Постанова

від 27.01.2020 по справі 487/9343/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/9343/19

Провадження № 1-кс/487/465/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2020 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду місто Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42016160000000664 від 17.08.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваної ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор третьоговідділу процесуальногокерівництва управлінняпроцесуального керівництвадосудовим розслідуванняму кримінальнихпровадженнях слідчихтериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань таслідчих регіональноїпрокуратури області ОСОБА_3 звернувсядо Заводськогорайонного сумуміста Миколаєваз клопотанням у кримінальному провадженні № 42016160000000664 від 17.08.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваної ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 31жовтня 2019року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України. 06 листопада 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 31.10.2019 року та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України. Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 18.11.2019 року до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків строком на 2 місяці до 31.12.2019 року, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з міста, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування із заявником у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк даної ухвали закінчився 31.12.2019 року. Ризики, передбачені ст. 184 КПК України (як зазначено у клопотанні), які існували на момент обрання забіжного заходу ОСОБА_5 , не припинили свого існування, а саме: підозрювана знаючи про ступінь тяжкості міри покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити речові докази (документи), які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин вчиненого злочину.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання підтримав, наполягав на його задоволенні, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, прокурор зазначив, що особисте зобов`язання є найм`якішим із передбачених КПК запобіжних заходів, не застосування якого не досягне мети по забезпеченню виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобіганню ризикам.

Захисник ОСОБА_4 просила відмовити у задоволені заявленого клопотання, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, та відсутність ризиків, зазначених у клопотанні.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила про дотримання нею всіх процесуальних обов`язків, просила відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За нормами ст. 178 КПК України, при вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177КПК України,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: 1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Особисте зобов`язання, згідно ст. 179 КПК України, полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Судом встановлено, що Другим слідчим відділом Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016160000000664 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 375, ч. 2 ст. 375 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що Указом Президента України від 14.04.2008 року за № 346/2008 ОСОБА_5 призначено на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси. 18.06.2008 року ОСОБА_5 склала присягу судді. Постановою Верховної ради України від 16.05.2013 № 248-VII, суддю ОСОБА_5 обрано на посаду безстроково.

Згідно зі статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється включно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 126 Конституції України судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше.

Статтею 128 Конституції України встановлено, що перше призначення на посуду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

На підставі статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_5 , як професійний суддя, реалізовувала судову владу в Україні.

Статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики судді, затвердженого 24.10.2002 V з`їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Статтею 2 Кодексу визначено, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та не вправі використовувати своє службове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб.

Згідно з вимогами статей 5 та 7 Кодексу суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні.

Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначеному процесуальним законом, і виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Крім того, статтями 10 та 11 Кодексу визначено, що суддя має утримуватись від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри в рівність професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

У статті 12 Кодексу зазначено, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді судді Малиновського районного суду міста Одеси, здійснювала функції представника судової влади.

Проте будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, суддя Малиновського суду міста Одеси ОСОБА_5 вчинила умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 04.11.2014 року за вхідним номером 474000 до Малиновського районного суду міста Одеса, розташованого за адресою: вул. Василя Стуса 1 а, м. Одеса, надійшла позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Гепард» та ОСОБА_8 , про звільнення та усунення перешкод у користуванні майном.

Разом із вказаною позовною заявою до суду надійшла заява, про забезпечення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Гепард»» та ОСОБА_8 .

Відповідно до звіту про автоматизований розподіл судової справи № 521/19272/14-ц (провадження № 2/521/7170/14) між суддями Малиновського районного суду міста Одеса, автоматизований розподіл проведено 04.11.2014 року о 16 годині 39 хвилин. Під час автоматизованого розподілу зазначеної справи в штаті суду перебувало 27 суддів, з яких 16 виключено з автоматизованого розподілу, 11 суддів приймали участь у автоматизованому розподілі, для одноособового розгляду головуючим суддею по вказаній справі обрано суддю ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 від 05.11.2014 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження. Судове засідання по вказаній справі призначено на 11.00 годину 10.12.2014 року.

У невстановлений під час досудового розслідування час та місці у судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 , виник злочинний умисел направлений на винесення завідомо неправосудного рішення.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, в порушення норм матеріального та процесуального права 05.11.2014 року, точний час під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, суддею Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 у приміщенні Малиновського районного суду міста Одеси, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса 1а, винесено ухвалу, якою задоволено частково заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Гепард»» тертя особа ОСОБА_8 , про звільнення та усунення перешкод у користуванні майном.

ОСОБА_7 відсторонено від посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31997824), місце реєстрації: м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, 5/7 кв. 2 з - 05 листопада 2014 року.

ОСОБА_6 , призначено виконуючим обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код 31997824), місце реєстрації: вул. Сабанєєв міст, 5/7 кв. 2 з 05 листопада 2014 року, до набрання судового рішення по даній справі законної сили.

Державного реєстратора відділу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції зобов`язано виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_7 в графі «ПІБ керівника юридичної особи» та в графі «прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31997824), місце реєстрації: м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, 5/7 кв. 2 з 05 листопада 2014 року.

Державного реєстратора відділу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції зобов`язано включити в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_6 в графу «ПІБ керівника юридичної особи» та в графу «прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код 31997824), місце реєстрації: м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, 5/7 кв. 2 з 05 листопада 2014 року.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «ГЕПАРД»» (код 34996116), ОСОБА_7 та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам заборонено вчиняти будь-які дії щодо недопущення ОСОБА_6 до нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, Остапа Вишні, буд. 1, що належать ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код 31997824).

ОСОБА_7 зобов`язано передати ОСОБА_6 статут та печатки ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код 31997824).

Вказане судове рішення ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права та є завідомо неправосудним, що стало можливим через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_5 здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, відповідно до статті 151ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст.152ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Згідно до ст.152ЦПК України на будь-якій стадії розгляду справи позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Серед видів такого забезпечення ст.152ЦПК України не передбачає вжиття судом відсторонення з посади, призначення на посаду.

Уцивільно-процесуальномукодексі України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151-153 ЦПК України, вживати такий захід забезпечення позову, як відсторонення з посади, призначення на посаду, у зв`язку з порушенням у суді цивільної справи.

В свою чергу суддя ОСОБА_5 , діючи умисно, виходячи за межі своїх процесуальних повноважень, відсторонила від посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31997824) ОСОБА_7 та призначила виконуючим обов`язки ОСОБА_6 .

Крім того, стаття 153ЦПК України зазначає, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановлені ухвали.

Проте, суддя ОСОБА_5 задовольняючи клопотання ОСОБА_6 про забезпечення позову, не навела у своїй ухвалі мотиви прийняття нею такого рішення, не зазначила, яким чином не прийняття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не навела жодних обставин та не послалася на докази, які б обґрунтовували припущення щодо необхідності вжиття заходів по забезпеченню позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя ОСОБА_5 умисно не перевірила, чи дійсно між сторонами виник спір та чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Також суддя ОСОБА_5 не з`ясувала обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суддя ОСОБА_5 , діючи умисно обрала спосіб забезпечення позову, яким фактично вирішила спір по суті чим порушила норми процесуального права.

Згідно зі статтею 312 ЦПК України, допущені порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали та постановлення нової ухвали. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову залишити без задоволення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Крім того, суддя ОСОБА_5 умисно порушила вимоги статей 151 - 153 ЦПК України, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову та постановляючи відповідну ухвалу про забезпечення позову, визначила наперед результати розгляду справи по суті позову.

Таким чином, заходи забезпечення позову, які застосовані суддею ОСОБА_5 суперечать сенсу забезпечення позову і меті його застосування. Мета застосування заходів забезпечення позову полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Таким чином, постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суддя Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 умисно обрала заходи забезпечення, які не перебувають у необхідному (обов`язковому) правовому зв`язку із позовними вимогами, а вирішила справу по суті у спосіб, непередбачений процесуальним законом.

Порушення суддею ОСОБА_5 зазначених вимог є недотримання принципу верховенства права, проголошеного Конституцією України, та вимог ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом, оскільки ухвала про забезпечення позову прийнята суддею ОСОБА_5 поза межами її компетенції, тому в розумінні цих норм не можна вважати, що ухвала постановлена суддею ОСОБА_5 на законних підставах.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 05.11.2014 року підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 03.12.2014 року, рішення судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 від 05.11.2014 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає

Після повернення справи з апеляційного суду 04.12.2014 року ОСОБА_6 звернувся із заявою про залишення позову без розгляду. Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2014 року цю заяву задоволено та залишено позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 06.11.2014 року на підставі ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 05.11.2014, справа № 521/19272/14-ц, ОСОБА_6 приступив до виконання обов`язки директора ТОВ «Главбуд Плюс» відповідно до наказу № 1 від 06.11.2014.

21.11.2014 року о 16.49 годині, державним реєстратором права на нерухове майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , проведено реєстрацію права власності на нежитлові приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс», податковий номер 31997824 на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яку подав ОСОБА_6 , що діяв на підставі наказу № 1 від 06.11.2014 року.

Цього ж дня, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , посвідчено договір купівлі продажу укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс», від імені якого діяв ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , відповідно до якого виконуючий обов`язки директора ТОВ ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_10 купив 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін продаж майна здійснена за 1 478 505 грн.

Відповідно до висновку ПП «ТОП.ПРОЕКТ», про вартість майна від 17.10.2014, в цілому оцінка вищезазначених нежитлових приміщень становить 7025 022 грн. Оцінка відчужуваного майна складає 2 388 507 грн.

Цього ж дня о 18.20 годині, державним реєстратором права на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 проведено реєстрацію права власності на 34/100 нежитлових приміщень розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_10 на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 1468, виданий 21.11.2014 приватним нотаріусом ОСОБА_9 .

Також, 21.11.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , посвідчено договір купівлі продажу укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс», від імені якого діяв ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , відповідно до якого виконуючий обов`язки директора ТОВ ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_11 купив 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін продаж майна здійснена за 1 478 505 грн.

Відповідно до висновку ПП «ТОП.ПРОЕКТ» про вартість майна від 17.10.2014, в цілому оцінка вищезазначених нежитлових приміщень становить 7025 022 грн.. Оцінка відчужуваного майна складає 2388 507 грн.

Цього ж дня о 18.44 годині, державним реєстратором права на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , проведено реєстрацію права власності на 34/100 нежитлових приміщень розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_11 на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 1473, виданий 21.11.2014 приватним нотаріусом ОСОБА_9 .

Крім того, 21.11.2014 року ОСОБА_9 , посвідчено договір купівлі продажу укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс», від імені якого діяв ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , відповідно до якого виконуючий обов`язки директора ТОВ ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_12 купив 32/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За домовленістю сторін продаж майна здійснена за 1391 534 грн.

Відповідно до висновку ПП «ТОП.ПРОЕКТ» про вартість майна від 17.10.2014 року, в цілому оцінка вищезазначених нежитлових приміщень становить 7025 022 грн. Оцінка відчужуваного майна складає 2 248 007 грн.

Цього ж дня о 19.05 годині, державним реєстратором права на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , проведено реєстрацію права власності на 32/100 нежитлових приміщень розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_12 на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 1478, виданий 21.11.2014 приватним нотаріусом ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_6 на підставі рішення судді ОСОБА_5 незаконно відчужив нежитлові приміщення ТОВ «Главбуд Плюс», що знаходяться за адресою: місто Одеса, вул. Остапа Вишні 1, які у рівних долях належали йому та ОСОБА_8 як засновникам ТОВ «Главбуд Плюс», чим спричинив останній матеріальні збитки у розмірі п`ятдесяти відсотків від оціночної вартості об`єктів вищезазначеного нерухомого майна на день продажу 7025 022 грн., тобто матеріальні збитки у розмірі 3 512 511 грн.

Враховуючи вищезазначене, незаконними діями судді ОСОБА_5 . ОСОБА_8 заподіяно тяжкі наслідки у вигляді збитків на загальну суму 3512 511 (три мільйони п`ятсот дванадцять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень.

31жовтня 2019року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

06 листопада 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 31.10.2019 року та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Постаново першого заступника прокурора Одеської області ОСОБА_13 від 26.12.2019 року було продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, свідчать про обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 , це, зокрема, дані: позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , Товариства з обмежено відповідальністю «Охоронне агентство «Гепард», третя особа ОСОБА_8 про звільнення та усунення перешкод в користуванні майном від 04.11.2014 року; заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову; ухвали судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 від 05.11.2014 року по справі №521/19272/14ц (провадження №2/521/7170/14); ухвали апеляційного суду Одеської області від 03.12.2014 року (провадження №22-ц/785/10024/14); рішення Вищої ради правосуддя №594/0/15-17 від 23.03.2017 року щодо звільнення ОСОБА_5 з посади судді Малиновського районного суду міста Одеси.

При цьому для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 18.11.2019 року до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків строком на 2 місяці, які передбачені ч. 5 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали закінчився 31.12.2019 року.

У клопотанні зазначено, що ризики, передбачені ст. 184 КПК України (згідно тексту клопотання), які існували на момент обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 не припинили існувати, а саме: підозрювана знаючи про ступінь тяжкості міри покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити речові докази (документи), які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин вчиненого злочину.

Проте, згідно ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016160000000664, вбачається, що відомості щодо дій ОСОБА_5 у 2014 року на посаді судді Малиновського районногосуду містаОдеси з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 375 КК України було внесено 19.08.2016 року.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні не наведені достатні підстави застосування будь-якого запобіжного заходу для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, та наявність ризиків, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, як зазначено у клопотанні.

Так, з урахуванням дати вчинення інкримінованих ОСОБА_5 дій (листопад-грудень 2014 року, тобто більше п`яти років тому) та дати початку досудового розслідування (17.08.2016 року, тобто більше трьох з половиною років тому) прокурором на момент розгляду даного клопотання не доведено достатніх підстав вважати, що існує ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду з урахуванням її процесуальної поведінки; а також ризики прямо або опосередковано знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ще не були встановлені або отримані органом досудового розслідування за цей час; так само, як і існування ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та на кого саме.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваною винуватою у кримінальному правопорушенні їй загрожує покарання до 8 років позбавлення волі; міцність соціальних зв`язків підозрюваної в місті її постійного проживання; вік та стан здоров`я підозрюваної; наявність батьків похилого віку; наявність у підозрюваної постійного місця роботи; відсутність судимостей; дотримання підозрюваною умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися до неї раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої ОСОБА_5 підозрюється.

Відповідно доч.1ст.194КПК Українипід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177КПК України,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.3ст.194КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, у зв`язку із встановленням слідчим суддею, що надані прокурором докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, але не доводять обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої ст. 194 КПК України, у задоволенні клопотання має бути відмовлено із зобов`язанням підозрюваної прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 193, 194, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали оголошено 29.01.2020 року о 8:00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1