Ухвала

від 23.01.2020 по справі 487/3220/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 січня 2020 року

м. Київ

справа № 487/3220/18

провадження № 61-736 ск 20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва 18 липня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діють від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Миколаївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів №7 Миколаївської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діють від імені та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , в якому з урахування уточнення остаточно просила стягнути на її користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діють від імені та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , 24 773,97 грн у відшкодування матеріальної шкоди та 25 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, завдані малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в результаті заподіяння тілесних ушкоджень сину позивача ОСОБА_1 .

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 18 липня 2019 року позов ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 , задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1 000,00 грн компенсації моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_6 , задоволено частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди змінено, збільшено розмір відшкодування моральної шкоди, належного до солідарного стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 з 1 000,00 грн до 5 000,00 грн.

В іншій частині рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2019 року залишено без змін.

У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва 18 липня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі.

Ціна позову у даній справі в загальному розмірі становить 49 773,97 грн, яка станом на 1 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн*100 = 210 200,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, якщо Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає скаргу.

Однак Верховним Судом перевірено, чи мають місце підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, зокрема, з урахуванням обставин, на які посилався заявник в касаційній скарзі, та зазначених підстав не встановлено.

Доводи касаційної скарги полягають у незгоді заявника із оскарженими судовими рішеннями.

Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей .

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості ( Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

З урахуванням наведеного, оскільки законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва 18 липня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діють від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Миколаївська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів №7 Миколаївської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров