Ухвала

від 30.01.2020 по справі 474/1195/19

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/1195/19

Провадження № 2/474/63/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

30.01.20 року смт. Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Фаісй В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк , треті особи - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Врадіївський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2019 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк , в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем 08.08.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 8081 про стягнення з неї 182 927 грн. 60 коп. за кредитним договором № NKRWNN00000004 від 18.08.2008 року таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ПАТ КБ ПриватБанк на користь останньої грошові кошти в розмірі 2 636 грн. 83 коп., що були стягнуті з неї на користь банку в рамках виконавчого провадження від 01.03.2018 року ВП № 55906530.

Позов мотивовано тим, що навесні 2018 року позивач отримала від Врадіївського районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55906530 від 01.03.2018р. щодо стягнення з неї на користь ПАТ КБ ПриватБанк невиплачених в строк, згідно до умов кредитного договору № NKRWNN00000004 від 18.08.2008р., грошових коштів в розмірі 182 927 грн. 60 коп., підставою для відкриття якого став вищевказаний виконавчий напис.

Посилаючись на викладене, а також те, що виконавчий напис, в порушення ст.ст. 87, 88 ЗУ Про нотаріат , вчинений нотаріусом без з`ясування обставин щодо безспірності заборгованості за кредитним договором № NKRWNN00000004 від 18.08.2008 року, просила суд визнати вищевказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з позовною заявою, позивач надала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. , посилаючись на те, що державним виконавцем на теперішній час проводиться стягнення з заробітної плати позивача, що призведе до порушення її майнових прав, законних інтересів та унеможливить виконання рішення суду, а тому заявник вважає, що є передбачені п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України підстави для забезпечення позову. Заяву про забезпечення позову обґрунтовує доданими до позовної заяви матеріалами, а саме: постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 55906530 від 01.03.2018 року, виконавчим написом від 08.08.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 8081, розрахунком заборгованості за кредитним договором № NKRWNN00000004 від 18.08.2008 року, анкетою-заявою позичальника, платіжними дорученнями про стягнення боргу.

09.01.2020 року провадження по справі відкрито та призначено справу до підготовчого судового засідання на 30.01.2020 року.

Дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 3 ст. 150 цього Кодексу , заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями ч.1 ст. 150ЦПК України встановлені види забезпечення позову, в тому числі, і зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

У справі, яка переглядається, позивач на підставі пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України просив зупинити стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позовна заява позивача ОСОБА_1 містить немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовувала її можливістю передчасного примусового стягнення до закінчення розгляду зазначеного позову, з огляду на платіжні доручення про стягнення з боржника /позивача/ грошових коштів на користь ПАТ КБ ПриватБанк .

Таким чином, предметом спору у цій справі є визнання вищевказаного напису таким, що не підлягає виконанню, тобто зі змісту позовної заяви вбачається наявність спору між сторонами щодо законності вчинення виконавчого напису.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Оскільки, у цій справі позивач звернулася до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то у такому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду.

Аналогічні висновки містяться у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16 серпня 2019 року у справі № 910/1040/18.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що 01.03.2018 року державним виконавцем Врадіївського районного відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Павленко А.В. відкрито виконавче провадження ВП № 55906530 відносно позивача, як боржника, з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича про стягнення з неї коштів на користь ПАТ КБ ПриватБанк , який позивач оскаржує в судовому порядку, шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису нотаріуса може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звернулася до суду. Адже у разі, якщо на протязі всього розгляду даної справи у суді виконавчою службою буде продовжуватись стягнення з заробітної плати позивача грошових коштів на користь банку, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення її порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Тому суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом, яким стягнуто грошові кошти, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. Оскільки позивач оспорює виконавчий напис, яким звернуто стягнення на грошові кошти та цей напис знаходиться на виконанні, то вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення є співмірними із заявленими вимогами. Невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим або утруднити повернення коштів позивачу і відновлення її порушеного права.

На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149 , 150 , 258 , 259 , 260 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк , треті особи - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Врадіївський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем від 08.08.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 /реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 / на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором № NKRWNN00000004 від 18.08.2008 року.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя В.В.Фасій