Рішення

від 16.06.2020 по справі 813/1127/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1127/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

при секретарі Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Ахметової Г.В.

представника відповідача - Іванського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС № 3-17 від 24.03.2016.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та відповіді на відзив від 04.06.2020 позивач зазначив, що ним було в повному обсязі сплачено грошове зобовязання, визначене податковими повідомленнями рішеннями № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014, що підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень № 487 та № 488 від 22.05.2015. Однак, відповідачем неправомірно було зараховано частину сплачених коштів, що надійшли для погашення грошового зобов`язання з ПДВ, на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ та винесено податкову вимогу. Позивач зазначає, що податкове повідомлення рішення-рішення або податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення, а тому податкова вимога є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. Свою позицію виклав у письмових запереченнях на адміністративний позов від 02.06.2020, суть яких полягає в наступному. У зв`язку з тим, що податкові повідомлення рішення № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014 були оскаржені позивачем в судовому порядку, визначені ними суми грошового зобов`язання вважалися не узгодженими та, як наслідок, сплачений позивачем 22.05.2015 згідно платіжного доручення № 487 податок на додану вартість був відображений в інтегрованій картці платника податків в статусі переплати. Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі ПК України), суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість станом на 01.07.2015 вважаються погашеними та одночасно збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 200.3 ст. 200 ПК України. З урахуванням наведеного, загальна сума надміру сплаченого ТОВ "Яблуневий дар" грошового зобов`язання з податку на додану вартість станом на 01.07.2015 року складала 1790843,76 грн., яка у відповідності із вимогами п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, погашена з одночасним збільшенням розрахункової суми, на яку платних має право зареєструвати податкові накладі є Єдиному реєстрі посадових накладних. Тому, сплачені позивачем кошти, які обліковувалися в інтегрованій картці переплати згідно вищевказаних норм ПК України фактично повернуті ТОВ "Яблуневий дар" на його електронний рахунок шляхом збільшення розрахункової суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладі. В свою чергу, після завершення процедури узгодження в судовому порядку визначених ТОВ "Яблуневий дар" податковими повідомленнями рішеннями № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014 грошових зобов`язань, які не були сплачені платником податків у встановлені строки, у товариства виникла податкова заборгованість та, відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України відбулось нарахування пені, як наслідок, на його адресу було скеровано податкову вимогу № 3-17 від 24.03.2016 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

17 березня 2020 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду прийнято до провадження судді Брильовського Р.М. справу № 813/1127/16 та призначено підготовче засідання на 09.04.2020.

Відповідачем було подано клопотання про заміну належного відповідача з Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС на Офіс великих платників податків ДПС у зв`язку із проведеними реорганізаціями та в судовому засіданні 05.05.2020 протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду клопотання було задоволено та було допущено процесуальне правонаступництво в порядку ст..52 КАС України і замінено Спеціалізовану Державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС на належного відповідача - Офіс великих платників податків Державної податкової служби.

09 червня 2020 року протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку представників сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.12.2014 службовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Яблуневий дар" щодо взаємовідносин з ТОВ "ОДС Груп" та ТОВ "Лазер ВВ" за період з 01.06.2011 по 31.12.2011.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт № 538/25-06-39-01/32475074 від 16.12.2014 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення рішення № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

16.04.2015 Львівським окружним адміністративним судом винесено постанову у справі № 813/8795/14 за позовом ТОВ "Яблуневий дар" до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів про скасування податкових повідомлень рішень № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014, якою у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Одночасно, на підставі матеріалів перевірки, слідчим управлінням ФР МГУ ДФС ЦО з ОВП було зареєстроване кримінальне провадження № 35015000000000103 від 28.05.2015 за ч. 2 ст. 212 КК України, в ході розслідування якого, ТОВ "Яблуневий дар" згідно платіжних доручень № 487 та № 488 від 22.05.2015 повністю сплатило податок на додану вартість, податок на прибуток та штрафні (фінансові) санкції, визначені податковими повідомленнями рішеннями № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014.

Вказані платіжні доручення 487 та № 488 від 22.05.2015 були підставою для прийняття 24.06.2015 Городоцьким районним судом Львівської області ухвали про звільнення посадової особи ТОВ "Яблуневий дар" від кримінальної відповідальності по ч. 2 ст. 212 КК України та закриття кримінального провадження № 35015000000000103 від 28.05.2015.

В ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016, винесеній за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Яблуневий дар" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 у справі № 813/8795/14 за позовом ТОВ "Яблуневий дар" до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014, було зазначено, зокрема, що ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 24.06.2015, яка набрала законної сили, звільнено головного бухгалтера ТОВ "Яблуневий дар" від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, яка являючись службовою особою, в період вересень-грудень 2011 року умисно ухилялась від сплати податків, шляхом внесення в податкову звітність підприємства завідомо неправдивих відомостей, сформувала витрати з податку на прибуток на суму 1256131 грн. та податковий кредит товариства на суму 1092288,00 грн. за рахунок виданих податкових накладних від імені ТОВ "Лазер ВВ" та ТОВ "ОДС Групп".

За результатами апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку апеляційну скаргу ТОВ "Яблуневий дар" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року у справі № 813/8795/14 - без змін.

Після завершення процедури судового оскарження визначених ТОВ "Яблуневий дар" грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, які не були сплачені платником податків у встановлені ПК України строки, відповідач виніс податкову вимогу № 3-17 від 24.03.2016.

Не погодившись із вказаною податковою вимогою СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС № 3-17 від 24.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" звернулося з позовом до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 позов задоволено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 у справі №813/1127/16 (876/5192/15) апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС залишено без задоволення а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 без змін.

За наслідками касаційного оскарження Верховний Суд постановою від 29.01.2020 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС задовольнив частково; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керувався наступним.

Згідно з ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особа (резиденти та нерезиденти України), юридичні особи (резиденти та нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування і на яких покладено обов`язок зі сплати податків і зборів.

Відповідно до п. 54.3.1 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Крім того, згідно з п. 54.3.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки нараховується пеня починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України передбачено, що суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 1 липня 2015 року вважаються погашеними та одночасно збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ 4 квартали; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.

Відповідно до пп.2 п. 9-2. Постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість від 16.10.14 № 569 (в редакції, чинній станом на липень 2015 року), сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням вимог п. 56.18 ст. 56 ПК України, а також того, що позивач оскаржив податкові повідомлення рішення № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014 до суду, грошове зобов`язання, визначене ТОВ "Яблуневий дар" з податку на прибуток та податку на додану вартість вказаними податковими повідомленнями-рішеннями станом на 22.05.2015 (тобто на дату сплату податку на прибуток та ПДВ до бюджету) було неузгодженим.

Суд вважає за необхідне вказати на те, що в ПК України існує імперативна норма лише щодо граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом (57.3 ст. 57 ПК України). Водночас, ПК України не містить заборони для платника податків сплатити визначене контролюючим органом грошове зобов`язання до закінчення процедури судового оскарження, що і було зроблено ТОВ "Яблуневий дар".

Як вже було зазначено вище, позивачем до закінчення процедури судового оскарження податкових повідомлень рішень № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014 було в повній мірі сплачено грошове зобов`язання з податку на прибуток та ПДВ, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями № 487 та № 488 від 22.05.2015.

У зв`язку з тим, що податкові повідомлення-рішення оскаржувалися платником податків в судовому порядку, то визначені суми грошового зобов`язання вважаються неузгодженими та як наслідок сплачений позивачем 22.05.2015 згідно з платіжним доручення №487 податок на додану вартість в сумі 1 638 432,41 грн. та згідно з платіжним доручення №488 податок на прибуток підприємства в сумі 1 884 197, 29 грн. відображені в інтегрованій картці платника податків в статусі переплати.

Відповідно до зведеної облікової картки платника податків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів станом на 29.02.2016 у позивача рахувалася переплата в розмірі 2 019 298,91 грн. 12.03.2016 у зв`язку із набуття статусу узгодженого податкового повідомлення-рішення № 0001063901/18627 відбулось зменшення переплати в розмірі 1 884 197, 29 грн. після чого розмір переплати (2 019 298,91 грн. - 1 884 197,29 грн.) становив 135 101,62 грн. Крім того 12.03.2016 відбулось автоматичне нарахування пені відповідно до п.п. 129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України в розмірі 371904,42 грн. після чого з урахуванням переплати в розмірі 135 101,62 грн. розмір несплаченої пені станом на кінець 12.03.2016 становив в розмірі 236 802,80 грн.

Відповідно до зведеної облікової картки платника податків з податку на додану вартість станом на початок 30.07.2015 у позивача рахувалася переплата в розмірі 1 638 432,41 грн. однак відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України та пп.2 п. 9-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 відбулось зарахування переплати на електронний рахунок та збільшено розрахункової суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладі в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Станом на початок 01.03.2016 числилася переплата в сумі 738,51 грн. у зв`язку із набуття статусу узгодженого податкового повідомлення-рішення № 0001073901/18630 в розмірі 1 638 432,41 грн. відбулось збільшення недоїмки з урахуванням переплати (1 638 432,41 грн. - 738,51 грн.) в розмірі 1 637 693,90 грн. Крім того 12.03.2016 відбулось автоматичне нарахування пені відповідно до п.п. 129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПК України в розмірі 211 425,11 грн. після чого з урахуванням недоїмки по основному платежу та штрафних санкцій в розмірі 1 637 693,90 грн. розмір заборгованості станом на кінець 12.03.2016 становив в розмірі 1 849 119,01 грн.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що оскільки платіжними дорученнями № 487 та № 488 від 22.05.2015 було сплачено в повному обсязі суми визначені відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014, а отже податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

У постанові від 29.01.2020 у вказаній справі Верховний Суд зазначає, що суди передчасно ототожнили суму коштів, які позивач оплатив в рахунок погашення податкових зобов`язань, та суми, які були визначені контролюючим органом за наслідками проведеної податкової перевірки вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, і можливу заборгованість позивача по податкам та зборам чи іншим обов`язковим платежем, облік яких здійснювався контролюючим органом, що могла виникнути з часу оплати таких податкових зобов`язань (22.05.2015) до моменту винесення відповідачем спірної у даній справі податкової вимоги (24.03.2016). Також, поза увагою суду залишено доводи податкового органу про повернення в установленому ПК України порядку сум переплат на електронний рахунок шляхом автоматичного збільшення розрахункової суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд лише зазначив, що такі дії відповідача є помилковими без наведення належного обґрунтування та мотивів .

Оскільки відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а статусу узгодженості набули лише після винесення ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2016 по справі №876/5311/15 (№813/8795/14).

Суд наголошує, що відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX ПК України контролюючий орган правомірно діяв щодо перерахування переплати на електронний рахунок та збільшив розрахункову суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того суд наголошує, що з моменту перерахування переплати в розмірі 1 638 432,41 грн. на даний електронний рахунок позивач міг вільно реєструвати податкові накладні відповідності до вимог п. 200-1.3 ст. 200-1 цього ПК України про що сторона позивача не заперечує.

Також суд наголошує, що податкові повідомлення-рішення 0001063901/18627 та № 0001073901/18630 від 23.12.2014 відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України набули статусу узгодженості 29.02.2016 і відповідно до п.п. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, податковим органом було нараховано пеня починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначених податковими повідомленнями-рішеннями (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що податкова вимога не підлягає скасуванню оскільки про подвійне притягнення до сплати податків і зборів не може йти мова, так як позивачем не враховано, що кошти перераховані на електронний рахунок були у вільному користуванні платника податків та не були перераховані до державного бюджету, та не враховано нарахування пені після узгодження сум.

При вирішенні даної справи суд керується ст. 19 Конституції України, згідно з якої, усі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 247а, код ЄДРПОУ 37879678) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2020.

Суддя Р.М. Брильовський