Постанова

від 29.01.2020 по справі 826/5748/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5748/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Бєлової Л.В., Пилипенко О.Є.,

секретаря Суркової Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - адвоката Оберемка Д.О.,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Єдність до Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області про визнання протиправними дій, за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Єдність на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Єдність (далі - позивач, апелянт, СТОВ Єдність ) звернулося у суд з позовом до Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (далі - відповідач, Департамент ДАБІ України у Київській області) про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, неповно досліджено обставини у справі, що зумовило винесення незаконного та необґрунтованого рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати з огляду на таке.

Судом установлено, що 18 вересня 2017 року наказом №196П відповідачем призначено проведення позапланової перевірки об`єктів будівництва за адресою: 09355, Київська область, Володарський район, с. Лобачів, кадастровий номер земельної ділянки 3221683600:03:007:0005.

На підставі цього наказа та направлення для проведення перевірки від 18 вересня 2017 року №747.17/02 посадовими особами відповідача у період з 21 по 26 вересня 2017 року проведено позапланову перевірку, за наслідками якої складено акт.

У зв`язку з виявленням під час перевірки допущення позивачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи.

За результатами розгляду матеріалів справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою відповідача винесено постанови, якими позивача притягнуто до відповідальності за відповідні порушення.

Уважаючи перевірку такою, що проведена із суттєвими процедурними порушеннями та без достатніх правових підстав, СТОВ Єдність звернулось із позовом до суду.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), є фактично реалізованим, про що свідчить настання юридичних фактів - винесення припису та постанов про накладення штрафу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі- Закон України №3038-VI).

Відповідно до положень частини 1 статті 41 Закону України №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Частиною 1 статті 41 Закону України №3038-VI також передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункта 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №533, встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Відповідно до абзаца 9 статті 1 наказа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №240 від 15 травня 2012 року, затверджено форму направлення для проведення планового (позапланового) заходу згідно з додатком 9.

Так, відповідно до встановленої форми у направленні для проведення планового (позапланового) заходу повинно бути зазначено відомості щодо здійснення якої перевірки видано направлення.

Як установлено судом, направлення для проведення позапланового заходу від 18 вересня 2017 року №747.17/02 видано на підставі звернення громадської організації Стоп корупція №766 від 13 вересня 2017 року, що відповідає пункту 6 частини 1 статті 41 Закону України №3038-VI.

Разом з тим, як вбачається з цього направлення, останнє не містить інформації про те, на перевірку дотримання суб`єктом містобудування яких вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності направляються посадові особи відповідача.

З наведеного слідує, що відповідачем не дотримано встановленої законодавством форми відповідного направлення.

Згідно з абзацом 1 пункта 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункта 11 Порядка №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 15 травня 2012 року №240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , встановлено форму акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1.

Одним з обов`язкових реквізитів такого акту є підпис керівника суб`єкта господарювання/фізична особа або уповноважена ним особа.

Між тим, у Акті перевірки позивача №Т-2609/2 посадовою особою відповідача зазначено, що такий складено у присутності керівника суб`єкта господарювання - директора СТОВ Єдність Суткова Віктора Григоровича, у той час як підпис останнього у Акті відсутній.

При цьому, позивач у позовні та апеляційній скарзі зазначає, що позапланова перевірка здійснювалась без присутності представника СТОВ Єдність Суткова В.Г., який у той час перебував у відрядженні, що відповідачем ані під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не спростовано.

При цьому, будь-яких інших осіб (свідків), у присутності яких начебто проводилась перевірка та складався вказаний Акт відповідачем залучено не було, що також не відповідає вимогам форми акту (додаток 1), яка затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року №240 та приписам пункта 9 Порядка №355.

Відтак, колегія суддів, критично сприймає зазначені в акті перевірки посилання відповідача стосовно того, що керівник товариства відмовилась від підписання акта.

Також, суд вважає за необхідне наголосити на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №465/1461/1-а, відповідно до якої, з огляду на положення статті 41 Закону України №3038-VI та Порядка № 553 колегія суддів дійшла висновку про те, що задля усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт .

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Водночас, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, у матеріалах справи міститься зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 13 січня 2012 року декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

Колегія суддів вважає за необхідним наголосити, що видача декларації про готовність об`єкта до експлуатації відбулась до проведення спірної перевірки.

Відтак, на переконання суду, відповідачем в порушення приписів статті 41 Закону України №3038-VI було проведено державний архітектурно-будівельний контроль об`єкта будівництва вже після закінчення підготовчих та будівельних робіт, чого відповідачем під час судового розгляду справи не спростовано.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що позивачем надано документи, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не доведено правомірність проведення перевірки, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання дій відповідача щодо проведення перевірки протиправними.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповне з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що стало підставою для неправильного вирішення справи.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 6 цієї правової норми закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, а згідно наявних у справі платіжних доручень №9950 від 07 травня 2018 року та №228 від 27 вересня 2019 року позивачем за його подання та подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у загальному розмірі 4405,00 грн., то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 289, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Єдність задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2019 року скасувати .

Позов задовольнити .

Визнати протиправними дії Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області щодо проведення позапланової перевірки на будівництво елеватора на земельній ділянці в с. Лобачів, Володарського району Київської області, кадастровий номер 3221683600:03:007:0005 на підставі наказа №196П від 18 вересня 2017 року.

Стягнути з Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області (адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Єдність (адреса: 09300, Київська обл., Володарський район, смт. Володарка, вул. Зарічна, 100; код ЄДРПОУ 32151697) судові витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 4405 (чотири тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді Л.В. Бєлової

О.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови складений 03 лютого 2020 року.)