Рішення

від 16.01.2020 по справі 902/566/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2020 р. м. Київ Справа № 902/566/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маревен Фуд Європа (вул. Офіцерська, 1, м. Біла Церква, Київська область, 09113, код 35591588)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН-ТЕП (вул. Ю. Коваленко, 19, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код 40893493)

про розірвання договору поставки пари № 27-09-17/06 від 13.09.2017 року

за участю представників:

позивача - Шаблій Ю.О.; Ковіня О.О.;

відповідача - Савенко Г.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.07.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Маревен Фуд Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІН-ТЕП про розірвання договору поставки пари № 27-09-17/06 від 13.09.2017 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на істотні порушення виконання відповідачем умов спірного договору, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання даного договору.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.09.2019 року справу № 902/566/19 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2019 розгляд справи призначено на 14.11.2019.

08.11.2019 на адресу господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про зміну найменування юридичної особи - позивача з товариства з обмеженою відповідальністю Маревен Фуд Україна на Маревен Фуд Європа , яке судом було задоволено.

В судовому засіданні 14.11.2019 оголошено перерву до 05.12.2019

04.12.2019 на електронну адресу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов лист із запереченням на відповідь на відзив.

05.12.2019 аналогічні документи представник відповідача подав через канцелярію суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2019 закрито підготовче провадження у справі № 902/566/19 та призначено справу до розгляду по суті на 19.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2019 розгляд справи по суті на було відкладено на 16.01.2020.

16.01.2020 через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

У судовому засіданні представники позивача надали усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

16.01.2020 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Маревен Фуд Україна (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІН-ТЕП (Сторона 2) укладено Договір поставки пари № 27-09-17/06, відповідно до умов якого, Сторона 2 зобов`язується після виконання сторонами умов наведених в розділі 2 даного Договору, здійснювати поставку Стороні 1 тепла у вигляді технологічного пару для виробничих потреб, а Сторона 1 зобов`язується оплачувати тепло яке було надано їй у вигляді технологічного пару на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 2.1. договору, Сторона 1 зобов`язана у строки, погоджені сторонами (що не перевищують 2 (двох) календарних місяців з дати укладення цього Договору, здійснити правове оформлення земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Біла Церква, вул. Офіцерська, 1 та укласти з Стороною 2 Договір про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) та обслуговування об`єкту резервної твердопаливної котельні строком на 10 років, за умови використання земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації РТК та поставки Стороні 1 технологічного пару, виробленого на такому об`єкті.

Для виконання умов Договору Сторона 2 будує РТК на земельній ділянці наданій Стороною 1 в користування, при цьому Сторона 2 погоджує зі стороною 1 пляму забудови під вказане будівництво, з обов`язковим урахуванням площі складу паливних матеріалів. Будівництво включає в себе побудову будівля котельні з витяжною вежею, встановлення системи спалювання твердого палива з допоміжним обладнанням та облаштування складу палива з наявністю окремого проїзду до складу вантажних транспортних засобів та можливості їх розвороту. (п. 2.2. Договору).

Пунктом 2.3. визначено, що строк будівництва РТК з виробничою потужністю 8 тон пари на годину та характеристиками згідно п. 3.2.1.2. Договору з урахуванням пункту 2.1. даного Договору, становить 9 (дев`ять) місяців при умові укладення між Сторонами Договору про право користування земельною ділянкою під забудову (суперфіцій) та обслуговування об`єкту резервної твердопаливної котельні та його державної реєстрації згідно вимог чинного законодавства.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що строки будівництва РТК можуть бути переглянуті та змінені Сторонами за взаємною згодою.

Відповідно до п.7.1., п.7.4. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками Сторін і діє до 01.01.2027 року. Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний тільки за письмовою домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

На виконання своїх зобов`язань за договором, 13.09.2017 року ТОВ Маревен Фуд Україна , як власником земельної ділянки, була підписана додаткова угода №1 до договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) та обслуговування об`єкту резервної твердопаливної котельні від 22.12.2015 року в частині заміни землекористувача в договорі на Товариство з обмеженою відповідальністю ВІН-ТЕП , строком дії суперфіцію - 10 років та проведена відповідна державна реєстрація.

За твердженням позивача, будівництво РТК за умовами договору повинно було закінчитись ще 13.06.2018 року, оскільки строки будівництва РТК не були переглянуті чи змінені сторонами за взаємною згодою. Втім, станом на 21.06.2019 року будівля котельні залишається не побудована, система спалювання твердого палива з допоміжним обладнанням не встановлена, склад палива з наявністю окремого проїзду до складу вантажних транспортних засобів та можливості їх розвороту не облаштований, поставка пари за договором №27-09-17/06 від 13.09.2017 року не здійснюється і будь-які розрахунки за договором не проводяться.

З огляду на вказані обставини, 16.05.2019 відповідачу була надіслана пропозиція про розірвання договору поставки пари №27-09-17/06 від 13.09.2017 року шляхом укладання додаткової угоди до договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення, фіскального чеку, накладної та реєстру відстеження поштових відправлень, а також не заперечується і самим відповідачем.

Оскільки відповідач додаткову угоду про розірвання Договору поставки пари №27-09-17/06 від 13.09.2017 року не підписав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, оскільки з метою створення умов для реалізації сторонами господарських взаємовідносин щодо постачання пари згідно Договору поставки пари №27-09-17/06 від 13.09.2017 ним були укладені: Договір купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва, Додаткову угоду № 1 до Договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), здійснено закупівлю обладнання та виготовлення проектно-кошторисної документації, проведено екологічну експертизу та експертизу в частині міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва.

Вчинення зазначених дій, на переконання відповідача, підтверджує добросовісність виконання умов Договору поставки пари №27-09-17/06 від 13.09.2017 та спростовує твердження позивача про суттєве невиконання ТОВ ВІН-ТЕП умов спірного договору.

Разом з тим, негативний суспільний резонанс та гальмування процесу створення умов для виконання спірного договору з боку ТОВ Маревен Фуд Україна , на думку відповідача і призвело до несвоєчасного виконання ним зобов`язань по Договору поставки пари №27-09-17/06 від 13.09.2017.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 ГК України).

Згідно із ч. 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частиною четвертою статті 188 ГК України передбачено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно із ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, можливість розірвання договору пов`язана безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, а саме:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. У відповідності до даної умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати істотною зміною обставин повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору;

2) зміна обставин, яка зумовлена причинами, що заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються, тобто події, які викликають ускладнення, не могли стороною бути розумно прийняті до уваги;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. При цьому, прийняття на себе ризику зміни обставин не обов`язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов`язання.

З огляду на положення даної норми можливість розірвання договору пов`язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 цієї статті при істотній зміні обставин.

Наведене узгоджується із правовою позицією наведеною у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року по справі №910/5110/17.

Оцінка зміни обставин як істотних повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, а саме зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як на підставу для розірвання договору позивач посилається на те, що укладаючи 13.09.2017 року з відповідачем договір поставки пари, він розраховував на своєчасне виконання зобов`язань щодо будівництва котельні у визначений договором строк.

Проте, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач до цього часу не отримує пару для виробничих потреб, що завдає йому суттєвої шкоди. Зокрема, позивач вказує на те, що згідно п. 4.7. Договору, поставка технологічного пару мала відбуватись із забезпеченням економії в розмірі не менше 10% від вартості газу, який отримує ТОВ Маревен Фуд Україна згідно договорів укладених з третіми особами. За розрахунком позивача, така економія могла скласти 3 421 724,00 грн., що є непрямими збитками ТОВ Маревен Фуд Україна .

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що при зверненні з вимогами про розірвання договору, на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України, на позивача у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається.

Позивачем не було належним чином доведено наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, не доведено того факту, що внаслідок настання цих обставин, позивача значною мірою позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору. Позивачем, також не доведено суду обставин того, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін.

Доказів, які б свідчили про одночасну наявність усіх чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідних для розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, позивачем не надано.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд, дослідивши обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши оцінку умовам договору поставки пари №27-09-17/06 від 13.09.2017 року та врахувавши положення законодавства, які регулюють порядок розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, не встановили обставин, які передбачали б можливість розірвання цього договору з підстав заявлених у позові.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, обставини на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем позову.

Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні позову про розірвання договору поставки пари №27-09-17/06 від 13.09.2017 року.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.01.2020р.

Суддя Т.Д. Лилак