Постанова

від 27.01.2020 по справі 826/7729/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7729/16 Головуючий у 1 інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Епель О.В. Карпушової О.В. Борейка Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю О.М.С. , Товариство з обмеженою відповідальністю Рентінг Інвест про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю О.М.С. , Товариство з обмеженою відповідальністю Рентінг Інвест , в якому просили зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України скасувати декларацію про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури), зареєстровану в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 20.10.2015 за № КВ083152930382, та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 11.11.2015 року за № КВ143153152004, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю О.М.С. .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов`язано відповідача скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури), зареєстрованої в Департаменті Держархбудінспекції 20.10.2015 за №КВ083152930382, та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої в Департаменті Держархбудінспекції 11.11.2015 за №КВ143153152004, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю О.М.С , (код ЄДРПОУ 32386037, 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 18). В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції від 24 жовтня 2016 року і винесено нову - про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2017 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2017 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рентінг Інвест задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2016, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Держархбудінспекції, третя особа: ТОВ О.М.С. про зобов`язання вчинити дії скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду, позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з апеляційною скаргою, просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянти посилаються на те, що третьою особою - ТОВ О.М.С. подано недостовірні відомості під час реєстрації оскаржуваних декларацій, оскільки, за адресою: АДРЕСА_1, здійснюється не реконструкція, а нове будівництво.

09 грудня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Рентінг Інвест надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Також, 09 грудня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю О.М.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

27 січня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Колесникова І.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із його зайнятістю у кримінальному провадженні.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів встановила наступне.

Згідно договору про надання правової допомоги від 10 жовтня 2019 року, адвокат Колесников І.В. надає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . правову допомогу по справі №826/7729/16 (Т.3, а.с. 142 - 146, ордери на надання правової допомоги - Т. 3, а.с. 147-148).

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 16 грудня 2019 року представник позивачів Колесников І.В. був повідомлений про відкладення розгляду справи на 27 січня 2020 року о 16:10 год., про що ним особисто поставлено підпис в розписці, яка міститься в матеріалах справи (Т.3, а.с. 238).

Таким чином, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Колесников І.В. повідомлений про розгляд справи на 27 січня 2020 року належним чином.

В силу ч. 10 ст. 126 КАС України, вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Як зазначалося, клопотання про відкладення розгляду справи мотивовано зайнятістю адвоката Колесникова І.В. 27 січня 2020 року у кримінальній справі. Разом з цим, на підтвердження вказаних обставин, жодних доказів до клопотання представник Колесников І.В . суду апеляційної інстанції не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі відкрито ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року.

Таким чином, строк розгляду даної справи закінчується 27 січня 2020 року.

Клопотання представника позивачів про відкладення розгляду справи не містить клопотання про продовження строку розгляду даної справи до 15 днів.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що явка сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції не визнавалась обов`язковою, а наданих сторонами матеріалів достатньо для прийняття рішення у справі, колегією суддів у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - Колесникова І.В. про відкладення розгляду справи відмовлено.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належать нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі нежитлової будівлі у АДРЕСА_1 .

Другий та третій поверхи будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , належать ТОВ О.М.С , а також ТОВ Рентінг Інвест .

20 жовтня 2015 року Департаментом Держархбудінспекції у місті Києві було зареєстровано за №КВ083152930382 декларацію про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури) Реконструкція приміщень нежитлової будівлі під торгівельний центр на АДРЕСА_1 , а 11 листопада 2015 року - зареєстровано за №КВ143153152004 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності на АДРЕСА_1.

Вказані декларації були подані Товариством з обмеженою відповідальністю О.М.С. (код ЄДРПОУ 32386037, 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 18).

Позивачі, не погоджуючись із спірними рішеннями та діями відповідача, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011р. № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (надалі - Порядок № 553), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 (надалі - Порядок № 466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 (надалі - Порядок № 461) (у редакціях на момент їх виникнення).

Згідно частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 р. № 687-XIV (надалі - Закон № 687-XIV), будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Пунктом 2 частини першої статті 34, частинами першою, другою статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. № 3038-VІ встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник відповідно до Закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Статтею 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Частиною другою статті 39 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до статті 10 Закону № 687-XIV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року по справі №826/8556/17: "…скасування декларації про початок будівельних робіт може бути наслідком самостійне виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації) та шляхом здійснення заходів державного-архітектурно будівельного контролю, шляхом проведення планових та позапланових перевірок".

Отже, скасування декларації про початок виконання будівельних робіт може бути наслідком самостійного виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, а саме: встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалась в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації та шляхом здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності №1817-VIII від 17 січня 2017 року, зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 17.01.2012 р., на підставі рішення Київської міської ради від 26.07.2000 р. за №101/1935, між Київською міською радою та TOB О.М.С. було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,6904 га (кадастровий номер 8000000000:75:172:0054), розташованої по АДРЕСА_1. Даний договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено відповідний запис від 18.04.2012 р. за №75-6-00545 у книзі записів державної реєстрації договорів. Вказана земельна ділянка передана ТОВ О.М.С. в оренду строком на 5 років, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 18.04.2012 р., який є додатком до договору оренди.

Рішенням Київської міської ради від 12.07.2012 р. за №940/8277 визнано таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. №101/1935, розірвано в односторонньому порядку договір оренди земельної ділянки від 18.04.2012 р..

Проте, рішенням Господарського суду м. Києва від 20.10.2014 р. у справі №5011-66/10331-2012 визнано нечинним та скасовано рішення Київської міської ради IX сесії VI скликання №940/8277 від 12.07.2012 р. Про визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 26.07.2007 р. №101/1935 та про розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.04.2012 р. за №75-6-0054, укладеного між Київською міською радою та TOB О.М.С. .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2015 р. залишено силі рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р.

Тобто, з 27.01.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю О.М.С. було орендарем земельної ділянки площею 0,6904 га (кадастровий номер 8000000000:75:172:0054), розташованої по АДРЕСА_1.

Так, Декларація про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури), яка була зареєстрована Департаментом Держархбудінспекції у м. Києві 20.10.2015 р. за №КВ083152930382 свідчить, що вона подана на реконструкцію приміщень нежитлової будівлі під торгівельний центр, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 3.21 ДБН А.2.2-3:2014, склад та зміст проектної документації на будівництво, перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Апелянти, зокрема, посилаються на те, що за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ О.М.С. здійснюється не реконструкція, а нове будівництво, а тому подані Товариством відомості є недостовірними.

Разом з цим, в силу пункту 3 ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт , прибудова - це вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

Колегія суддів враховує, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 червня 2016 року по справі №826/409/16 встановлено правомірність декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.10.2015 р. №КВ 083152930382 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11.11.2015 р. № КВ 143153152004. Вказане судове рішення набрало законної 05.08.2016 р. Даним рішенням, також, встановлено, що, згідно вказаних декларацій, ТОВ О.М.С. проведено будівельні роботи, пов`язані саме з реконструкцією приміщення, що за своїм результатом потягли лише зміну зовнішньої конфігурації нежитлового зміщення, оскільки, спорудження об`єкту відбувалось вже на існуючих фундаментах, а отже, ТОВ О.М.С. не повинно було отримувати містобудівні умови для проведення такого роду робіт.

В силу пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011, реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про правомірність реєстрації спірних декларацій за відсутності містобудівних умов та обмежень для проведення ТОВ О.М.С. будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо доводів апелянтів про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки листам ТОВ Алего № 20 від 04 квітня 2016 року, № 44 від 01 вересня 2017 року, в якому зазначено, що ТОВ Алего не проводило будівництво (реконструкцію) за адресою : АДРЕСА_1, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури), яка була зареєстрована Департаментом Держархбудінспекцією 20.10.2015 за №КВ083152930382, проектна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-будівельна компанія Алтана , а генеральним підрядником є Товариство з обмеженою відповідальністю Алєго .

Під час апеляційного розгляду справи представник ТОВ Алего надав пояснення щодо даних обставин, зокрема, зазначив, що згідно листа ТОВ Алєго вх.№01/07-5 від 07.05.2019 р. при проведенні реконструкції приміщення нежитлової будівлі під торгівельний центр, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виступало генеральним підрядником, згідно декларації про початок виконання будівельних робіт №10/26-1510/47/ДЦ від 15.10.2015 р. та декларації про готовність об`єкта до експлуатації №10/26-0311/65/ДЦ від 03.11.2015 р. Одночасно, ТОВ Алєго повідомлено, що генеральним підрядником ТОВ Алєго в 2015 році були укладені договори субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт. Також, ТОВ Алєго цим листом повідомлено, що реконструкція об`єкту нерухомості була проведена у 2015 році, керівництво та працівники, які безпосередньо мали відношення до цього об`єкту змінилися, тому надати необхідні документи до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Товариство не має можливості.

Також, зазначено, що лист від 01 вересня 2017 року № 44 є неналежним доказом та таким, що не відповідає дійсності, у зв`язку із тим, що ТОВ Алєго листом від 07.05.2019 р. спростовано інформацію, викладену у листі ТОВ Алєго від 01 вересня 2017 року № 44. Єдиним та належним доказом є лист ТОВ Алєго від 07.05.2019 р.

Колегія суддів також враховує, що апелянтами не надано суду апеляційної інстанції доказів визнання недійсними, не укладеними, зміну чи розірвання договорів підряду, субпідряду на здійснення будівництва, реконструкції спірного об`єкта нерухомості або інших належних доказів того, що ТОВ Алєго не здійснювало будівництво (реконструкцію) спірних об`єктів.

Під час розгляду апеляційної скарги колегія суддів, також, враховує правову позицію Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладену у постанові від 01 жовтня 2019 року по справі №826/9967/18, в якій зроблено наступні висновки: За правилами статті 26 цього Закону завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

З моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації ОСОБА_1 у період з 28 січня по 25 жовтня 2016 року права власності на вісім квартир по АДРЕСА_3 що були утворені у результаті проведеної реконструкції, декларація про готовність об`єкта до експлуатації новоствореного об`єкта містобудування, також вичерпала свою дію.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17 .

Також, у даній постанові зазначено, що : ….суб`єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між суб`єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Ненормативні правові акти суб`єкта владних повноважень, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені таким суб`єктом після їх виконання…

….після реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, Департамент ДАБК зобов`язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом .

Крім цього, колегія суддів враховує, що Святошинським районним судом міста Києва 18.04.2016 року розглянуто по суті цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю О.М.С. , третя особа: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про усунення перешкод в реалізації права власності, знесення самочинно побудованого нерухомого майна, приведення приміщення у первісний стан.

За наслідками розгляду справи по суті рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18.04.2016 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18.04.2016, за результатами його перегляду судами апеляційного і касаційного оскарження, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.01.2017 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.07.2017 р.

Враховуючи вищевказване, доводи апелянтів про те, що третьою особою подано недостовірні відомості під час реєстрації спірних декларацій, не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведення позивачами порушення їх прав реєстрацією декларації про початок виконання будівельних робіт (крім об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури), зареєстровану в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (надалі - Департамент Держархбудінспекції) 20.10.2015 р. за №КВ083152930382, та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану в Департаменті Держархбудінспекції у місті Києві 11.11.2015 р. за №КВ143153152004, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю О.М.С. ., що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Решта доводів та заперечень апелянтів висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 287, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Епель О.В. Карпушова О.В.

Повний текст постанови виготовлено 03.02.2020 року