Ухвала

від 30.01.2020 по справі 511/2722/16-к

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2722/16-к

Номер провадження: 1-кс/511/45/20

30.01.2020 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: представника TOB «Макс» адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс» про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2020 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло клопотання від адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Макс» про скасування арешту майна.

Клопотання обґрунтоване тим, що у відповідності до ухвали слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від від 27.12.2016 року про

надання тимчасового доступу до документації, у підприємства слідчим Роздільнянського ВП були вилучені документи на підставі яких здійснено продаж Роздільнянського міською радою, земельної ділянки ТОВ «Макс» розташованої за адресою: Одеська область, місто Роздільна, вулиця Привокзальна 1. Код ЄДРПОУ №5123910100:02:008:0010, а саме договір купівлі продажу вказаної земельної ділянки, повну документацію експертної грошової оцінки даної земельної ділянки, та можливість вилучення усієї вказаної документації, яка знаходиться у приватного нотаріуса ОСОБА_5 за адресою: м. Роздільна, вул. Європейська

(Леніна), 44 б, Одеської області.

Крім тоговідповідно доухвали слідчогосудді Роздільнянськогорайонного судуОдеської областівід 13.12.2016року було накладено арешт на земельну ділянку площею 0,9924 га, яка розташована за адресою: Одеська область, місто Роздільна, вулиця Привокзальна, 1, кадастровий №5123910100:02:008:0010, яка належить ТОВ "МАКС" з метою заборони відчуження зазначеної земельної ділянки третіми особами.

Підставою для накладення арешту було те, що прокурор на момент звернення до суду вважав, що ринкова вартість земельної ділянки, яка перебувала в комунальній власності значно занижена.

ТОВ «МАКС» категорично заперечує щодо участі або співучасті у діях, які на думку прокурора є злочинними, так як є відповідний договір купівлі - продажу земельної ділянки, є документи на підтвердження на рахунок міської ради відповідних грошових коштів.

Жодний з цих документів до цього часу не скасований у відповідному порядку та навіть не оскаржений, а грошові кошти були сплачені до бюджету територіальної громади.

З момент проведення реєстрації кримінального провадження та накладення арешту на майно пройшло більше двох років, повідомлення про підозру нікому не пред`явлено, цивільний позов не заявлявся.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, якими визначені завдання кримінального судочинства, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого/прокурора та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що посадові особи ТОВ «МАКС» або засновники юридичної особи вчинили будь-який злочин, передбачений КК України.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є Україна. Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є міжнародним договіром, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб`єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога етапі 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»),

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 проти клопотання заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, оскільки підстави для накладення арешту на даний час не відпали. Одеським НДІСЕ проводиться оціночна-земельна експертиза по даній справі, призначена постановою прокурора від 09.12.2019 року, яка не заверешана, кримінальне провадження не закрито і розслідування по ньому триває.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження № 42016161390000044 від 24.11.2016 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

29 січня 2020 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов лист від Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області, про те, що матеріали кримінального провадження № 42016161390000044 від 24.11.2016 року, направлені на оціночно-земельну експертизу, згідно постанови від 09.12.2019 року.

Рішенням ЄСПЛ від 07.06.2007 р. у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, а саме те, що у кримінальному провадженні не проведені всі необхідні експертизи за участю арештованого майна, існує реальна загроза його відчуження, заявником у клопотанні та у судовому засіданні не наведено жодних підстав вважати, що потреба у застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження відпала; також не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, тому слідчий суддя не вбачає існування законних підстав для скасування арешту майна.

Інші доводи захисту суд до уваги не приймає, оскільки мета вказаного заходу забезпечення та накладений арешт відповідає правомірній меті за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного інтересу та виправдовує вказане втручання з необхідністю становлення об`єктивній істині по справі.

Керуючись ст. 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.12.2016 року по справі №511/2722/16-к на земельну ділянку площею 0,9924 га, яка розташована за адресою: Одеська область, місто Роздільна, вулиця Привокзальна, 1, кадастровий №5123910100:02:008:0010, яка належить ТОВ "МАКС" з метою заборони відчуження зазначеної земельної ділянки третім особам - відмовити у повному обсязі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1