Справа №263/12380/18
Провадження №2/263/89/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2020 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:
головуючого судді Соловйова О.Л.,
при секретарі Лопатнюк К.О.,
представника позивача Радівілової О.О. ,
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника третьої особи Ніколайцевої С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради - Служби у справах дітей Маріупольської міської ради по Центральному району управління Служба у справах дітей міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , третя особа: Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Центрального району Маріупольської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Оргну опіки та піклування Маріупольської міської ради про повернення дітей,
В С Т А Н О В И В:
12.09.2018 позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відносно їх малолітніх доньок ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Одночасно, стягнути аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку відповідачів, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь опікуна (піклувальника) або державної установи куди буде влаштована дитина, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог наведено, що з часу народження діти перебували у комунальних закладах на повному державному забезпеченні, через небажання матері забирати дитину з полового будинку. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецька області від 11.03.2015 ОСОБА_2 визнано батьком малолітніх, на підставі чого 06.10.2015 їх передано до родини батька. Але вже 21.12.2015, за заявою батька дітей передали до комунального закладу Маріупольський дитячий будинок Центр опіки Маріупольської міської ради. Перебування дітей в дитячому закладі продовжувалось за заявою батька від 11.05.2016, та за спливом строку перебування, 20.10.2017 дівчинки були передані в сім`ю батька. 08.07.2018 надійшло повідомлення сусідів за місцем мешкання дітей, що останні тривалий час знаходяться на подвір`ї без нагляду дорослих. Комісійним обстеженням було встановлено, що ОСОБА_2 декілька днів перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, діти залишились без піклування та їх підгодовували сусіди. Діти перебували у небезпечних умовах, оскільки у найспекотніший час доби перебували на відкритій місцевості подвір`я, без води та їжі. Вхід до будинку зачинений, діти проникали до приміщення через вікно. Умови для існування були відсутні, батько за твердженням дівчаток, пішов до ломбарду закладати предмети домашнього вжитку. З метою збереження життя та здоров`я дітей, останні терміново були влаштовані на інфекційного відділення Маріупольської МЛ №4. Позивач наполягає, що з часу народження, тобто 7 та 8 років відповідно, дівчатка матері не бачили взагалі, а в родині батька сукупно перебували менш 10 місяців, за минуванням яких були вилученні через загрозу життю та здоров`ю за умов подальшого перебування в родині. Просили позбавити відповідачів батьківських прав зі стягненням аліментів.
Ухвалою суду від 14.09.2018 відкрито загальне позовне провадження по справі, призначено підготовче судове засідання, та визначено строк відповідачам для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 02.11.2018 до участі у розгляді справи залучено Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Центрального району Маріупольської міської ради (далі за текстом Центр ), у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
02.11.2018 відповідач надав відзив за яким, позовні вимоги Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради не визнав, зазначивши, що всі обставини та документи на їх підтвердження, за виключенням акту від 07.08.2018 та характеристики дільничного офіцеру від 20.08.2018, вже були предметом розгляду суду за аналогічними позовними вимогами.
02.11.2018 ОСОБА_2 подано зустрічну позовну заяву про зобов`язання Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради повернути дітей. З її обґрунтування настає, що діти відібрані 07.08.2018 без будь-якого розпорядчого акту, а тим більше рішення суду. Вважає, що діями позивача за основним позовом безпідставно порушуються права дітей на батьківське піклування, а він позбавлений можливості дбати про своїх дітей.
27.11.2018 відкрито провадження за зустрічним позовними вимогами та ухвалою суду від 11.12.2018 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, прийнято рішення про допит малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності дитячого психолога.
Представник позивача в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог, оскільки подальше перебування дівчат у родині батька створює реальну загрозу життю та здоров`ю останніх. З огляду на викладене, зустрічні позовні вимоги не визнала.
Відповідач та його представник, в судовому засіданні вимоги за основним позовом не визнали, зауважили на бажанні батька виховувати дітей, та вжиття останнім дієвих заходів на покращення житлових умов, серед яких: приміщення будинку обладнано сантехнікою, створені умови для проживання дітей. Факт залишення дітей без нагляду заперечували, вказуючи, що це був поодинокий випадок пов`язаний з тимчасовою відсутністю батька, який намагається заробити коштів для утримання родини. Наполягали на задоволенні зустрічних позовних вимог щодо повернення дітей, яких незаконно вилучили з родини батька.
Представник третьої особи Ніколайцева С.М. , вимоги за основним позовом підтримала, зазначивши, що Центром надаються послуги соціального супроводу з 2011 року. Позитивного результату не досягнуто, місце знаходження матері невідомо, батько зловживає спиртним, ігнорує рекомендації Центра. Фахівцями центру здійснювався моніторинг ситуації в родини, але належних умов для виховання дітей не створено. Батько постійно уникав зустрічей з фахівцями Центру, пояснюючи свою відсутність виконання роботи за територією міста. В листопаді 2017 року, за інформацією цілодобового дошкільного закладу, батько регулярно забирав дівчат на вихідні, після яких вони мали неохайний вигляд; з 08.11.2017 по 24.11.2017 ОСОБА_4 усунена від відвідування закладу через педикульоз. 08.07.2018 фахівцями Центру під час відвідування дітей за місцем мешкання, встановлено, що дівчатка перебувають на відкритій місцевості у спеку, на мають води та їжі, до будинку потрапляють через відкрите вікно. Батько дітей зі слів сусідів, декілька днів у сильному алкогольному сп`янінні, догляд за дітьми не здійснює, останніх підгодовують сусіди. Через жахливі та небезпечні умови, дітей було госпіталізовано до інфекційного відділення МЛ №4. Зауважила, на слабкому батьківському потенціалі ОСОБА_2 , та недоцільності повернення дітей до його родини, тому в задоволенні зустрічних позовних вимог просила відмовити.
З`ясувавши правову позицію сторін, заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав, у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (т.1 а.с.6,7)
Згідно копії паспортів громадянина України ОСОБА_2 та ОСОБА_6 станом на 2014 -2015р.р. мали тимчасову реєстрацію по АДРЕСА_1 . (т.1 а.с.8,9) На час розгляду справи, відомості про зареєстроване місце мешкання відсутні.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06.10.2015 визнано незаконною відмову Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради у поверненні ОСОБА_2 малолітніх дітей; зобов`язано Маріупольський дитячий будинок Центр опіки Маріупольської міської ради передати ОСОБА_2 малолітніх дітей : ОСОБА_4 2011р.н. та ОСОБА_5 , 2012 р.н. (т.1 а.с15-19)
Актами від 20.10.2017 дітей повернуто до родини батька. (т.1 а.с.22,23)
07.08.2018 інспектором ювенальної поліції СП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Гороховець Р .В. , у присутності спеціаліста Центру Ніколайцевої С.М. , складено акт про покинути дитину, відповідно до якого на подвір`ї будинку АДРЕСА_2 виявленні двоє малолітніх дітей (дівчат 6 та 7 років), батько яких о 03:00год 07.08.2018 пішов та до 11:30год вказаного дня, не повернувся. Виховує дітей один, зловживає алкоголем, діти недоглянуті та голодні, обстановка в який вони знаходяться загрожує їх життю та здоров`ю. Діти тимчасово влаштовані інфекційного відділення МЛ№4. (т.1 а.с.24)
Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 12.09.2018 ОСОБА_2 за даним фактом визнано винним у здійсненні дій економічного характеру по відношенню до свої малолітніх доньок дітей, а саме: не задовольняв їх потреби у їжі, чим скоїв психологічне насильство у сім`ї, та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП. (т.2 а.с.33)
За повідомленням Центрального ВП ГУНП в Донецькій області№2694/101/04-2019 від 13.11.2019 ОСОБА_2 протягом часу з 13.08.2019 по 13.08.2019 було визнано сімейним насильником . (т.2 а.с.37)
За повідомленням начальника відділення СВ Центрального відділу ГУНП в Донецькій області Верба К.А. в провадженні свідчого відділу знаходиться кримінальне провадження №12019050770000729 від 21.03.2019, за ознаками ч.2 ст.156 КК України, за фактом вчинення розпусних дій ОСОБА_2 , щодо своїх малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , 2011 р.н. та 2012 р.н., відповідно. ( т.1 а.с.161)
За характеристикою старшого дільничного офіцера Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_12 , наданою станом на 20.08.2019, ОСОБА_2 зарекомендував себе з негативного боку, як особа, що зловживає спиртними напоями та схильний до скоєння правопорушень. ( а.с.28)
22.05.2019 комісією в складі: начальника управління служби у справах дітей Маріупольської міської ради Красильникової Н.В.; завідуючої сектором служби у справах дітей по Центральному району Пузіної Ж.І.; фахівцем з соціальної роботи Центру Піскової М.В., квартальної КСН Курочкіної Л.Т . ; інспектором з ювенальної поліції СП ЦВП Ніколаєвим С.О., старшим дільничним офіцером поліції ВП ЦВП ГУНП в Донецької області Кисленком Н.В. обстежено матеріально-побутові умови проживання родини ОСОБА_2 за місцем його проживання у будинку АДРЕСА_2 . Обстеженням встановлено, що будинок складається з однієї кімнати, та має два приміщення без вікон, одно з яких прилаштовано під кухню. Наявна твердопаливна піч, кухонні приладдя, але у приміщенні брудно. Будинок забезпечено енергопостачанням, але проводка відкрита, електричні проводи у вільному доступі на рівні 30 см від підлоги, має неізольовані скрутки, що створює небезпеку для оточуючих. Будинок обладнаний санітарним вузлом, є гаряче та холодне водопостачання, але туалет змонтований у супереч будівельних норм та стандартів, розташований майже навпроти вхідних дверей та жодним чином не відокремлений. Умови проживання за місцем мешкання ОСОБА_2 визнанні такими, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам для проживання малолітніх дітей. В будинку грубо порушенні правила протипожежної безпеки, що становить реальну загрозу життю та здоров`ю малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5. (т.1 а.с.183)
За інформацією №299 від 25.10.2018 директор Маріупольської загальноосвітньої санаторної школи-інтернат №11 Донецької облради ОСОБА_7 повідомляє, що ОСОБА_4 за документами з тубдиспансеру, зарахована до санаторної школи-інтернату, але дитина до навчання не приступила. Батько, ОСОБА_2 , попередив адміністрацію, що донька буде навчатись в іншому навчальному закладі за місцем проживання, тому 05.09.2018 ОСОБА_4 була відрахована з закладу освіти. (т.1 а.с.63)
Директор Маріупольської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат №37 Донецької облради ОСОБА_8 за №258 від 26.10.2018 повідомила, що ОСОБА_2 у травні 2018 звертався з приводу влаштування до шкоди ОСОБА_5 , 2012р.н. Батько отримав консультаційні поради від психолого-медико педагогічної комісії з приводу подальшого навчання дитини, але ні заяву про вступи до школи, ані копії документів не надав. (т.1 а.с.64)
Наведене дає підстави стверджувати, що батьком малолітніх не забезпечено своєчасне отримання освіти, оскільки дані про влаштування до навчального закладу та залучення дітей до освітнього процесу, за матеріалами справи, відсутні.
Допитана в залі судового засіданні ОСОБА_4 суду пояснила, що за час знаходження в родині батька, останній ображав її з сестрою та зловживав спритним. Вони відвідували цілодобовий дитячий дошкільний заклад, дома були лише на вихідних. В подальшому проживала в іншій родині, де з вихователем вчилась читати. До батька повертись не бажає, просить влаштувати до іншої сім`ї.
Патронатний вихователь ОСОБА_18 суду показала, що на початку вересня 2018 з лікарняної установи, їй передали дітей ОСОБА_2 , які виховувались у її родині протягом 6 місяців. Діти були зовсім без речей та голодні. Перших декілька місяців, дітей не можливо було нагодувати, оскільки тривалий час вони не доїдали та постійно просили їсти. Через ненадання своєчасної медичної допомоги, молодша з дівчаток - ОСОБА_5, визнана інвалідом дитинства з психіатричного захворювання. На контакт діти не йшли, оскільки боялись дорослих. З подальшого спілкування стало відомо, що батько бив, як покарання ставив до кута, та не давав їжу. Умов виховання та проживання не було, іграшки та навчальний матеріал у дітей відсутній, спали на одному ліжку.
Допитана в якості свідка, психолог Приморського районного Центру соціальних служб для дітей сімї та молоді ОСОБА_19 суду показала, що за час перебування дітей в родині патронатного вихователя, ОСОБА_2 відвідував дітей на зустрічах, які проводив Центр. Приїжджав з дитячими речами, цікавився умовами їх проживання.
Допитані в залі судового засідання, сусіди ОСОБА_2 за місцем мешкання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , характеризували відповідача лише з позитивного боку, якого бачили в турботах про дітей. Однак, умови проживання свідкам не відомі, оскільки у приміщення будинку ніколи не заходили, що знаходиться на подвір`ї не знають. Обставини вилучення дітей з родини, свідкам невідомі, оскільки не залучались до цього процесу.
Проаналізувавши свідчення допитаних в залу судового засідання осіб, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до твердого переконання в доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , оскільки біологічними батьками не здійснюється повсякденний догляд та турбота за дітьми. Бажання ОСОБА_2 займатись вихованням та доглядати за дітьми, є епізодичним та нетривалим, яке загострюється лише за загрозою бути позбавленим батьківства. За час судового розгляду справи, спостерігаючи за поведінкою відповідача та його ставленням до процесу, суд переконався, що на меті у останнього не інтереси малолітніх дівчат, а створення хибної уяви про вжиття ним вичерпних заходів для покращення умов проживання дітей. ОСОБА_2 ігноруючи елементарні потреби дітей у одягу та їжі, привів їх до занедбаного стану та за відсутні умов, залишив напризволяще, що стало умовою їх вилучення працівниками соціальних служб. З наведеного, відповідачем не зроблено жодних висновків, а лише висунуті зворотні звинувачення про упереджене ставлення соціальних служб до його родини. З наведеного слід дійти єдиного вірного висновку, що незважаючи на демонстрацію своєї любові до дітей, батько нездатен забезпечити елементарні потреби дитини у відповідному віці та створити умови для їх гармонійного розвитку.
Вжиття інших заходів аніж позбавлення батьківських прав, є недоцільним, оскільки чисельні судові рішення, в тому числі про відмову у позбавленні батьківських прав, не лише не забезпечили реалізацію найвищих інтересів дітей, а навіть створили передумови, за яких діти опинились у реальній небезпеці для життя та здоров`я.
Вирішуючи питання про позбавлення батьківських прав матері дітей ОСОБА_6 , слід зазначити, що місце знаходження останньої не відомо. Вжиті судом заходи, щодо розшуку відповідача, не дали результатів. З метою перевірки інформації даної сторонами процесу, про нібито перебування її на тимчасово непідконтрольній державній владі України території, судом зроблено запит до Маріупольської міської організації Товариства Червоного Хреста України, але відповіддю №3 від 22.01.2019 наведене не підтвердилось. Відсутність інформації про місце знаходження ОСОБА_6 , тривале ігнорування батьківських обов`язків, вказують на доведеність позовних вимог та необхідність позбавлення останньої батьківських прав.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що відповідачі свідомо нехтують своїми обов`язками щодо виховання дітей, а отже у суду є підстави для застосування крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав, що обумовлюється необхідністю захисту інтересів дітей.
Позовні вимоги щодо стягнення аліментів, суд задовольняє частково, вважає необхідним застосувати цей від цивільної відповідальності лише до ОСОБА_2 , оскільки з відповідача ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стягнуті за рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 01.04.2014.
З огляду на задоволення вимог за основним позовом про позбавлення батьківських прав, зустрічні вимоги ОСОБА_2 про повернення дітей, задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного ст.ст. 164,165,166 СК України, Закону України ,,Про охорону дитинства , Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав та керуючись ст.ст.79,88, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради - Служби у справах дітей Маріупольської міської ради по Центральному району управління Служба у справах дітей міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 уродженца м. Приморськ Запорізької області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_2 батьківських прав відносно малолітніх доньок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 уродженца м. Приморськ Запорізької області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 на користь державного закладу або фізичної особи, якій буде передана на утримання малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку ( доходів) але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з 12.09.2018 року і до її повноліття.
Позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , уродженку смт. Булавинське, м. Єнакієве, зареєстровану: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні іншої частини вимог Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради - Служби у справах дітей Маріупольської міської ради по Центральному району управління Служба у справах дітей міської ради, відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Оргну опіки та піклування Маріупольської міської ради про повернення дітей, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1280(одна тисяча двісті вісімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Центрального районного у м.Маріуполі відділі ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Відомості про сторін:
Позивач: Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради - Служба у справах дітей Маріупольської міської ради по Центральному району управління Служба у справах дітей код ЄДРПОУ 41696732 юр.адреса 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, Центральний район, пр. Миру, будинок 70;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 адреса: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Центрального району Маріупольської міської ради, код ЄДРПОУ 26481072, 87506, Донецька обл., місто Маріуполь, Центральний район, вул. Шота Руставелі, буд. 30А
Суддя О.Л. Соловйов
Суд | Жовтневий районний суд м.Маріуполя |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2020 |
Оприлюднено | 04.02.2020 |
Номер документу | 87308782 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Маріуполя
Соловйов О. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні