Постанова

від 30.01.2020 по справі 910/16579/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/16579/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Компанії "Transcargo Services Limited" (далі - Компанія, позивач) - Базна Ю.В., адвокат, свід. від 28.12.2018 №000320,

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ДІ Лекс" (далі - Товариство, ТОВ "АЙ ДІ Лекс", відповідач, скаржник) - Шпак Н.І. адвокат, свід. від 18.05.2000 №1493,

розглянув касаційну скаргу Товариства,

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 (головуючий - суддя Козир Т.П., судді: Чорногуз М.Г., Яковлєв М.Л.)

зі справи № 910/16579/18

за позовом Компанії

до Товариства

про розірвання договору від 25.10.2016 №TSL-IDL/10-2016 та стягнення 2 098 174,20 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Компанія звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "АЙ ДІ Лекс" про розірвання договору №IDL/10-2016 про надання юридичних та консультаційних послуг, який укладений між сторонами 25.10.2016, та стягнення з відповідача на користь позивача 75 000 доларів США попередньої оплати. Також просила стягнути 33 234,62 грн витрат зі сплати судового збору та 5 000 євро витрат на оплату професійної правничої допомоги.

1.2. Позов мотивовано тим, що відповідач порушив договірні зобов`язання та не надав передбачені договором послуги, що є істотним порушенням його умов та підставою для розірвання договору і стягнення сплаченої суми попередньої оплати.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 (суддя Сівакова В.В.) у задоволенні позову Компанії відмовлено у повному обсязі.

2.2. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем не доведено істотне порушення відповідачем умов договору, а тому відсутні підстави для розірвання договору та повернення сплаченої позивачем передоплати.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 апеляційну скаргу Компанії задоволено, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 та прийнято нове рішення, яким: позов задоволено повністю; розірвано договір №IDL/10-2016 про надання юридичних та консультаційних послуг, укладений 25.10.2016 між Компанією Transcargo Services Limited та ТОВ "АЙ ДІ Лекс"; стягнуто з ТОВ "АЙ ДІ Лекс" на користь Компанії 75 000 доларів США попередньої оплати, 33 234,62 грн витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви, 5 000,00 євро витрат на оплату професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, та 49 851,94 грн витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що мета договору не досягнута у зв`язку з припиненням відповідачем дій, направлених на врегулювання спору позивачем із залізницею. Що ж до фактично наданих послуг, то суд апеляційної інстанції виходив з того, що ні акт виконаних робіт, наданий суду відповідачем як доказ, ні інші надані суду докази взагалі не містять вартості кожної з дій, про вчинення яких заявляє відповідач, а в судовому засіданні представник відповідача, який, за його твердженнями, виконував роботу за спірним договором, пояснив, що цю вартість встановити неможливо, вона сторонами не обумовлювалася, прайсів на послуги фірма не має, а сторони лише обумовили ціну договору в цілому, яка має сплачуватися після його виконання. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено вартості фактично виконаних робіт за Договором.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 910/16579/18, залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Скаржник вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме: статей 614, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); статей 13, 42, 43, 33, 74, 77, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Товариство вважає, що судом апеляційної інстанції порушено принцип змагальності сторін та перекладено тягар доведення підстав позову на відповідача. Так, позивачем не доведено порушень виконання умов договору відповідачем та завданої такими порушеннями шкоди, внаслідок яких позивача значною мірою було позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору.

4.3. Товариство звертає увагу на те, що Верховний Суд прийняв постанову у справі № 910/21856/16 за позовом, складеним відповідачем, за відсутності представника позивача, так само, як і суд апеляційної інстанції.

4.4. Скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не забезпечив реалізацію вимоги щодо об`єктивності розгляду справи, порушивши таким чином право сторони на справедливий суд. Товариство зазначає, що судом не було враховано положень договору, укладеного між сторонами. Так, пункт 8.1 договору не передбачає повернення авансових платежів. Всі повідомлення, пов`язані з виконанням договору, повинні бути зроблені у письмовій формі (пункт 10.1).

4.5. Товариство зазначає, що звіт про виконану роботу та акт приймання-передачі виконаних послуг на суму 75 000,00 доларів США, яка була перерахована на рахунок Товариства на підставі пункту 3.3.1 договору, були вручені наручно директору особисто, за місцем знаходження позивача, про що є відмітка штампу Компанії, датована 01.12.2017.

4.6. Скаржник вказує на те, що відповідачем проведено ряд дій, які не можуть розглядатися як судове врегулювання спору та є нічим іншим, як діями, спрямованими на позасудове врегулювання спору. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку щодо недоведеності виконання позивачем своїх обов`язків поза площиною судового врегулювання спору.

5. Позиція позивача

5.1. Компанія 17.01.2020 направила на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на необґрунтованість доводів Товариства та просить залишити без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу Товариства - без задоволення.

5.2. Компанія звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору у цій справі є розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням його умов та повернення суми попередньої оплати, тому посилання скаржника на порушення статті 614 ЦК України є безпідставним.

5.3. Крім того, Компанія звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції мав на меті встановити оплату за фактично надані послуги за договором, проте відповідачем не доведено їх вартості.

5.4. Компанія зазначає, що позивачу нічого не відомо про звіт про виконану роботу та акт приймання-передачі послуг на суму 75 000,00 доларів США. З вказаних документів не можна було ідентифікувати особу, яка начебто прийняла акт, ні посаду, яку займала особа, акт приймання-передачі послуг не містить дати складання та зазначення уповноваженої особи, яка мала його підписати, відсутні докази їх направлення поштою.

5.5. Компанія вказує на те, що більшість доводів скаржника ґрунтується виключно на начебто неправильному, неповному та необ`єктивному дослідженні доказів у справі, що прямо суперечить нормам законодавства, зокрема статті 300 ГПК України.

5.6. Товариство 29.01.2020 подало до Касаційного господарського суду письмові пояснення до касаційної скарги з урахуванням доводів наведених у відзиві на касаційну скаргу, в яких підтримало касаційну скаргу та просило її задовольнити.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Компанією як замовником та Товариством як виконавцем 25.10.2016 укладено Договір № TSL-IDL/10-2016 про надання юридичних та консультаційних послуг (далі - Договір).

6.2. У пункті 1.1 Договору сторони домовились, що відповідно до цього договору виконавець надає замовнику юридичні та консультаційні послуги з супроводження врегулювання спору, що виник між замовником та Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) "Українська залізниця" за договором № 421-0647/08-ЦЮ.

6.3. Згідно з пунктом 2.1 Договору виконавець зобов`язаний:

- своєчасно та якісно надавати послуги замовнику. Виконувати свої обов`язки свідомо та професійно, підтримувати високу репутацію замовника, зберігати та не розголошувати службову та комерційну таємницю, а також іншу конфіденційну інформацію, що стала йому відома під час виконання обов`язків за цим договором (підпункт 2.1.1);

- забезпечити збереження матеріальних цінностей, документації і майна замовника, які були надані виконавцю для виконання нею своїх обов`язків, та своєчасно повернути їх замовнику (підпункт 2.1.2);

- при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню зобов`язань, згідно з цим договором, враховуючи будь - який конфлікт інтересів, терміново повідомити про це замовника та спільно вирішити питання про подальші дії (підпункт 2.1.3).

6.4. Відповідно до пункту 2.2 Договору виконавець має право, у тому числі, отримувати від замовника інформацію, документи та інше майно, необхідне для виконання робіт за цим договором; отримувати за виконану роботу оплату в розмірах і строки, як передбачено цим договором.

6.5. Замовник, згідно з пунктом 2.3 Договору, зобов`язаний чітко, ясно і своєчасно визначити виконавцю завдання; створити необхідні умови виконавцю для реалізації ним своїх обов`язків за цим договором, своєчасно надавати необхідні документи та матеріали, довіреності на представництво інтересів замовника тощо, в окремо узгоджених ситуаціях забезпечити необхідними грошовими коштами; оплачувати послуги на умовах та в порядку, як зазначено в цьому договорі.

6.6. Пунктом 2.4 договору встановлено, що замовник має право:

- приймати від виконавця надані послуги шляхом підписання відповідного звіту чи акта приймання-передачі даних послуг, якщо послуги відповідають умовами договору, і оплачувати їх в розмірах і в строк, як передбачено в цьому договорі;

- відмовитись від прийняття наданих послуг, якщо ці послуги не відповідають умовами договору та/або не були узгоджені із замовником.

6.7. Відповідно до пункту 3.1 Договору замовник погоджується здійснювати оплату послуг і відшкодовувати витрати, понесені виконавцем в інтересах замовника у зв`язку з наданням послуг, які будуть вказуватися виконавцем в рахунках, що виставлятимуться відповідно до умов цього договору або доповнень до нього.

6.8. Згідно з пунктом 3.2 Договору ціна надання послуг, передбачених пунктом 1.1 цього договору, є фіксованою та становить 150 000,00 доларів США.

6.9. Пунктом 3.3 Договору визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником у такому порядку:

- протягом 3 банківських днів від дня після підписання цього договору сторонами замовник здійснює попередню оплату на поточний рахунок виконавця в розмірі 50% ціни договору, передбаченої пунктом 3.2 Договору. У разі прострочення здійснення авансового платежу замовником виконавець звільняється від виконання обов`язків за цим договором до моменту здійснення такого платежу;

- протягом 5 банківських днів після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт замовник здійснює остаточну оплату в розмірі 50% ціни договору, передбаченої пунктом 3.2 Договору, а також понесені замовником витрати, передбачені пунктами 3.3 - 3.6 Договору, якщо такі виникли.

6.10. У розділі 6 Договору сторони узгодили такий порядок приймання-передачі послуг:

- після досягнення мети, передбаченої пунктом 1.1 цього договору, виконавець надає замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт (далі - акт) в 2 примірниках та рахунок на сплату послуг. Протягом 5 банківських днів з дня отримання акта замовник перевіряє надані послуги та підписує акт або надає письмово вмотивовану відмову від приймання послуг із зазначенням вичерпного переліку зауважень (пункт 6.1).

- у разі, якщо замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання акта не підписав його або не направив виконавцю вмотивовану відмову від підписання, або у вмотивованій відмові не зазначив перелік зауважень, такий акт вважається підписаним замовником, а послуги за цим договором виконаними виконавцем належним чином та у повному обсязі (пункт 6.2).

6.11. Пунктом 8.3 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх обов`язків, передбачених цим договором, замовник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та вимагати повернення у 10 (десяти) денний термін фактично сплачених грошових коштів за цим договором за вирахуванням оплати за фактично надані послуги.

6.12. Відповідно до пункту 8.2 Договору виконавець може відмовитися від представлення інтересів замовника та від надання замовнику послуг та/або припинити/розірвати цей договір, зі згоди замовника у разі порушення замовником своїх зобов`язань (включаючи платіжні) за цим договором. У такому разі виконавець зобов`язується повернути частину авансового платежу за вирахуванням суми грошових коштів за фактично надані послуги, а також сплачені податки та обов`язкові платежі у розмірі 5% від всієї суми, що була перерахована замовнику.

6.13. Згідно з пунктом 10.1 Договору всі повідомлення, пов`язані з виконанням даного договору, повинні бути зроблені в письмовій формі і спрямовані по телефаксу, електронною поштою, доставлені особисто, або поштою за наступними реквізитами:

При направленні Замовнику:

Нарочно або за адресою:

Представництво Транскарго Сервісез ЛТД м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, 01004 Україна, тел.. +38 (044) 4944497, факс +38 (044) 4944498, ел. пошта info@transcargo-services.co.uk".

6.14. Відповідно до умов пункту 3.3 Договору відповідач виставив позивачу рахунок від 25.10.2016 № 001-003/10-2016 для сплати авансового платежу за договором в розмірі 75.000,00 доларів США. Позивач вказаний рахунок оплатив у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою від 28.10.2016.

6.15. Місцевий господарський суд вказав, що на виконання Договору відповідачем проведено низку дій, а саме:

- здійснено юридичний аналіз документації, що стосується виконання умов договору № 421-0647/08-ЦЮ, укладеного між компанією Transcargo Services Limited та ПАТ "Українська залізниця" та інших документів, що мають відношення до врегулювання спору, що виник між замовником та ПАТ "Українська залізниця" за договором № 421-0647/08-ЦЮ;

- підготовлено лист та вручено його ПАТ "Українська залізниця" щодо проведення переговорів щодо врегулювання розбіжностей, які виникли у відносинах між ПАТ "Українська залізниця" та компанією Transcargo Services Limited під час виконання договору № 421-0647/08-ЦЮ;

- підготовлено та направлено до ПАТ "Українська залізниця" претензію від 04.11.2016 № 84 щодо незаконного одностороннього списання грошових коштів з рахунку замовника;

- підготовлено та направлено до Господарського суду міста Києва позовну заяву (від 24.11.2016) про стягнення 307 119,92 долара США за договором № 421-0647/08-ЦЮ;

- підготовлено та подано до Господарського суду міста Києва (29.11.2016) клопотання про долучення доказів сплати судового збору;

- підготовлено та направлено (01.12.2016) до Господарського суду міста Києва уточнення до позовних вимог, в частині нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних;

- підготовлено та подано (13.12.2016) до Господарського суду міста Києва клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 910/21856/16;

- здійснено заходи з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2016 у справі № 910/21856/16, а саме, отримано довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізитів; підготовлено письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору. Довідку банку та письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору подано до Господарського суду міста Києва 13.12.2016;

- підготовлено та подано (13.12.2016) до Господарського суду міста Києва клопотання про долучення доказів, а саме, актів звірки взаєморозрахунків;

- підготовлено та подано (18.01.2017) до Господарського суду міста Києва письмові пояснення на заперечення відповідача на позовну заяву у справі №910/21856/16;

- підготовлено та подано (24.01.2017) до Господарського суду міста Києва письмові пояснення щодо додаткового обґрунтування нарахування 3% річних;

- підготовлено та подано (01.02.2017) до Господарського суду міста Києва письмові пояснення щодо додаткового обґрунтування правової позиції у справі № 910/21856/16;

- підготовлено та направлено (02.03.2017) до Господарського суду міста Києва апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 у справі № 910/21856/16;

- взято участь (представник Войтенко І . В . ) у судових засіданнях з розгляду справи № 910/21856/16, а саме 14.12.2016, 28.12.2016, 01.02.2017 та 15.02.2017 (прийнято рішення).

6.16. Позивач 18.10.2018 направив відповідачу вимогу від 17.10.2018 № 170/Т-132, у якій вказав на неналежне виконання умов договору та просив у десятиденний термін повернути суму отриманої оплати.

6.17. Відповідач 03.12.2018 направив позивачу відповідь на вимогу, у який заперечив проти неї, посилаючись на те, що спір врегульований, послуги надані, що підтверджується актом, який позивач отримав 01.12.2017 та не подав вмотивованої відмови від підписання.

6.18. Причиною звернення Компанії до суду з цим позовом стало невиконання відповідачем у встановлений строк вимоги позивача, у зв`язку з чим позивач у позові просив розірвати Договір та стягнути суму попередньої оплати.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

7.1. ЦК України:

пункт 1 частини другої статті 11:

- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини;

частина перша статті 15:

- кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання;

частина перша статті 16:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;

частина перша статті 20:

- право на захист особа здійснює на свій розсуд.

частина перша статті 256:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

стаття 610:

- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

частина перша статті 611:

- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

частина перша статті 615:

- у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом;

частина перша статті 626:

- договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;

частина перша статті 628:

- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;

стаття 629:

- договір є обов`язковим для виконання сторонами;

стаття 651:

- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим;

частини друга та третя статті 653:

- у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються; у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили;

частина перша статті 901:

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;

стаття 905:

- строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами;

стаття 907:

- договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

7.2. Господарський кодекс України:

стаття 188:

- зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

частина перша статті 193:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

7.3. ГПК України (далі - ГК України; у редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень у справі):

- частини перша, третя і четверта статті 13:

судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, зокрема, як на підставу своїх вимог;

кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

- частина перша статті 14:

суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом;

- частина перша статті 74:

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

- частина третя статті 74:

докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;

- стаття 76:

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

- стаття 77:

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

- стаття 78:

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

- стаття 79:

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

- стаття 86:

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

- частина п`ята статті 236:

обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання договору від 25.10.2016 №IDL/10-2016 про надання юридичних та консультаційних послуг та стягнення з відповідача на користь позивача 75 000 доларів США попередньої оплати за Договором.

9.2. Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів урегульовано главою 53 ЦК України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів визначено главою 20 ГК України.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін до договору чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у зазначеній нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. За імперативними приписами як статті 651 ЦК України, так і статті 188 ГК України, якою визначено, зокрема порядок розірвання господарських договорів, зміна (розірвання) договору можлива лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв`язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

9.3. Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, за правовою природою укладений між сторонами у справі спірний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб.

Частиною першою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, за загальним правилом розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін. Однак винятки з цього правила можуть бути встановлені договором або законом.

Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в договорі про надання юридичних та консультаційних послуг сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх обов`язків, передбачених цим договором, замовник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та вимагати повернення у 10 (десяти) денний термін фактично сплачених грошових коштів за цим договором за вирахуванням оплати за фактично надані послуги.

9.4. Досліджуючи та надаючи оцінку істотності порушення відповідачем умов Договору, суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, правомірно виходив з того, що:

- пунктом 1.1 Договору передбачено, що предметом Договору є надання замовнику юридичних та консультаційних послуг з супроводження врегулювання спору, що виник між замовником та ПАТ "Українська залізниця" за договором №421-0647/08-ЦЮ;

- пунктом 6.1 Договору встановлено, що після досягнення мети, передбаченої пунктом 1.1 цього договору, виконавець надає замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт в 2 примірниках та рахунок на сплату послуг;

- останньою доведеною доказами дією відповідача з виконання договору було подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 у справі № 920/21856/16, і з цього моменту відповідач, маючи чинну довіреність від позивача, жодних дій з виконання договору не вчиняв, що ним не заперечувалось, хоча при цьому спір остаточно був врегульований після повторного перегляду у суді першої інстанції та наступних перевірок судових рішень судами апеляційної та касаційної інстанцій лише 22.08.2018 з прийняттям у вказаній справі остаточної постанови Верховним Судом;

- відповідач, знаючи, що спір його клієнта із залізницею не врегульований, і маючи чинну довіреність від позивача, не надав суду доказів вжиття зі свого боку заходів, направлених на врегулювання своїх представницьких обов`язків з позивачем за спірним договором.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що акт приймання-передачі послуг не містить дати його складання, не підписаний позивачем, також відсутні докази його належного, відповідно до умов договору, направлення та отримання позивачем. Роздруківка електронного листа, направленого на адресу mkovalchuk@transcargo-services.co.uk , не є підтвердженням належного повідомлення, оскільки згідно з пунктом 10.1 Договору належною адресою є info@transcargo-services.co.uk , а штамп позивача на роздруківці з рукописним написом "отримано 1 грудня 2017" не містить відомостей про особу, яка отримала даний лист, а тому судом апеляційної інстанції не визнається як достовірний доказ належного вручення позивачу.

Верховний Суд відзначає, що в силу повноважень передбачених ГПК України, суд касаційної інстанції не оцінює та не надає перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині відхиляються судом.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження відмови Компанії (клієнта) від юридичних послуг Товариства.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про те, що: мета Договору у зв`язку з припиненням відповідачем дій, направлених на врегулювання спору позивача з ПАТ "Українська залізниця" за договором № 421-0647/08-ЦЮ, не досягнута; відповідачем істотно порушено зобов`язання за Договором, що є підставою для розірвання цього договору відповідно до пункту 8.3 Договору.

9.5. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

9.6. Крім того, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 75 000,00 доларів США попередньої оплати за Договором, оскільки умовами Договору (пунктом 8.3) передбачено право замовника, у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх обов`язків за Договором, вимагати повернення у 10-денний термін фактично сплачених грошових коштів за цим договором за вирахуванням оплати за фактично надані послуги.

У матеріалах справи відсутні докази звернення Товариства з вимогами про розумну плату чи відшкодування витрат за вчинені ним дії щодо виконання умов Договору про надання юридичних та консультаційних послуг.

Суд касаційної інстанції відхиляє аргументи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції пункту 8.1 Договору, з огляду на його зміст та встановлені судом обставини справи, оскільки Договір розірвано судом відповідно до пункту 8.3 Договору (у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням виконавцем своїх обов`язків), натомість пункт 8.1 Договору передбачає припинення Договору замовником шляхом надання виконавцю письмового повідомлення про прийняття рішення про припинення договору, тобто пункт 8.1 Договору не передбачає наявність невиконання обов`язків виконавцем.

З огляду на те, що судом встановлено істотне порушення відповідачем умов Договору, а встановити вартість фактично наданих відповідачем послуг за Договором неможливо, у зв`язку з тим, що ні акт виконаних робіт, наданий суду відповідачем в якості доказу, ні інші надані суду докази не містять вартості кожної з дій, про вчинення яких заявляє відповідач, та в судовому засіданні представник відповідача, який, за його твердженнями, виконував роботу за спірним договором, пояснив, що цю вартість встановити неможливо, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову Компанії в частині стягнення з відповідача попередньої оплати за Договором у сумі 75 000,00 доларів США.

9.7. Доводи касаційної скарги про недоведеність порушень виконання умов договору відповідачем спростовуються змістом оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та наявними в матеріалах справи доказами.

9.8. Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що Компанія у своїй позовній заяві просила стягнути суму попередньої оплати , сплачену відповідно до умов Договору, а не збитків, тому аргументи скаржника про недоведеність збитків позивачем у цій сумі є безпідставними.

9.9. Інші доводи Товариства, які наведені в касаційній скарзі, зводяться до власного тлумачення норм законодавства та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним. Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9.10. За таких обставин, доводи скаржника викладені у касаційній скарзі відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів наведених у розділі 9 цієї постанови.

9.11. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судом апеляційної інстанції та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

9.12. За результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду суд касаційної інстанції враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

9.13. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довело неправильного застосування ним норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

11. Судові витрати

11.1. Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ ДІ Лекс" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 910/16579/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя В. Селіваненко