Постанова

від 27.01.2020 по справі 904/1050/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/1050/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.В.,

представників:

позивача - Антимонопольного комітету України - Прохоров Є.І. (представник, наказ від 22.01.2020 № 3-ОД),

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Сімферопольський вино-коньячний завод - не з`явились,

розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України (далі - АМК, скаржник)

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 (суддя Новікова Р.Г.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 (головуюча - Широбокова Л.П., судді: Орєшкіна Е.В., Подобєд І.М.)

за заявою АМК

про залучення як правонаступників: товариства з обмеженою відповідальністю ВКЛМ (далі - ТОВ ВКЛМ ; товариства з обмеженою відповідальністю ЗКВС (далі - ТОВ ЗКВС ); товариства з обмеженою відповідальністю Актив Естейн (далі - ТОВ Актив Естейн ),

у справі № 904/14050/18

за позовом АМК

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" (далі - ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод , ТОВ СВКЗ )

про стягнення штрафу у розмірі 123 733, 85 грн. та пені у розмірі 128 733, 85 грн., зобов`язання вчинити дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" про стягнення штрафу у розмірі 123 733, 85 грн., пені у розмірі 128 733, 85 грн. та зобов`язання вчинити дії.

1.2. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строків оплати штрафу, встановленого рішенням АМК від 20.12.2016 № 554-р за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

1.3. Під час розгляду справи в суді першої інстанції від позивача надійшло клопотання про залучення ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ Актив Естейт як правонаступників ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" у зв`язку з його припиненням.

1.4. Клопотання мотивовано тим, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступниками ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" є ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ БуденЕстейт . У подальшому ТОВ БуденЕстейт припинило свою діяльність, правонаступником підприємства є ТОВ Актив Естейт .

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 у справі № 904/1050/18, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.201: відмовлено у задоволенні клопотання АМК про залучення до участі у справі № 904/1050/18 правонаступників відповідача ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод - ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС ; залучення до участі у справі правонаступника відповідача ТОВ БуденЕстейт - ТОВ Актив Естейт ; закрито провадження у справі.

2.2. Ухвала мотивована тим, що при дослідженні реєстраційної справи Відповідача, а саме розподільчих балансів про передачу частини майна, прав та обов`язків ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод до ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ Буден Естейт , зобов`язання ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод зі сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України на суму 123 733,85 грн, не виявлено ані в зобов`язаннях товариства, ані в зобов`язаннях його правонаступників. У зв`язку з тим, що відповідно до наявної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач є припиненим, провадження у справі закрито на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. АМК просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання АМК про залучення правонаступників у справі № 904/1050/18 ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод , а саме: ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ Актив Естейт .

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. АМК з посиланням на статтю 52 ГПК України та статтю 109 ЦК України наголошує на тому, що через відсутність прямо визначеної особи за зобов`язанням ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" щодо виконання рішення АМК про стягнення штрафу наведені норми закону покладають солідарну відповідальність на юридичних осіб, які були утворені внаслідок виділу. Тому, на думку скаржника, безпідставними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність визначеної у розподільчому балансі особи зобов`язання зі сплати штрафу та пені за рішенням АКМ не дозволяє правонаступництва. Відтак процедура виділу юридичної особи у випадку неможливості встановлення прямо визначеної особи за зобов`язанням є підставою для правонаступництва у зв`язку з наявністю солідарної відповідальності.

4.2. Відповідно до Єдиного державного реєстру правонаступниками ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод є ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ БуденЕстейт . Таким чином, скаржник вважає, що, оскільки відповідно до інформації, зазначеної в Єдиному державному реєстрі, правонаступником ТОВ БуденЕстейт є ТОВ Актив Естейт , то ТОВ Актив Естейт є правонаступником ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод .

4.3. З посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, скаржник зазначає про недопущення зловживання правами з метою уникнення відповідальності за зобов`язаннями.

5. Доводи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Актив Естейт зазначає таке:

- ТОВ Актив Естейт було створено шляхом злиття інших юридичних осіб, до складу яких не входило ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод ;

- ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод не передавало за розподільчим балансом ТОВ БуденЕстейт свої зобов`язання зі оплати штрафу, накладеного рішенням АМК від 20.12.2016 № 554-р;

- на момент звернення позивача з позовом до суду (березень 2018 року) ТОВ БуденЕстейт вже було припинене (29.06.2017), а ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод продовжувало здійснювати свою діяльність та було припинене лише 01.04.2019;

- припинення ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод 01.04.2019 відбулось шляхом ліквідації, а не реорганізації, що виключає застосування статті 52 ГПК України щодо процесуального правонаступництва;

- позивач помилково ототожнює субсидіарну відповідальність та процесуальне правонаступництво.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

6. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі - Єдиний державний реєстр), відповідач у даній справі - ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод припинив свою діяльність за рішенням засновників 01.04.2019. При цьому в Єдиному державному реєстрі міститься інформація про наявність правонаступників відповідача: ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС , ТОВ БуденЕстейт .

6.2. Разом з тим з Єдиного державного реєстру вбачається, що ТОВ БуденЕстейт припинено за рішенням засновників 29.06.2017. При цьому в Єдиному державному реєстрі міститься інформація про те, що правонаступником ТОВ БуденЕстейт є ТОВ Актив Естейт .

6.3. Також суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з даними Єдиного державного реєстру з ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод утворились шляхом виділу: 22.02.2017 ТОВ Буден Естейт ; 18.04.2017 ТОВ ЗКВС ; 13.06.2017 ТОВ ВКЛМ .

У подальшому ТОВ Буден Естейт було припинено 29.06.2017 внаслідок реорганізації. Згідно з протоколом від 29.06.2017 № 1 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ Актив Естейт вказане товариство створено в результаті реорганізації шляхом злиття ТОВ Карна , ТОВ Буден Естейт , ТОВ Мінос та ТОВ Тесей-юг .

6.4. Відмовляючи у задоволенні заяви АМК, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не надав суду доказів настання правонаступництва ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ БуденЕстейт у правовідносинах щодо стягнення з ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод штрафних санкцій в розмірі 123 733, 85 грн., встановленого рішенням Антимонопольного комітету України, з огляду на таке.

6.5. Як встановлено судами попередніх інстанцій при дослідженні матеріалів справи, зобов`язання ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод зі сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України на суму 123 733, 85 грн., не виявлено ані в зобов`язаннях товариства, ані в зобов`язаннях його правонаступників.

6.6. З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.07.2019 вбачається, що ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод припинено в результаті ліквідації 01.04.2019, про що зароблений відповідний запис.

6.7. На момент звернення позивача з даним позовом до місцевого господарського суду (березень 2018 року) ТОВ "БуденЕстейт" вже було припинено 29.06.2017, а ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод продовжувало здійснювати свою діяльність. У подальшому ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод було припинено 01.04.2019.

6.8. Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до розподільчих балансів про передачу частини майна, прав та обов`язків ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод до ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ Буден Естейт зобов`язання ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод зі сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України на суму 123733,85 грн., та пені за несвоєчасну оплату штрафу не виявлено ані в зобов`язаннях товариства, ані в зобов`язаннях його правонаступників.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

7.1. Цивільний кодекс України

- частина перша статті 104:

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників;

- частини перша, друга статті 107:

1. Кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом;

2. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами;

- стаття 109:

1. Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб;

2. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс;

Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов`язаний скласти та затвердити розподільчий баланс;

3. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно;

4. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням;

7.2. Господарський процесуальний кодекс України

- частина перша статті 52:

У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

- пункт 6 частини першої статті 231:

Провадження у справі закривається, якщо припинено юридичну особу, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

- частина третя статті 304:

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

- пункт 1 частини першої статті 308:

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. За приписами частин першої, другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.2. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

91. Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

9.2. Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

9.3. Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

9.4. Відповідно до частини першої статті 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

9.5. Припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 Господарського кодексу України).

9.6. Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

9.7. Відповідно до частини першої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

9.8. Отже, виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, це один із способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При цьому попередня юридична особа не припиняється.

9.9. Згідно з частиною другою статті 109 ЦК України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

9.10. Як встановили суди попередніх інстанцій, ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ БуденЕстейт утворилось шляхом виділу з ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" згідно з розподільчим балансом про передачу частини майна, прав та обов`язків до ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ БуденЕстейт .

9.11. Поряд з цим у вказаному розподільчому балансі відсутні відомості щодо передачі ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ БуденЕстейт заборгованості ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" по розрахункам з Антимонопольним комітетом України.

9.12. Відповідно до частини третьої статті 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

9.13. Отже, при виділі юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть одна щодо одної додаткову (субсидіарну) відповідальність стосовно зобов`язань, в яких вони не є основними боржниками.

9.14. Статтею 619 ЦК України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

9.15. Положення щодо субсидіарної відповідальності закріплені у статті 619 ЦК України.

9.16. Відповідно до частин першої та другої статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

9.17. Отже, субсидіарна відповідальність має місце тоді, коли поряд з основним боржником до відповідальності притягується й інша особа. У статті 619 ЦК України визначена послідовність заявлення кредитором вимог до основного боржника та особи, яка несе субсидіарну відповідальність: перш ніж пред`явити вимогу до додаткового (субсидіарного) боржника, кредитор повинен пред`явити цю вимогу до основного боржника. І тільки тоді, коли основний боржник відмовиться задовольнити вимоги кредитора або кредитор не одержить від нього відповіді в розумний строк, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

9.18. Таким чином, ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ БуденЕстейт є додатковими боржниками за зобов`язаннями ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод щодо сплати штрафних санкцій на підставі рішення АМК та несуть щодо цих зобов`язань субсидіарну відповідальність.

9.19. Водночас, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, на момент звернення позивача з позовом до суду (березень 2018 року) ТОВ БуденЕстейт було припинено (29.06.2017), а ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод продовжувало здійснювати свою господарську діяльність.

Отже, на момент пред`явлення Антимонопольним комітетом України позовних вимог у цій справі існував лише основний боржник (ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод ), оскільки субсидіарний боржник ТОВ БуденЕстейт припинив свою діяльність.

9.20. Разом з цим, правонаступництва у даному випадку не відбувається, оскільки передбачена статтею 109 ЦК України субсидіарна відповідальність виділеної юридичної особи не є її процесуальним правонаступництвом прав та обов`язків юридичної особи, з якої був здійснений виділ, у розумінні статті 52 ГПК України.

9.21. Крім того, оскільки виділ однієї юридичної особи з іншої не припиняє юридичної особи, з якої був здійснений виділ, а також не має наслідком реорганізацію юридичної особи, з якої був здійснений виділ, то відповідно до статті 52 ГПК України процесуальне правонаступництво внаслідок такого виділу у будь-якому разі відсутнє.

9.22. Що ж до правонаступництва ТОВ Актив Естейт прав та обов`язків ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод , то касаційний суд відзначає таке.

9.23. Виходячи з положень статті 107 ЦК України у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2018 у справі № 910/1879/17 звернув увагу, що судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків.

9.24. У частині другій статті 107 ЦК України встановлено, що в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 910/23312/14).

Аналогічні дії зі складання передавального акта з огляду на зміст статті 107 ЦК України підлягають вчиненню у разі реорганізації юридичної особи шляхом злиття, перетворення.

9.25. Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються. Разом з тим, момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.04.2019 у справі №922/2301/18).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що передавальні акти та акти приймання-передачі до них не містять відомостей щодо передачі ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ БуденЕстейт (ТОВ Актив Естейт від ТОВ БуденЕстейт ) заборгованості ТОВ "СВКЗ" перед Антимонопольним комітетом України в розмірі 123 733, 85 грн.

9.27. Відповідно до частин першої, другої статті 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт.

9.28. Також слід відзначити, що докази звернення позивача з вимогами до ТОВ БуденЕстейт про сплату штрафів, накладених на підставі рішення АМК від 20.12.2016, у строк, відведений кредиторам для заявлення своїх вимог до особи, що припиняється, (з 26.04.2017 по 26.06.2017), в матеріалах справи відсутні.

9.29. Крім того, слід зазначити, що спірне рішення АМК відповідач отримав лише 09.02.2017, а позовні вимоги були заявлені тільки в березні 2018 року та саме до ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод , незважаючи на те, що на час пред`явлення позову виділ зазначених позивачем осіб уже відбувся.

9.30. Разом з цим положення статтей 104, 107, 109 ЦК України та статті 52 ГПК України не передбачають, що після припинення юридичної особи (створеної шляхом виділу) її субсидіарна відповідальність зберігається та може бути передана новоствореній юридичній особі в порядку правонаступництва автоматично.

9.31. За змістом частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

9.32. Покладення обов`язку боржника на третю особу є можливим лише за волею такої особи або в результаті універсального правонаступництва (переходу прав та обов`язків). Аналогічна правова позиція підтверджується судовою практикою, викладеною, зокрема, в постанові Верховного Суду від 23.05.2019 у справі №910/5098/18.

9.33. Посилання скаржника на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, відхиляється Судом як таке, що не є релевантною для даних правовідносин

9.34. За наведених обставин касаційний суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про залучення ТОВ ВКЛМ , ТОВ ЗКВС та ТОВ Актив Естейт як правонаступників ТОВ Сімферопольський вино-коньячний завод у зв`язку з його припиненням.

9.35. В іншій частині, як свідчить зміст касаційної скарги, судові рішення не оскаржуються, а відтак не є предметом розгляду Верховним Судом.

9.36. Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для їх скасувань немає.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Антимонопольний комітет України не спростував висновків місцевого та апеляційного господарських судів, покладених в основу оскаржуваних рішень, та не довів неправильного застосування ними норм процесуального права як необхідної передумови для скасування ухвалених у справі судових рішень.

10.2. З огляду на зазначене касаційну скаргу Антимонопольного комітету України необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства.

11. Судові витрати

11.1. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Касаційний господарський суд, керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №904/1050/18 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко