Постанова

від 21.01.2020 по справі 199/3989/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/646/20 Справа № 199/3989/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Подорець О. Б. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного підприємства "Інтермент-2003", ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство Дельта Банк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного підприємства Інтермет-2003 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 серпня 2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , правонаступником якого є публічне акціонерне товариство УкрСиббанк та ОСОБА_4 був укладений договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредит на загальну суму 370 000,00 дол. США, на термін до 16 серпня 2028 року. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 16 серпня 2007 року між банком та поручителями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ПП Інтермет-2003 , ОСОБА_2 були укладені з кожним окремо договори поруки, за умовами яких поручителі зобов`язалися солідарно відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання зобов`язання ОСОБА_4 умов кредитного договору.

08 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з умовами якого ПАТ Дельта Банк набуло право вимоги за вказаним кредитним договором та договорами поруки. Позичальник зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 25 квітня 2014 року становить 7 077 933,58 грн..

Враховуючи викладене, ПАТ Дельта Банк просило стягнути солідарно з поручителів на його користь заборгованість у розмірі 7 077 933,58 грн..

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП Інтермет-2003 , ОСОБА_3 , окремо з кожного, на користь ПАТ Дельта Банк заборгованість за кредитним договором від 16 серпня 2007 року № 11199533000, яка виникла станом на 25 квітня 2014 року та складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4 211 784,37 грн, заборгованість за відсотками - 2 866 149,20 грн, а всього 7 077 993,58 грн.. Загальну суму основного боргу стягнення на користь ПАТ Дельта Банк за цим рішенням обмежено розміром 7 077 993,58 грн.. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі належним чином не виконували умови кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку. При цьому, суд першої інстанції вказав, що, оскільки кожен з поручителів уклав з банком окремий договір поруки щодо виконання взятих на себе зобов`язань позичальника, то стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки підлягає з кожного з поручителів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції стягнув заборгованість з припиненої юридичної особи. При цьому, апелянт зазначає, що досудові вимоги, які містяться в матеріалах справи, надсилалися відповідачам не за їхніми адресами місця реєстрації. Апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні: заява про переказ готівки, заява про видачу готівки, меморіальний ордер, тобто відсутні документи, які б підтвердили факт видачі грошових коштів на вказану в кредитному договорі суму та їх отримання ОСОБА_4 .. Крім того, апелянт вказує, що банком пропущено строк позовної давності для звернення до суду із позовом, так як з червня 2008 року жодного платежу сплачено не було. Також апелянт стверджує, що згоди на збільшення процентної ставки він не надавав, так само йому не відомо про переукладення кредитного договору між кредитором та позичальником 13 вересня 2008 року, незважаючи на те, що в кредитному договорі стоїть дата його підписання 16 вересня 2007 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду скасувати, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості, так як відповідачі належним чином не виконували умови кредитного договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку.

Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 16 серпня 2007 року між АКІБ УкрСиббанк , правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_4 був укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого ОСОБА_4 отримала кредит на загальну суму 370 000,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування ним, терміном до 16 серпня 2028 року.

Додатковою угодою до договору про надання споживчого кредиту від 16 серпня 2007 року внесені зміни до договору.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ПП Інтермет-2003 , ОСОБА_2 , з кожним окремо, 16 серпня 2007 року укладені договори поруки, згідно з умовами яких поручителі зобов`язалися солідарно відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання зобов`язання ОСОБА_4 за кредитним договором.

08 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно з умовами якого банк відступив, а позивач прийняв права вимоги за вказаними кредитним договором та договорами поруки.

Згідно з Розрахунком, наданим Банком, заборгованість за кредитним договором станом на 25 квітня 2014 року становить 7 077 933,58 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 4 211 784,37 грн., заборгованість за відсотками - 2 866 149,20 грн..

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст.11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, чи встановлено договором строк її дії, сплив цього строку - припиняє суб`єктивне право кредитора.

Згідно з умовами кредитного договору, боржник (а відтак і поручитель) узяли на себе зобов`язання повертати суму кредиту рівними частинами щомісяця, шляхом внесення ануїтентних платежів до 16 числа кожного календарного місяця (щомісячними платежами).

Тобто, крім установлення строку дії договору, сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов`язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч. 4 ст. 559 цього Кодексу у відповідній редакції) повинні застосовуватись і до поручителя.

У разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

За умовами договорів поруки поручителі відповідають перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

Оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 16 числа кожного місяця, а за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, тому з часу несплати кожного з платежів починається обрахування встановленого ч. 4 ст.559 цього Кодексу шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.

У разі пред`явлення вимоги до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань.

Застосоване у ч. 4 ст. 559 ЦК України поняття строк чинності поруки повинне розглядатися як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов`язання.

Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не пред`явить вимоги до поручителя.

Оскільки кредитним договором передбачено сплату періодичних платежів, а за договорами поруки поручителі відповідають за зобов`язаннями згідно з кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.

Колегією суддів встановлено, що останній платіж за кредитним договором було здійснено 27 травня 2008 року, тоді як із досудовою вимогою Банк звернувся до боржників лише 16 квітня 2014 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що порука є припиненою.

Крім того, колегією суддів встановлено, що в 2008 році ПП Інтермет-2003 припинило свою діяльність.

Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо припинено юридичну особу, яка була однією із сторін, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи той факт, що з 2008 року ПП Інтермет-2003 припинило свою діяльність, - колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі в частині приватного підприємства "Інтермент-2003" про стягнення кредитної заборгованості необхідно закрити.

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про стягнення з поручителів кредитної заборгованості.

Оскаржуване рішення як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому, провадження у справі в частині позовних Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до приватного підприємства "Інтермент-2003" про стягнення кредитної заборгованості підлягає закриттю.

В зв`язку із частковим задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ПАТ Дельта Банк на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1827,00 грн..

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2015 року - скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до приватного підприємства "Інтермент-2003" про стягнення кредитної заборгованості - закрити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1827 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко