Рішення

від 29.01.2020 по справі 640/19127/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Київ № 640/19127/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування наказу від 04.09.2019р. №280-К,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач та/або Департамент) та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.09.2019 року №280-К Про оголошення догани ОСОБА_1 та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/19127/19.

Вказаною ухвалою ухвалено здійснювати розгляд справи одноособово суддею Амельохіним В.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи мотивуючи позовні вимоги позивач стверджує, що дисциплінарною комісією та відповідачем належним чином не встановлювалось складу дисциплінарного правопорушення, що мало своїм наслідком протиправне прийняття Департаментом наказу від 04.09.2019 року №280-К Про оголошення догани ОСОБА_1 .

Крім цього, ОСОБА_1 у позовній заяві вказувала, що на її думку, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у вигляді догани є упередженим і мотивованим виключно особистим неприязним ставлення до неї з боку директора Департаменту.

Департаментом суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що твердження позивача є надуманими та не відповідає дійсним обставинам справи, а наказ від 04.09.2019 року №280-К Про оголошення догани ОСОБА_1 прийнято в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що ОСОБА_1 звернулась до суду з порушенням строків встановлених статтею 78 Закону України Про державну службу .

Позивачем подано відповідь на відзив у якому остання наводить спростування доводів Департаменту та стверджує про подання адміністративного позову у строки встановлені законом.

Надалі, представником відповідача подано заперечення.

Разом з цим, 02.12.2019 року позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких вказано, що при прийнятті наказу від 04.09.2019 року №280-К Про оголошення догани ОСОБА_1 Департаментом не було отримано попередньої згоди виборного профспілкового органу, членом якого вона є.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.09.2019 року №280-К Про оголошення догани ОСОБА_1 оголошено догану ОСОБА_1 , завідувачу сектору організаційного та документального забезпечення Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за неналежне виконання посадових обов`язків, відповідно до статей 64, 65, частини третьої статті 66 Закону України Про державну службу , з урахуванням Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Департаменті суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 вересня 2019 року щодо перевірки інформації викладеної у листі К. Баранової, начальника Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 травня 2019 року №09/023- 986, пояснювальної записки ОСОБА_1 , завідувача сектору організаційного та документального забезпечення Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 червня 2019 року та з метою контролю за дотриманням працівниками Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) своїх посадових обов`язків та позбавлено ОСОБА_1 премії за вересень 2019 року, відповідно до пункту 4.2 Положення про преміювання працівників Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого наказом Департаменту суспільних комунікацій від 10 червня 2016 року № 27 (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ).

ОСОБА_1 категорично не погоджується зі спірним наказом, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закону України Про державну службу від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Частиною 1 статті 1 Закону №889-VIII визначено, що Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець, в контексті положень частини 2 статті 1 Закону №889-VIII, це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно частини 1 статті 4 Закону №889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; 2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; 4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові; 5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; 6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики; 7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; 8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків; 9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; 10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

Частиною 1 статті 8 Закону №889-VIII визначено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Главою 2 розділу VIII Закону №889-VIII визначено засади дисциплінарної відповідальності.

Згідно статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону №889-VIII).

Відповідно до положень частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (ч. 1 ст. 66 Закону №889-VIII).

Частинами 2-7 статті 66 Закону №889-VIII встановлено наступне.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

В той же час, положеннями частин 1-3 статті 67 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Згідно частини 1-2 статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

В свою чергу, згідно статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку (ч. 6 ст. 74 Закону №889-VIII).

Згідно статті 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Частиною 1 статті 77 Закону №889-VIII встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (ч. 2 ст. 77 Закону №889-VIII).

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (ч. 5 ст. 77 Закону №889-VIII).

Як вже було зазначено судом вище, спірний наказ прийнято за неналежне виконання позивачем посадових обов`язків, відповідно до статей 64, 65, частини третьої статті 66 Закону України Про державну службу , з урахуванням Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Департаменті суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 вересня 2019 року щодо перевірки інформації викладеної у листі К . Баранової, начальника Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 травня 2019 року №09/023-986, пояснювальної записки ОСОБА_1 , завідувача сектору організаційного та документального забезпечення Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 червня 2019 року.

В матеріалах справи міститься дисциплінарна справа щодо перевірки інформації викладеної у листі К . Баранової, начальника Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 травня 2019 року №09/023-986 від 18.07.2019 року.

Як слідує з матеріалів дисциплінарної справи, листом від 29.05.2019 року №09/023-986 К . Баранова , начальник Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомила Директора Департаменту суспільних комунікацій Лелюк Р.В., що за результатами перевірки Системи обліку публічної інформації на Єдиному веб-порталі територіальної громади міста Києва за період з 20 травня 2019 року по 24 травня 2019 року було виявлено документи Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із неправомірно оприлюдненими персональним даними, що є порушенням вимог Закону України Про захист персональних даних , з огляду на що просила негайно забезпечити проставляння відмітки Персональні дані у полі Гриф реєстраційно-моніторингових карток відповідних документів у інформаційно-телекомунікаційній системі Єдиний інформаційний простір територіальної громади міста Києва та ініціювати дисциплінарні провадження щодо осіб, які допустили неправомірне оприлюднення персональних даних.

29.05.2019 року Директором Департаменту суспільних комунікацій Лелюк Р.В. надано резолюцію №059-2301 (далі - Директор Департаменту) для вжиття відповідних заходів та забезпечення контролю ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_10

03.06.2019 року позивачем подано Директору Департаменту пояснювальну записку, в якій повідомлено, зокрема, що 21 травня 2019 року, за наслідком перевірки звернення депутата Київради К.Ялового від 20.05.2019 року з додатками від мешканців мікрорайону Нивки щодо перейменування вулиці Саратовської в бульвар Павла Вірського, було усунено технічну помилку щодо проставлення відмітки Персональні дані .

18.07.2019 року Директором Департаменту видано окреме доручення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_1 - до відома з проханням проведення 18.07.2019 року о 12:00 год. засідання дисциплінарної комісії з метою перевірки інформації викладеної в листі К. Баранової, начальника Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 травня 2019 року №09/023-986, з урахуванням пояснювальної записки ОСОБА_1, завідувача сектору організаційного та документального забезпечення Департаменту від 03.06.2019 року.

19.07.2019 року Директором Департаменту видано окреме доручення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_1 - до відома з проханням проведення 19.07.2019 року о 15:00 год. засідання дисциплінарної комісії з метою перевірки інформації викладеної в листі К. Баранової, начальника Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 травня 2019 року №09/023-986, з урахуванням пояснювальної записки ОСОБА_1, завідувача сектору організаційного та документального забезпечення Депаменту від 03.06.2019 року.

Згідно протоколу засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Департаменті суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.07.2019 року рекомендовано Директору Департаменту, зокрема, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, що виразилось у недотриманні вимог пункту 3.7 Положення Про інформаційно-телекомунікаційну систему "Єдиний веб-портал територіальної громади міста Києва", ОСОБА_1 , завідувачу сектору організаційного та документального забезпечення, оголосити догану.

З урахування зазначеного протоколу, дисциплінарною комісією сформовано подання, затверджене Директора Департаменту 19.07.2019 року, у якому зазначено наступне: 20 травня 2019 року до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вхідним номером 059-2109 надійшло звернення депутата Київської міської ради К. Ялового , з додатками від мешканців мікрорайону Нивки щодо перейменування вулиці Саратовської у бульвар Павла Вірського. Звернення не було оформлено належним чином, зокрема не був проставлений гриф персональні дані , що є грубим порушенням Законів України Про захист персональних даних та Про доступ до публічної інформації . Відповідну роботу у Департаменті забезпечує сектор організаційного та документального забезпечення, відповідно до положення про сектор, затверджене наказом Департаменту суспільних комунікацій від 26 квітня 2017 року №29. Наступного дня 21 травня 2019 року, у телефонному режимі, співробітники Управління інформаційного забезпечення та доступу до інформації попросили перевірити та доопрацювати реєстрацію вказаного документу.

29 травня 2019 року до Департаменту надійшов лист К. Баранової, начальника Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 травня 2019 року №09/023-986 з вимогою негайно усунути всі недоліки та ініціювати дисциплінарні провадження щодо осіб, які допустили неправомірне оприлюднення персональних даних громадян.

Крім того, вказаний лист К. Баранової не був наданий (направлений) директору Департаменту для розгляду.

Згідно наданих пояснень ОСОБА_1 (пояснювальна записка від 03 червня 2019 року), завідувач сектору організаційного та документального забезпечення, не знімає з себе відповідальності за вище викладеними фактами.

Тут і надалі подання від 19.07.2019 року.

Судом встановлено, що на вказаному поданні міститься резолюція Директора Департаменту відповідно до якої останній, з метою визначення виду дисциплінарного стягнення, просив дисциплінарну комісію встановити чи не було вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність.

Відповідно до окремого доручення Директора Департаменту від 22.07.2017 року №5 зазначені вище документі надані ОСОБА_1 для опрацювання у п`ятиденний термін.

В подальшому, на виконання резолюції Директора Департаменту, Дисциплінарною комісією з метою встановлення чи не було вчинено позивачем проступок під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність відібрано пояснення від ОСОБА_5 від 22.08.2019 року, від ОСОБА_9 від 22.08.2019 року, ОСОБА_10 від 22.07.2019 року, де вказано про відсутність інформації щодо вчинення проступку ОСОБА_1 , під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність.

Разом з цим, у пояснювальній записці ОСОБА_11 від 22.08.2019 року ним зазначено, що на йому думку проступок було вчинено у зв`язку з людським фактором, зокрема перезавантаження.

Надалі, 03.09.2019 року Директором Департаменту видано окреме доручення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_1 - до відома з проханням проведення 03.09.2019 року о 11:00 год. засідання дисциплінарної комісії з метою перевірки інформації викладеної в листі К. Баранової, начальника Управління інформаційного забезпечення та доступу до публічної інформації апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 травня 2019 року №09/023-986, за участю ОСОБА_1 , завідувача сектору організаційного та документального забезпечення Департаменту.

Згідно протоколу засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Департаменті суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.09.2019 року рекомендовано Директору Департаменту, зокрема, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, що виразилось у недотриманні вимог пункту 3.7 Положення Про інформаційно-телекомунікаційну систему "Єдиний веб-портал територіальної громади міста Києва", ОСОБА_1 , завідувачу сектору організаційного та документального забезпечення, оголосити догану.

На підставі вказаного вище протоколу сформовано подання, що затверджене директором Департаменту 03.09.2019 року, у якому зазначена ідентичні обставини, викладені в поданні від 19.07.2019 року.

З урахуванням наведених документів і було прийнято оскаржуваний наказ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи відповідність спірного наказу критеріям, що встановлені частиною 2 статті 2 Кас України, з урахуванням положень Закону №889-VIII та матеріалів дисциплінарного провадження суд зверне увагу на наступне.

Так, як вже зазначалось судом вище, дисциплінарна справа повинна містити, зокрема, пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Судом встановлено, що матеріали дисциплінарної справи місять в собі пояснення ОСОБА_1 від 03.06.2019 року адресовані Директору Департаменту.

Разом з цим, суд звертає увагу, що вказані пояснення відібрані до початку дисциплінарного провадження, тобто дисциплінарною комісією в рамкам здійснення дисциплінарного провадження жодних пояснень від позивача не витребовувалися.

Також, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єктом призначення, в розрізі положень частини 1 статті 75 Закону №889-VIII пояснень від позивача не отримувалось.

Матеріалами адміністративної справи підтверджено, що на засідання дисциплінарної комісії від 19.07.2019 року позивача запрошено не було.

Крім того, при вирішення спору по суті суд враховує, що відповідачем було сформовано 2 подання від 19.07.2019 року та від 03.09.2019 року щодо рекомендації про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Варто зазначити, що положення частини 1 статті 77 Закону №889-VIII вимагає від суб`єкта призначення прийняти рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.

Закон №889-VIII не передбачає положень щодо надання права суб`єкта призначення повертати подання дисциплінарної комісії у державному органі на доопрацювання, що фактично було здійснено Директором Департаменту, за наслідком розгляду подання від 19.07.2019 року.

Також, Законом №889-VIII не передбачено прийняття дисциплінарної комісією двох подань щодо притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за одне і те саме порушення.

Окрім зазначеного, подання від 19.07.2019 року та подання від 03.09.2019 року не містять в собі перевірки дисциплінарною комісією обставин щодо некоректної роботи інформаційно-телекомунікаційній системі, внаслідок якої було вчинено позивачем проступок, а саме не проставлення відмітки Персональні дані , про що було зазначено ОСОБА_1 у пояснювальній записці від 03.06.2019 року. Жодних запитів щодо перевірки вказаних обставин матеріли дисциплінарної справи не містять.

Вказане, на думку суду, свідчить про не вчинення дисциплінарною комісією всіх дій з метою повного встановлення ступеня вини державного службовця.

Варто також зазначити, що ані подання від 19.07.2019 року, ані подання від 03.09.2019 року не містять в собі оцінки наявності чи відсутності обставин, що пом`якшують відповідальність державного службовця, які передбачені статтею 66 Закону №889-VIII.

Таким чином, на думку суду, відповідачем при прийнятті спірного наказу не дотримано положень частин 1-2 статті 74 Закону №889-VIII.

Разом з цим, суд при вирішення спору враховує положення статті 252 Кодексу законів про працю України.

Згідно частини 1 та 2 зазначеної статті працівникам підприємств, установ, організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, поліцейських і працівників Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (ч. 9 ст. 252 КЗпП України).

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України від 15.09.1999 року №1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти висновку, що притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є, за виключенням прокурорів, поліцейських і працівників Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

З матеріалів справи слідує, що позивач є членом профгрупоргом Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації згідно протоколу звітно-виборних зборів профгрупи Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.02.2015 року.

Суд звертає увагу, що матеріали дисциплінарної справи не містять в собі дозволу виборного профспілкового органу на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Жодних належних та достатніх доказів на спростування членства позивача у виборному профспілковому органі Департаментом до суду не надано.

Підсумовуючи вище викладене, суд вважає що спірний наказ не відповідає критеріям, що встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому підлягає скасування, а позовні вимоги задоволенню.

Інші доводи Департаменту, зокрема в частині пропуску строку звернення до суду не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не подавалося клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а судом при прийняття позовної заяви до розгляду не встановлено обставин пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою.

Також, твердження Департаменту про відсутність станом на подання позовної заяви безпосередньо наказу від 03.09.2019 року не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, адже згідно пояснень позивача допущено цифрову помилку в частині дати оскаржуваного наказу. Більше того, у прохальній частині позовної заяви позивачем визначено предмет оскарження - наказ Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.09.2019 року №280-К Про оголошення догани ОСОБА_1 .

Згідно частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід присудити на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б, код ЄДРПОУ 25695762) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.09.2019 року №280-К Про оголошення догани ОСОБА_1 .

3. Стягнути з Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б, код ЄДРПОУ 25695762) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін