22-ц/804/274/20
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2020 року м. Маріуполь
Єдиний унікальний номер 242/6226/19
Номер провадження 22-ц/804/274/20
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Кочегарової Л.М., Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.,
секретар судового засідання Сидельнікова А.В.,
сторони :
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Київський районний суд м. Донецька
третя особа - Територіальне управління ДСА України в Донецькій області
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2019 року, у складі судді Черкова В.Г.,
в с т а н о в и в:
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Київського районного суду міста Донецька, третя особа - Територіальне управління державної судової адміністрації України у Донецькій області, про розірвання трудового договору.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2019 року у відкритті провадження відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права. Зазначає, що відмовивши у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції позбавив її права на доступ до правосуддя, через що вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з`явилися; про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належними чином; клопотання про відкладення розгляду справи не подали.
Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Зі справи вбачається, що 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання трудового договору. Зазначала, що з 27 березня 2008 року працювала помічником судді Київського районного суду м. Донецька та в липні 2010 року вона пішла у відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами, а ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину та перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, а саме - до ІНФОРМАЦІЯ_2 2013 року. Перебуваючи у вказаній відпустці, вона ІНФОРМАЦІЯ_3 народила другу дитину та продовжила відпустку по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв`язку з проведенням активної фази АТО на території Донецької області та у м. Донецьку, вона після закінчення відпустки не змогла приступили до виконання трудових обов`язків, оскільки Київський районний суд м. Донецька не працює, керівництво суду відсутнє. Вона звернулася з відповідними листами до ДСА України та ТУ ДСА України в Донецькій області з приводу свого звільнення з посади помічника судді, але відповіддю цих органів їй було повідомлено, що чинним законодавством цим органам не надано повноважень щодо звільнення помічників суддів місцевих загальних судів та роз`яснено про припинення трудових відносин у судовому порядку. Позивач звернулася до нотаріуса з заявою про звільнення з посади помічника судді за власним бажанням (у зв`язку зі зміною місця проживання) та взята на облік до центру зайнятості. На підставі викладеного просила суд розірвати трудовий договір, укладений між позивачем та Київським районним судом м. Донецька з 15 травня 2019 року на підставі статті 38 КЗпП України у зв`язку з переїздом на нове місце проживання.
Відмовляючи у відкриті провадження Селидівський міський суд Донецької області керувався п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки даний спір, на думку суду, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
З висновками суду погодитися не можна.
З трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що 27 березня 2008 року позивач переведена на посаду помічника судді Київського районного суду м.Донецька і їй присвоєно 11 ранг 5 категорії посад державних службовців (а.с.8).
Нормативні основи правового статусу помічника судді визначені в Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон № 1402-VIII). У статті 157 цього Закону визначається загальний статус помічника суддів і передбачено, що кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.
Згідно з пунктами 14, 15 Положення порядок перебування на державній службі помічника судді регулюється Законом України Про державну службу , іншими нормативно-правовими актами України. Застосування заходів заохочення та дисциплінарного стягнення до помічника судді здійснюється керівником аппарату відповідного суду за поданням судді.
01 травня 2016 року набув чинності Закон Українивід 10 грудня 2015 року № 889-VIII Про державну службу (далі - Закон № 889-VIII), відповідно до преамбули якого він визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Згідно з частиною першою статті 92 Закону № 889-VIII до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.
Аналіз наведених вище норм права свідчить про те, що з 01 травня 2016 року працівники патронатної служби перестали відноситися й не відносяться дотепер до категорії державних службовців, а посада помічника судді не відноситься до посад державної служби та є патронатною службою.
Частина 4 статті 92 Закону № 889-VIII зазначає, що на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1,41-43,49-2 Кодексу законів про працю України. Особливості патронатної служби у судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.
Згідно п.12 Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України 18.05.2018 № 21, трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з`їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.
Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв`язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.
За вимогами ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Оскільки у зв`язку зі змінами у законодавстві повноваження ОСОБА_1 , як державного службовця припинилися, посада помічника судді відноситься до патронатної служби, позивач обґрунтовано звернулася з вимогами про розірвання трудового договору з Київським районним судом м. Донецька на підставі норм ЦПК України.
Тому, ухвала суду від 04 листопада 2019 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись п.6 ч.1 ст. 374, ст.379 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 04 листопада 2019 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Дата складення повного судового рішення 31 січня 2020 року.
Судді: Л.М. Кочегарова
С.А. Зайцева
О.М. Пономарьова
Суд | Донецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2020 |
Оприлюднено | 02.02.2020 |
Номер документу | 87285504 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Донецький апеляційний суд
Кочегарова Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні