Ухвала

від 30.01.2020 по справі 320/2589/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2589/19 Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

УХВАЛА

30 січня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р., суддів Мельничука В.П. та Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чотири чорнила" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чотири чорнила" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без руху, через її невідповідність вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору, не зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Так, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена на адресу відповідача.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу повернулося на адресу суду із відміткою від 23 грудня 2019 року.

Отже, поштове відправлення з копією ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручено апелянту належним чином.

09 січня 2020 року Головним управлінням ДПС у Київській області до Шостого апеляційного адміністративного суду було подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування зазначеної заяви, відповідач посилається на те, що на даний час в нього не має можливості сплатити судовий збір, у зв`язку із відсутністю коштів.

Однак, апелянт будь - яких доказів підтвердження вказаних обставин не надає.

Розглянувши заявлене клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

В силу положень ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також, відповідно до ч. 2 ст. 8 цього Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року № 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017 року, внесені зміни до Закону України Про судовий збір , зокрема ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір встановлено виключний перелік умов, за яких суд може звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору фізичній особі, а апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області під зазначені умови не підпадає.

Також, колегія суддів зазначає, що пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року, зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Так, Кабінетом Міністрів України зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, водночас, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області не підпадає під умови, за яких суд може звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зазначені в ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір .

При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Колегія суддів також враховує висновки викладені Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 03 листопада 2018 року по справі №804/958/17: …обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії .

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у складі викладеної в ухвалі від 04 жовтня 2019 року по справі №807/1420/17: "…сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін".

Колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.17 р. (набуло статусу остаточного 16.05.17р.) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).

Враховуючи той факт, що апелянтом не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та не подано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року, також не надано доказів сплати судового збору у розмірі 2 881,50, колегія суддів вважає, що станом на 30.01.2020 р. недоліки апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Київській області не усунуто.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005р. по справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Таким чином, оскільки недоліки апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у Київській області, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, не усунуті, то колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 299, 325, 328 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження процесуальних строків - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чотири чорнила" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Мельничук В.П. Федотов І.В.