, на яких проводиться спірна забудова, належать останнім, колегія суддів не вбачає правових підстав для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що заміна відповідачів у даній справі, проведена відповідно до вимог ЦПК України, не позбавляє позивача права звернутися до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову в загальному порядку, встановленому процесуальним законом.

Оскільки суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову необґрунтовано послався виключно на відсутність у справі доказів щодо права позивача ГО Громадська підтримка на звернення до суду з вищезазначеним позовом, не навівши підстав щодо вирішення спірного питання по суті, як того вимагає процесуальний закон, тому мотивувальна частина судового рішення підлягає зміні з урахуванням мотивів відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, викладених у цій постанові.

В той же час необхідно зауважити, що забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, а обставини щодо порушення законних прав та інтересів позивача підлягають подальшому встановленню в процесі судового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Громадської організації Громадська підтримка задовольнити частково.

Мотивувальну частину ухвали Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року змінити з урахуванням мотивів відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, викладених у цій постанові.

В іншій частині ухвалу Летичівського районного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 січня 2020 року.

Судді: Р.С. Гринчук

Л.М. Грох

А.М. Костенко