Рішення

від 24.12.2019 по справі 480/3950/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2019 р. Справа № 480/3950/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - адвоката Солошенко Л.Є.,

представника відповідача - Дудченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метангаз-Моторс" до Сумської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Метангаз-Моторс , звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивачем у Німеччині був придбаний автомобіль Mersedes-Benz модель S350D , 2016 року випуску, митна вартість якого складала 34000 євро. Під час митного оформлення на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: договір купівлі-продажу від 20.06.2019р., рахунок-фактуру (інвойс) від 28.06.2019: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 17.02.2016; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 26.02.2015; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару; платіжне доручення №0608-19VU-l 157-4334 від 06.08.2019р. про оплату вартості автомобіля, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною установою від 19.07.2019р., копію митної декларації країни відправлення № MRN 19 DE485109692354Е8 від 10.07.2019р., звіт про ринкову вартість не розмитненого транспортного засобу, що підтверджується копіями таких документів.

24.07.2019 посадовими особами Сумської митниці було визначено митну вартість 38200 євро за резервним методом, прийняте рішення про коригування митної вартості та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач не погоджується з такими рішеннями відповідача, просить визнати їх протиправними та скасувати, зазначаючи про невідповідність їх вимогам ст.ст.49, 52,53 Митного кодексу України. Рішення відповідача не містить відомостей, які саме документи, подані декларантом під час митного оформлення товару, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості спірного товару та не давали можливості відповідно до вимог МК України здійснити розрахунки на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню, митним органом не наведено які саме складові митної вартості товару не підтверджуються документально та з яких підстав неможливе їх обчислення. Таким чином, відповідачем не зазначено, в яких документах, наданих позивачем для підтвердження числових значень складових заявленої митної вартості товару при його митному оформленні містилися розбіжності, були наявні ознаки підробки або які відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару в документах були відсутні.

Крім того, метод 6 (резервний) застосовується лише, якщо декларант не може визначити митну вартість, застосовуючи додаткові методи - 1-5, враховуючи вимоги частин 3-8 статті 57 МК України, згідно з якими кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. За приписами пункту 2 частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана. З урахуванням цього повідомлення, які надсилалися декларантові позивача, а в подальшому - рішення про коригування митної вартості, повинні містити причини неможливості визнання заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що 23.07.2019 року уповноваженою особою позивача до митного поста Центральний Сумської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію, якій був присвоєний номер UA805180/2019/020467 (далі - МД), для оформлення в митний режим імпорт товару, легкового автомобіля, що був у користуванні марки Mercedes-Benz; модель S350D; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 ; календарний рік виготовлення: 09/07/2015; модельний рік виготовлення: 2016; колір - чорний; тип двигуна - дизельний; робочий об`єм циліндрів - 2987 смЗ; кількість місць для сидіння, включно з місцем для водія - 5; тип кузова - седан; призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; відповідає екологічним нормам "СВРО-6".

Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано рахунок фактуру від 09.07.2019 згідно якого ціна транспортного засобу складає 34000 євро та платіжне доручення в іноземній валюті від 01.07.2019 № 2822. Сплата коштів за транспортний засіб була фактично здійснена 01.07.2019 року , тобто раніше від виставленого рахунку-факту.

Підставою для перерахування коштів відповідно до інформації, вказаної у вищевказаному платіжному дорученні було замовлення від 20.06.2019. Згідно даного замовлення сума, яка підлягає перерахуванню складає 40460,00 євро. Попередня оплата узгодженої суми у розмірі 40460,00 повинна бути здійснена шляхом банківського переказу. Таким чином, сума, яка була перерахована відповідно до платіжного доручення від 01.07.2019 № 2822 не узгоджується з відомостями, які вказані в замовленні від 20.06.2019 року.

При цьому, документи, які зазначені позивачем, як такі, що подавалися до митного оформлення, фактично надані не були, що підтверджується переліком документів, який вказаний у графі 44 МД від 23.07.2019 № ІІА805180/2019/020467 та у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № иА805180/2019/00443.

Таким чином, враховуючи відсутність документального підтвердження складових митної вартості задекларованого транспортного засобу та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України Сумська митниця ДФС була позбавлена правової можливості здійснити митне оформлення транспортного засобу за заявленим основним і першим) методом визначення митної вартості товарів за ціною договору.

За приписами ч. 1, 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

При цьому, Сумською митницею ДФС не застосовано другорядні методи, які передбачені статтями 59, 60 з причин відсутності в органу доходів і зборів інформації про вартість операції ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Методи, передбачені статтями 62, 63 МК України не застосовані з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості товару в органі доходів та зборів. Митна вартість ввезеного позивачем автомобіля визначена за резервним методом у зв`язку з наявністю у органу доходів та зборів відомостей щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого було здійснено раніше (МД № UA403010/2019/003568 від 12.02.2019).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.07.2019 року уповноваженою особою позивача до митного поста Центральний Сумської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію, якій був присвоєний номер UA805180/2019/020467 (далі - МД), для оформлення в митний режим імпорт товару, легкового автомобіля, що був у користуванні марки Mercedes-Benz; модель S350D; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 ; календарний рік виготовлення: 09/07/2015; модельний рік виготовлення: 2016; колір - чорний; тип двигуна - дизельний; робочий об`єм циліндрів - 2987 смЗ; кількість місць для сидіння, включно з місцем для водія - 5; тип кузова - седан; призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування; відповідає екологічним нормам "СВРО-6" ( а.с. 91). Митна вартість заявлена позивачем складала 34000 євро. На підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості автомобіля та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: договір купівлі-продажу від 20.06.2019р., рахунок-фактуру (інвойс) від 28.06.2019: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 17.02.2016; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 26.02.2015; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару; платіжне доручення №0608-19VU-l 157-4334 від 06.08.2019р. про оплату вартості автомобіля, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною установою від 19.07.2019р., копію митної декларації країни відправлення № MRN 19 DE485109692354Е8 від 10.07.2019р., звіт про ринкову вартість не розмитненого транспортного засобу, що підтверджується копіями таких документів.

24.07.2019 посадовими особами Сумської митниці було визначено митну вартість 38200 євро за резервним методом, прийняте відповідне рішення про коригування митної вартості та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення ( а.с. 60-61, 62-63).

Суд не погоджується із рішеннями митного органу, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з такого.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2 статті 53 МК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність у нього обгрунтованого сумніву у правильності визначення товариством митної вартості товарів за першим методом, натомість ГОВ Метангаз-Моторс підтвердило заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

При цьому суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийняте Сумською митницею ДФС, не вказує, які саме документи, подані декларантом під час митного оформлення спірного товару, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості спірного товару та не давали можливості відповідно до вимог МК України здійснити розрахунки на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню, митним органом не наведено які саме складові митної вартості товару не підтверджуються документально та з яких підстав неможливе їх обчислення. Водночас, у рішенні відповідач посилається на обставини, які не мали місця, зокрема, на надання позивачем платіжного документа про оплату морського перевезення в контейнері. Так, судом встановлено, що відповідачу були надані документи про перевезення товару автомобільним транспортом, сплачені відповідні платежі та надані підтверджуючі документи, а саме провізна відомість ЕЕ №UА805180/2019/19887, з якої вбачається, що перевезення здійснювалось автотранспортом, а не морським транспортом та згідно доручення, виданого на ім`я ОСОБА_1 , який здійснив оплату перевезення та доставку за уніфікованою митною квитанцією МД-1 серії 20501Н№0426037 ( а.с. 29,30,31,32).

Водночас, витребуванню підлягають ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України, проте, відповідачем не зазначено, яким чином витребувані ним додаткові документи дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої позивачем митної вартості товару.

Крім того, суд зауважує, що метод 6 (резервний) застосовується лише, якщо декларант не може визначити митну вартість, застосовуючи додаткові методи - 1-5, враховуючи вимоги частин 3-8 статті 57 МК України, згідно з якими кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами пункту 2 частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

З урахуванням цього повідомлення, які надсилалися декларантові позивача, а в подальшому - рішення про коригування митної вартості, повинні містити причини неможливості визнання заявленої митної вартості, а надання зазначених у них документів повинно усувати такі причини.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у справі №820/2014/17 з урахуванням наведених вище норм та положень частин 1, 2 статті 256 Митного кодексу України, згідно з якими відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також, на думку суду, не заслуговують на увагу доводи відповідача про невідповідність заявленої митної вартості дійсній вартості автомобіля через сплату позивачем 01.07.2019, тобто до виставлення рахунку, коштів у сумі 40460 євро, оскільки вказана сума включає в себе 6460,00 євро поворотного ПДВ, яке підлягало поверненню і повернуто продавцем позивачу ( а.с.111)

Згідно ч. 1, 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У звязку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, вирішуючи справу про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень адміністративний суд у відповідності до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє, чи прийняте воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, вимоги до рішення митного орану про коригування митної вартості передбачені частиною 2 ст. 55 Митного кодексу України, відповідно до якої прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Однак, рішення Сумської митниці, яке є предметом розгляду у даній справі, прийняте без дотримання цих вимог та не містить у собі цих даних.

За таких обставин, перевіривши рішення Сумської митниці про коригування митної вартості на відповідність вимогам частини 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на те, що картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів прийнята на підставі протиправного рішення відповідача про визначення митної вартості товарів, вона також є протиправною і підлягає скасуванню .

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 3842,42 грн. (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метангаз-Моторс" ( код ЄДРПОУ 06712351, пр.Курський, 147, м.Суми, 40020) до Сумської митниці Державної фіскальної служби України ( код ЄДРПОУ 39420037, вул.Ю.Вєтрова, 24, м.Суми, 40020) про скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати рішення Сумської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості №UA805180/2019/000204/2 від 24.07.2019 та картку відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Метангаз-Моторс" у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA805180/2019/00443.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метангаз-Моторс" 3842,42 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 06 січня 2020 року.

Суддя Л.М. Опімах