Постанова

від 26.07.2007 по справі 7/681

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/681

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 липня 2007 р.                                                                                   № 7/681  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 року  

у справі господарського судум. Києва

за позовомВАТ по газопостачанню та газифікації “Рівненгаз”

доДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

простягнення 11 365 325,01 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Чумак В.О.,

- відповідача:Тютюнник С.В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року ВАТ по газопостачанню та газифікації “Рівненгаз” звернулось до господарського суду з позовом до ДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про стягнення 7999391,87 грн. індексу інфляції та 3365933,14 грн. процентів за прострочення виконання зобов'язання.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.11.2006 року в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 року рішення місцевого господарського суду від 30.11.2006 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 6986680,06 грн. інфляційних нарахувань, 1985505,75 грн. –3% річних та 38368,00 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 року скасувати, рішення господарського суду м. Києва від 30.11.2006 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду м. Києва від 03.03.2005 року у справі № 6/483, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2006 року стягнуто з ДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на користь ВАТ “Рівнегаз” заборгованості в сумі 24700288,00 грн.

Під час розгляду справи № 6/483 судом було встановлено, що зобов'язання ДП “Газ України” НАК “Нафтогаз України” сплатити заборгованість в  силу ст. 165 ЦК УРСР повинно було бути виконане до  19.12.2001 року.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттю провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України (ст.214 ЦК УРСР) оскільки остання передбачає, що боржник який прострочив грошове зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Враховуючи, що спірні правовідносини  виникли на підставі ст. 214 ЦК УРСР та ст. 625 ЦК України, а також ст. 71 ЦК УРСР та ст. 256 ЦК України, відповідно до яких строк позовної давності –це строк протягом якого порушене право особи може бути захищене судом, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та три відсотка річних за неналежне виконання грошових зобов'язань в межах трьохрічного строку позовної давності, що передував моменту звернення до суду з такими вимогами.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 року є повною, законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 року у справі № 7/681 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                    Н. Кочерова

Судді:                                                          В. Рибак

                                                                                        М. Черкащенко