Постанова

від 30.01.2020 по справі 425/2552/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 425/2552/18

Провадження № 22-ц/810/42/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Єрмакова Ю.В.,

суддів: Назарової М.В., Яреська А.В.,

за участю секретаря судового засідання Перишкіна Т.М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія

відповідач - ОСОБА_1

третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю Фортекс 2006 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Луганського апеляційного суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія

на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 листопада 2018 року, ухвалене у складі судді Москаленка В.В. в м. Рубіжне Луганської області

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Фортекс2006 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст скарги

В серпні 2018 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Фортекс2006 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначило, що 14.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОТП Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фортекс 2006 укладено кредитний договір № CrL-SME901/102/2008 (далі -кредитний договір) на підставі якого позичальник отримав грошові кошти в сумі 60000,00 Євро зі строком повернення не пізніше 14 серпня 2017.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором, між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № РМ-SME901/102/2008, відповідно до якого було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 316,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцеві на праві приватної власності.

24.06.2016 між ПАТ ОТП Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія було укладено договір про відступлення права вимоги № 24/06/16.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № CrL-SME901/102/2008 від 14.08.2008, укладеним між ЗАТ ОТП Банк та ТОВ Фортекс 2006 .

24.06.2016 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія (іпотекодержателем) було укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрований у реєстрі № 523.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за договорами забезпечення, в тому числі і за договором іпотеки № РМ-SME901/102/2008 від 14.08.2008 року, укладеним між ЗАТ ОТП Банк і відповідачем.

Відповідач тривалий час не виконує зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 11.05.2018 року існує прострочена заборгованість в сумі 55548,93 Євро, що складається з:

-простроченої заборгованості по тілу кредиту-50 618,25 Євро;

-простроченої заборгованості за відсотками-4930,68 Євро.

В гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 11.05.2018 сума боргу складає 1 728 182,76 грн.

Позивач просить в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Фортекс 2006 за кредитним договором № CrL-SME901/102/2008 від 14.08.2008 перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія в розмірі 55 548,93 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на 11.05.2018 рік складає 1 728 182,76 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, загальною площею 316,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України Про іпотеку з початковою ціною реалізації в розмірі 185 500,00 грн. із наданням Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія судовий збір у сумі 2782,50 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 листопада 2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та Гарантія в задоволенні позову до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Фортекс2006 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що оскільки існує рішення суду про стягнення заборгованості, то звернення стягнення на предмет іпотеки неможливе без доведеності, що всі вжиті заходи не призвели до виконання рішення про стягнення заборгованості. Позивачем не надано жодного доказу того, що на даний час рішення суду про стягнення заборгованості не виконано, або не змінилась сума заборгованості, стягнутої за рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 10.10.2013, яким позовні вимоги ПАТ КБ ОТП Банк задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ Фортекс 2006 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № CrL-SME901/102/2008 в розмірі 733482,76 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Рубіжанськокго міського суду Луганської області від 21 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що позивач звернувся до суду першої інстанції не з вимогою про стягнення з відповідача цієї ж суми заборгованості, що стягнута за рішенням суду, а саме для звернення стягнення на предмет іпотеки у межах забезпечення відповідачем виконання основного зобов`язання, для чого є необхідним судове рішення.

Отже, йдеться про застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права, що не є подвійним стягненням заборгованості.

Також в апеляційній скарзі скаржник посилається на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року но справі № 921/107/15-г/16, де зазначено, ще не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством, що виникає із змісту норми ст. 593 ЦК України, ст. 7 і 33 Закону України Про іпотеку .

Отже, судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин ст. 33 Закону України Про іпотеку та в порушення ст. 12, 76 - 81, 89 ЦК України неналежним чином здійснено оцінку доказів, наданих позивачем, не враховано висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року но справі № 921/107/15-г/16, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції но відповідає вимогам законності та обґрунтованості судового рішення.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 18 січня 2019 року відкрито провадження по справі, сторонам по справі роз`яснювалося право на подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що скаржник не виконав умови ст. 1082 ЦК України, а тому не набув права пред`явлення позову до боржника, а тим паче поручителів та звернувся до суду за захистом відсутніх у нього прав. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року справу було призначено до апеляційного розгляду за участю представника відповідача у режимі відеоконференції.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 12 березня 2019 року провадження у зазначеній цивільній справі № 425/2552/18 було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у цивільній справі № 205/578/14-ц.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року поновлено провадження та справу призначено до розгляду.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до судового засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія та представник відповідача не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

В судове засідання з`явився відповідача ОСОБА_1 , і який одночасно є засновником ТОВ Фортекс 2006 .

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, дослідивши матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговорив доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Частиною 2 статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки існує рішення суду про стягнення заборгованості, то звернення стягнення на предмет іпотеки неможливе без доведеності, що всі вжиті заходи не призвели до виконання рішення про стягнення заборгованості. Позивачем не надано жодного доказу того, що на даний час рішення суду про стягнення заборгованості не виконано, або не змінилась сума заборгованості, стягнутої за рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 10.10.2013, яким позовні вимоги ПАТ КБ ОТП Банк задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ Фортекс 2006 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № CrL-SME901/102/2008 в розмірі 733482,76 грн.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, але з інших підстав, ніж викладені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОТП Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фортекс 2006 укладено кредитний договір № CrL-SME901/102/2008 на підставі якого позичальник отримав грошові кошти в сумі 60000,00 Євро зі строком повернення не пізніше 14 серпня 2017(а.с.6,7).

14.08.2008 року між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № РМ-SME 901/102/2008, відповідно до якого було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 316,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцеві на праві приватної власності, в забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору № CrL-SME901/102/2008 від 14.08.2008 року, укладеному між ЗАТ ОТП Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фортекс 2006 (а.с.16-19).

24.06.2016 між ПАТ ОТП Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія було укладено договір про відступлення права вимоги № 24/06/16(а.с.20).

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № CrL SME901/102/2008 від 14.08.2008 року, укладеним між ЗАТ ОТП Банк та ТОВ Фортекс 2006 (а.с.22)..

Відповідно акту № 2 приймання-передачі Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № 24/06/16 від 24.06.2016 (а.с.25) первісний кредитор: ПАТ ОТП Банк передав, а новий кредитор ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія прийняв згідно з вимогами п.2.1. договору про відступлення права вимоги № 24/06/16 від 24.06.2016 Реєстр Боржників, зазначений в Додатку № 1 до цього договору.

24.06.2016 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія було укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрований у реєстрі № 523 відповідно до якого ПАТ ОТП Банк передав ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія сукупність прав, належних йому за договорами забезпечення тому числі і за договором іпотеки № РМ-SME901/102/2008 від 14.08.2008 року, укладеним між ЗАТ ОТП Банк і відповідачем (а.с.27.28).

Згідно інформаційної довідки від 11.07.2016 року іпотекодержателем по договору іпотеки від 14.08.2008 року є ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія (а.с.31)

26.10.2017 ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія надіслала відповідачу та ТОВ Фортекс 2006 вимоги про виконання зобов`язання за кредитним договором № CrL-SME901/102/2008 від 14.08.2008 року (а.с.33,34).

Відповідно звіту про незалежну оцінку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартість вказаної нежитлової будівлі на 11.05.2018 рік складає 185500 грн. (а.с.37-77).

Згідно рішення Рубіжанського міського суду від 10 жовтня 2010 року у цивільній справі № 425/2399/13-ц, провадження 2/425/645/13 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ОТП Банк до ТОВ Фортекс 2006 , ОСОБА_1 - позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ Фортекс 2006 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № CrL-SME901/102/2008 від 14.08.2014 року в розмірі 733482,76 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 50618,25 Євро (еквівалент у гривні по офіційному курсу НБУ станом на 03.09.2013 складає 532928,17 грн.), належної до сплати заборгованості по нарахованим відсоткам 590,19 Євро (еквівалент у гривні по офіційному курсу НБУ станом на 03.09.2013 складає 6213,75 грн.),нарахованої пені за неналежне виконання боргових зобов`язань за період з 01.10.2012 року по 03.09.2013 року у розмірі 18458,76 Євро (еквівалент у гривні по офіційному курсу НБУ станом на 03.09.2013 складає 194340,84 грн.). та судові витрати(а.с.161-168).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України Про іпотеку , одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону).

З огляду на вказане Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону) є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у пунктах 14-20, 57-60 постанови від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 12 Закону України Про іпотеку ).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 33 цього Закону).

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (частина перша статі 35 Закону України Про іпотеку ). Положення вказаної частини не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 зазначеного Закону).

Вимога, встановлена частиною першою статті 35 Закону України Про іпотеку , не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя статті 35 Закону України Про іпотеку ).

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 36 Закону України Про іпотеку ).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 36 Закону України Про іпотеку ) не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України Про іпотеку ). Це означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса (див. пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц).

Частина перша статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, укладеним 14 серпня 2008 року договором іпотеки № PM-SME901/102/2008 передбачено іпотечне застереження визначене частиною третьою статті 36 Закону України Про іпотеку двома способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, пунктом 6.4. Договору іпотеки № PM-SME901/102/2008 від 14 серпня 2008 року передбачено, що іпотекодержатель має право самостійно обрати такі способи позасудового врегулювання: 6.4.1. Іпотекодержателю належить право від свого імені продати Предмет Іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України. Цим сторони дійшли згоди, що ціна продажу Предмета Іпотеки у випадку його продажу Іпотекодержателем буде визначатись наступним чином: а) початкова ціна продажу Предмета Іпотеки визначається Іпотекодержателем, але вона повинна бути не нижче від вартості, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки; б) при неможливості продажу Предмета іпотеки за ціною, визначеною згідно підпункту а) цього пункту, протягом одного місяця з моменту початку позасудового врегулювання, ціна продажу Предмета Іпотеки визначається Іпотекодержателем, вона повинна бути не нижче його вартості, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки і зменшеної на 10 відсотків; в) при неможливості продажу Предмета Іпотеки за ціною визначеною згідно підпункту б) цього пункту, протягом двох місяців з моменту початку позасудового врегулювання, ціна продажу Предмета Іпотеки визначається Іпотекодержателем, вона повинна бути не нижче його вартості, визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки і зменшеної на 20 відсотків;

Пунктом 6.4.2. цього ж договору передбачено, що при виникненні Іпотечного Випадку Іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та Боржнику Іпотечне повідомлення (цінним листом або листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому договорі) з вказівкою про загальну суму Боргових Зобов`язань та граничний строк погашення Боргових Зобов`язань. У випадку непогашення Боржник Боргових Зобов`язань у строк, передбачений у Іпотечному Повідомленні, право власності на предмет Іпотеки переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення Боргових Зобов`язань, вказаному в Іпотечному Повідомленні. При цьому Іпотекодержатель зобов`язаний реалізувати Предмет Іпотеки протягом 1 (одного) року, а суму, отриману від реалізації, направити на погашення Боргових Зобов`язань та інших Фактичних вимог. Залишок коштів, отриманих від реалізації Предмета Іпотеки, після погашення Боргових Зобов`язань, інших Фактичних Вимог відшкодування всіх витрат Іпотекодержателя, повертається Іпотекодавцю відповідно до чинного законодавства України.

Отже, з огляду на наведені вище висновки щодо застосування приписів статей 35, 36,7, 38 і 39 Закону України Про іпотеку , враховуючи обов`язковість договору для сторін (стаття 629 ЦК України), які, визначаючи його умови, реалізували принцип свободи договору (пункт 3 частини першої статті 3, стаття 627 ЦК України), колегія суддів вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки сторони у договорі іпотеки визначили відповідний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя як позасудовий. Наявність істотних перешкод для іпотекодержателя у реалізації позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження позивач у суді не обґрунтовував.

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України Про іпотеку , можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України Про іпотеку , є неналежним способом захисту незалежно від того, чи просить позивач встановити у рішенні суду право продати предмет іпотеки від імені іпотекодержателя, чи від імені іпотекодавця, зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц.

Вказане також відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. ст. 376 ЦПК України).

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстав для стягнення судових витрат з відповідача не має.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія задовольнити частково.

Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 листопада 2018 року змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2020 року.

Судді Ю.В. Єрмаков

М.В. Назарова

А.В. Яресько