Постанова

від 27.01.2020 по справі 420/3537/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3537/19Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Биховець А.В.,

за участю представника апелянта Мельник Д.В.,

представника позивача, третіх осіб: державного підприємства «Конярство

України», філії Одеський іподром ДП Конярство України - Туманова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача філія Одеський іподром ДП Конярство України, третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державного підприємства «Конярство України» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

13 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

визнати дії Департаменту надання адміністративних послуг з приводу відмови в проведені реєстрації за місцем проживання позивача протиправними та такими, що підлягають скасуванню;

зобов`язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради провести реєстрацію ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ УМВС в Одеській області від 20.09.1999 року, за місцем фактичного проживання за адресо АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що йому протиправно відмовлено в реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 при наданні повного та необхідного пакету документів.

18 червня 2019 року ухвалою суду першої інстанції відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про зобов`язання вчинити дії із зазначенням, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що адміністратор Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради відмовив позивачу в наданні адміністративної послуги з реєстрації місця проживання за вказаною адресою, у зв`язку з тим, що ним не подано всіх необхідних документів або інформації (відсутні документи, що підтверджують право на проживання у житлі), що зазначено у заяві про реєстрацію місця проживання від 07.06.2019 року. Наданий позивачем договір найму є документом, що підтверджує право на проживання в житлі, якщо такий договір укладений у порядку, передбаченому чинним законодавством України з належними сторонами щодо відповідного житла. Однак, в даному випадку позивачем не надано документів, що підтверджують право філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України» розпоряджатися житлом за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2019 року, єдиним об`єктом нерухомого майна за вказаною адресою є нежитлова будівля складу, що належить «Енергопостачальній компанії Одесаобленерго» (у формі відкритого акціонерного товариства) на праві приватної власності.

04 вересня 2019 року до суду від третьої особи - філії "Одеський іподром" ДП "Конярство України" надійшов відзив (т.1 а.с.166-168) про повне погодження та визнання обставин, викладених в позовній заяві. Третя особа просить суд задовольнити позов в повному обсязі на підставі вже прийнятого та виконаного рішення суду в аналогічній справі, копія якого додана до матеріалів справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради провести реєстрацію ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ УМВС в Одеській області від 20.09.1999 року, за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що адміністратор Департаменту відмовив представнику позивача в наданні адміністративної послуги з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою, у зв`язку з тим, що особа не подала необхідних документів або інформації (відсутні документи, що підтверджують право проживання у житлі), про що зазначено у заяві про реєстрацію місця проживання. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що реєстрація за адресою місця проживання позивача повністю узгоджується зі статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Договір найму житлового приміщення укладений позивачем з філією «Одеський іподром» ДП «Конярство України» від 22.05.2019 року щодо квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться у державній власності є нікчемним правочином та не може бути підставою реєстрації місця проживання позивача за цією адресою. Крім того, ДП «Конярство України» як балансоутримувач не наділений повноваженнями з розпорядження нерухомим майном, що знаходиться у нього на балансі, в тому числі видачі ордерів на вселення в житло та укладення договорів найму житлових приміщень. Суд першої інстанції не врахував, що гуртожиток за адресою АДРЕСА_3 належить до державної власності, а не ДП «Конярство України». Крім того, зобов`язуючи відповідача зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 суд першої інстанції перебрав на себе повноваження органу місцевого самоврядування чим втрутився в його дискреційні повноваження.

Позивач направив до суду відзив на апеляційну скаргу. Однак в зв`язку із недотриманням ним вимог п.5 ст.304 КАС України, а саме в зв`язку із ненаданням доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу, такий відзив не може вважатися належно поданим, а тому не підлягає врахуванню.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

07 червня 2019 року представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради заяву про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.20, 119).

До вказаної заяви додано наступні документи:

- договір найму житлового приміщення №020519 від 22.05.2019 року (т.1 а.с.21-23, 120-122), укладений між філією «Одеський іподром» ДП «Конярство України» (наймодавець) в особі керівника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (наймач), згідно якого наймодавець надає наймачу у безстрокове користування квартиру АДРЕСА_2 (п.1.1);

- ордер на жилу площу від 22.05.2019 року (т.1 а.с.24, 123).

ОСОБА_1 також за вчинення вищевказаної реєстраційної дії було сплачено 13 грн. 60 коп. адміністративного збору, що підтверджується квитанцією №141806223 від 07.06.2019 року (т.1 а.с.19, 118).

Як вбачається із вказаної заяви, на зворотній її частині міститься запис, що адміністратором Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Мереженко М.В. 07.06.2019 року у реєстрації місця проживання відмовлено, оскільки «особа не подала необхідних документів або інформації (відсутні документи, що підтверджують право на проживання у житлі)».

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація місця проживання позивача повністю узгоджується зі ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Відмовляючи в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, суд посилався на обставини відсутності інформації щодо перебування у ДП «Конярство України» на обліку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 з прийняттям до уваги відсутності інформації про державну реєстрацію в Реєстрі прав на нерухоме майно майнової інформації про майнові права на вказаний житловий будинок за ДП «Конярство України». Разом з тим, відмова у проведенні реєстрації призвела до фактичного обмеження реалізації прав та інтересів позивача. З урахуванням правомірності лише одного варіанта поведінки та як наслідок відсутності дискреційних повноважень відповідача в даному випадку, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради провести реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою.

Судова колегія з урахуванням того, що фактично предметом апеляційного оскарження є судове рішення в частині задоволення позову, відповідно до ст.308 КАС України не надає правової оцінки доводам суду в частині відмови у позові та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо його часткового задоволення з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV (далі Закон № 1382-IV) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

За приписами ст.3 зазначеного Закону, реєстрація це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 6 Закону № 1382-IV визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлено Правилами реєстрації місця проживання та Порядком передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1 ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.

Пунктами 3-4 Правил передбачено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.

У відповідності до пункту 8-9 Правил документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги".

Пунктом 11 Правил передбачено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

- особа не подала необхідних документів або інформації;

- у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;

- звернулася особа, яка не досягла 14 років.

Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Згідно з пунктом 18 Правил для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:

1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);

4) документи, що підтверджують:

- право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників);

- право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);

- проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:

- документ, що посвідчує особу представника;

- документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання особи інші документи.

Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, адміністратором Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради у реєстрації місця перебування заявнику ОСОБА_1 07.06.2019 року відмовлено, незважаючи на надання ним документів, визначених п.18 Правил а саме: заяви про реєстрацію місця проживання від 07.06.2019 року; паспорт громадянина України (на ім`я ОСОБА_1 . КК 345468); квитанцію про сплату адміністративного збору № 141806223 від 07.06.2019 року); ордер на жилу площу від 22.05.2019 року, виданий філією «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України» та договір найму житлового приміщення № 020519 від 22.05.2019 року).

За правилами пункту 19 Правил № 207, працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання (або документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування), особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання/перебування (у разі потреби надає допомогу особі в заповненні бланка заяви) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування, про що ним вчиняється відповідний запис у цій заяві.

Отже, до повноважень працівника органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг не належить перевірка достовірності документів, поданих особою для реєстрації місця проживання.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03.09.2019 року по справі № 1540/4474/18, від 05.12.2019 року по справі №420/1879/19.

Колегія суддів зазначає, що невиконання відповідачем покладених на нього Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" обов`язків призводить до порушення прав позивача. Крім цього, це суттєво обмежує і здійснення інших цивільних, громадських та політичних прав позивача, які підлягають безумовному захисту.

Доводи апелянта про те, що договір найма житлового приміщення, складений філією "Одеській іподром" ДП "Конярство України" є нікчемним, судова колегія вважає хибними, оскільки його нікчемність прямо не передбачена законом (ч.2 ст.215 ЦК України).

Посилання апелянта на те, що ордер на житлове приміщення та договір житлового найму на кв. АДРЕСА_2 виданий неповноважним органом, на думку судової колегії, є підставою для його оскарження в суді (ч.3 ст.215 ЦК України) та ніяким чином не перешкоджає відповідачу здійснити реєстрацію позивача за зазначеною адресою. Лише у випадку визнання такого договору найму та ордеру недійсними в судовому порядку є підставою для відповідача у відмові здійснити реєстрацію позивача за місцем проживання.

Відповідач помилково вважає, що наявність реєстрації позивача за адресою: АДРЕСА_1 впливає на його право користування цим житловим приміщенням. Визначальним у такому праві є договір найму житлового приміщення та ордеру, які дають право позивачу на вселення і проживання у цьому житловому приміщенні.

Здійснення реєстрації місця проживання є адміністративним актом повідомлення особою відповідний державний орган про своє місце проживання, яка не впливає на виникнення, зміну або припинення житлових прав.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи позивачу у реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діяв в порушення вимог закону.

Стосовно доводів апелянта про втручання судом першої інстанції в його дискреційні повноваження, судова колегія зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

У справі, що переглядається, повноваження відповідача, як центру надання адміністративних послуг щодо реєстрації місця проживання, регламентовано Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабміну України від 02 березня 2016 року № 207.

Умови, за яких орган реєстрації відмовляє в реєстрації місця проживання визначені п. 11 вищезазначених Правил. Якщо такі умови відсутні, орган повинен здійснити реєстрацію місця проживання особи, в даному випадку позивача. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу здійснити реєстрацію або відмовити в її здійснені. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи викладене, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав ОСОБА_1 є саме зобов`язання Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради провести реєстрацію ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 20.09.1999 року, за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення в частині задоволених позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 03 вересня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308,310,315,316,321,322,325,328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Пвний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 30 січня 2020 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко