Постанова

від 29.01.2020 по справі 813/1127/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа №813/1127/16

адміністративне провадження №К/9901/26187/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС на постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 (суддя - Потабенко В.А.) на ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (колегія у складі суддів: Кузьмич С.М., Гулид Р.М., Улицький В.З.) у справі №813/1127/16 (876/5192/15) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС провизнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар (далі - Товариство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - ДПІ), в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 3-17 від 24.03.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було в повному обсязі сплачено грошове зобов`язання, визначене податковими повідомленнями - рішеннями № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014, що підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень № 487 та № 488 від 22.05.2015 року. Однак, відповідачем неправомірно було зараховано частину сплачених коштів, що надійшли для погашення грошового зобов`язання з ПДВ, на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ та винесено податкову вимогу. Позивач зазначає, що сплата сум, визначених оскаржуваною вимогою, призведе до повторної сплати грошового зобов`язання з ПДВ, що негативно відобразиться на майновому стані Товариства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 3-17 від 24.03.2016, надіслану ДПІ, у зв`язку із тим, що свої податкові зобов`язання позивач виконав, оплативши до Держаного бюджету суму коштів, яка була визначена йому податковими повідомленнями-рішеннями.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що вони були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказується на те, що оплачуючи суми податкових зобов`язань, які були визначені податковою перевіркою, позивач не дочекався часу з якого такі рішення набудуть статусу узгоджених, а тому відповідна сума ПДВ віднесена до переплати та була зарахована йому на рахунок, з якого він має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.12.2014 службовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства щодо взаємовідносин з ТОВ ОДС Груп та ТОВ Лазер ВВ за період з 01.06.2011 по 31.12.2011.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 538/25-06-39-01/32475074 від 16.12.2014, на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

16.04.2015 Львівським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі № 813/8795/14 за позовом Товариства до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів про скасування податкових повідомлень - рішень № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014 року, якою у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Одночасно, на підставі матеріалів перевірки, слідчим управлінням ФР МГУ ДФС ЦО з ОВП було зареєстроване кримінальне провадження № 35015000000000103 від 28.05.2015 за частиною другою статті 212 КК України, в ході розслідування якого, Товариство згідно платіжних доручень № 487 та № 488 від 22.05.2015 повністю сплатило податок на додану вартість, податок на прибуток та штрафні (фінансові) санкції, визначені податковими повідомленнями - рішеннями № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014.

Вказані платіжні доручення 487 та № 488 від 22.05.2015 були підставою для винесення 24.06.2015 року Городоцьким районним судом Львівської області ухвали про звільнення посадової особи позивача від кримінальної відповідальності по частині другій статті 212 КК України та закриття кримінального провадження № 35015000000000103 від 28.05.2015.

В ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016, постановленій за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року у справі № 813/8795/14 за позовом ТОВ Яблуневий дар до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014, було зазначено, зокрема, що ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 24.06.2015, яка набрала законної сили, звільнено головного бухгалтера ТОВ Яблуневий дар від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого частиною другою статті 212 КК України, яка є службовою особою, в період вересень-грудень 2011 року умисно ухилялась від сплати податків, шляхом внесення в податкову звітність підприємства завідомо неправдивих відомостей, сформувала витрати з податку на прибуток на суму 1256131 грн. та податковий кредит товариства на суму 1092288,00 грн. за рахунок виданих податкових накладних від імені ТОВ Лазер ВВ та ТзОВ ОДС Групп .

Після завершення процедури судового оскарження визначених грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, які не були сплачені платником податків у встановлені ПК України строки, відповідач виніс податкову вимогу № 3-17 від 24.03.2016.

Позивач, вважаючи таку вимогу протиправною, звернувся до суду.

Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 35.2 статті 35 ПК України).

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України 59.5. у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до приписів пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно, наявної в матеріалах справи вимоги від 24.03.2016 №3-17 у відповідача рахувався податковий борг в сумі 2085921 грн. 80 коп. Дана сума складалась із двох складових: податку на прибуток, який включає в себе лише пеню (основний платіж та штрафні санкції дорівнюють 0 ); ПДВ, який включає в себе три складові - основний платіж, штрафні санкції та пеня, сума яких буде наведено нижче.

При цьому суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки сум вказаних в такій податковій вимозі, і не порівняли її дані з даними облікової (інтегрованої) картки платника податків, витяги з якої міститься в матеріалах справи, обмежившись лише вказівкою про наявність в матеріалах справи такої картки, що свідчить про порушення принципу офіційного з`ясування обставин справи, в адміністративному процесі.

Крім того, Верховний Суд рахує за необхідне зазначити, що згідно із платіжних доручень, на які суди здійснюють посилання в своїх рішеннях, позивач сплатив 1638432,41 грн. та 1884197,29 грн., з яких 1638432,41 грн. це заборгованість з ПДВ, яка визначена податковим повідомленням-рішенням №0001073901/18630 від 23.12.2014. Тоді згідно із вказаного податкового повідомлення-рішення, така сума складалась з основного платежу - 109 2288 ,27 грн. та з штрафних (фінансових) санкцій - 546144,14 грн. Тоді як у відповідності до податкової вимоги, з позивача стягується сума ПДВ за основним платежем 109 1549 ,76 грн. Сума податку на прибуток складається лише з суми пені 236802,80 грн.

Верховний Суд, зазначає, що суди передчасно ототожнили суму коштів, які позивач оплатив в рахунок погашення податкових зобов`язань, та суми, які були визначені контролюючим органом за наслідками проведеної податкової перевірки вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, і можливу заборгованість позивача по податкам та зборам чи іншим обов`язковим платежем, облік яких здійснювався контролюючим органом, що могла виникнути з часу оплати таких податкових зобов`язань (22.05.2015) до моменту винесення відповідачем спірної у даній справі податкової вимоги (24.03.2016).

Також, поза увагою суду залишено доводи податкового органу про повернення в установленому ПК України порядку сум переплат на електронний рахунок шляхом автоматичного збільшення розрахункової суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд лише зазначив, що такі дії відповідача є помилковими без наведення належного обґрунтування та мотивів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Отже, враховуючи відсутність повноважень суду касаційної інстанції на встановлення та дослідження вказаних фактичних обставин справи, є підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС задовольнити частково.

2 Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду