Рішення

від 21.01.2020 по справі 906/963/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/963/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Пеньківській О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кучер І.П., довіреність від 28.05.19;

від відповідача: Пасенко В.П, довіреність від 26.01.19,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Злагода-Агро" (с.Будо-Бобриця Ємільчинського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовена ЛТД" (с.Усолуси Ємільчинського району Житомирської області)

про стягнення 70959,60грн

Приватне підприємство "Злагода-Агро звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовена ЛТД" 70959,60грн шкоди (збитків).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Біовена ЛТД" з 2016 року по 2018 рік самовільно обробляло та використовувало земельні ділянки, які належать позивачу, внаслідок неправомірних дій відповідача Приватному підприємству "Злагода-Агро" завдано збитків у вигляді упущеної вигоди на загальну суму 70959,60грн.

Ухвалою від 18.09.19 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.10.19.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив та зазначив, що позивачем не доведено вину відповідача у самовільному зайнятті земельних ділянок, також не надано документів, які підтверджували б його реальний намір обробляти дані земельні ділянки, а наявність лише теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу (упущеної вигоди) не є підставою для його стягнення. Вказав, що розрахунок, здійснений ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, не є належним та допустимим доказом заподіяння позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки розмір таких збитків повинен був визначатися комісією, створеною відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.93. Крім того, зауважив, що позивачем із земельних ділянок, які перебували в його оренді, але оброблялися відповідачем, зібрано урожай озимої пшениці, вартість якого значно перевищує розмір упущеної вигоди, який позивач просить стягнути (т.1, а.с.42-49).

У відповіді на відзив позивач виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві доводів та мотиви їх невизнання й відхилення (т.1, а.с.237-242).

Згідно заперечень на відповідь на відзив відповідач з доводами позивача не погоджується, вважає їх необґрунтованими (т.2, а.с.1-3).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.12.19 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.20.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.09.18 у справі №906/320/18 зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Біовена ЛТД" повернути приватному підприємству "Злагода-Агро" самовільно зайняті земельні ділянки 1821788400:07:000:0100, 1821788400:07:000:0087, 1821788400:01:000:0106, 1821788400:01:000:0100, 1821788400:01:000:0028, 1821788400:02:000:0200, 1821788400:02:000:0218, 1821788400:07:000:0050, 1821788400:07:000:0051, 1821788400:02:000:0208, 1821788400:07:000:0030, 1821788400:07:000:0085, 1821788400:07:000:0088, 1821788400:02:000:0217, 1821788400:07:000:0095, 1821788400:07:000:0028, 1821788400:07:000:0015, 1821788400:07:000:0083, 1821788400:02:000:0212, 1821788400:02:000:0213, 1821788400:07:000:0071, 1821788400:07:000:0045, 1821788400:07:000:0027, 1821788400:07:000:0105, 1821788400:07:000:0107, 1821788400:07:000:0089, 1821788400:07:000:0090, 1821788400:07:000:0060, 1821788400:07:000:0069, 1821788400:02:000:0224, 1821788400:07:000:0092, 1821788400:01:000:0101, 1821788400:07:000:0031, 1821788400:07:000:0086, 1821788400:07:000:0076, 1821788400:02:000:0219, які розташовані на території Усолусівського старостинського округу Барашівської об`єднаної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області.

Суд за результатом розгляду вказаної справи дійшов висновку, що ТОВ "Біовена ЛТД" без достатніх на те правових підстав використовує земельні ділянки, чим порушує права приватного підприємства "Злагода-Агро", як їх користувача на підставі договору оренди (т.1, а.с.31-35).

Згідно акта обстеження земельних ділянок по їх використанню під урожай 2018 року від 17.04.18, складеного комісією Барашівської сільської ради, встановлено факт посіву ТОВ "Біовена ЛТД" сільськогосподарської зернової культури - озимої пшениці на земельних ділянках, які перебувають на теперішній час в платному строковому користуванні згідно договорів оренди та суборенди у сільськогосподарському підприємстві ПП "Злагода-Агро" (т.1, а.с.53).

Листом №28-6-0.41-8117/2-18 від 20.11.18 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, розглянувши звернення ПП "Злагода Агро", повідомило останнє, що на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - Методика), затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007 р., здійснено розрахунок розміру шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки площею 67,4367га, яка становить 70959,60грн. (т.1, а.с.18).

Приватне підприємство "Злагода-Агро", посилаючись на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.09.18 у справі №906/320/18, яким доведена протиправна поведінка товариства з обмеженою відповідальністю "Біовена ЛТД" та його вина, звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача 70959,60грн збитків у вигляді упущеної вигоди за самовільне користування земельними ділянками за період 2016-2018 рр.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно з ст.13 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За приписами ч.1 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Самовільним зайняттям земельної ділянки, відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 211 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, як самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст.611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл.82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведе до збитків.

Відповідно до п. 3.7, 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.11, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою КМУ №284 від 19.04.1993 р.

За загальним правилом, закріпленим у ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи щодо визначення поняття збитків та їх складу закріплені в статтях 224, 225 Господарського кодексу України.

Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом "д" ч.1 ст.156 ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може бути пред`явлена виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

Стаття 74 ГПК України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов`язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків; збитків (їх наявності та розміру); вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Приватне підприємство "Злагода-Агро" у позовній заяві просить стягнути з ТОВ "Біовена ЛТД" збитки у вигляді упущеної вигоди сумі 70959,60грн.

Упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані. Звернення з вимогою про відшкодування збитків як неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Таким чином, важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Обґрунтовуючи підстави стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач вказує, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок, позивач був позбавлений можливості здійснювати обробіток вказаних земель та отримувати в подальшому дохід від їх використання.

Цивільно-правова відповідальність настає за умови, якщо дія чи бездіяльність, якими заподіяно шкоду, є протиправними чи заборонені законом. Протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки (протиправна дія або бездіяльність особи).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 18.09.18 у справі №906/320/18 встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок, з огляду на що суд визнав обґрунтованим позов в частині зобов`язання повернути земельні ділянки приватному підприємству "Злагода-Агро".

За змістом ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, враховуючи, що у справах №906/320/18 та №906/963/19 беруть участь ті самі особи, не підлягає доказуванню факт самовільного використання земельних ділянок ТОВ "Біовена ЛТД", які перебували у користуванні ПП "Злагода-Агро" згідно договорів оренди та суборенди.

У підтвердження заявленої суми збитків (упущеної вигоди) позивач надав розрахунок, здійснений Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області відповідно до Методики, згідно з яким розмір шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки площею 67,4367 га становить 70959,60грн.

Оцінюючи вказаний доказ у відповідності до ст.76-79 ГПК України, суд враховує наступне.

Визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок передбачено Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою КМ України N 963 від 25.07.2007 р.

Пунктом 4 зазначеної Методики передбачено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається :

для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:

Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1),

де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000р. №783.

Відповідно до п.7 Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000р. №1619.

З врахуванням положень Методики, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області проведено розрахунок розміру завданої відповідачем шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та встановлено, що її розмір становить 70959,60грн.

Як вбачається з розрахунку, здійсненого станом на час обстеження земельної ділянки, державним інспектором застосовано середньорічний дохід від використання земель за цільовим призначенням - 560,00грн з гектара, встановлений у додатку №1 до постанови КМУ №963 від 25.07.07 (т.1, а.с.19).

Тобто, розрахунок був здійснений у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, згідно з п.1 якої Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

За вказаних обставин, суд вважає, що здійснений Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області розрахунок є належним та допустимим доказом розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, оскільки дії суб`єкта владних повноважень при проведенні перевірки та оформленні її результатів в судовому порядку не оскаржувались та на момент розгляду даної справи є чинними.

При цьому, розмір земельної ділянки підтверджено сукупністю належних та допустимих письмових доказів по справі, достовірність яких не спростовано відповідачем. Контррозрахунку розміру збитків відповідачем також не надано.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги протиправність поведінки відповідача щодо самовільного зайняття земельних ділянок та наявність вини у його діях, що встановлено рішенням господарського суду Житомирської області від 18.09.18 у справі №906/320/18, з урахуванням здійсненого Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області на підставі Методики розрахунку розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, що є підставою для стягнення збитків у сумі 70959,60грн та відповідно до задоволення позову.

Доводи відповідача про відсутність реальних намірів позивача на обробіток земельних ділянок спростовуються зверненням ПП "Злагода-Агро" до правоохоронних органів, ГУ Держгеокадастру в Житомирській області, а також зверненням з позовом до суду у справі №906/320/18, тобто позивач вчиняв активні дії щодо повернення земельних ділянок та відновлення своїх прав на них, що свідчить про його бажання здійснювати обробіток вказаних земель.

Крім того, посилання відповідача на матеріали відкритого кримінального провадження за ч.4 ст.190 КК України за фактом вчинення шахрайських дій відносно директора ТОВ "Біовена ЛТД" Вангера Роланда, не заслуговують на увагу, оскільки на підставі ст.75 ГПК України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або ухвала суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що факт неправомірного використання позивачем земельними ділянками площею 62,4267га встановлений рішеннями Ємільчинського районного суду Житомирської області від 16.11.18 по справі №277/783/18, від 20.11.18 по справі №277/691/18, від 12.02.19 по справі №277/1186/18, від 27.02.19 по справі №277/528/18, від 27.02.19 по справі №277/724/18, якими розірвано договори суборенди земельних ділянок та встановлено, що останні були укладені з порушенням умов Закону України "Про оренду землі" та умов договорів оренди, укладених між власниками земельних ділянок та ТОВ "Агріс Полісся", оскільки за загальним правилом (ст.653 ЦК України) розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не скасовує самого факту укладення й дії договору аж до моменту його розірвання. Доказів визнання недійсними договорів суборенди відповідачем не надано.

Посилання відповідача на те, що позивачем зібрано у липні 2018 року врожай озимої пшениці, засіяної відповідачем із земельних ділянок, які перебували у ПП "Злагода-Агро" в оренді, а тому останньому в повному обсязі відшкодовано збитки у вигляді упущеної вигоди за рахунок зібраної пшениці, суд вважає безпідставними, оскільки звернення до правоохоронних органів та покази свідків не доводять факту збору врожаю саме позивачем.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та здійснивши перевірку їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача збитків в сумі 70959,60грн.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Злагода-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовена ЛТД" про стягнення 70959,60грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовена ЛТД" (11261, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с.Усолуси, вул.Центральна, буд.6, кім.5, код ЄДРПОУ 40703722) на користь Приватного підприємства "Злагода-Агро" (11263, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с.Будо-Бобриця, вул.Молодіжна, буд.13, код ЄДРПОУ 40670336)

- 70959,60грн збитків;

- 1921,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 29.01.20

Суддя Соловей Л.А.