Ухвала

від 03.02.2020 по справі 909/52/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 909/52/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019

(головуючий суддя Бойко С.М., судді Бонк Т.Б.,Матущак О.І.)

у справі №909/52/19 Господарського суду Івано-Франківської області

за позовом ОСОБА_1

до 1) Приватного підприємства "Прогрес-Буд ІФ", 2) Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців управління реєстраційних процедур

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3

про визнання корпоративних прав, визнання незаконними та скасування реєстраційних дій державного реєстратора,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 ,

до 1) Приватного підприємства "Прогрес-Буд ІФ", 2) Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців управління реєстраційних процедур

про відновлення корпоративних прав як співвласника частки статутного капіталу (фонду) приватної виробничо-комерційної фірми "Прогрес-Прут", визнання незаконними та скасування реєстраційних дій державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2019 у справі №909/52/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 задоволено частково.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2019 у справі №909/52/19 скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а в частині вимог третьої особи, з самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_4 провадження у справі закрито.

03.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі №909/52/19, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення повністю. Крім того, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Проте вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У 2019 році ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Прогрес-Буд ІФ" про визнання корпоративних прав та до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі Відділу з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців управління реєстраційних процедур про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій державного реєстратора з моменту їх вчинення.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що з 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, при зверненні з позовною заявою сплаті підлягав судовий збір за 2 вимоги немайнового характеру, що в цьому випадку становить 3842,00 грн.

Водночас як зазначалось вище, приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції також закрив провадження у справі в частині вимог третьої особи, з самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_4 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За змістом ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд першої інстанції постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 275 та ст. 278 ГПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково з підстав передбачених ст. 231 цього кодексу.

Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір встановлений у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки ОСОБА_1 оскаржує постанову суду апеляційної інстанції повністю, а саме в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 та в частині закриття провадження у справі щодо вимог третьої особи, з самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_4 , тобто в цій частині не вирішено спір по суті, то Суд вважає, що судовий збір за подання касаційної скарги на вказану постанову апеляційного суду сплачується на підставі пп. 5 та 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, оскаржуючи постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі №909/52/19 повністю, скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 9605,00 грн ((1921,00 грн * 2 * 200%) + 1921,00 грн)

Однак до касаційної скарги ОСОБА_1 у якості доказу сплати судового збору додано квитанцію №МР_АВ130573КNI_11638740 від 03.01.2020 про сплату 7684,00 грн. Тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Отже, доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі скаржником не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, скаржнику необхідно надати суду докази, що підтверджують доплату судового збору у встановлених законом порядку у сумі 1921,00 грн.

Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України.

Крім того, в касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі №909/52/19.

Однак враховуючи те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, а скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не розглядається.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі №909/52/19 залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець