Постанова

від 27.01.2020 по справі 30/81

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р. Справа №30/81

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів О.П. Дубник

М.І. Хабіб,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кристал-Медіа б/н від 01.10.2019 (вх. № 01-05/3720/19 від 16.10.2019)

на рішення господарського суду Львівської області від 04.09.2019 (суддя М.М. Петрашко; повний текст рішення складено 16.09.2019)

у справі № 30/81

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Росава ЛТ (надалі ТзОВ Росава ЛТ )

до відповідача-1: Приватного підприємства Фірма Піраміда-Авто (надалі ПП Фірма Піраміда-Авто )

до відповідача-2: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (надалі ОКП ЛОР БТІ та ЕО )

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю Кристал-Медіа (надалі ТзОВ Кристал-Медіа )

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Відкритого акціонерне товариство Державний ощадний банк (надалі ВАТ Державний ощадний банк ) в особі Львівського міського відділення №6319

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : Курія Львівської Архієпархії Української греко-католицької церкви

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : Львівської міської ради

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : Виконавчого комітету Львівської міської ради

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного підприємства Центр соціальної реабілітації молоді (надалі ПП Центр соціальної реабілітації молоді )

про визнання недійсним договору №6/7 від 26.12.2003, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участю:

від позивача: Стасишин Р.М. - адвокат (ордер серії ВС № 1013726 від 27.01.2020); Цястун Р.П. - адвокат (ордер серії ЛВ № 116589 від 27.01.2020);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Прудиус О.О. - представник (довіреність № 0910/19 від 09.10.2019);

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Працьовитий А.В. - адвокат (довіреність № ЛВЕ19/01 від 03.01.2020);

від третьої особи-3: не з`явився;

від третьої особи-4: не з`явився;

від третьої особи-5 : не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

07.05.2010 ТзОВ Росава ЛТ звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ПП Фірма Піраміда-Авто , ОКП ЛОР БТІ та ЕО , ТзОВ Кристал-Медіа за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ВАТ Державний ощадний банк в особі Львівського міського відділення №6319, Курія Львівської Архієпархії Української греко-католицької церкви, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, ПП Центр соціальної реабілітації молоді про визнання недійсним договору №6/7 від 26.12.2003 купівлі-продажу незавершеного будівництвом об`єкта громадського призначення загальною площею 254 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26), укладеного між ВАТ "Львівський домобудівний комбінат № 2" та ПП "Фірма "Піраміда-Авто"; визнання права власності на частину приміщень площею 254,0 кв.м в незавершеному будівництвом об`єкті громадського призначення по вул. Б.Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26); витребування з чужого незаконного володіння ТзОВ "Кристал-Медіа" частини приміщень площею 254,0 кв.м в незавершеному будівництвом об`єкті громадського призначення по вул. Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26) (з врахуванням клопотання щодо визначення змісту позовних вимог та ухвал суду від 04.02.2019, 19.02.2019 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ВАТ "Львівський домобудівний комбінат № 2" та заміни первісного відповідача ПП Центр соціальної реабілітації молоді на належного відповідача ТзОВ "Кристал-Медіа") (а.с.72-75, 92-94, 131-136, т.3).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзОВ Росава ЛТ на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2003 придбало в ЗАСТ Львів-Терен частину приміщень площею 254,0 кв.м в незавершеному будівництвом об`єкті громадського призначення по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м. Львові. Позивач заперечує дійсність договору №6/7 від 26.12.2003 купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку громадського призначення загальною площею 254 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26), укладеного між ВАТ "Львівський домобудівний комбінат № 2" та ПП "Фірма "Піраміда-Авто". Посилаючись на ст. ст. 86, 128, 225 Цивільного кодексу УРСР (чинного у період виникнення спірних правовідносин) зазначає, що повноваження ВАТ "Львівський домобудівний комбінат № 2", як власника частини приміщень за адресою: м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26), загальною площею 254 кв.м, припинились 05.04.1999 внаслідок відчуження цього приміщення ЗАСТ "Львів-Терен" та його передачі Товариству за актом прийому-передачі. Тому, укладення між ВАТ Львівський домобудівний комбінат № 2 та ПП "Фірма "Піраміда-Авто" спірного договору № 6/7 від 26.12.2003 року та подальше відчуження ПП "Фірма "Піраміда-Авто" спірного майна є проявом невизнання та оспорювання права власності позивача на це майно. Спірний договір не відповідає вимогам закону, оскільки укладений особою, яка не мала права розпоряджатись майном. Внаслідок укладення вказаного договору протиправно позбавлено позивача права власності на майно. Зазначає, що якщо майно було відчужене поза волею власника особою, яка не мала на це права, за власником згідно із ст. 388 ЦК України зберігається право на витребування майна і добросовісний набувач не набуває права на таке майно.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.09.2019 у справі №30/81 (суддя М.М. Петрашко) задоволено позов ТзОВ Росава ЛТ . Визнано недійсним договір купівлі-продажу №6/7 від 26.12.2003р. незавершеного будівництвом будинку громадського призначення, загальною площею 254,0 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у місті Львові, що укладений між ВАТ Львівський домобудівний комбінат №2 та ПП Фірма Піраміда-Авто . Визнано за ТзОВ Росава ЛТ право власності на нежитлове приміщення 1 (першого) поверху загальною площею 254,0 кв.м громадського незавершеного будівництвом будинку по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові, що у відповідності до проектної документації/лист 8 робочої документації 4691-87-26 АБ/, виконаної Львівським філіалом ДІПРОМІСТ Держбуд УРСР, відповідає групі приміщень (проекту приміщення Аптека ) розташованих на першому поверсі будівлі по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові з наступними номерами приміщень: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.6, 2.6 (три приміщення з однаковою нумерацією), 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, 2.12, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19. Витребувано з чужого незаконного володіння ТзОВ Кристал-Медіа на користь ТзОВ Росава ЛТ нежитлове приміщення 1 (першого) поверху загальною площею 254,0 кв.м громадського незавершеного будівництвом будинку по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові, що у відповідності до проектної документації/лист 8 робочої документації 4691-87-26 АБ/, виконаної Львівським філіалом ДІПРОМІСТ Держбуд УРСР, відповідає групі приміщень (проекту приміщення Аптека ) розташованих на першому поверсі будівлі по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові з наступними номерами приміщень: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.6, 2.6 (три приміщення з однаковою нумерацією), 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, 2.12, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19.5. Стягнуто з ПП Фірма Піраміда-Авто на користь ТзОВ Росава ЛТ судовий збір, який складається з 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що в силу ст.ст. 128, 225 Цивільного кодексу Української РСР та статей 334, 658 ЦК України, право продажу спірного майна, починаючи з 05.04.1999р., та до моменту його відчуження позивачу належало ЗАСТ"Львів-Терен", а тому право власності на незавершене будівництво нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26), загальною площею 254,0 кв.м належить ТзОВ "Росава ЛТ". Разом з тим, 26.12.2003 року на підставі оскаржуваного договору № 6/7 купівлі-продажу ВАТ "Львівський ДБК-2" розпорядився, зокрема майном, яке йому не належало, і яке є предметом розгляду у даній справі. Дана обставина підтверджується рішеннями господарського суду Львівської області від 25.06.2010 у справі №4/120 та від 26.02.2014 у справі № 5015/2602/11, які набрали законної сили. Спірне нежитлове приміщення вибуло з володіння позивача поза його волею. Враховуючи наведене, суд задоволив позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу №6/7 від 26.12.2003 незавершеного будівництвом будинку громадського призначення, загальною площею 254,0 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у місті Львові, що укладений між ВАТ Львівський домобудівний комбінат №2 та ПП Фірма Піраміда-Авто ; визнав за ТзОВ "Росава ЛТ" право власності на нежитлове приміщення загальною площею 254,0 кв.м громадського незавершеного будівництвом будинку по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові та витребував з чужого незаконного володіння ТзОВ "Кристал-Медіа" це майно. Місцевий господарський суд відхилив заяву ТзОВ "Кристал-Медіа" про застосування позовної давності, встановивши, що до 14.04.2009 позивач не міг знати про порушення його права на спірне майно. Факт укладення спірного договору 26.12.2003 також не може бути тією обставиною, яка свідчить про те, що позивач міг знати про порушення свого права, оскільки останній не був стороною даного договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

У своїй апеляційній скарзі (вх. № 01-05/3720/19 від 16.10.2019) на рішення господарського суду Львівської області від 04.09.2019р. у справі №30/81, ТзОВ "Кристал-Медіа" просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що в позовній заяві ТзОВ "Росава ЛТ" просило визнати недійсним договір №6/7 від 26.12.2003 купівлі-продажу незавершеного будівництвом об`єкта громадського призначення загальною площею 254 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249 у м.Львові (корпус 26); визнати за Товариством право власності на частину приміщень площею 254,0 кв.м в незавершеному будівництвом об`єкті громадського призначення по вул. Б.Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26) та витребувати з чужого незаконного володіння ТзОВ "Кристал-Медіа" частину приміщень площею 254,0 кв.м в незавершеному будівництвом об`єкті громадського призначення по вул. Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26). Позивач позовні вимоги не змінював. Однак, суд першої інстанції визнав право власності за позивачем не на частину приміщень площею 254,0 кв.м в незавершеному будівництвом об`єкті громадського призначення по вул. Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26), як зазначено в позовних вимогах, а на на нежитлове приміщення 1 (першого) поверху загальною площею 254,0 кв.м громадського незавершеного будівництвом будинку по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові, що у відповідності до проектної документації/лист 8 робочої документації 4691-87-26 АБ/, виконаної Львівським філіалом ДІПРОМІСТ Держбуд УРСР, відповідає групі приміщень (проекту приміщення Аптека ) розташованих на першому поверсі будівлі по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові з наступними номерами приміщень: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.6, 2.6 (три приміщення з однаковою нумерацією), 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, 2.12, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19. Аналогічно відбулося з третьою позовною вимогою про витребування на користь позивача спірного майна. Вважає, що місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог. Зауважує, що з 2003 року спірні нежитлові приміщення зазнали змін в зв`язку з подальшим будівництвом будівлі та частини приміщень площею 254,0 кв.м, які просить витребувати позивач, вже не існує, оскільки загальна площа нежитлової будівлі складає 1407,18 кв.м. Покликається на те, що предметом спірного договору є незавершений будівництвом об`єкт громадського призначення загальною площею 254,0 кв.м по вул. Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26); у власності Товариства згідно Свідоцтва про право власності від 18.09.2015 перебуває об`єкт незавершеного будівництва (будинок громадського призначення) (готовність - 59%), який знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Хмельницького, 249, корпус 26. Таким чином, майно, на яке претендує позивач та яке просить витребувати, є відмінним від того майна, яке є власністю ТзОВ "Кристал-Медіа". Стверджує, що врахований судом першої інстанції висновок експерта № 009/19 від 18.02.2019 не відповідає вимогам Закону України Про судову експертизу . Вказує, що з Витягу із Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 728530946101) не вбачається, що до складу об`єкта незавершеного будівництва (будинок громадського призначення) літ. 2 за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького, 249, корпус 26 входить спірне майно, яке належить позивачу. Крім того, вважає, що позивач пропустив строк позовної давності для пред`явлення даних позовних вимог, оскільки з моменту, коли він довідався чи міг довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, минуло сім років. Відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про застосування позовної давності, яка є підставою для відмови в позові згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України. Вважає себе добросовісним набувачем майна, набутого на підставі договору купівлі-продажу від 18.09.2015, який не визнавався недійсним, а отже відсутні підстави витребування майна у ТзОВ "Кристал-Медіа" як в особи, яка незаконно володіє цим майном.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТзОВ "Росава ЛТ" у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду - законним. Стверджує, що суд першої інстанції не вийшов за межі позовних вимог. Виклад резолютивної частину судового рішення спрямований на повний захист прав, свобод та інтересів позивача при виконанні даного рішення суду з врахуванням висновку експерта № 009 від 18.02.2019. Звертає увагу на відсутність доказів (технічний паспорт, поверховий план), підтверджуючих те, що нерухоме майно, яке було набуте ТзОВ "Кристал-Медіа", відрізняється від нерухомого майна, приміщенням в якому володіє Товариство. Зазначає, що позовну давність слід обраховувати з моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме з січня 2010 року. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 04.09.2019р. у справі №30/81, апеляційну скаргу ТзОВ "Кристал-Медіа" - без задоволення.

Відповідачі-1, 2 та треті особи не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній підстав.

Представники позивача просили залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи Курія Львівської Архієпархії Української греко-католицької церкви підтримав вимоги апеляційної скарги ТзОВ "Кристал-Медіа". Просив скасувати рішення господарського суду Львівської області від 04.09.2019р. у справі №30/81 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідачі-1, 2 та треті особи-1, 3, 4, 5 не делегували своїх представників в судове засідання. Про причини неявки не повідомили.

З`ясовуючи обставини про обізнаність вказаних учасників судового процесу з датою судового засідання, суд встановив таке.

Згідно з повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, реєстру вихідної кореспонденції суду від 16.01.2020 та інформації з офіційного веб-сайту АТ Укрпошта відповідач-2 та треті особи-1, 3, 4 вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Адресоване третій особі-5 рекомендоване поштове відправлення № 7901010756343 (ухвала від 16.01.2020), надіслане на її юридичну адресу, повернулось до суду з довідкою АТ Укрпошта із зазначенням причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній , що дає підстави вважати третю особу ПП Центр соціальної реабілітації молоді повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Також до суду не повернулось рекомендоване поштове відправлення № 7901010756335 (ухвала від 16.01.2020), надіслане на юридичну адресу відповідача-1.

Згідно інформації з офіційного веб-сайту АТ Укрпошта станом на 27.01.2020 вказане рекомендоване поштове відправлення знаходиться у точці видачі/доставки з 18.01.2020.

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення відповідача-1 про дату, час і місце розгляду справи, шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду, яку станом на 27.01.2020 не вручено відповідачу-1 з причин, що не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії.

При цьому з матеріалів судової справи № 30/81 вбачається, що рекомендовані поштові відправлення (ухвали від 18.10.2019, 31.10.2019, 26.11.2019) повернулись до суду з довідками АТ Укрпошта із зазначенням причин повернення - інші причини .

Ухвали суду від 18.10.2019, 31.10.2019, 26.11.2019, 16.01.2020 оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, тобто є загальнодоступними.

Учасники судового процесу зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням у їх справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників судового процесу. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, встановлені ч. 1 ст. 273 ГПК України, справу може бути розглянуто при відсутності відповідачів-1, 2 та третіх осіб-1, 3, 4, 5.

Обставини справи

28.01.1998 між Виконавчим комітетом Львівської міської ради та ВАТ "Львівський домобудівний комбінат №2" укладено угоду на пайову участь у будівництві за № 3, предметом якої є дольова участь ВАТ "Львівський ДБК №2" в будівництві будинку громадського призначення на вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26). Площа дольової участі для ВАТ "Львівський ДБК №2" становить 254 кв.м. Дольова участь ВАТ "Львівський ДБК №2" полягає у виконанні робіт по влаштуванню інженерних мереж в мікрорайоні Грінченка. Управління капітального будівництва Львівського міськвиконкому проводить взаємозалік за виконані роботи по влаштуванню інженерних мереж в мікрорайоні Грінченка по заборгованості станом на 01.09.97. ВАТ "Львівський ДБК №2" перераховує на рахунок УКБ міськвиконкому 40 тис. грн. додатково, крім взаємозаліку. Після проведення взаємозаліку нежитлова площа 254 кв.м в будинку громадського призначення на вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26) передається ВАТ "Львівський ДБК №2", а заборгованість УБК списується. Після підписання даної угоди сторони майнових і фінансових претензій між собою не мають (а.с.13, т.1).

На виконання зобов`язань за угодою № 3 на пайову участь у будівництві від 28.01.1998р., відповідно до протоколу № 1 взаєморозрахунків та на підставі акту приймання-передачі від 05.04.1999 Виконавчий комітет Львівської міської ради передав ВАТ "Львівський ДБК №2" нежитлове приміщення в будинку громадського призначення (1 поверх) загальною площею 254 кв.м (а.с.14, 17, т.1).

25.02.1999 між ВАТ "Львівський ДБК №2" (продавець) та АСТ "Львів-Терен" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень за №18, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує незавершене будівництвом нежитлове приміщення на умовах даного договору (а.с.18-19, т.1).

Характеристика приміщення: адреса: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26). Загальна площа 254 кв.м (п.1.2 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №18 від 25.02.1999).

В пункті 1.3 договору №18 від 25.02.1999 зазначено, що незавершене будівництво нежитлових приміщень (корпус 26) належить продавцю згідно угоди №3 від 28.01.1998.

Відповідно до п.2.1 договору №18 від 25.02.1999 загальна вартість незавершеного будівництва (корпус 26) становить 140000,00 грн.

На виконання своїх зобов`язань за договором №18 від 25.02.1999 АСТ "Львів-Терен" здійснило оплату вартості придбаного майна (а.с.21-24, т.1).

Відповідно до акта прийому-передачі від 05.04.1999 ВАТ "Львівський ДБК №2" передав, а ЗАСТ "Львів-Терен" прийняв незавершене будівництво нежитлового приміщення (корпус 26) по вул. Б. Хмельницького, 249, загальною площею 254 кв.м (а.с.25, т.1).

В пункті 4 вказаного акта прийому-передачі вказано, що з моменту підписання акта незавершене будівництво нежитлового приміщення (корпус 26) по вул. Б. Хмельницького, 249, переходить у повну власність ЗАСТ "Львів-Терен".

АСТ "Львів-Терен" в листі № 52 від 29.02.2000, адресованому Управлінню земельних ресурсів м.Львова та КП "Картограф", просило виготовити технічну документацію на земельну ділянку, на якій розташоване незавершене будівництво аптеки за адресою: м.Львів, вул. Б.Хмельницького, 249, корпус 26/А (а.с.26).

В матеріалах справи міститься копія технічної документації на земельну ділянку ЗАСТ "Львів-Терен" за адресою: м.Львів, вул. Б. Хмельницького, 249, корпус 26, виготовлена КП "Картограф" (а.с.27-48, т.1).

10.01.2003 між ЗАСТ "Львів-Терен" (продавець) та ТзОВ "Росава ЛТ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, згідно якого продавець продає, а покупець купує незавершене будівництвом нежитлове приміщення на умовах даного договору (а.с.49, т.1).

Характеристика приміщення: адреса: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26). Загальна площа 254 кв.м (п.1.2 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.01.2003).

В пункті 1.3 договору від 10.01.2003 зазначено, що незавершене будівництво нежитлових приміщень (корпус 26) належить продавцю згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №18 від 25.02.1999.

Відповідно до розділу 2 договору від 10.01.2003 загальна вартість незавершеного будівництва (корпус 26) становить 35880,00 грн., в т.ч. ПДВ 5980,00 грн. Покупець зобов`язується провести повну оплату за незавершене будівництво (корпус 26) в сумі 35880,00грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця до 01.02.2003.

ТзОВ "Росава ЛТ" виконало свої зобов`язання за договором від 10.01.2003 та згідно платіжного доручення № 3 від 17.01.2003 перерахувало ЗАСТ "Львів-Терен" 35880,00 грн. (а.с.50, т.1).

Відповідно до акта прийому-передачі від 23.01.2003 ЗАСТ "Львів-Терен" передало ТзОВ "Росава ЛТ" у повну власність незавершене будівництво нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26), загальною площею 254 кв.м (а.с.51, т.1).

Разом з тим, 26.12.2003 між ВАТ "Львівський ДБК №2" (продавець) та ПП "Фірма "Піраміда-Авто" (покупець) укладено оскаржуваний договір купівлі-продажу №6/7, відповідно до якого продавець продав та зобов`язується передати у власність покупцю незавершений будівництвом об`єкт (надалі - майно), а покупець придбав та зобов`язується сплатити за вказане майно ціну продажу, прийняти по акту приймання-передачі майно і виконати умови, передбачені цим договором. Майно знаходиться за адресою м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) та складається з незавершеного будівництвом будинку громадського призначення загальною площею 254,0 кв.м (м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 249, корпус 26) (а.с.52-53, т.1).

В розділі 1 договору купівлі-продажу №6/7 від 26.12.2003 зазначено, що майно належить продавцеві на праві власності, про що свідчить угода №3 на пайову участь у будівництві від 28.01.1998, акт прийому-передачі від 05.04.1999, протокол взаєморозрахунків.

У розділі 2 договору купівлі-продажу №6/7 від 26.12.2003 сторони узгодили, що загальна сума договору, за якою вчиняється продаж майна, становить 250240,00 грн. Оплата поводиться у гривнях шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця,, вказаний в розділі Реквізити сторін або через касу підприємства протягом 3 місяців з моменту підписання даного договору. Перехід права власності на майно від продавця до покупця відбувається після підписання акта приймання-передачі майна.

29.12.2003 сторони договору купівлі-продажу №6/7 від 26.12.2003 підписали акт приймання-передачі, відповідно до якого ВАТ "Львівський ДБК №2" передало у власність ПП "Фірма "Піраміда-Авто" незавершений будівництвом будинок громадського призначення загальною площею 254,0 кв.м (м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26) (а.с.54, т.1).

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Українському національному комітеті Міжнародної торгової палати від 27.03.2009 у справі №10-42/09 визнано дійсним укладений між ВАТ "Львівський ДБК №2" та ПП "Фірма "Піраміда-Авто" договір купівлі-продажу №6/7 від 26.12.2003; визнано за ПП "Фірма "Піраміда-Авто" право власності на незавершений будівництвом будинок громадського призначення літ. А-2, розташований за адресою: м. Львові, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26).

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2010 у справі №4/120, яке набрало законної сили, скасовано рішення постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торгової палати від 27.03.2009 у справі №10-42/09 (а.с.107-114, т.1; 105-109, т.2).

Зазначеним рішенням господарського суду Львівської області встановлено, що на підставі угоди на пайову участь у будівництві за № 3 від 28.01.1998 та за актом прийому-передачі від 05.04.1999 виконавчий комітет Львівської міської ради передав ВАТ Львівський ДБК №2 приміщення площею 254 кв.м в незавершеному будівництві будинку громадського призначення в м. Львові на вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26). Натомість відповідно до договору купівлі-продажу № 6/7 від 26.12.2003 та за актом приймання-передачі від 29.12.2003 ВАТ Львівський ДБК №2 передав ПП Фірма Піраміда-Авто незавершений будівництвом будинок громадського призначення загальною площею 254 кв.м, розташований за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26), а не приміщення площею 254 кв.м в незавершеному будівництві будинку громадського призначення в м. Львові на вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26). Тобто, ВАТ Львівський ДБК №2 продав і передав ПП Фірма Піраміда-Авто майно, яке не належало йому на праві власності, та яким Товариство не вправі було розпоряджатись. Відтак, третейський суд не мав жодних підстав визнавати за ПП Фірма Піраміда-Авто право власності на незавершений будівництвом будинок громадського призначення, розташований за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26).

В силу положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.02.2014 у справі №5015/2602/11, яке набрало законної сили, встановлено, що 22.04.2009 між Приватним підприємством „Фірма „Піраміда-Авто" (продавець) та Приватним підприємством „Центр соціальної реабілітації молоді" (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу з розстрочкою платежу, зареєстрований в реєстрі за номером №608, у відповідності до якого продавець продає, а покупець купує незавершений будівництвом будинок громадського призначення по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26 ) у м.Львові готовністю 59%. 23.04.2009 за Приватним підприємством „Центр соціальної реабілітації молоді" проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва готовністю 59%, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.04.2009р. У відповідності до підписаного 27.04.2009р. акту приймання-передачі дане майно передано у власність Приватного підприємства „Центр соціальної реабілітації молоді" (а.с.42-48, т.3).

Вказаним рішенням господарського суду Львівської області встановлено, що Виконавчий комітет Львівської міської ради не довів виникнення та існування права власності на незавершений будівництвом об`єкт, позначений під. літ. А-2 - будинок громадського призначення готовністю 59%, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул.Б.Хмельницького, 249 (вул. Грінченка корпус 26), у зв`язку з чим відмовлено в задоволенні його позовних вимог. Також суд відмовив у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Центр соціальної реабілітації молоді" про визнання права власності на незавершений будівництвом будинок громадського призначення загальною площею 254 кв.м, розташований за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 249 (корпус 26). Одночасно, суд відмовив в задоволенні позовних вимог ПАТ Державний ощадний банк в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення № 10013/0289 філії Львівського обласного управління про визнання права власності на частину приміщень площею 138 кв.м в незавершеному будівництвом об`єкті громадського призначення по вул. Б.Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26).

У висновку судового експерта О.І. Дегтяренка за № 2078 від 12.12.2013 по господарській справі № 5015/2602/11 встановлено, що об`єкт незавершеного будівництва (будинок громадського призначення) літ. А-2, що находиться у м. Львові по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) та об`єкт незавершеного будівництва в житловому мікрорайоні Грінченка у м. Львові, корпус 26 є одним і тим же об`єктом незавершеного будівництва. Зазначено, що у просторі першого поверху виділено чотири блоки, розділені глухими стінами. У цих блоках пропонується розміщення: філії ощадбанку з площею приміщень 137,92 кв.м; аптеки з площею приміщень 245,15 кв.м; роздаточного пункту дитячої молочної кухні з площею приміщень 114,55 кв.м; сходової клітки з площею 29,39 кв.м. У всі виділені блоки влаштовано окремі (чотири) входи з тамбурами з боку головного фасаду. У приміщення аптеки та роздаточного пункту дитячої молочної кухні з боку тилового фасаду додатково влаштовано два окремі службові входи (а.с.118- 135, т.5).

Водночас, у висновку експерта від 18.02.2019р. № 009/19 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи по справі №30/81 зазначено, що досліджуваний будинок (незавершений будівництвом будинок громадського призначення загальною площею 254 кв.м, розташований за адресою: м. Львів, вул.Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) є будинком, який був запроектований будівництвом - "Забудова 1 черги мікрорайону по вул. Грінченка в м.Львові" та розташований по вул. Б.Хмельницького, 249 у м.Львові. В ході дослідження плану 1 поверху встановлено, що в його межах влаштовані три відокремлені групи примішень з окремими входами, які мають назви: Філіал Ощадного банку (площа 138,8 кв.м); аптека (площею 253,4 кв.м); роздаточний пункт дитячої молочної кухні (площею 115,8 кв.м). У таблиці 4 експерт зазначив про сходову клітку, площею - 28,80 кв.м. В цілому об`ємно-просторові рішення наявної будівлі по вул.Б.Хмельницького, 249, в т.ч. і першого поверху відповідають представленій проектній документації та матеріалам інвентаризаційних справ. Дослідженням встановлено, що частина площ приміщень наявної будівлі дещо відрізняються від зазначених у проектній документації. Нежитлове приміщення 1 поверху загальною площею 254 кв.м громадського незавершеного будівництвом будинку по вул.Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові, у відповідності до проектної документації (лист 8 робочої документації 4691-87-26 АБ), виконаної Львівським філіалом ДІПРОМІСТ Держбуд УРСР, відповідає групі приміщень, розташованих на першому поверсі будівлі по вул.Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові з наступними номерами приміщень: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.6, 2.6 (три приміщення з однаковою нумерацією), 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, 2.12, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19 (а.с.166-184, т.3).

18.09.2015 року між ПП "Центр соціальної реабілітації молоді" (продавець) та ТзОВ "Кристал-Медіа" (покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва з земельною ділянкою, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І. та зареєстрований в реєстрі за № 2117, відповідно до якого, продавець продав, а покупець купив об`єкт незавершеного будівництва (будинок громадського призначення) (готовність - 59%), який знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Б.Хмельницького, буд. 249, корпус 26 та земельну ділянку, кадастровий номер:4610137500:06:005:0254, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 249 (а.с.210-211, т.2).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 18.09.2015 внесено запис № 11236192 про право власності ТзОВ "Кристал-Медіа" на об`єкт незавершеного будівництва (будинок громадського призначення) літ. А-2 за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 249, корп. 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 728530946101 (а.с.212, т.2).

Підставою звернення ТзОВ "Росава ЛТ" до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що, на його думку, договір купівлі-продажу № 6/7 від 26.12.2003р., укладений між між ВАТ "Львівський ДБК №2" та ПП "Фірма "Піраміда-Авто" не відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим просить визнати даний договір недійсним. Також позивач просить визнати за ним право власності на частини приміщень за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26), загальною площею 254,0 кв.м та витребувати вказане майно з чужого незаконного володіння ТзОВ "Кристал-Медіа".

27.08.2019 відповідач-3 ТзОВ "Кристал-Медіа" подав до суду першої інстанції заяву (вх. № 35310/19від 27.08.2019) про застосування строків позовної давності до вимог ТзОВ "Росава ЛТ" (а.с.183-184, т.5).

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Як видно з матеріалів справи, оспорюваний договір №6/7 купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку громадського призначення, загальною площею 254,0 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у місті Львові, укладено 26 грудня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Львівський домобудівний комбінат №2" та Приватним підприємством "Фірма "Піраміда-Авто", тобто до набрання чинності ЦК України від 16.03.2003. Відтак, при розгляді даної справи до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню також положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 (надалі ЦК УРСР).

Згідно частини 2 статті 4 ЦК УРСР (чинного на момент укладення оспорюваного договору) цивільні права і обов`язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 41 ЦК УРСР передбачено, що угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Предметом спору в даній справі є, зокрема, вимога про визнання недійсним договору №6/7 купівлі-продажу незавершеного будівництвом будинку громадського призначення, загальною площею 254,0 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у місті Львові, укладено 26 грудня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Львівський домобудівний комбінат №2" та Приватним підприємством "Фірма "Піраміда-Авто" як такого, що не відповідає вимогам ст.48, 86, 128, 225 ЦК УРСР, ст. 55 ЗУ Про власність , ст.ст. 330, 386-388, 392 ЦК України, оскільки його укладено особою, що не мала права розпоряджатись спірним майном, і внаслідок укладення вказаної угоди ТзОВ "Росава ЛТ" було протиправно позбавлено права власності на майно.

Згідно із частиною статтею 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 225 ЦК УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.

Статтею 128 ЦК УРСР визначено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов`язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Як зазначалось вище, 05.04.1999 на виконання угоди № 3 на пайову участь у будівництві від 28.01.1998р., відповідно до протоколу № 1 взаєморозрахунків та на підставі акту приймання-передачі незавершеного будівництва Виконавчий комітет Львівської міської ради передав ВАТ "Львівський ДБК №2" нежитлове приміщення в будинку громадського призначення (1 поверх) загальною площею 254 кв.м. на вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26).

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень за №18 від 25.02.1999 та на підставі акта прийому-передачі від 05.04.1999 ВАТ "Львівський ДБК №2" передав, а ЗАСТ "Львів-Терен" прийняв незавершене будівництво нежитлового приміщення (корпус 26) по вул. Б. Хмельницького, 249, загальною площею 254 кв.м.

Таким чином, 05.04.1999 у ЗАСТ "Львів-Терен" виникло право власності на незавершене будівництво нежитлового приміщення по вул. Б. Хмельницького, 249, (корпус 26), загальною площею 254 кв.м., відтак і право його продажу.

10.01.2003 між ЗАСТ "Львів-Терен" (продавець) та ТзОВ "Росава ЛТ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26), загальною площею 254 кв.м

Відповідно до акта прийому-передачі від 23.01.2003 ЗАСТ "Львів-Терен" передало ТзОВ "Росава ЛТ" у повну власність незавершене будівництво нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26), загальною площею 254 кв.м.

Учасники судового процесу не заперечують, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 10.01.2003, на підставі якого ТзОВ "Росава ЛТ" набуло у власність незавершене будівництвом нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26), загальною площею 254 кв.м ніким не оспорювався, не визнавався недійсним у встановленому законом порядку та є чинним.

Разом з тим, як встановлено судом вище, 26.12.2003 між ВАТ "Львівський ДБК №2" та ПП "Фірма "Піраміда-Авто" укладено оскаржуваний договір купівлі-продажу №6/7, відповідно до якого останній придбав у ВАТ "Львівський ДБК-2" незавершений будівництвом будинок громадського призначення по вул. Б.Хмельницького, 249, корпус 26 в м.Львові площею 254 кв.м.

Суд враховує, що у відповідності до вищеописаної угоди № 3 від 28.01.1998, ВАТ "Львівський ДБК-2" було власником лише нежитлового приміщення площею 254,0 кв.м в незавершеному будівництвом будинку громадського призначення по вул. Б.Хмельницького, 249, корпус 26 в м.Львові, право продажу якого з 05.04.1999 і до моменту його відчуження позивачу належало ЗАСТ "Львів-Терен".

Аналізуючи вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідно до оспорюваного договору купівлі-продажу №6/7 від 26.12.2003 ВАТ "Львівський ДБК-2" продав ПП "Фірма "Піраміда-Авто" майно, яке не належало йому на праві власності та яким ВАТ "Львівський ДБК-2" не вправі був розпоряджатися.

Вказана обставина підтверджується рішеннями господарського суду Львівської області від 25.06.2010 у справі №4/120 та від 26.02.2014 у справі №5015/2602/11, які набрали законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 48 ЦК УРСР (чинного на момент укладення оспорюваного договору) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Враховуючи вищеописані правові норми та встановлені судом обставини про те, що ВАТ "Львівський ДБК-2" розпорядився майном, яке йому не належало, що не відповідає вимогам статті 225 Цивільного кодексу УРСР, яка кореспондується зі статтею 658 Цивільного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд обгрунтовано та підставно задоволив позовну вимогу власника відчуженого нежитлового приміщення - ТзОВ Росава ЛТ та визнав недійсним договір купівлі-продажу №6/7 від 26.12.2003р. незавершеного будівництвом будинку громадського призначення, загальною площею 254,0 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у місті Львові, що укладений між ВАТ Львівський домобудівний комбінат №2 та ПП Фірма Піраміда-Авто .

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до статтей 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В статті 392 Цивільного кодексу України зазначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, з наведених норм вбачається, що позивачем у позові про визнання права власності є власник індивідуально визначеного майна, право якого оспорюється або не визнається іншою особою.

Суд встановив, що право власності на незавершене будівництво нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 249 (корпус 26), загальною площею 254 кв.м. належить ТзОВ "Росава ЛТ" і вказане нежитлове приміщення вибуло з володіння позивача поза його волею.

Відповідач-3 (ТзОВ "Кристал-Медіа") оспорює право власності позивача (ТзОВ Росава ЛТ ) на спірне майно, а саме незавершене будівництвом нежитлове приміщення площею 254,0 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249, корпус 26 в м.Львові.

Вимоги про визнання права власності, як правило, не заявляються самостійно, а супроводжуються вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Згідно з частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Враховуючи те, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, тому у ТзОВ Росава ЛТ як у власника наявні правові підстави витребувати його у ТзОВ "Кристал-Медіа".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано та правомірно визнав за ТзОВ "Росава ЛТ" право власності на нежитлове приміщення площею 254,0 кв.м в незавершеному будівництвом будинку громадського призначення по вул. Б.Хмельницького, 249, корпус 26 в м.Львові та витребував з чужого незаконного володіння ТзОВ "Кристал-Медіа" це майна.

Щодо заяви ТзОВ "Кристал-Медіа" про застосування строків позовної давності до вимог ТзОВ "Росава ЛТ" суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки (Стаття 71 ЦК УРСР).

Статтею 76 ЦК УРСР (чинного до 1 січня 2004 року) унормовано, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові (стаття 80 ЦК УРСР).

Відповідно до статей 256, 257 нині діючого Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст.267 ЦК України).

Повідомляючи суду, що позивач пропустив строк позовної давності, відповідач-3 вказує, що набув приміщення 10.01.2003, а даний позов заявлено 07.05.2010, тобто з пропуском трьох років для звернення до суду.

При цьому, відповідач-3 не зазначає, яким чином позивач міг дізнатись раніше про те, що спірне нежитлове приміщення вибуло з його володіння, оскільки позивач не був стороною спірного договору № 6/7 від 26.12.2003, а право власності за ПП Фірма Піраміда-Авто було зареєстровано лише 14.04.2009.

Відповідач-3 не спростував належними доказами того, що про порушення свого права позивач міг знати до 14.04.2009.

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою про визнання недійсним договору №6/7 від 26.12.2003 купівлі-продажу незавершеного будівництвом об`єкта громадського призначення загальною площею 254 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249 у м.Львові (корпус 26), укладеного між ВАТ "Львівський домобудівний комбінат № 2" та ПП "Фірма "Піраміда-Авто"; визнання права власності на частину приміщень площею 254,0 кв.м в незавершеному будівництвом об`єкті громадського призначення по вул. Б.Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26); витребування з чужого незаконного володіння ТзОВ "Кристал-Медіа" частину приміщень площею 254,0 кв.м в незавершеному будівництвом об`єкті громадського призначення по вул. Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26) (з врахуванням клопотання щодо визначення змісту позовних вимог) - 07 травня 2010 року, тобто в межах строку позовної даності, передбаченого ст.257 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про вихід судом першої інстанції за межі позовних вимог при визнанні за ТзОВ Росава ЛТ права власності на нежитлове приміщення 1 (першого) поверху загальною площею 254,0 кв.м громадського незавершеного будівництвом будинку по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові, що у відповідності до проектної документації/лист 8 робочої документації 4691-87-26 АБ/, виконаної Львівським філіалом ДІПРОМІСТ Держбуд УРСР, відповідає групі приміщень (проекту приміщення Аптека ) розташованих на першому поверсі будівлі по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові з наступними номерами приміщень: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.6, 2.6 (три приміщення з однаковою нумерацією), 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, 2.12, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19 та витребуванні з чужого незаконного володіння ТзОВ Кристал-Медіа на користь ТзОВ Росава ЛТ нежитлового приміщення 1 (першого) поверху загальною площею 254,0 кв.м громадського незавершеного будівництвом будинку по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові, що у відповідності до проектної документації/лист 8 робочої документації 4691-87-26 АБ/, виконаної Львівським філіалом ДІПРОМІСТ Держбуд УРСР, відповідає групі приміщень (проекту приміщення Аптека ) розташованих на першому поверсі будівлі по вул. Б.Хмельницького, 249 (корпус 26) у м.Львові з наступними номерами приміщень: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 2.6, 2.6 (три приміщення з однаковою нумерацією), 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 2.11, 2.12, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19.5, враховучи таке.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду, його резолютивна частина стосується визнання права власності та витребування нежитлового приміщення площею 254 кв.м по вул. Б.Хмельницького, 249 у м. Львові (корпус 26), зазначеного в позовній заяві.

При цьому, суд першої інстанції конкретизував спірне майно з врахуванням висновків судових експертиз від 12.12.2013 № 2078 та від 18.02.2019 № 009/19.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що викладений зміст резолютивної частини оскаржуваного рішення забезпечить ефективний захист порушених прав позивача при його виконанні.

Також колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача-3 про те, що майно, на яке претендує позивач та яке просить витребувати, є відмінним від того майна, яке є власністю ТзОВ "Кристал-Медіа", враховучи відсутність доказів (технічний паспорт, поверхневий план), які б підтверджували відмінність між нерухомим майном, набутим ТзОВ Кристал-Мадіа та нерухомим майном, в якому набув приміщення позивач чи доказів зміни відповідного майна в спірний період.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами скаржика про прийняття місцевим господарським судом висновку експерта від 18.02.2019 № 009/19 з порушенням норм процесуального права, оскільки даний висновок було подано позивачем 21.02.2019 до закінчення підготовчого засідання, що підтверджується ухвалою суду від 19.02.2019 (а.с.131-136; 148-184, т.3).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Львівської області від 04.09.2019 у справі № 30/81.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому рішення господарського суду Львівської області від 04.09.2019 у справі № 30/81 необхідно залишити без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кристал-Медіа б/н від 01.10.2019 (вх. № 01-05/3720/19 від 16.10.2019) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 04.09.2019 у справі № 30/81 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник

Суддя М.І. Хабіб