Рішення

від 20.01.2020 по справі 544/1328/19

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1328/19

№ 2/544/44/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 січня 2020 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря - Костенко Т.В.,

представника позивача - адвоката Поповича І.В.,

представника відповідачів - адвоката Ступніка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин по вул. Соборна, 41 цивільну справу за позовом Адвокатського бюро "Попович і партнери. Енергетичний консалтинг. Податкове планування. Публічні закупівлі" в особі керуючого Поповича Іллі Васильовича, в інтресах Товариства з обмеженою відповідальністю "Давидівський дар" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Берегове", третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щода предмета спору на стороні відповідача-1: Державний реєстратор Гребінківської районної державної адміністрації, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди укладеною,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Давидівський дар" в жовтні 2019 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Берегове", про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди укладеною.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ТОВ Давидівський Дар та ОСОБА_1 укладено договір оренді землі від 18.02.2008 року, який зареєстрований у Пирятинському відділі Полтавської регіональної філії Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.04.2009 року № 040956000082. Згідно з п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,7233 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (кадастровий номер 5323882200:00:011:0018). Позивач належним чином виконував умови Договору, зокрема використовував земельну ділянку за цільовим призначення, та вчасно і в повному обсязі сплачував орендну плату. Відповідно до п. 5 Договору останній укладено на 10 (десять) років. А п. 6 Договору передбачено, що після закінчення строку дії Договору орендар повинен не пізніше, ніж як за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Аналіз ст. 33 Закону України Про оренду землі дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб.

На виконання вимог п. 6 Договору позивачем 09.01.2019 року надіслано відповідачу ОСОБА_1 лист-повідомлення разом з доданими до нього трьома примірниками проекту додаткової угоди до Договору. У листі-повідомленні орендар звертається до орендодавця - ОСОБА_1 з пропозицією поновлення Договору (згідно з Додатковою угодою) терміном до 31 грудня 2026 року на наступних вигідних для орендодавця умовах:

- розмір орендної плати - 12 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (що в грошовому виразі складає 14 458,49 гри.) з урахуванням коефіцієнту індексації на рік виплати/нарахування;

- Товариство під час підписання Додаткової угоди про поновлення Договору виплачує орендодавцю одноразову грошову допомогу з розрахунку 8000 грн за 1 гектар орендованої земельної ділянки;

- орендар гарантує своєчасну виплату орендної плати у встановлені Договором строки;

- орендар передбачає можливість надання подарунків орендодавцеві до свят та інших пам`ятних дат;

- орендар зобов`язується проводити безкоштовно обробіток присадибної ділянки орендодавця в розмірі до 0,40 га;

- Товариством забезпечується можливість надання орендодавцю 5% знижки на придбання продуктів харчування у магазинах ТМ SmaCom ;

- у випадку смерті орендодавця переоформлення спадщини здійснюється за рахунок Товариства;

- у випадку смерті орендодавця виплачується матеріальна допомога рідним в розмірі 4000 грн;

- у разі народження у сім`ї орендодавця дитини виплачується матеріальна допомога в розмірі 4000 грн;

- орендар надає можливість отримання орендодавцем якісного зерна в рахунок орендної плати за цінами не вище ринкових;

- наявна можливість виплати орендної плати на 3 роки наперед.

Лист-повідомлення отримано ОСОБА_1 16.01.2019 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відтак, місячний строк для розгляду та прийняття рішення закінчився 17.02.2019.

Таким чином, всупереч викладеному, отримавши лист-повідомлення з трьома примірниками Додаткової угоди ОСОБА_1 у встановлений термін його не розглянула.

Натомість листом від 28.02.2019 року (отримано за вх. №21 від 06.03.2019 року) (складеним поза встановленим законом місячним строком) у відповідь на Лист- повідомлення позивача ОСОБА_1 було повідомлено про свою відмову в поновленні Договору (укладенні Договору на новий строк) у зв`язку з іншими намірами щодо господарського використання земельної ділянки. При цьому, остання в листі запереченні не вказала жодних претензій до позивача щодо невиконання чи неналежного виконання ним своїх зобов`язань за Договором.

Таким чином, позивач дотримався вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі , зокрема, належним чином завчасно повідомив ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом оренди земельної ділянки, направив на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з 3-ма примірниками Додаткової угоди. Відтак, набув переважного права на укладення Договору на новий строк.

Згодом позивачем за допомогою інформації отриманої з відкритих джерел, а саме Державного земельного кадастру стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки за Фермерським господарством Берегове на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.04.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ Берегове .

Умови Спірного договору в частині його істотних умов, зокрема щодо строку дії спірного договору (10 років та 8 місяців) та розміру щорічної орендної плати (в сумі 12 048,74 грн, що становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), є значно гіршими у порівнянні з умовами Додаткової угоди до Договору.

Тобто дії ОСОБА_1 як орендодавця є грубим порушенням переважного права позивача на поновлення Договору, в тому числі з урахуванням умов Додаткової угоди до Договору та умов спірного договору.

Укладення договору оренди з ФГ Берегове на умовах гірших, ніж запропоновані позивачем, позбавило позивача переважного права оренди земельної ділянки, належне позивачу згідно ст. 33 Закону України Про оренду землі .

З врахуванням викладеного, позивач вважає, що укладенням спірного договору, між ОСОБА_1 та ФГ Берегове порушене переважне право позивача, передбачене ст. 33 Закону України Про оренду землі , що суперечить вимогам чинного законодавства України, відтак спірний договір необхідно визнати недійсним.

У відзиві на позов представник відповідача ФГ Берегове не визнав позовні вимоги позивача та зазначив про те, що відповідач ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки, в зв`язку із закінченням строку дії договору оренди, скористалась своїм правом щодо відмови орендарю у поновленні договору оренди. Речове право оренди було припинено за спливом строку дії оренди і власник є вільним у своєму виборі щодо розпорядження своїм майном. ОСОБА_1 ще до отримання від позивача листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки повідомила про свою відмову в поновленні договору оренди землі (укладенні такого договору на новий строк) листом від 29.11.2018. Лист аналогічного змісту було також направлено позивачу у відповідь на його пропозицію щодо поновлення договору оренди.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа- повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, статті 15 ЦК України буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Позивач дійсно направив повідомлення про намір продовжити дію договорів оренди, але відповідач-орендодавець своїми листами ще до закінчення дії договорів оренди - у кінці листопада 2018 року та після отримання пропозиції позивача повідомив останнього про небажання продовжувати строк договору оренди землі на новий строк та просив не проводити сівбу навесні 2019 року.

Отже, наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Крім того, запропоновані позивачем зміни істотних умов договору, а саме, розмір орендної плати та строк дії цього договору потребують згоди сторін (частина четверта статті 33 Закону України Про оренду землі ). Проте між сторонами такої згоди досягнуто не було, як і в частині інших умов договору, зокрема, щодо передачі земельної ділянки в суборенду. Перелічені в позовній заяві та листі-повідомленні пропозиції не відносяться до змісту орендних правовідносин, оскільки не закріплені відповідним правочином.

Також відсутні підстави і для застосування ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки орендар не продовжував користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору (ділянка передана власником ФГ Берегове , що підтверджується відповідним актом), а орендодавець завчасно та неодноразово направив свої заперечення.

Враховуючи викладене, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

На відзив відповідача ФГ Берегове позивач направив відповідь, у якій зазначив, що відповідач у відзиві не заперечує, що позивачем дотримано порядок встановлений ст. 33 Закону України Про оренду землі , однак, вказує, що переважне право позивача порушено не було, так як відповідач ОСОБА_1 , отримавши лист повідомлення, відмовила у поновленні укладеного договору оренди.

Зазначає, що можливість поновлення договору оренди землі встановлена як нормами спеціального закону - Закону України Про оренду землі , так і загальними положеннями Цивільного кодексу України.

Позивач в порядку, визначеному положеннями ст. 33 Закону України Про оренду землі , направив ОСОБА_1 лист-повідомлення про бажання скористатись своїм переважним правом оренди землі на новий строк. До листа-повідомлення додано додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Тобто, позивач дотримався процедури, визначеної чинним законодавством для поновлення договору оренди.

Відповідач ОСОБА_1 вимог ч.5 ст. 33 Закону не дотрималась. У встановлений строк про прийняте рішення позивача не повідомила. У листі-відповіді відмовила в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі у зв`язку із іншими господарськими намірами. При цьому жодних заперечень щодо істотних умов додаткової угоди не вказувала.

30.04.2019 року ОСОБА_1 було укладено договір оренди (спірний договір) з ФГ Берегове . Відповідно до умов даного договору, його укладено строком до 31.12.2030 року та визначено орендну плату у розмір 12048,74 грн., з якої в подальшому вираховуватимуться податок з доходів орендодавця. Водночас, запропоновані позивачем умови додаткової угоди про поновлення договору оренди, передбачають строк дії договору до 31.12.2026 року та орендну плату в розмірі 12% нормативно-грошової оцінки землі, що складає 14 458,49 грн. з урахуванням її індексації. Таким чином, запропоновані позивачем умови, викладені в додатковій угоді є кращими, ніж аналогічні викладені в спірному договорі.

При цьому, укладений між позивачем та відповідачем договір оренди припиняв свою дію 28.04.2019 року, а спірний договір укладено 30.04.2019 року, з чого вбачається, що ОСОБА_1 не мала наміру використовувати земельну ділянку для власних потреб.

З врахуванням викладеного, вважає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення встановлених строків лист-повідомлення не розглянула, жодних заперечень щодо істотних умов додаткової угоди не надала. При цьому, уклала спірний договір оренди на умовах гірших, ніж запропоновано позивачем, що свідчить про недобросовісність відповідачів та порушення переважного права позивача на поновлення договору оренду землі.

У запереченнях на відповідь на віздив на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 зазначила, що умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Орендодавець не обмежений в своєму праві визначати (порівнювати) умови договору оренди як в частині розміру орендної плати, так і щодо інших, важливих з його погляду, умов. При цьому, позивач має хибне уявлення про те, що розмір запропонованої ним орендної плати вигідніший від розміру орендної плати, встановленої в договорі, укладеному між відповідачами. З погляду чистої арифметики, орендна плата, запропонована позивачем, дійсно більша, але, формула її обчислення передбачає врахування нормативної грошової оцінки, яка наразі є величиною динамічною (схильною до зменшення). Таким чином, в період дії договору, у разі зменшення НГО, розмір орендної плати може, відповідно, істотно зменшитись.

На відміну від наведеної ситуації, розмір орендної плати, запропонований ФГ Берегове , є стабільним і незалежним від можливого зменшення НГО.

Щодо інших умов договору варто підкреслити, що, з погляду орендодавця, надзвичайної важливості наразі набувають умови щодо збереження стану об`єкта оренди.

Договір з ФГ Берегове (п.19) містить розлогий перелік механізмів захисту стану земельної ділянки, і навпаки, додаткова угода позивача є в цьому плані надто лаконічною.

Крім того, умови позивача, на відміну від умов ФГ Берегове , передбачають неузгоджену з власником передачу землі в суборенду на невідомих умовах, тоді як укладеним договором визначено суборенду на умовах власне самого договору оренди.

Договір ФГ Берегове містить пряму заборону на передачу права оренди в заставу та до статутного фонду, на відміну від умов позивача.

Відтак, у позивача немає підстав стверджувати про більш вигідні договірні умови, а отже, і про порушення його переважного права.

Від третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - державного реєстратора Гребінківської районної державної адміністрації, до суду надійшо пояснення, за підписом голови Гребінківської районної державної адміністрації пояснення, згідно яких третя особа вважає, що позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Давидівський дар є безпідставними, необґрунтованими та незаконними, а тому необхідно відмовити позивачу в задоволені цього позову в повному обсязі, з наступних міркувань.

У період з 05 квітня 2019 року по 17 травня 2019 року громадянка ОСОБА_1 кілька разів зверталась до Державного реєстратора Гребінківської районної державної адміністрації із заявами про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки, кадастровий номер 5323882200:00:011:0018.

17.05.2019 року представник Селянського фермерського господарства БЕРЕГОВЕ звернувся із заявою про реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5323882200:00:011:0018, та надав примірник укладеного з ОСОБА_1 30.04.2019 року договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5323882200:00:01 1:0018, а також надав для огляду оригінали: договору оренди землі від 28.01.2009 року, який був укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ Давидівський дар , в якому в пункті 34 чітко вказано, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено в розділі Зміни умов договору і припинення його дії ; відповідь орендодавця ОСОБА_1 на лист- пропозицію ТОВ Давидівський дар про поновлення договору, з доказами направлення поштовим зв`язком на адресу ТОВ Давидівський дар від 05.03.2019 року; повідомлення орендодавця ОСОБА_1 щодо припинення дії договору оренди земельної ділянки, адресоване ТОВ Давидівський дар з доказами його направлення поштовим зв`язком від 27.11.2018.

Звертає увагу на те, що власник земельної ділянки ОСОБА_1 у прийнятний спосіб, передбачений термін до закінчення строку договору та у період місячного терміну після закінчення строку договору оренди землі, що укладався з позивачем, діяла у відповідності до положень Закону України Про оренду землі , а саме: надіслала орендодавцю ТОВ Давидівський дар повідомлення про небажання продовжувати з ним орендні відносини, а також надіслала відповідь на пропозицію товариства, в якій теж пояснила свою відмову у будь-який спосіб продовжувати (поновлювати) договір оренди та застерігала ТОВ Давидівський дар від учинення дій з самовільного зайняття належної їй земельної ділянки.

З наведених вище підстав ОСОБА_1 відмовилася укладати з ТОВ Давидівський дар запропоновану ним Додаткову угоду до договору оренди землі у період до закінчення строку договору, про що письмово повідомила Товариство, а у місячний термін після закінчення строку договору оренди землі позивачем на адресу власника земельної ділянки не направлялося проекту договору оренди землі. Тому ОСОБА_1 30 квітня 2019 року уклала договір оренди належної їй земельної ділянки, кадастровий номер 5323882200:00:011:0018, з ФГ БЕРЕГОВЕ , що відповідало її вільному волевиявленню.

Ні Законом України Про оренду землі , ні договором оренди землі від 28.01.2009 року, який був укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ Давидівський дар , не передбачено умову фіксації факту повернення земельної ділянки у спосіб складання відповідного акту. Адже для подальшої можливості реального використання належної власнику земельної ділянки достатньо замовити виготовлення технічної документації з відновлення меж та винесення їх в натуру.

З наведених вище підстав державний реєстратор не бачила необхідності та не вимагала для підтвердження факту повернення земельної ділянки акту про фіксацію факту повернення земельної ділянки, а взяла до уваги повідомлення про заперечення щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі та щодо укладення договору оренди землі на новий термін, при цьому керувалась, здійснюючи реєстраційні дії, пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи, які подавались для державної реєстрації прав, відповідали вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, на підставі яких, виготовлено електронні копії шляхом сканування, які долучились до заяви, зареєстрованої у базі даних заяв.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та надав пояснення, аналогічні поясненням, викладених у позовній заяві та поданих по суті заявах.

Представник відповідачів ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов та інших, поданих відповідачами, заявах по суті.

Від третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - державного реєстратора Гребінківської районної державної адміністрації, до суду надійша заява про розгляд справи у його відсутність.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України , докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини:

Відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,7233 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (кадастровий номер 5323882200:00:011:0018), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ №511054, виданого 02.09.2008 (а.с.17).

18.02.2008 між ТОВ Давидівський Дар та ОСОБА_1 укладено договір оренді землі №220, який зареєстрований у Пирятинському відділі Полтавської регіональної філії Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.04.2009 року № 040956000082. Згідно з п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,7233 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Давидівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (кадастровий номер 5323882200:00:011:0018). Відповідно до п. 5 Договору останній укладено на 10 (десять) років. А п. 6 Договору передбачено, що після закінчення строку дії Договору орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.6-7).

До закінчення дії договору ОСОБА_1 повідомила орендаря ТОВ Давидівський дар про свою відмову в поновленні договору оренди землі (укладенні такого договору на новий строк) листом від 29.11.2018. Як зазначено у листі, остання має інші наміри щодо господарського використання своєї земельної ділянки (а.с.41).

Позивач 09.01.2019 року надіслав відповідачу ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору разом з доданими до нього трьома примірниками проекту додаткової угоди до Договору (а.с.8-14). У листі-повідомленні орендар звертається до орендодавця - ОСОБА_1 з пропозицією поновлення Договору (згідно з Додатковою угодою) терміном до 31 грудня 2026 року. У листі-повідомленні орендар звертається до орендодавця - ОСОБА_1 з пропозицією поновлення Договору (згідно з Додатковою угодою) терміном до 31 грудня 2026 року на наступних умовах - розмір орендної плати - 12 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому виразі складає 14 458,49 грн, з урахуванням коефіцієнту індексації на рік виплати/нарахування.

Вказаний вище лист-повідомлення отримано відповідачем ОСОБА_1 16.01.2019 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15).

Листом від 28.02.2019 року (отримано за вх. №21 від 06.03.2019 року) у відповідь на лист-повідомлення позивача ОСОБА_1 повідомила про свою відмову в поновленні договору (укладенні договору на новий строк), у зв`язку з іншими намірами щодо господарського використання земельної ділянки (а.с.16) та просила позивача не проводити сівбу навесні 2019 року. Зазначила, що законом не передбачена можливість використання земельної ділянки за межами узгодженого сторонами строку, в тому числі для збирання урожаю посіяних сільськогосподарських культур (на відміну від запропонованого проекту).

30.04.2019 року ОСОБА_1 укладено новий договір оренди належної їй земельної ділянки з ФГ Берегове , право оренди якої зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Гребінківської районної державної адміністрації 17.05.2019 за № 31678152 (а.с. 17). Відповідно до умов даного договору, його укладено строком до 31.12.2030 року та визначено орендну плату у розмірі 12048,74 грн (а.с.18-21). Відповідно до акта приймання-передачі об`єкта оренди від 30.04.2019, земельна ділянка передана орендарю - ФГ Берегове (а.с.22).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та законодавець передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, статтею 764 ЦК України передбачено такий спеціальний спосіб захисту порушеного цивільного права та інтересу у спірних правовідносинах, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично передбачає два способи пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури поновлення договору оренди землі.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі, зокрема, у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України , буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору .

Враховуючи викладене, заслухавши доводи сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому судом враховано, що до закінчення строку дії договору оренди землі від 18.02.2008 №220, відповідач ОСОБА_1 повідомила орендаря ТОВ Давидівський дар про відсутність у неї наміру продовжувати дію зазначеного договору оренди землі, та після закінчення його дії вимагала повернути належну їй на праві власності земельну ділянку. Після закінчення строку дії зазначеного договору оренди землі ТОВ Давидівський дар не продовжило користування спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати за її користування ( доказів протилежного позивач суду не надав). Земельна ділянка згідно акту приймання-передачі (а.с.22) перейшла у користування ФГ Берегове , яке, на думку відповідача ОСОБА_1 , запропонувало їй, як орендодавцю, вигідніші умови оренди земельної ділянки.

Доводи позивача про те, що ТОВ Давидівський дар , як орендар виконав приписи частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі : у встановлений строк повідомив належним чином власника землі про намір продовжити договір оренди, при цьому ОСОБА_1 у передбачений законом строк не надала будь-якої відповіді на отримане повідомлення, є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень частин восьмої, одинадцятої статті 33 Закону України Про оренду землі він мав можливість оскаржити у суді наявне зволікання орендодавця в укладенні додаткової угоди, проте не скористався таким правом.

Доводи позивача про наявність у запропонованій ОСОБА_1 для укладення додатковій угоді ряду таких вигідних умов як: виплата підприємством різних видів одноразової матеріальної грошової допомоги, подарунків, знижок на продукцію, тощо, не стосуються змісту орендних правовідносин та зазначені умови не викладені у договорі оренди.

Таким чином, при наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення ТОВ Давидівський дар пропозиції про продовження відносин оренди не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами . Відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, тоді як у цій справі відсутнє волевиявлення орендодавця.

За змістом частини четвертої статті 33 Закону України Про оренду землі у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється .

Отже наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем, свідчить про недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, що дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України , не порушено.

Керуючись ст. 12-13 , 81 , 259, 263-265, 352 ЦПК України , с у д

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Давидівський дар" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Берегове", третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щода предмета спору на стороні відповідача-1: Державний реєстратор Гребінківської районної державної адміністрації, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди укладеною, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 30.01.2020.

Головуючий - О. О. Сайко