Рішення

від 19.12.2019 по справі 400/2597/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 р. № 400/2597/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод", вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247

до відповідача:Офісу великих платників податків ДФС, вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119

про:скасування податкового повідомлення - рішення від 27.06.2018 року № 0002914914, № 0002924914, № 0002934914,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач) з вимогами:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002914914 (форма П ), прийняте 27.06.2018р. Офісом великих платників податків ДФС;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002924914 (форма В4 ), прийняте 27.06.2018р. Офісом великих платників податків ДФС;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002934914 (форма Р ), прийняте 27.06.2018р. Офісом великих платників податків ДФС;

- відшкодуваги за рахунок відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 334 159,96 грн.

Ухвалою суду від 26.10.2018 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що рішення відповідача є такими, що не відповідають чинному податковому законодавству. Позивач не завищував від`ємне значення з ПДВ , тому підстав для зменшення податкового кредиту на суму 17928741грн. не було. Згідно акту від 15.01.2013р. за результатами позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 , питань щодо правомірності та достовірності заявлених сум з ПДВ не виникало, тобто сума ПДВ у розмірі 17928741грн. була підтверджена та опублікована на особовому рахунку підприємства. Таким чином, позивач вважає, що всі визначені відповідачем суми від`ємного значення та нараховані фінансові санкції є безпідставними, а позовні вимоги обгрунтованими та підтвердженими матеріалами справи. Крім того, позовні вимоги таож підтверджуються висновком судового експерта від 30.05.2019р. Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса.

Відповідач заперечував проти позову, про що виклав у відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначив відповідно до змісту ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.199 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" )далі - Закон № 996_ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здіцйснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування обороблення даних на підставі первинних документівможуть складатися зведені облікові документи. Сам факт перрахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування. Під час перевірки встановлено факт використання товару в господарській діяльності без наявості у платника податків первинних документів, що підтверджують факт набуття такого товару. Також переіряючим ии встановлено аявну недостовірність оформлених первинних документів контрагента позивача - ТОВ "Союз-Центр" та відсутність у постачальника законних джерел походження ідентифікованого товару та той факт , що дійсне джерело походження товару не відповідає документально оформленому , чим порушено норми ст.135 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, за результатами перевірки котролюючим органом встановлено, що позивач не мав права декларувати зазначену суму в розділах ІІІ та ІV декларацій з ПДВ за лютий 2015 року та у наступних періодах, а також здійснювати зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками звітного періоду з урахуванням залишку від"ємного значення попереднього звітного періоду та сплачується до державного бюджету. Одже, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення за змістом та формою відповідають нормам чинного законодавства, прийняті на підставі та у порядку відповідно до вимог податкового законодавства.

У відповіді на відзив позивач вказав, що висновок відповідача про реальність операції за договором поставки від ТОВ ВКФ "Союз-Центр" є недоречним, оскільки відповідач протрічить сам собі зазначаючи в Акті перевірки, що позивачем були надані всі первинні документи до перевірки, які оформлені належним чином. Крім того, ведення податкового обліку покладено нак ожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил веедння податкового обліку. Порушення юридичними оосбами - контрагентами , вказаними в Акті вимог законодавства про оподаткування, не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи. Реальність всіх господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується наданими первинними документами, але позивач вважає, що перевіряючі не надали їм належну оцінку.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Ухвалою від від 24.01.2019р. суд зупинив проваженя у справі та призначив по справі судову економічну експертизу.

25.09.2019 року на адресу суду надійшло повідомлення від судового експерта про неможливість проведення судової експертизи (а.с. 111-128 , том 61).

Ухвалою від 04.10.20189 року суд поновив провадження у справі та призначив по справі підготовче судове засідання на 24.10.2019р.

17.10.2019 року позивач надав до суду Висновок експерта № 291 судово-економічної експертизи на замовлення учасника справи по листу № 199 від 19.02.2019р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса (Полтавське відділення (а.с.133-153, том 61).

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ТОВ "Бандурський олійноекстракційний завод" є юридичною особою з 25.03.2003р., що знаходиться за адресою 55247, Миколаївська обл., Первомайський район, селище Бандурка, вул.Центральна, будинок 40, має код ЄДРПОУ 32390305, та основним видом діяльності якої згідно Коду КВЕД 10.41 є Виробництво олії та тваринних жирів.

Офісом великих платників податків ДФС на підставі Акту № 41/28-10-49-14/32390305 від 31.05.2018р. про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Бандурський олійноекстракційний завод (код ЄДРПОУ 32390305) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2017 (далі - Акт перевірки) були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002914914 (форма П ) від 27.06.2018р., № .002924914 (форма В4 ) від 27.06.2018р., а також № 0002934914 (форма Р ) від 27.06.2018р. копії додаються).

За результатами проведеної перевірки товариству з обмеженою відповідальністю Бандурський олійноекстракційний завод було зменшено суму від`ємного значення об`єкта вподаткування податком на прибуток в розмірі 38 810 грн (податкове повідомлення рішення № 0002914914 по формі П ), зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 728 433 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0002924914 по формі В4 ), а також збільшено на 17 208 070 грн. суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 302 017,50 грн (податкове повідомлення-рішення № 0002934914 по формі Р ),

Не погоджуючись з висновками, наведеними в Акті перевірки, 15.06.2018р. ТОВ Бандурський олійноекстракційний завод були подані заперечення до Офісу великих платників податків ДФС з приводу виправлення невірних та помилкових висновків податкових інспекторів, викладених в Акті перевірки.

Листом від 23.06.2018р. за вих. № 27435/10/28-10-49-14 відповідач відмовив в задоволенні поданих заперечень та висновки, викладені в Акті перевірки залишив без змін.

13.07.2018 року TOB Бандурський олійноекстракційний завод подав скаргу до Державної фіскальної служби України, в якій не погоджувався з висновками, заведеними в Акті перевірки та в рішенні про результати розгляду поданих заперечень, зважав їх такими, що не відповідають фактичним обставинам та положенням податкового законодавства.

18.09.2018 року позивачем отримано рішення (вих. № 29904/6/99-99- 11-01-02-25 від 14 вересня 2018 року) Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги. Даним листом Державна фіскальна служба України повідомляла про відмову з задоволенні скарги позивача та залишила в силі податкові повідомлення-рішення № 002914914. № 0002924914. а також № 0002934914 від 27.06.2018р.

Позивач не погоджуючись з висновками, наведеними в Акті перевірки, та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, які вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам та діючим вимогам законодавства, звернувся до суду з відповідним позовом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

В Акті № 41/28-10-49-14/32390305 від 31.05.2018р. про результати документальної планової виїзної перевірки зазначається, що позивачем незаконно було проведено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 38 810 грн.

Зокрема, відповідачем було поставлене під сумнів реальність операції за договором поставки від ТОВ ВКФ Союз-Центр (код ЄДРПОУ 40370325). Причиною, на думку перевіряючих, стала відсутність у ТОВ ВКФ Союз-Центр достатніх трудових та матеріальних ресурсів.

Пунктом 44.1 ст.44 ПКУ передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу. Згідно п.139.1.9 п.139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Зазначена відповідальність стосується окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на його контрагентів.

Порушення юридичними особами - контрагентами, вказаними в Акті вимог законодавства про оподаткування, не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи.

Суд зауважує, що реальність вказаних вище господарських операцій підтверджується наданими ТОВ Бандурський олійноекстракційний завод первинними документами до матеріалів справи.

Крім того, судом встанволено, що в Акті перевірки перевіряючими було зафіксовано, що ТОВ Бандурський олійноекстракційний завод у додатку 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року (вх. №9044479008 від 20.03.2015), та у додатку 2 до уточнюючого розрахунку додаткових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. №9129627666 від 22.06.2015) до даної декларації не задекларувало у графі 4 Суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових обов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року суму до відшкодування в рахунок зменшення податкових обов`язань з податку наступних (звітних (податкових) періодів у розмірі 17 928 741 грн.

Враховуючи вище викладене, на думку перевіряючих, підприємство не мало права декларувати зазначену суму у розділах III та IV декларацій з ПДВ за лютий 2015 року та у подальших податкових періодах, а також здійснювати зменшення суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками звітного періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду та сплачується до державного бюджету.

Проте суд вважає зазначені висновки такими, що суперечать положенням діючого на той час податкового законодавства.

Адже підставою для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг: дата отримання платником податку товарів/послуг. що підтверджено податковою накладною.

На підставі Акту податкової перевірки від 27.06.2012р. № 718/15/32390305 Первомайською ОДПІ Миколаївської області було прийнято податкове повідомлення-рішення по формі В2 , яким підприємству було збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 17 928 741 грн.

У такому випадку відповідно до повідомлення рішення форми В2 проводилось нарахування в КОР (збільшення суми ПДВ за результатами перевірки контролюючого органу). Ця сума ПДВ використовувалася для зменшення податкових зобов`язань у наступних звітних (податкових) періодах . не підпадала під зміну напрямку відшкодування і не могла бути відшкодованою на рахунок платника у банку. До 2015 року дана сума обліковувалася на картковому рахунку нашого підприємства.

Таким чином, суд вважає, що сума від`ємного значення, відображена в додатку 2 декларації з ПДВ за лютий 2015р. була включена до податкового кредиту на законних підставах, що підтверджено позаплановими документальними перевірками (акт №718/15/32390305 від 27.06.2012р., актом №475/22/32390305 від 15.01.2013р., довідкою №93/15/32390305 від 10.04.2015р., актом №1651/22/32390305 від 25.06.2014р.) При цьому суд зауважує, що питань правильності формування податкового кредиту в попередні періоди не виникало.

У зв`язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість відповідні суми податку на додану вартість відображалися нами під час складання декларацій за звітні періоди у відповідності до нових законодавчих правил.

Так, у зв`язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України ДФС України на той час своїм листом від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19- 5-02-17 повідомила про окремі особливості складання податкової звітності з податку на додану вартість за звітні періоди, починаючи з лютого 2015 року, та наступні звітні періоди з шахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України чинним на той час Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи (далі - Закон № 71). У відповідності до роз`яснень ДФС України подання податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) за звітні (податкові) періоди лютий 2015 року та наступні звітні періоди (далі - зітні (податкові) періоди) повинно було здійснюватися за формою і в Порядку, твердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 Про внесення змін до деяких нормативно- равових актів Міністерства фінансів України , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за№ 102/26547 (далі - Порядок № 13).

У зв`язку із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість обсяги коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно зі статтею 192 розділу V ПК України (збільшення та/або зменшення податкових зобов`язань) дображаються в окремих рядках розділу І декларації залежно від дати виникнення податкових зобов`язань, що коригуються (до 1 лютого 2015 року та після 1 лютого 2015 року). У рядку 20.3 розділу III декларації вказується сума, на яку збільшено/зменшено залишок від`ємного значення, сформованого після 1 лютого 2015 року, за результатами перевірки контролюючого органу.

Збільшення/зменшення за результатами перевірки контролюючого органу залишку від`ємного значення, сформованого до 1 лютого 2015 року, вказується в графі 10 додатка 2 (Д2) до декларації за звітний період, в якому було винесено та узгоджено рішення за результатами перевірки, та переноситься до рядка 28 розділу IV такої декларації.

Судом встановлено, що камеральна перевірка не виявила порушень при перевірці декларації за лютий 2015р. Крім того, слід звернути увагу на те, що роз`яснень ДФС по відображенню від`ємного значення нарахованого в КОР відповідно до повідомлення рішення В2 в декларації взагалі ні на момент подання податкової декларації а лютий 2015р., ні на сьогодні немає. Тобто суд вважає, що це птання залишається неузгодженим з боку законодавця.

В Акті перевірки перевіряючими було встановлено, що ТОВ Бандурський олійноекстракційний завод у додатку 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року (вх. №9044479008 від 20.03.2015), та у додатку 2 до уточнюючого розрахунку податкових зов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. №9129627666 від 22.06.2015) до даної декларації не задекларувало у графі 4 Суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними ланом на 01 лютого 2015 року суму до відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних (звітних (податкових) періодів у розмірі 17 928 741 грн.

Згідно розд. ІХ. п.5 Порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 У таблиці 1 (Д2) ( додаток 2) зазначаються:

У графі 1-звітний (податковий) період, в якому виникла сума від`ємного значення;

У графах 2-6-суми залишку від`ємного значення податку попередніх податкових періодів станом на початок поточного звітного періоду. Тобто графа 6 Усього включає графи 2-5.

Детально вивчивши матеріали справи, суд вважає, що суми, задекларовані позивачем до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку відображено правомірно, але помилково включено не в той графі. Але, пр цьому суд звертає увагу, що помилка, допущена під час заповнення декларації не може позбавити платника права на податковий кредит, гарантований п. 198.2 ПК України.

Таким чином, перевіряючими не було враховано вищевказані податкові норми та роз`яснення, чим контролюючий орган припустився помилкових висновків.

В ході розгляду справи вирішувалось питання щодо проведення судової економічної експертизи. Таке питання до розгляду було поставлено відповідачем в судовоум засіданні 24.01.2019 року.

Суд, ухвалою від 24.01.2019 року задовольнив клопотання відповідача про призначення по справі судової економічної експертизи та зупинив провадження у справі до отримання висновку експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На розгляд експерту ставились питання визначені самим відповідачем (а.с.226-229, том 2).

Судом 20.08.2019 року отримано повідомлення №37 Е від судового експерта про неможливість проведення судової експертизи відповідно до ч.8 ст.68 КАС України.

Проте, 17.10.2019 року позивач надав до суду Висновок експерта № 291 судово-економічної експертизи на замовлення учасника справи по листу № 199 від 19.02.2019р., який складего 30.05.2019 року судовим експеротм Гайдар В.М. Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертих ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса.

Дослідив зміст наданого Висновку експерта № 291, суд встановив , що на розгляд експерту Гайдар В.М. ставились ті ж самі питання, що й на розгляд судовому експерту Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Виходячи зі змісту висновку судового експерта, суд приходить до висновку, що позивачем не порушувались вимоги Податкового кодексу України, даними податкової звітності позивача підтверджено відповідність його дій при заповненні Додатку 2 до декларації з ПДВ за лютий 2015 року вимоагм Порядку формування та погашення сум залишків від"ємного значення звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 року, визначених пункотм 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, а висновки відповідача виколадені в Акті перевірки від 31.05.2018 року не підтверджені документально.

Підсумовуючі вищевказане, суд додатково зазначає, що правомірність і достовірність від`ємного значення з ПДВ в сумі 17 928 741 грн. було підтверджено Актом № 718/15/32390305 від 27.06.2012 р. документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування залишку від`ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з 01.06.2010 по 31.12.2010, з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року Первомайської ОДПІ.

Також, згідно Акту № 475/22/32390305 від 15.01.2013 р. за результатами позапланової документальної перевірки ТОВ Бандурський олійноекстракційний завод з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012 року, питань щодо правомірності відображення, правильності та достовірності заявлених сум з ПДВ не виникало, тобто сума ПДВ у розмірі 17 928 741 грн. була підтверджена та обліковувалась позивачем на особовому рахунку підприємства.

Також суд зазначає, що підприємством не завищено від`ємне значення з ПДВ, тому підстав для зменшення податкового кредиту на суму 17 928 741 грн. немає.

На підставі вище викладеного та з урахуванням Висновку судового експерта № 291, суд вважає безпідставним зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 38 810 грн, зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 728 433 грн., а також збільшення на 17 208 070 грн. суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість та нарахуваня штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 302 017,50 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір розподіляється відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Крім того, на розгляд суду позивачем поставлено питання щодо розподілу судових витрат на підготовку експертного висновку в розмірі 51810,00грн. На підтвердження витрат на підготовку експертоного висновку позивач надав: повідомлення на сплату послуг експерта в розмірі 51810,00грн., копію платіжного доручення № 4182 від 15.03.2019р. на суму 51810,00грн., супровідний лист експерта про направлення висновку судової екномічної експертизи № 291 на адресу позивача, а також сам висновок експерта № 291 від 30.05.2019р., який міститься в матеріалах справи та досліджений судом під час її розгляду (а.с. 135-151, том 61).

Відповідач 19.12.2019 року надав заперечення до заяви позивача про розмір та розподіл судових витрат, в якій зазначив, що позивач смостійно вибрав експерта, необгрунтовано чому саме позивач звернувся до Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса. Також позивачем не обгрунтовано питання до експерта, місце та ціну визначив сам позивач. відповідач вважає, що висновок експерта містить неточності, плутанину в висновках, що дає підстави зробити висновко про неякісну роьоут експерта, що в свою чергу не заслуговує на повну оцінку. Зважаючи на непогодженість вибору експерта та експертної установи, відповідач не повинен нести витрати за вподобання позивача.

Відповідно до ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 3 частини 3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 137 КАС України визначено, що спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч.6 ст.132 КАС України).

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, дослідив зміст заяви позивача щодо розподілу судових витрат на підготовку експертного висновку в розмірі 51810,00грн. та докази надані в обгрунтування такої заяви, а також заперечення відповідача щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що заява позивача відповідає вимогам ст.137 КАС України, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" (вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247, код ЄДРПОУ 32390305) до Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002914914 (форма П ), прийняте 27.06.2018р. Офісом великих платників податків ДФС.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002924914 (форма В4 ), прийняте 27.06.2018р. Офісом великих платників податків ДФС.

4. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002934914 (форма Р ), прийняте 27.06.2018р. Офісом великих платників податків ДФС.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" (вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247, код ЄДРПОУ 32390305) судовий збір в розмірі 334159,96грн., сплачений платіжним дорученням № 3181 від 05.10.2019 року.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" (вул. Центральна, 40, с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247, код ЄДРПОУ 32390305) судові витрати пов`язані з підготовкою експертного висновку в розмірі 51810,00грн., сплачені згідно платіжного доручення № 4182 від 15.03.2019р.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов