Постанова

від 28.01.2020 по справі 922/1740/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2020 р. Справа № 922/1740/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н.В. , суддя Зубченко І.В.

при секретарі судового засідання Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

позивача - Овсяник С.А., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 002257 від 01.08.08.18; довіреність № б/н від 01.07.19

відповідача - Скляр В.В., наказ 2 від 15.01.20

Климов М.П., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія № 288 від 03.02.2000; Ордер серія ХВ № 726 від 04.11.19; договір про надання правових послуг адвоката б/н від 04.11.19

розглянувши в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ ВП "Рембудмеханізація", м. Харків (вх. № 3625 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 (повний текст складено 04.11.2019) у справі № 922/1740/19

за позовом ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера", м. Харків

до ТОВ ВП "Рембудмеханізація", м. Харків

про стягнення 964777,47 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 у справі № 922/1740/19 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ ВП "Рембудмеханізація" на користь ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" суму неустойки (пені) в розмірі 162263,39 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2 433,96 грн. В частині заявлених позовних вимог про стягнення в сумі 547774,00 грн. щодо повернення авансу та пені в сумі 253740,08 грн. - відмовлено.

ТОВ ВП "Рембудмеханізація" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 у справі № 922/1740/19, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з ТОВ ВП "Рембудмеханізація" на користь ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" суму неустойки (пені) в розмірі 162263,39 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 2 433,96 грн. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наголошує, що несвоєчасне закінчення робіт згідно договору № 48 стало можливим не з вини ТОВ ВП "Рембудмеханізація", а з причини невиконання договірних зобов`язань керівництвом ТОВ "БК "Укртехносфера" у частині не забезпечення субпідрядника проектно-технічною документацією, узгодженою з замовником на підставі змін у кошторисній документації. Як зазначає відповідач, факт неналежного виконання договірних обов`язків ТОВ "БК "Укртехносфера" підтверджується тим, що позивачем відповідачу проектно-кошторисна документація, не зважаючи на усні гарантії, так і не була надана, що суперечить вимогам ст.ст. 848, 850, 851 ЦК України. Відповідач також вказує на те, що позивачем були проігноровані вимоги щодо надання робочого проекту та кошторисної документації зі змінами. В обґрунтування відсутності недоліків виконаних будівельних робіт відповідач посилається на акт прийняття робіт за листопад 2018 за підписом та печаткою Дергачівської міської ради; акт проміжного прийняття відповідальних конструкцій від 29.08.2018; акт на закриття прихованих робіт за підписом та печаткою ТОВ "БК "Укртехносфера" та підписом технічного нагляду Дергачівською міською радою; акт № 3 від 15.05.2018 за підписом та печаткою ТОВ "БК "Укртехносфера" (генеральний підрядник) та Дергачівською міською радою (замовник).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2019 у справі № 922/1740/19 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною та призначено справу до розгляду на 16.01.2020 об 11:00 год.

Від ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 року по справі № 922/1740/19 без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Відповідач надав заперечення на відзив до апеляційної скарги, в яких наголошує, що жодних заяв про існування недоліків від початку робіт у травні 2018 року до закінчення робіт у вересні 2018 року з боку ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" до ТОВ ВП "Рембудмеханізація" не надходило, а всі роботи були прийняті як замовником, так і ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" без зауважень.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2020, у зв`язку з відпусткою судді Медуниці О.Є., у справі № 922/1740/19 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В.

Відповідно до пункту 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 16.01.2020 оголошено перерву.

В судовому засіданні сторони підтвердили свої позиції у справі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 18 травня 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду у будівництві № 48 згідно якого відповідач зобов`язувався виконати будівельно-монтажні роботи з улаштування покрівлі на об`єкті будівництва Капітальний ремонт дитячого садка по пров. Корсіковському, 19 в м. Дергачі, Дергачівського району Харківської області .

Судом встановлено, що за умовами вказаного договору: 1) ціна робіт визначена у сумі 699246,00 грн. (п. 3.1 договору).; 2) позивач зобов`язався здійснювати оплату виконаних робіт у такому порядку - 30 відсотків від визначеної пунктом 3.1 договору ціни робіт виплатити у якості авансу, а решту - після повного виконання робіт із зарахуванням авансу (пункти 11.1 - 11.3 договору); 3) відповідач зобов`язався виконати передбачені договором роботи протягом тридцяти днів, розпочавши їх виконання протягом трьох днів після укладення договору.

Сторонами не надано суду доказів того, що до укладеного ними договору субпідряду у будівництві № 48 від 18.05.18 вносилися будь-які зміни чи доповнення.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний розпочати виконання робіт не пізніше 21 травня 2018 року й завершити їх не пізніше 20 червня 2018 року.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно виписки по рахунку (а.с. № 41) 23.05.19 позивачем було перераховано відповідачу аванс на придбання матеріалів по улаштуванню покрівлі згідно рах. №5 від 21.05.18 в сумі 209 774,00 грн. та 09.07.18 позивачем було перераховано відповідачу додатковий аванс на виконання робіт по улаштуванню покрівлі згідно договору №48 від 18.05.18 в сумі 339 000,00 грн.

Всього позивачем сплачено на користь відповідача за договором субпідряду у будівництві №48 від 18.05.18 р. 548774,00 грн.

Разом з тим, відповідач у визначені договором строки виконання робіт не завершив.

При цьому, судом першої інстанції досліджено, що в поданих відповідачем документах (акті приймання прихованих робіт) датою початку відповідних робіт визначено 26.07.2018 року.

Підписаний же відповідачем проект акту приймання виконаних робіт направлено відповідачем позивачу лише листом № 20 від 29.11.2018 року (отриманий позивачем 11.12.2018 року). При цьому, вказаний проект акту приймання виконаних робіт, направлений відповідачем позивачу, містить зазначення вартості робіт у розмірі 798932,00 грн., хоча твердим кошторисом визначено ціну робіт за договором №48 субпідряду у будівництві від 18.05.2018 року у сумі 699246,00 грн., тобто на 99686 грн. 00 коп. менше, аніж зазначено відповідачем у проекті акту приймання виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 грудня 2018 року позивач повідомив відповідача про відмову підписати направлений відповідачем проект акту приймання виконаних будівельних робіт, вказавши на наявність недоліків у роботах, а також підкресливши перевищення суми вартості робіт, зазначеної в акті, проти погодженого сторонами кошторису на 99686 грн. 00 коп. (а.с. № 36)

У подальшому листом № 122 від 14.02.2019 р. позивач повідомив відповідача про відмову від договору на підставі ч.ч. 1,2 ст. 615, ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України. (а.с. № 38).

Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2019 відповідач відповів на вищевказаний лист № 122 від 14.02.19 та в листі від 19.02.2019 року вимагав створити виїзну комісію протягом 10 діб з дати отримання листа з метою з`ясування того, які саме недоліки мали місце. Втім, доказів того, коли саме отримав цей лист позивач, до суду не подано.

Станом на дату подання даної позовної заяви грошові кошти, які прохав позивач повернути відповідача, у зв`язку з повідомленням про відмову позивача від договору на підставі ст. ст. 612, 615, 849 ЦК України, відповідачем не були повернуті.

Таким чином, оскільки відповідач не відреагував на вимогу позивача усунути допущені у виконаній роботі недоліки і позивач відмовився від договору, враховуючи те, що робота відповідно до умов договору відповідачем не виконана, адже підрядний результат не відповідає підрядному завданню, позивач просив суд стягнути з відповідача 548 774,00 грн. на повернення авансу.

Крім того, посилаючись на положення ч. 25 ст. 883 ЦК України та п. 4.1 договору, яким встановлена відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання робіт за договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 416 003,47 грн. пені у розмірі п`ятикратного розміру облікової ставки НБУ від суми вартості прострочених робіт за період з 22.06.2018 по 20.02.2019.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 548 774,00 грн. на повернення авансу, суд першої інстанції виходив з факту не доведення позивачем того, що відповідач взагалі не виконав роботи згідно укладеного сторонами договору, що могло б бути підставою для зворотного стягнення авансу саме в повному обсязі; натомість відповідач не довів належними та допустимими доказами, що ним виконано передбачені договором роботи повністю і в строк, а якщо такі роботи виконано не повністю - та у якій саме частині їх не виконано.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 416 003,47 грн. пені, судом першої інстанції встановлено, що відповідач був зобов`язаний розпочати виконання робіт не пізніше 21 травня 2018 року й завершити їх не пізніше 20 червня 2018 року. Однак, відповідач істотно прострочив виконання вказаного обов`язку чим спричинив правомірну відмову позивача від договору.

Умови пункту 4.1 укладеного сторонами договору, яким передбачено стягнення з субпідрядника на користь генерального підрядника пені за прострочених виконання робіт, не суперечать вимогам закону, адже відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Разом з цим, суд першої інстанції, приймаючи до уваги, що договір відповідачем виконувався, а покладання на відповідача обов`язку сплати пені у повному обсязі, визначеному договором, становитиме надмірний та невиправданий тягар, дійшов до висновку про необхідність зменшення відповідно до правил ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, визначивши розмір такої неустойки в обсязі подвійної, а не п`ятикратної облікової ставки Національного банку України, що становить 162263,39 грн., та розрахована судом за період з 22.06.18 по 14.02.19.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Відповідач в апеляційній скарзі в обґрунтування відсутності підстав для стягнутої за рішенням суду пені посилається на те, що несвоєчасне закінчення робіт згідно договору № 48 стало можливим не з вини ТОВ ВП "Рембудмеханізація", а з причини невиконання договірних зобов`язань керівництвом ТОВ "БК "Укртехносфера" у частині не забезпечення субпідрядника проектно-технічною документацією, узгодженою з замовником на підставі змін у кошторисній документації. При цьому, твердження відповідача про факт належного виконаних робіт ґрунтуються на наступних доказах: акті прийняття робіт за листопад 2018 за підписом та печаткою Дергачівської міської ради; акті проміжного прийняття відповідальних конструкцій від 29.08.2018; акті на закриття прихованих робіт за підписом та печаткою ТОВ "БК "Укртехносфера" та підписом технічного нагляду Дергачівською міською радою; акті № 3 від 15.05.2018 за підписом та печаткою ТОВ "БК "Укртехносфера" (генеральний підрядник) та Дергачівською міською радою (замовник).

Надаючи правову кваліфікацію доказам, колегія суддів виходить з наступного.

З огляду на зміст правовідносин сторін укладений ними договір № 48 від 18.05.2018 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду (ст.ст. 837, 875 Цивільного кодексу України), укладеним в порядку передачі виконання частини загального обсягу робіт субпідряднику (ст. 838 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 1.3 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання субпідряднику за цим договором визначаються проектною (технічною) документацією та/або належним чином погодженими договірними цінами (кошторисною документацією), склад та зміст яких визначаються чинним законодавством та нормативно-технічними документами.

За умовами п. 2.1 договору субпідрядник зобовязується розпочати виконання робіт протягом трьох календарних днів з дня укладання цього договору та завершити виконання робіт протягом тридцяти днів з моменту початку їх виконання.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний розпочати виконання робіт не пізніше 21 травня 2018 року й завершити їх не пізніше 20 червня 2018 року.

Однак, відповідач у визначені договором строки виконання робіт не завершив. У поданих відповідачем документах (акті приймання прихованих робіт) датою початку відповідних робіт визначено 26.07.2018 року.

Ціна робіт визначена у сумі 699246,00 грн. (п. 3.1 договору)

Позивачем до матеріалів справи надана кошторисна документація, у тому числі погоджена сторонами договірна ціна; локальний кошторис на будівельні роботи.

Згідно п. 15.1 договору зміна цього договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої із сторін на підставі додаткової угоди до цього договору. Додаткова угода є невід`ємною частиною цього договору.

Матеріали справи не містять доказів того, що до укладеного сторонами договору субпідряду у будівництві № 48 від 18.05.18 вносилися будь-які зміни чи доповнення, а також не надано доказів звернення відповідача в зазначений період з вимогами до позивача щодо надання робочого проекту та кошторисної документації зі змінами. В зв`язку з чим колегія суддів відхиляє наведені відповідачем доводи щодо не забезпечення позивачем субпідрядника проектно-технічною документацією, узгодженою з замовником на підставі змін у кошторисній документації.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на суперечливу позицію відповідача, який стверджує про факт належного виконання ним робіт за договором, та разом з цим посилається на неотримання проектної документації, тоді як виконання підрядних за відсутності проектно-технічної документації є неможливим.

Щодо посилання відповідача на лист № 15 від 29.05.2018 про збільшення кошторисної вартості обєкту на суму 119 748,00 грн., який був направлений на адресу позивача, колегія суддів зазначає, що сторонами договору не було погоджено у передбачений договором спосіб збільшення кошторисної вартості робіт.

Суд також зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 844 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 321 Господарського кодексу України, підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно п. 12.1 укладеного сторонами договору приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства та цього Договору.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду.

Також згідно приписів ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Підписаний відповідачем проект акту приймання виконаних робіт направлено позивачу листом № 20 від 29.11.2018 року. При цьому, вказаний проект акту містить зазначення вартості робіт у розмірі 798932,00 грн., хоча твердим кошторисом визначено ціну робіт за договором №48 субпідряду у будівництві від 18.05.2018 року у сумі 699246,00 грн.

18 грудня 2018 року позивач повідомив відповідача листом за № 139 про відмову підписати направлений відповідачем проект акту приймання виконаних будівельних робіт, вказавши на наявність недоліків у роботах, а також підкресливши перевищення суми вартості робіт, зазначеної в акті, проти погодженого сторонами кошторису на 99686грн. 00 коп. (а.с. № 36).

Таким чином, суд визнає обґрунтованою відмову позивача (замовника) від приймання робіт згідно направленого відповідачем акту приймання, оскільки сторонами не надано доказів того, що позивач (замовник) погодився з перевищенням кошторису.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що недоліки (недоробки), на які позивач вказав у листі про відмову у прийманні робіт № 139 від 18.12.2018, усунуто відповідачем або ж такі недоліки (недоробки) насправді не мали місця.

Суд оцінює критично та відхиляє посилання відповідача на те, що повне та належне виконання ним робіт підтверджується фактом приймання таких робіт замовником позивача (Дергачівською міською радою), а також прийманням робіт технічним наглядом.

Суд звертає увагу, що акт приймання виконаних робіт між позивачем та Дергачівською міською радою, на який посилається відповідач, датований 15.05.18 року, тоді як договір № 48 субпідряду у будівництві укладено сторонами лише 18.05.2019 року, а початок виконання робіт відповідачем у поданих самим відповідачем до суду документах (акті приймання прихованих робіт) датовано 26.07.18 року.

Таким чином, договір № 48 між позивачем та відповідачем було укладено після того, як був підписаний акт приймання виконаних робіт між позивачем та Дергачівською міською радою.

З огляду на вищенаведене, акт приймання виконаних робіт між позивачем та Дергачівською міською радою не відноситься жодним чином до даного позову та не приймається судом, як доказ виконаних робіт по договору № 48 субпідряду у будівництві, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем прийнято роботи на підставі наступних документів: акту прийняття робіт за листопад 2018 року (а.с. № 80-85), акту проміжного прийняття відповідальних конструкцій від 22.08.18 (а.с. № 77), акту на закриття прихованих робіт (а.с.№ 78-79) суд зазначає, що зазначені акти, навіть підписані обома сторонами договору підряду, не можуть вважатись документами, що оформлюють приймання виконаних підрядних робіт в розумінні статей 853, 882 Цивільного кодексу України.

Посилання ж відповідача на окремі акти проміжного приймання та акти приймання прихованих робіт не можливо ототожнювати із актом виконаних робіт по договору №48 субпідряду у будівництві від 18.05.18, адже таке проміжне приймання завідомо не є приймання результату робіт з його переданням замовнику за договором у сенсі статей 853, 882 Цивільного кодексу України.

Проміжне приймання виконаних робіт дійсно найчастіше має місце саме в будівництві, де здійснюється щодо тих частин незавершеного результату робіт, які в подальшому закриваються результатами наступних робіт (так звані приховані роботи ) або призначені для великих навантажень. Проміжне приймання має на меті виключно попередню перевірку якості та повноти виконання певних робіт й не пов`язане з переданням їх результату замовнику.

Посилання відповідача в обґрунтування відсутності недоліків виконаних будівельних робіт на акт прийняття робіт за листопад 2018 за підписом та печаткою Дергачівської міської ради; акт на закриття прихованих робіт за підписом та печаткою ТОВ "БК "Укртехносфера" та підписом технічного нагляду Дергачівською міською радою; акт № 3 від 15.05.2018 за підписом та печаткою ТОВ "БК "Укртехносфера" (генеральний підрядник) та Дергачівською міською радою (замовник), не може вважатися належним доказом належного виконання відповідачем договірних зобов`язань, оскільки особа, яка здійснює технічний нагляд за будівництвом, у цьому статусі не є представником замовника, як сторони за договором, то погодження нею наданих підрядником актів приймання виконаних робіт не рівнозначно їх підписанню замовником.

Разом з тим, суд зазначає, що до основних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. З Цивільного кодексу України). Одночасно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем не виконано зобов`язання у встановлений договором строк та відповідно до погоджених сторонами договору умов.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що виконання зобов`язань субпідрядника за цим договором забезпечується неустойкою (пенею). Розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню з субпідрядника на користь Генерального підрядника встановлюється у розмірі п`ятикратного розміру облікової ставки Національного банку України від суми вартості прострочених виконанням робіт за кожен день прострочення.

Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано застосовано положення даної норми права, з урахуванням встановленого факту виконання відповідачем робіт за договором, хоча й факт його повного виконання (повного виконання усього передбаченого кошторисом обсягу робіт) не доведено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів визнає правомірність висновку суду першої інстанції про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 162263,39 грн., яка розрахована судом за період з 22.06.18 (початок періоду прострочення вказаний позивачем в наданому до суду розрахунку, а саме з наступного дня після завершення строку, відведеного на виконання робіт з улаштування покрівлі, який сторони узгодили у п.2.2. договору №48 від 18.05.18) (а.с. № 16) по 14.02.19 (включно), а саме по дату повідомлення позивачем відповідача про відмову від договору.

З огляду на встановлені обставини та наведені положення законодавства, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються виключно на суб`єктивному трактуванні фактичних обставин та неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 у справі № 922/1740/19.

В силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275-276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ ВП "Рембудмеханізація", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 у справі № 922/1740/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2019 у справі № 922/1740/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.02.2020.

Головуючий суддя А.М. Білецька

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.В. Зубченко