Рішення

від 21.01.2020 по справі 755/16114/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/16114/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Сіренко Д.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/16114/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий погляд сервіс в особі керівника Дубаса Романа Антоновича про зобов`язання укладення трудової угоди та відшкодування втраченого заробітку за час вимушеного прогулу,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати відповідача укласти з ним трудову угоду з 03.10.2019 року, дні невиходу на роботу з 03.10.2019 р. в магазин Novus по Броварському проспекту, 17 в м. Києві вважати вимушеним прогулом та зобов`язати відповідача відшкодувати втрачений заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 300 грн. за зміну з 03.10.2019 р. по день постановлення судового рішення.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем в м. Києві були поширені в публічних місцях оголошення під назвою Робота в стабільній компанії , в яких не було вказано вихідних даних про компанію та адреси місцезнаходження офісного приміщення.

Позивач зазначає, що маючи шестеро онуків, у нього виникла необхідність в отриманні додаткового заробітку на утримання великої сім`ї, через що він 02.10.2019 року відповідно до зазначеного в оголошенні телефону звернувся до працівниці підприємства по імені ОСОБА_5. За взаємним погодженням він прибув 03.10.2019 року до офісного приміщення вказаного підприємства по вул. Є . Сверстюка, 21, офіс 305 .

Позивач вказує, що надані ним про себе дані, а саме: наявність вищої інженерної та юридичної освіти влаштували відповідача, а тому йому було запропоновано посаду прибиральника в магазині Novus по Броварському проспекту, 17 у нічний час з оплатою 300 грн. по закінченню зміни.

Позивач зазначає, що працівник відповідача ОСОБА_5 направила його до вказаного магазину для ознайомлення з умовами праці та для проходження інструктажу до відповідальної в магазині особи ОСОБА_2 .

Вказує, що ОСОБА_2 назвалась адміністратором ТОВ Чистий погляд сервіс , де директором є ОСОБА_3 , та повідомила, що вона представляє інтереси відповідача - клірингової компанії товариства в магазині Novus . За наслідками співбесіди з ОСОБА_4 його було повідомлено про те, що він допущений до роботи в якості прибиральника магазину, перша нічна зміна має розпочатися з 03.10.2019 р. з 20.00 год. до 08.00 год. наступного дня. Після цього його було направлено до відповідача для укладення трудового договору.

Зазначає, що працівник відповідача на ім`я ОСОБА_5 зняла з його паспорта декілька копій та видала для заповнення анкету з персональними даними. В ході заповнення анкети у нього виникли сумніви щодо законності надання даних про членів своєї родини: дружину, дітей, онуків, їхні повні дані, місце роботи, займані посади за місцем роботи, номери мобільних телефонів. Оскільки ОСОБА_5 щодо цього не могла розвіяти його сумніви, в розмову втрутився керівник ОСОБА_3 , який надав вказівку трьом працівникам компанії зупинити з ним спілкування та заборонив укладати трудовий договір після того, як ознайомився із свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю. З ним спілкуватись відповідач відмовився, не назвався, поводив себе по хамськи, чинив на нього фізичний та моральний тиск, залякування, у зв`язку з чим він (позивач) телефонував до чергового поліції в м. Києві щодо вчинення відповідачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.12.2019 року відкрите провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників судового розгляду в судове засідання та задоволено клопотання позивача про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 37-39).

09 січня 2020 року до суду від представника відповідача ТОВ Чистий погляд сервіс Кривошеєвої А.В. надійшов відзив на позов в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що викладені у позовній заяві обставини не відповідають дійсності, вакансія прибиральника на момент звернення позивача та на даний час відсутня. Вказує, що в свою чергу позивач під час візиту намагався нав`язувати свої послуги адвоката, яких компанія не потребує, поводив себе агресивно.

08 січня 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить не брати до уваги викладені представником відповідача у відзиві на позов обставини та вирішити справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та викладені у позові обставини.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.

Згідно положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, вислухавши пояснення позивача, покази позивача, як свідка, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу. Відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров`я працівника можуть встановлюватись законодавством України (ст. 22 КЗпП України).

Позивач за його клопотанням судом був допитаний у якості свідка, при цьому пояснив, що прочитавши оголошення на будинку по АДРЕСА_4 він 03.10.2019 р. прибув в офіс 305 по вул. Є.Сверстюка, 21 , де йому запропонували посаду прибиральника в магазині Novus та послали до уповноваженої особи ОСОБА_4 для проходження інструктажу. Остання повідомила його про об`єм та режим роботи, робоче місце, розмір заробітної плати 300 грн. за кожну зміну, після чого, повернувшись в офіс, він почав заповнювати анкету. Тоді у нього виникло питання щодо заповнення даних членів сім`ї. Після того керівник ОСОБА_3 надав команду припинити укладення договору. Через негідну поведінку відповідача та принизливе ставлення до нього він звертався до поліції.

Свідок ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, при цьому позивачем було знято клопотання про виклик цього свідка.

Частиною 2 ст. 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП України).

Відповідно положень ч. 1 ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

На підтвердження позовних вимог позивачем надані: анкета та копія сторінки паспорта (а.с. 8, 9).

Як пояснив сам позивач, будь яких документів, окрім анкети, він не підписував, до роботи не приступав, в оголошенні не було зазначено виду працевлаштування, лише вказано, що компанія набирає прибиральників і двірників, з відповідачем не дійшли до стадії погодження у який спосіб та у якій формі укладати договір.

Відповідно вимог частини 1 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

За правилами частин 2, 3, 6 ст. 24 КЗпП України, при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Позивачем не надано доказів, що йому безпідставно відмовили у прийнятті на роботу і що мав укладатися саме трудовий договір, а не цивільно-правовий договір, на який законодавство про працю не поширюється.

Крім того, працівник не може бути допущений до роботи до видачі наказу про укладення трудового договору та повідомлення відповідних державних органів стосовно працевлаштування особи.

Також позивач не зазначає, що у нього просили трудову книжку, документ про стан здоров`я, які він подавав, співробітники відповідача знайомилися з його документами, що він розписувався за проходження інструктажів, ознайомився з посадовою інструкцією тощо.

Позивачем також не надано жодних доказів на підтвердження тих обставин, що прийняття відповідачем на роботу на посаду прибиральника проводилось відповідно до штатного розпису ТОВ Чистий погляд сервіс , яка включена до штату роботодавця, та виконання роботи за цією посадою здійснюється з підпорядкуванням правил внутрішнього трудового розпорядку.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, натомість метою договору є отримання певного матеріального результату. Предметом цивільно-правового договору є виконання певної роботи чи надання послуг із переданням замовнику відповідного результату цих робіт або послуг. Водночас таким договором визначається конкретний перелік виконуваних робіт або надаваних послуг, їхню кількість та якість. Виконавця за таким договором не приймають до штату юридичної особи, він не обіймає жодної посади та не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а права й обов`язки сторін визначають у самому договорі. Особа, яка працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, сам організовує свою роботу й виконує її на власний ризик.

Отже, предметом трудового договору є процес праці, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт або послуг.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, свобода договору означає право фізичних та/або юридичних осіб вступати чи утримуватись від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

До цивільно-правового договору не застосовуються положення Кодексу законів про працю України.

Позивач не довів, що сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, а примус до укладення договору нормами цивільного законодавства заборонений.

Ще позивач посилається на те, що з боку відповідача він зазнав дискримінації.

За нормою ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 1 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні визначено наступні поняття:

дискримінація - це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;

непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними;

пряма дискримінація - ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Відповідно ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Вказані позивачем дії, що є змістом заявлених вимог, не можна вважати, як дискримінаційні, оскільки в розрізі даного спору до таких не відносяться, до того ж позивачем не наведено обґрунтувань стосовно обмеження його у правах у порівнянні з будь якими іншими особами.

Відповідно положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно норми ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням спірних правовідносин, оскільки трудовий договір з позивачем не укладався і до роботи він допущений не був та не приступав, відсутні правові підстави вважати невихід на роботу позивача з 03.10.2019 р., як вимушений прогул, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача відшкодувати втрачений заробіток за час вимушеного прогулу слід відмовити.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що позов не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, тому задоволенню не підлягає.

В порядку ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 24, 43 Конституції України, ст. ст. 2, 21, 22, 23, 24 КЗпП України, ст. ст. 203, 626, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Чистий погляд сервіс в особі керівника Дубаса Романа Антоновича про зобов`язання укладення трудової угоди та відшкодування втраченого заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Чистий погляд сервіс в особі керівника Дубаса Романа Антоновича, місце знаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, будинок 21, офіс 305, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39343230.

Повне судове рішення складено 03 лютого 2020 року.

Суддя Л.М.Виниченко