Постанова

від 24.07.2007 по справі 20-3/278

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-3/278

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 липня 2007 р.                                                                                   № 20-3/278  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в місті Севастополі , м. Севастополь (далі – Інспекція)

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду                            від 23.12.2005

зі справи  № 20-3/278

за позовом   Інспекції

до  закритого акціонерного товариства “Кіпріда-91”, м. Севастополь (далі –      ЗАТ “Кіпріда-91”)

про стягнення 40 314,87 грн.

та зустрічним позовом ЗАТ “Кіпріда-91”

до Інспекції

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Інспекції  –не з'яв.,

ЗАТ “Кіпріда-91” –Ананьїної Н.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2005 року Інспекція  звернулася до господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення з ЗАТ “Кіпріда-91” штрафних санкцій в сумі 40 314,87 грн. за порушення державної дисципліни цін.

ЗАТ “Кіпріда-91” подало зустрічний позов про визнання недійсним рішення Інспекції від 20.01.2005 № 3 щодо застосування штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.11.2005 (суддя Гоголь Ю.М.) позов Інспекції задоволено: стягнуто з  ЗАТ “Кіпріда-91” штрафні санкції в сумі 40 314,87 грн.,  403, 15 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмолено. Назване рішення мотивовано наявністю підстав для стягнення з ЗАТ “Кіпріда-91” штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін та законністю рішення Інспекції від 26.01.2005 № 3.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 (колегія суддів у складі: суддя  Лисенко В.А. –головуючий, судді Антонова І.В., Котлярова О.Л.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові Інспекції про стягнення з ЗАТ “Кіпріда-91” штрафних санкцій відмовлено, а зустрічний позов задоволено: визнано недійсним назване рішення Інспекції. В обґрунтування постанови апеляційним господарським судом, зокрема, зазначено, що рішення про застосування до позивача штрафних санкцій ґрунтується на акті перевірці, складеному з порушенням законодавства, тому воно не може вважатися законним.

Інспекція звернулася  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції з даного спору залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ “Кіпріда-91” зазначило про безпідставність доводів касаційної скарги та просило оскаржувану постанову залишити без змін.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів з огляду на таке.

У зв'язку з набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) з 01.09.2005 до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).

Відповідно до приписів статті 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пункт 4 статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.  

Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 КАС України: це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до приписів частини другої статті 13 Закону України “Про ціни та ціноутворення” контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому. 

За змістом пункту 11 цього ж Положення Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.

Пунктом 6 названого Положення визначено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.

Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.

Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, попередніми судовими інстанціями в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України розглянуто в порядку господарського судочинства.

Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду судових рішень з публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2006 касаційну скаргу Інспекції разом з матеріалами даної справи передано до Вищого адміністративного суду України за підсудністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2007 касаційне провадження за названою касаційною скаргою закрито та скаргу разом зі справою передано до Вищого господарського суду України з мотивів відсутності у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень, постановлених не за правилами КАС України.

Таким чином, розгляд місцевим та апеляційним господарськими судами публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові рішення підлягають безумовному скасуванню згідно зі статтею 11110 ГПК України.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в місті Севастополі задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.11.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 зі справи № 20-3/ 278 скасувати.

Справу передати до господарського суду міста Севастополя  для розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суддя                  В. Селіваненко

Суддя                                                                                                  І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                  Б. Львов