Постанова

від 25.07.2007 по справі 10/358/06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/358/06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 липня 2007 р.                                                                                   № 10/358/06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2007

у справі№10/358/06 господарського суду Запорізької області

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

до Закритого акціонерного товариства “Джаз”

за участюПрокуратури Запорізької області

пророзірвання угоди та повернення об'єкту незавершеного будівництва до державної власності,

за участю представників сторін від:

позивача:Прохода І.В. –за довіреністю від 27.12.2006р.

відповідача:Лобиков Д.В. –за довіреністю від 18.07.2007р., Романенко В.В. –за довіреністю від 11.01.2007р.

прокуратури:Прасов О.О. –прокурор відділу ГП України (посвід. №112 від 25.09.2006р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.02.2007р. (суддя Алейникова Т.Г.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2007р. (судді Антонік С.Г. –головуючий, Шевченко Т.М., Радченко О.П.), в задоволенні позову про розірвання угоди та повернення об'єкту незавершеного будівництва до державної власності відмовлено.

Позивач в касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить скаргу залишити без задоволення, а постанову –без змін.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.05.1998 року між РВ ФДМУ по Запорізькій області і ТОВ “Капітал-Антік” за результатами проведеного аукціону був укладений договір купівлі-продажу об'єкту приватизації, за умовами якого РВ ФДМУ (Продавець) передало у власність названому Товариству (Покупцю) об'єкт незавершеного будівництва “Профілакторій на 202 місця”, розташований за адресою: м. Запоріжжя, Веслувальний канал, на земельній ділянці площею 2,0га. Ціна продажу об'єкту склала 20000,00 грн. (без ПДВ).

Розділом 5 зазначеного договору на Покупця були покладені обов'язки, в тому числі забезпечення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію згідно з нормами тривалості будівництва відповідно до профілю, за яким буде використано об'єкт (п.5.3).

Згідно п.5.7 вказаного Договору купівлі-продажу при зміні власника об'єкта приватизації ТОВ “Капітал-Антік” повинно покласти всі зобов'язання за цим договором на нового власника.

У розділі 6 Договору “Обов'язки продавця” Фонд зобов'язався контролювати виконання умов цього Договору протягом двох років з моменту підписання договору купівлі-продажу.

14.10.1998р. ТОВ “Капітал-Антік” уклало договір №17/98 з ЗАТ “Санаторій-профілакторій “Джаз” (покупцем), за умовами якого позивачу передано у власність об'єкт незавершеного будівництва “Профілакторій на 202 місця”, розташований за адресою: м. Запоріжжя, Веслувальний канал, на земельній ділянці площею 2,0га. Згідно п.1.3 договору №17/98 вартість об'єкту, яку повинен сплатити покупець, складає 741670,00грн.

За актом прийому-передачі від 16.11.1998 року до договору купівлі-продажу №17/98 ЗАТ СанаторіЙ-профілакторій “Джаз” прийняло у власність вказаний в договорі № 17/98 об'єкт незавершеного будівництва.

В подальшому об'єкту купівлі-продажу було присвоєно адресу: м. Запоріжжя. вул.Чубанова,6.

19.09.2002 між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ЗАТ “Санаторій-профілакторій “Джаз”, правонаступником якого є ЗАТ “Джаз”, укладено угоду №120 (далі за текстом - Угода), відповідно до якої відповідач прийняв на себе зобов'язання протягом 3 років з моменту підписання цієї угоди завершити будівництво та ввести в експлуатацію об'єкт незавершеного будівництва “Профілакторій на 202 місця”, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, Веслувальний канал, вул. Чубанова, 6, який відповідач придбав у ТОВ “Капітал-Антік” згідно з договором купівлі-продажу від 14.10.1998р. №17/98 (п.2.1 Угоди).

Угодою передбачено, що РВ ФДМУ здійснює контроль за виконанням умов цієї Угоди до завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію (п.3).

Пункт 4.2 Угоди в редакції Додаткової угоди №120/1 від 31.03.2004 року передбачає, що у разі порушення ЗАТ “Джаз” вимог, зазначених у п.п. 2.1, 2.3, 5 Угоди, вона може бути змінена або розірвана за згодою сторін або за рішенням суду з поверненням об'єкта у державну власність шляхом оформлення акту прийому-передачі.

30.09.2005 року листом за вих. №142 ЗАТ “ДЖАЗ” звернулось до РВ ФДМУ по Запорізькій області з пропозицією про зміну умов Угоди, що стосується термінів завершення будівництва, запропонувавши зазначити в Угоді строк завершення будівництва та введення в експлуатацію “до 19.09.2007 року”, але зазначені зміни не було внесено.

15.12.2005 Регіональним відділенням ФДМУ складено Акт №231 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу державного майна - об'єкта незавершеного будівництва “Профілакторій на 202 місця” від 18.05.1998р. б/н, та Угоди від 19.09.2002р., в якій зазначено про невиконання відповідачем п.2.1 Угоди щодо добудування та введення в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва.

За таких обставин РВ ФДМУ звернулося до господарського суду з метою розірвання Угоди з поверненням майна до державної власності в судовому порядку, посилаючись на п.п.2.1, 4.2 Угоди, тобто в зв'язку в невиконанням відповідачем зобов'язання щодо введення об'єкта в експлуатацію у встановлений Угодою строк.

Відмовляючи в позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що приписи Закону України “Про приватизацію державного майна” регулюють порядок виконання та розірвання договору купівлі-продажу об'єкту приватизації. тобто угоди, на підставі якої у покупця виникло право власності на приватизований об'єкт, тоді як позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про розірвання зовсім іншої угоди (Угоди №120 від 19.09.2002 року), яка не є договором купівлі-продажу об'єкту приватизації та не є правовою підставою виникнення у відповідача права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва. Крім того, на думку судів, укладення таких угод, якою є Угода №120 від 19.09.2002 року, враховуючи спеціальний правовий статус Фонду ДМУ як державного органу, що здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна (а не як господарюючого суб'єкта), не передбачено законодавчими актами, що регламентують діяльність Фонду державного майна України та його регіональних відділень.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судами двох інстанцій не використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи.

Законним рішення є тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Так, нормами статті 651 Цивільного кодексу України передбачені підстави для зміни або розірвання договору, відповідно до яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За умовами статі 27 Закону України “Про приватизацію державного майна“, який поширюється на об'єкти незавершеного будівництва, при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу.

Згідно з пунктом 5 статті 27 Закону України “Про приватизацію державного майна“ на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Таким чином, підставою для розірвання договору купівлі-продажу є факт невиконання покупцем своїх зобов'язань за договором у визначені строки.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивачем було проведено перевірку виконання умов договору, за результатами якої встановлено, що відповідачем не виконані умови п.2.1 Угоди щодо добудування та введення в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва, про що складено акт №231. Однак, суди не дали цій обставині правової оцінки, виходячи з вимог чинного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили лише з оцінки угоди №120 від 19.09.2002р., без дослідження системного правового зв'язку даної угоди з договором купівлі-продажу від 14.10.1998р., укладеного між ТОВ “Капітал-Антік” та правопопередником позивача (ЗАТ “Санаторій-профілакторій “Джаз”), та договором  купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 18.05.1998 року, укладеного між РВ ФДМУ по Запорізькій області і ТОВ “Капітал-Антік”.

Суди не дослідили та не дали правової оцінки умовам зазначених договорів, зокрема, в тій частині, що при зміні власника об'єкта приватизації покупець повинен покласти всі зобов'язання за договором на нового власника (п.5.7 договору від 18.05.1998 року). Суди не встановили, чи передавались зобов'язання покупця (ТОВ “Капітал-Антік”), передбачені умовами договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 18.05.1998р., до нового власника (ЗАТ “Санаторій-профілакторій “Джаз”) при укладенні договору №17/98 від 14.10.1998р.

Також поза увагою судів залишилась оцінка підстав укладення спірної угоди №120 та правові наслідки її укладення. Зокрема, чи не є ця угода новацією сторонами договірних умов щодо обов'язку нового власника добудувати та ввести в експлуатацію об'єкт незавершеного будівництва.

Судом апеляційної інстанції не розглянуто доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що земельна ділянка, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва була надана відповідачу в оренду 06.09.2005р., але до цього часу об'єкт не введений в експлуатацію.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити скаргу відповідно до закону.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,  –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2007р. та рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2007р. у справі №10/358/06 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                                                      Д.Кривда

           Судді                                                                                         Г.Жаботина

     А.Уліцький