Постанова

від 25.07.2007 по справі 26/175пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

26/175пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

25 липня 2007 р.                                                                                   № 26/175пд  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого  судді      Шаргала В.І.,

суддів :Мачульського Г.М.,Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився

відповідачів1.          не з'явився2.          не з'явився

прокурораПрасова О.О. –прокурора відділу Генпрокуратури України

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційне подання Заступника прокурора Донецької області

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.12.2006 р.

у справі№26/175пд господарського суду Донецької області

за позовомПрокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Краматорську

до1.          Приватного підприємства "Славсайт"2.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Оскар"

провизнання недійсним господарського зобов'язання за договором купівлі-продажу

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду   Донецької області від 18.09.2006 року (суддя Наумова К.Г.)   задоволено позов Прокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Приватного підприємства (надалі ПП) "Славсайт" та Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ)  "Фірма "Оскар",  укладений між відповідачами  договір від 26.12.03 на суму 17 790,19 грн. визнаний недійсним на підставі ст. 207 Господарського кодексу України  із застосуванням передбачених ст. 208 цього Кодексу наслідків.

За апеляційною скаргою ТОВ  "Фірма "Оскар" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2006 року (судді: Калантай М.В., Запорощенко М.Д.,

Доповідач: Шаргало В.І.

Старовойтова Г.Я.)  скасоване, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому  посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить її скасувати, а рішення господарського суду   Донецької області від 18.09.2006 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, розглянувши  матеріали справи та доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційне подання  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі –податки, інші платежі).

З матеріалів справи вбачається, що Прокурор м. Краматорська, звертаючись з  даною позовною заявою до господарського суду Донецької області, зокрема,   зазначав, що підприємницька діяльність ПП "Славсайт" проводилась невідомими особами…, чим створювались умови іншим особам для здійснення діяльності поза державним контролем з метою ухилення від оподаткування.

Таким чином, враховуючи вказану норму, Прокурор, пред'являючи позов, керувався також і ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру в Україні" та  сприяв державній податковій інспекції у виконанні її функції, а саме: подачі до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що при зверненні з позовною заявою до господарського суду Донецької області  інспекція, набувши статусу позивача, виступала не як суб'єкт господарювання, а як орган виконавчої влади, який діє на підставі Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, виконуючі при цьому завдання та функції органів державної податкової служби.

На час подання позову (21.06.2006р.) та розгляду  справи як  місцевим господарським судом   так і судом апеляційної інстанції набрав чинності (з 01.09.2005 р.) Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті  3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції  це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом  4 частини першої статті  17 зазначеного Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням   суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Виходячи з наведених норм матеріального та процесуального   права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою), оскільки стороною (позивачем) у ній є орган виконавчої влади –Державна податкова інспекція у м. Краматорську, яка здійснює владні управлінські функції на основі  законодавства про оподаткування.

Частина перша пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що дана справа мала вирішуватись  судами попередніх інстанцій за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

 Проте, ні місцевий господарський суд, ні суд апеляційної інстанції наведеного не врахували, розглянули дану  справу та ухвалили оскаржувані судові акти за правилами  Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з чим прийняті у справі  рішення підлягаю скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись  статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду   Донецької області від 18.09.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі №26/175пд  скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий  суддя

Шаргало В.І.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Рогач Л.І.