ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.2020Справа № 910/16360/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М. та помічника судді Усамової А.Р., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна"
до Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди"
про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації
Представники:
від позивача: Заржицька В.О.;
від відповідача: ОСОБА_13.;
вільний слухач: ОСОБА_1
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" інформацію викладену Благодійною організацією "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" в листі (антикорупційний запит щодо вжиття превентивних антикорупційних заходів) №016011129 від 05.01.2017, адресованому Прем`єр-міністру України ОСОБА_10 та Президенту України ОСОБА_5, а саме: "... відношення ТОВ "Дельта Вилмар СНГ" ... до схвалення Одеською облдержадміністрацією будівництва причалу в морському порту "Южний" носить корупційний характер...";
- зобов`язати Благодійну організацію "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" спростувати протягом семи календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду - недостовірну інформацію про товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" викладену в листі (антикорупційний запит щодо вжиття превентивних антикорупційних заходів) №016011129 від 05.01.2017, адресованому Прем`єр-міністру України ОСОБА_10 та Президенту ОСОБА_5, а саме: "... відношення ТОВ "Дельта Вилмар СНГ" ... до схвалення Одеською облдержадміністрацією будівництва причалу в морському порту "Южний" носить корупційний характер...", шляхом направлення листа на адресу Прем`єр-міністра України в якому буде спростовуватись недостовірна інформація, а також буде наводитись без будь- яких скорочень резолютивна частина рішення суду, в тій частині яка буде стосуватись листа (антикорупційний запит щодо вжиття превентивних антикорупційних заходів) №016011129 від 05.01.2017;
- визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" інформацію викладену Благодійною організацією "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" в листі (передсудова антикорупційна заява-вимога про заходи проти дискредитації України та припинення прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських інвесторів) №0170129711 від 15.02.2017, адресованому Прем`єр- міністру України ОСОБА_10, а саме: "... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" не було надано можливості для проведення перевірок щодо дотримання ними екологічних, санітарних, епідеміологічних норм та рівня забруднення моря та земельної ділянки, які використовуються ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" для виробництва, що разом є прямим доказом злочинної антидержавної діяльності...";
- зобов`язати Благодійну організацію "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" спростувати протягом семи календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду - недостовірну інформацію про товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" викладену в листі (передсудова антикорупційна заява-вимога про заходи проти дискредитації України та припинення прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських інвесторів) №0170129711 від 15.02.2017 адресованому Прем`єр-міністру України ОСОБА_10, а саме: "... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" не було надано можливості для проведення перевірок щодо дотримання ними екологічних, санітарних, епідеміологічних норм та рівня забруднення моря та земельної ділянки, які використовуються ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" для виробництва, що разом є прямим доказом злочинної антидержавної діяльності...", шляхом направлення листа на адресу Прем`єр-міністра України в якому буде спростовуватись недостовірна інформація, а також буде наводитись без будь-яких скорочень резолютивна частина рішення суду, в тій частині яка буде стосуватись листа (передсудова антикорупційна заява-вимога про заходи проти дискредитації України та припинення прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських інвесторів) №0170129711 від 15.02.2017;
- визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" інформацію викладену Благодійною організацією "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" в листі (заяві про злочин та заходи проти самозахоплейня української землі російською компанією) №017014388 від 19.04.2017, адресованому Прем`єр-міністру України ОСОБА_10, а саме: "...шахрайство російської компанії ТОВ "Дельта Вілмар СНГ", в м. Южний" "...встановлено черговий знущальний факт нанесення збитків інтересам України.
Так, з 2014 р.... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45га в центрі м.Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) і за 4 роки жодних санкцій ... за анексію української землі російською компанією ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" не відбулось";
- зобов`язати Благодійну організацію "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" (03087, м.Київ, вул. Уманська, б. 31, корпус 2, ідентифікаційний код: 40019132) спростувати протягом семи календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду - недостовірну інформацію про товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" викладену в листі (заяві про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від 19.04.2017, адресованому Прем`єр-міністру України ОСОБА_10, а саме:
"...шахрайство російської компанії ТОВ "Дельта Вілмар СНГ", в м. Южний"
"...встановлено черговий знущальний факт нанесення збитків інтересам України.
Так, з 2014р.... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45га в центрі м.Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) і за 4 роки жодних санкцій ... за анексію української землі російською компанією ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" не відбулось", шляхом направлення листа на адресу Прем`єр-міністра України в якому буде спростовуватись недостовірна інформація, а також буде наводитись без будь-яких скорочень резолютивна частина рішення суду, в тій частині яка буде стосуватись листа (заяви про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від 19.04.2017 ;
- визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" інформацію викладену Благодійною організацією "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" в листі (передсудова антикорупційна заява-запит про заходи проти дискредитації Президента України та припинення публічного прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських псевдоінвесторів) №0170354071 від 13.06.2017, адресованому Президенту України ОСОБА_5 , а саме щодо:
"... загроз регіону внаслідок діяльності ТОВ "Дельта Вілмар СНГ"..."
"... бандитизму ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" в Україні...",
"... контрабандистів та крадіїв держбюджету з ТОВ "Дельта Вілмар СНГ".
- зобов`язати Благодійну організацію "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" спростувати протягом семи календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду - недостовірну інформацію про товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" викладену в листі (передсудова антикорупційна заява-запит про заходи проти дискредитації Президента України та припинення публічного прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських псевдоінвесторів) №0170354071 від 13.06.2017, адресованому Президенту України ОСОБА_5 , а саме щодо:
"... загроз регіону внаслідок діяльності ТОВ "Дельта Вілмар СНГ"..."
"... бандитизму-ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" в Україні...",
"... контрабандистів та крадіїв держбюджету з ТОВ "Дельта Вілмар СНГ",
шляхом направлення листа на адресу Президента України в якому буде спростовуватись недостовірна інформація, а також буде наводитись без будь- яких скорочень резолютивна частина рішення суду, в тій частині яка буде стосуватись листа (передсудова антикорупційна заява-запит про заходи проти дискредитації Президента України та припинення публічного прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських псевдоінвесторів) №0170354071 від 13.06.2017.
Рішенням Господарського міста Києва від 04.12.2017 (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у позові відмовлено повністю.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 та рішення Господарського міста Києва від 04.12.2017 у справі № 910/16360/17 скасовано. Справу № 910/16360/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
13.06.2019 матеріали справи № 910/16360/17 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Сташківа Р.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 (суддя Сташків Р.Б.) прийнято справу до провадження. Підготовче засідання призначено на 10.07.2019.
04.07.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" надійшло клопотання-пояснення про закриття провадження у справі за відсутністю спору.
10.07.2019 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про призначення судової державної економічної (митної) експертизи.
Також, 10.07.2019 відповідач подав клопотання про перенесення судового засідання з поважних причин.
10.07.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав письмові пояснення, в яких зазначає, що поширена відповідачем інформація є недостовірною та такою, що завдає шкоду репутації товариства.
У судовому засіданні 10.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 04.09.2019.
30.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що у даному випадку мало місце направлення звернень щодо скоєння злочинів не органам, компетентним здійснювати розслідування кримінальних злочинів, а особам в коло повноважень яких не входить розслідування антикорупційних злочинів.
04.09.2019 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання, в якому зокрема просить суд направити окрему ухвалу до Служби безпеки України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
У судовому засіданні 04.09.2019 оголошено перерву до 30.09.2019
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 (суддя Сташків Р.Б.) у задоволенні клопотань благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" про призначення експертизи та про закриття провадження у справі відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 (суддя Сташків Р.Б.) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2019.
30.09.2019 відповідачем була подана до суду заява про відвід судді Сташківа Р.Б. від розгляду даної справи, яку заявник мотивував порушенням принципу рівності сторін, що свідчить про упередженість головуючого по справі.
Ухвалою судді Господарського суду міста Києва Сташківа Р.Б. від 30.09.2019 за наслідками розгляду зазначеної заяви відвід визнано необґрунтованим, питання про відвід судді передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 (суддя Головіна К.І.) відмовлено у задоволенні заяви Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" від 30.09.2019 про відвід судді Сташківа Р.Б. у справі № 910/16360/17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 (суддя Сташків Р.Б.) заяву судді Сташківа Р.Б. про самовідвід у справі №910/16360/17 задоволено. Матеріали справи № 910/16360/17 передано для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019 року справу № 910/16360/17 передано на розгляд судді Щербакова С.О.
21.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заяву про злочин та клопотання про вжиття заходів, в якій просить суд залишити позовну заяву без розгляду та повернути позивачу, а також винести окрему ухвалу та направити до правоохоронних органів матеріали по справі № 910/16360/17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2019 прийнято справу № 910/16360/17 до свого провадження. Судове засідання у справі № 910/16360/17 для розгляду справи по суті призначено на 21.11.2019.
20.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заяву про злочин, загрозу життю та сприянню судом системному публічному фізичному насильству над учасницею судового процесу в суді, про свідомий недопуск відповідача протягом 3-х засідань шляхом насильства до зали судового засідання і прийняття судом незаконних ухвал з мотивацією відсутності відповідача, якого насильницькі не допустили до судового засідання, а також відверту демонстрацію судом та бандитами дій щодо безкарного вчинення повторного замаху на життя - викривача ОСОБА_7
21.11.2019 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання-заяву про злочин, введення суд в оману, що призвело постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, в якій відповідач просить суд відхилити позовні вимоги у повному обсязі та закрити провадження у справі.
У судовому засіданні 21.11.2019 судом встановлено, що у позивача змінилася назва з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна", про що 18.06.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (наявний у матеріалах справи).
Також, судом повідомлено, що зміна найменування юридичної особи не є правонаступництвом в розумінні ст. 52 Господарського процесуального кодексу України та не потребує винесення ухвали щодо зміни найменування позивача.
Крім того, у судовому засіданні 21.11.2019 оголошено перерву до 12.12.2019.
12.12.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заяву про суспільно-небезпечний злочин проти держави, в якій відповідач просить суд призначити проведення державної економічної (митної) експертизи щодо обсягу імпорту пальмової олії в Україну із Індонезії (вага + вартість) для визначення кола фігурантів, які нанесли збиток державі 20 мільярдів гривень в 2013-2018 рр. шляхом нелегального (контрабандного) імпорту пальмової олії.
Також, 12.12.2019 відповідач подав заяву про суспільно-небезпечний злочин, скоєний безпосередньо в суді з тяжкими наслідками для постраждалого та ознаки системної змови суду та позивача для незаконного і умисного приниження та насильницьких дій проти відповідача (постраждалого) з клопотанням-вимогою щодо проведення судово-медичної комісії, в якій відповідач просить суд залишити позов без розгляду згідно з пунктами 4,8,1,3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, окремо вказати в рішенні, що жодного доказу наклепів проти відповідача позивачем суду не надано та призначити судову-медичну комісію для визначення суми збитків здоров`ю та лікування представника відповідача ОСОБА_7. , нанесених під час судового процесу по справі № 910/16360/17.
Крім того, 12.12.2019 відповідач подав заяву про системне порушення судом ст. 227 та ст. 52 ГПК та винесення неправосудних ухвал, в якій зазначає про необхідність зупинення провадження у справі та просить суд постановити ухвалу про заміну учасника справи та забезпечити право вивчити її та оскаржити при виявленні чергових фальсифікацій.
У судовому засіданні 12.12.2019 розглянувши подану заяву зупинення провадження у справі та постановлення ухвали про заміну учасника справи, суд зазначає, що зміна найменування товариства не свідчить про припинення суб`єкта господарювання як юридичної особи шляхом її реорганізації, з огляду на що зазначені обставини не можуть бути підставою для висновку про те, що такий суб`єкт є відмінним від відповідної юридичної особи та потребує заміни правонаступником, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України та винесення ухвали про заміну учасника справи.
Також, у судовому засіданні 12.12.2019 представник відповідача підтримав подану 21.10.2019 заяву про злочин та клопотання про вжиття заходів, в якій просить суд залишити позовну заяву без розгляду та повернути позивачу, а також винести окрему ухвалу та направити до правоохоронних органів матеріали по справі № 910/16360/17 та повідомив суд про спільний його розгляд з заявою поданою відповідачем 12.12.2019 про суспільно-небезпечний злочин, скоєний безпосередньо в суді з тяжкими наслідками для постраждалого та ознаки системної змови суду та позивача для незаконного і умисного приниження та насильницьких дій проти відповідача (постраждалого) з клопотанням-вимогою щодо проведення судово-медичної комісії, в якій відповідач просить суд залишити позов без розгляду згідно з пунктами 4,8,1,3 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, окремо вказати в рішенні, що жодного доказу наклепів проти відповідача позивачем суду не надано та призначити судову-медичну комісію для визначення суми збитків здоров`ю та лікування представника відповідача ОСОБА_7 , нанесених під час судового процесу по справі № 910/16360/17.
Розглянувши вказані заяви-клопотання, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки як встановлено судом вище, зміна найменування позивача не є реорганізацією юридичної особи та не потребує заміни сторони правонаступником, при цьому відповідачем не надано суду доказів на підтвердження перебування у провадженні цього чи іншого суду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, як і не надано доказів невиконання позивачем вимог суду, враховуючи що суд не витребовував у позивача докази.
Також, судом не виявлено підстав для постановлення окремої ухвали відносно позивача у даній справі.
Крім того, у поданій заяві 12.12.2019 про суспільно-небезпечний злочин відповідач також просив призначити судову-медичну комісію для визначення суми збитків здоров`ю та лікування представника відповідача ОСОБА_7 , нанесених під час судового процесу по справі № 910/16360/17.
Однак, суд зазначив, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено призначення судово-медичної комісії для визначення суми збитків здоров`ю та лікування представників сторін, а тому в цій частині клопотання також не підлягає задоволенню.
За таких обставин суд відмовив у задоволенні заяв від 21.10.2019 та від 12.12.2019 в яких відповідач, зокрема, просить суд залишити позов без розгляду, постановити окрему ухвалу та призначити судову-медичну комісію для визначення суми збитків здоров`ю та лікування представника відповідача ОСОБА_7 .
Також, у судовому засіданні 12.12.2019 представник відповідача підтримав подане 21.11.2019 клопотання-заяву, в якій просив суд закрити провадження у справі.
Розглянувши клопотання-заяву відповідача, в якій він просив суд закрити провадження у справі, судом не встановлено обставин, що є підставою для закриття провадження у даній справі, а відповідачем у поданому 21.11.2019 клопотанні-заяві не зазначено на підставі якого пункту ст. 231 Господарського процесуального кодексу України необхідно закрити провадження у справі, при цьому суд звернув увагу відповідача на норми процесуального законодавства, які передбачають чітке посилання на норму відповідної статті, яка регулює питання закриття провадження, у разі заявлення такого клопотання.
Крім того, у судовому засіданні 12.12.2019, дослідивши клопотання відповідача про призначення експертизи, враховуючи що відповідне клопотання про призначення експертизи вже було розглянуто судом та вдруге подане відповідачем під час розгляду справи по суті, клопотання-заяву відповідача про призначення експертизи суд залишив без розгляду.
Також, розглянувши подане відповідачем 04.09.2019 клопотання щодо направлення окремої ухвали до Служби безпеки України та Головного управління розвідки, Міністерства оборони України з усіма матеріалами, суд відмовив у його задоволенні, оскільки судом не виявлено підстав для постановлення окремої ухвали відносно позивача у даній справі.
Крім того, у судовому засіданні 12.12.2019 представником відповідача подано заяву про відвід судді, яка обґрунтована невиконанням та порушенням судом норм ст. 227 Господарського процесуального кодексу України та норм щодо винесення окремої ухвали, а також невжиттям заходів щодо недопуску відповідача до судового засідання, у зв`язку з чим представник відповідача просить відвести суддю Щербакова С.О. від розгляду справи № 910/16360/17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 заяву Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" про відвід судді Щербакова С.О. від розгляду справи №910/16360/17 визнано необґрунтованою. Заяву Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" про відвід судді Щербакова С.О. від розгляду справи №910/16360/17 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 (суддя Босий В.П.) в задоволенні заяви Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" про відвід судді Щербакова С.О. від розгляду справи №910/16360/17 відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2019 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.01.2019.
17.01.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду Благодійна організація "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" подала заяву про відвід судді, яка обґрунтована тим, що, на думку заявника, суддею Щербаковим С.О. у судовому засіданні, яке відбулося 12.12.2019 звинувачено представника відповідача ОСОБА_13. у ненависті до суду та судової системи, у зв`язку з чим представник відповідача просить відвести суддю Щербакова С.О. від розгляду справи № 910/16360/17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2020 заяву Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" про відвід судді від 17.01.2020 - залишено без розгляду.
23.01.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання-заяву про викриття в суді шахрайства позивача, в якій відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду та закрити провадження у справі за нововиявленими фактами відсутності предмету спору через штучно сформовані та нікчемні вимоги до Фонду.
У цьому судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання-заяву щодо залишення позовну без розгляду та закриття провадження у справі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання-заяви.
Розглянувши клопотання-заяву відповідача, суд відзначає наступне.
Відповідно ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Суд відзначає, що наразі справа розглядається по суті та відповідач не був позбавлений можливості протягом підготовчого провадження у даній справі подати відповідне клопотання, чого зроблено не було, враховуючи, що у даній справі було проведено 3 підготовчих засідання (10.07.2019, 04.09.2019 та 30.09.2019).
При цьому, суд зазначає, що відповідачем у своєму клопотанні не зазначено поважні причин неподання відповідного клопотання в підготовчому провадженні, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання-заяви щодо залишення позовну без розгляду та закриття провадження у справі з підстав викладених у клопотанні.
Також, у цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 23.01.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Як зазначає позивач, 05.01.2017 року на адресу Прем`єр-міністра України ОСОБА_10 та Президента України ОСОБА_5 надійшов лист (антикорупційний запит щодо вжиття превентивних антикорупційних заходів) №016011129\Р від Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" який містить інформацію наступного змісту, зокрема:
"... відношення ТОВ "Дельта Вилмар СНГ" ... до схвалення Одеською облдержадміністрацією будівництва причалу в морському порту "Южний" носить корупційний характер...".
Крім того, 15.02.2017 року відповідачем було надіслано на адресу Прем`єр-міністра України ОСОБА_10 лист (передсудова антикорупційна заява-вимога про заходи проти дискредитації України та припинення прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських інвесторів) №0170129711, в якому зазначено інформацію наступного змісту, зокрема: "... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" не було надано можливості для проведення перевірок щодо дотримання ними екологічних, санітарних, епідеміологічних норм та рівня забруднення моря та земельної ділянки, які використовуються ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" для виробництва, що разом є прямим доказом злочинної антидержавної діяльності...".
Також, 19.04.2017 року на адресу Прем`єр-міністра України ОСОБА_10 надійшов лист (заяву про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди", який містить інформацію наступного змісту, а саме: ….шахрайство російської компанії ТОВ "Дельта Вілмар СНГ", в м. Южний" … встановлено черговий знущальний факт нанесення збитків інтересам України. Так, з 2014 р. ... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45 га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) і за 4 роки жодних санкцій ... за анексію української землі російською компанією ТОВ "Дельта Вільмар СНГ" не відбулось";
13.06.2017 року відповідачем направлено лист (передсудова антикорупційна заява- запит про заходи проти дискредитації Президента України та припинення публічного прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських псевдоінвесторів) №0170354071\Р від 13.06.2017 адресований Президенту України ОСОБА_5, в якому відповідач зазначив інформацію відносно позивача, а саме щодо:
"... загроз регіону внаслідок діяльності ТОВ "Дельта Вілмар СНГ"..."
"... бандитизму ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" в Україні...",
"... контрабандистів та крадіїв держбюджету з ТОВ "Дельта Вілмар СНГ".
Отже, обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що поширена інформація є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" (перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна") та порушує особисті немайнові права позивача, оскільки відповідачем розповсюджено неправдиві та дискредитуючі відомості про спосіб ведення та результати господарської (підприємницької) діяльності позивача.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
У ст. 1 Закону України Про інформацію , під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Як визначено статтею 5 Закону України Про інформацію , кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частиною 1 статті 7 України Про інформацію визначено, що право на інформацію охороняється законом.
Згідно частини 2 наведеної статті, ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Разом з тим, статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно зі ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.
Як вказано у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Відповідно до статей 94, 277 Цивільного кодексу України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, як способу захисту ділової репутації юридичної особи, є сукупність таких обставин:
- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
- поширена інформація стосується певної юридичної особи, тобто позивача;
- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
При цьому, повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.
У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).
Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.
Згідно ч. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
У відповідності до положень ст. 34 ГК України, дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних із особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.
Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Згідно ч. 6 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі за № 910/16360/17 зазначив, що судам слід було встановити чи є особи, яким було адресовано вказані листи, компетентними для перевірки інформації, що містилася у них. Судами не надано належної відповіді на доводи позивача про те, що поширена відповідачем інформація є негативною, тобто такою, що сама по собі наносить шкоди репутації товариства і крім цього, без судового вироку обвинувачує його посадових осіб у здійсненні діянь відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України. Судам слід врахувати, що висловлювання в адресу юридичної особи, на кшталт "… бандитизму в Україні..." чи "... контрабандистів та крадіїв держбюджету …" у будь-якому разі сприймаються громадськістю та діловою спільнотою негативно, адже пов`язують таку особу із кримінальною (злочинною) діяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Таким чином, з урахуванням вказівок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 22.05.2019 у справі № 910/16360/17, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено судом вище, 05.01.2017 року на адресу Прем`єр-міністра України ОСОБА_10 та Президента України ОСОБА_5 надійшов лист (антикорупційний запит щодо вжиття превентивних антикорупційних заходів) №016011129\Р від Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" який містить інформацію наступного змісту, зокрема:
"... відношення ТОВ "Дельта Вилмар СНГ" ... до схвалення Одеською облдержадміністрацією будівництва причалу в морському порту "Южний" носить корупційний характер...".
Крім того, 15.02.2017 року відповідачем було надіслано на адресу Прем`єр-міністра України ОСОБА_10 лист (передсудова антикорупційна заява-вимога про заходи проти дискредитації України та припинення прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських інвесторів) №0170129711, в якому зазначено інформацію наступного змісту, зокрема: "... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" не було надано можливості для проведення перевірок щодо дотримання ними екологічних, санітарних, епідеміологічних норм та рівня забруднення моря та земельної ділянки, які використовуються ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" для виробництва, що разом є прямим доказом злочинної антидержавної діяльності...".
Також, 19.04.2017 року на адресу Прем`єр-міністра України ОСОБА_10 надійшов лист (заяву про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди", в який містить інформацію наступного змісту, а саме: ….шахрайство російської компанії ТОВ "Дельта Вілмар СНГ", в м. Южний" … встановлено черговий знущальний факт нанесення збитків інтересам України. Так, з 2014 р. ... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45 га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) і за 4 роки жодних санкцій ... за анексію української землі російською компанією ТОВ "Дельта Вільмар СНГ" не відбулось".
13.06.2017 року відповідачем направлено лист (передсудова антикорупційна заява- запит про заходи проти дискредитації Президента України та припинення публічного прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських псевдоінвесторів) №0170354071\Р від 13.06.2017 адресований Президенту України ОСОБА_5, в якому відповідач зазначив інформацію відносно позивача, а саме щодо:
"... загроз регіону внаслідок діяльності ТОВ "Дельта Вілмар СНГ"..."
"... бандитизму ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" в Україні...",
"... контрабандистів та крадіїв держбюджету з ТОВ "Дельта Вілмар СНГ".
Суд зазначає, що належним чином завірені копії звернень Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" були надіслані Секретаріатом Кабінету Міністрів України на виконання ухвали суду від 06 листопада 2017 року у даній справі.
Крім того, на виконання вказаної ухвали Господарського суду міста Києва Адміністрація Президента України повідомила суд про надходження двох листів з вихідними номерами № 016011129/Р від 05 січня 2017 року та № 0170354071/Р від 13 червня 2017 року, оригінали яких надіслано відповідно до Секретаріату Кабінету Міністрів України, як належного розпорядника запитуваної інформації та Генеральної прокуратури України для розгляду згідно з компетенцією.
Таким чином, оцінивши заперечення представників Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" щодо наявних у справі копій листів, їх змісту, підписів, авторства тощо, врахувавши надані представниками відповідача відзиви, пояснення, заяви, приймаючи до уваги отриману на виконання ухвали суду від 06.11.2017 від Секретаріату Кабінету Міністрів України та Адміністрації Президента України інформацію, суд, визнає доведеним факт направлення Благодійною організацією "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" листів зазначеного змісту з висловами щодо ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" на адресу Прем`єр-міністра України ОСОБА_10 та Президента України ОСОБА_5.
Так, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи встановлено, що відповідно до частини другої статті 47 1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд бере до уваги, що перелічені в позовній заяві вислови є частиною листів, а тому мають оцінюватись в контексті їх змісту.
Дослідивши інформацію, викладену у листах №016011129\Р від 05.01.2017, №0170129711\G від 15.02.2017, №017014388 від 19.04.2017 та №0170354071\Р від 13.06.2017, суд зазначає наступне.
Так, в абзаці другому листа "Антикорупційний запит щодо вжиття превентивних антикорупційних заходів" (від 05.01.2017 №016011129\Р) про надання інформації з посиланням на Закон України "Про доступ до публічної інформації" щодо антикорупційних заходів та кількості зайнятих працівників ОДА відповідач зазначає, що "за цими та рядом виявлених ознак відношення ТОВ "Дельта Вилмар СНГ" .. до схвалення Одеською облдержадміністрацією будівництва причалу в морському порту "Южний" носить корупційний характер і тому потребує проведення незалежної експертизи."
Проте, зазначений вислів, в контексті запиту, на переконання суду, не може бути витлумачений як такий, що містить фактичні дані, а є лише оціночним судженням запитувача інформації як аргумент на користь необхідності проведення незалежної антикорупційної експертизи.
В абзаці 7 листа "Передсудова антикорупційна заява-вимога про заходи проти дискредитації України та припинення прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських інвесторів" №0170129711від 15.02.2017 зазначено "... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" не було надано можливості для проведення перевірок щодо дотримання ними екологічних, санітарних, епідеміологічних норм та рівня забруднення моря та земельної ділянки, які використовуються ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" для виробництва, що разом є прямим доказом злочинної антидержавної діяльності...".
Наведена вище інформація також не може бути витлумачена судом як така, що містить фактичні дані, оскільки є лише оціночними судженнями запитувача інформації як аргумент у вимозі щодо проведення антикорупційної експертизи представниками відповідача.
В листі "Заява про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією" відповідачем зазначено: "В зв`язку з проведенням нами міжнародних антикорупційних заходів по захисту інтересів України від шахрайства російської компанії ТОВ "Дельта Вілмар СНГ", в м. Южний, встановлено черговий знущальний факт нанесення збитків інтересам України. ….за 4 роки жодних санкцій з боку ОДА та влади міста, аудиторської служби, ДФСУ, Мінекології за анексію української землі російською компанією ТОВ "Дельта Вільмар СНГ" не відбулось".
З огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, вставних слів) зазначені висловлювання не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані та, незважаючи на гучну назву, вказаний лист по суті є запитом на отримання інформації.
В листі "Передсудова антикорупційна заява-запит про заходи проти дискредитації Президента України та припинення публічного прислужництва чиновників Одеської ОДА фінансовим аферам російських псевдоінвесторів" № 0170354071/Р від 13.06.2017 (з вимогою вжити заходів захисту інтересів України та надати інформацію) вислови "... замість проведення публічної антикорупційної експертизи щодо загроз регіону внаслідок діяльності ТОВ "Дельта Вілмар СНГ"...", "... начальник транспортного департаменту Одеської ОДА офіційно інформує про сприяння бандитизму ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" в Україні та присвятив цілий великий лист хвалебному лизоблюдству контрабандистам та крадіям держбюджету з ТОВ "Дельта Вілмар СНГ", приймаючи до уваги мовно-стилістичні засоби викладу, також є оціночними судженнями (думка) запитувача інформації, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані.
Крім того суд звертає увагу на помилковість доводів позивача щодо покладення на відповідача тягаря доказування достовірності негативної інформації, оскільки встановлену ч. 3 ст. 277 ЦК України презумпцію, яка передбачала, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного, було виключено згідно із Законом України від 27.03.2014 № 1170-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Щодо тверджень позивача, що поширена відповідачем інформація є негативною, тобто такою, що сама по собі наносить шкоди репутації товариства і крім цього, без судового вироку обвинувачує його посадових осіб у здійсненні діянь відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, а також про те, що висловлювання в адресу юридичної особи, на кшталт "… бандитизму в Україні..." чи "... контрабандистів та крадіїв держбюджету …" у будь-якому разі сприймаються громадськістю та діловою спільнотою негативно, адже пов`язують таку особу із кримінальною (злочинною) діяльністю, суд зазначає, що зі змісту листів №016011129\Р від 05.01.2017, №0170129711\G від 15.02.2017, №017014388 від 19.04.2017 та №0170354071\Р від 13.06.2017 вбачається, що вони були адресовані Президенту ОСОБА_5 та Прем`єр-міністру України ОСОБА_10 та містять позначку особисто , тобто інформація викладена у листах не була розміщена у засобах масової інформація та/або доведена до невизначеного кола осіб, а адресована конкретним посадовим особам.
При цьому, відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Тобто, у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Суд зазначає, що у даному випадку листи №016011129\Р від 05.01.2017, №0170129711 від 15.02.2017, №017014388 від 19.04.2017 та №0170354071\Р від 13.06.2017 направлялися відповідачем на адресу Прем`єр-міністра України ОСОБА_10 та Президента України ОСОБА_5, проте Адміністрація Президента України не є органом компетентним щодо перевірки інформації, наведеної у листах відповідача щодо ТОВ "Дельта Вілмар СНД", у зв`язку з чим, як вбачається з листа Адміністрації Президента України № 27.11.2017 № 46-01/2607, оригінали листів № 016011129/Р від 05 січня 2017 року та № 0170354071/Р від 13 червня 2017 року було надіслано до Секретаріату Кабінету Міністрів України як належного розпорядника запитуваної інформації та Генеральної прокуратури України для розгляду згідно з компетенцією.
За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд зазначає, що вищезазначена оспорювана позивачем інформація не може вважатися такою, що порочить ділову репутацію позивача, оскільки в будь-якому випадку має місце реалізація відповідачем конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України на звернення до органів державної влади.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 727/5418/17 (провадження № 61-4388св18).
Отже, враховуючи, що поширена інформація не містить фактичних даних, які б можливо було перевірити або встановити, при цьому, не містить відомостей/даних, які б стверджували про те, що позивач порушив норми чинного законодавства, відповідно суд дійшов висновку, що поширені відомості є лише припущенням автора листів.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Так, позивачем в суді апеляційної інстанції було подано висновок експерта лінгвістичної експертизи № 056/91 від 07.03.2018, складений Державним підприємством Українське бюро лінгвістичних експертів , в якому надано відповіді на запитання позивача стосовного того чи містить інформація викладена у листах відповідача №016011129\Р від 05.01.2017, №0170129711 від 15.02.2017, №017014388 від 19.04.2017 та №0170354071\Р від 13.06.2017 негативну інформацію про позивача та чи виражено таку інформацію у формі фактичного твердження чи оціночого судження.
Тож, за результатами дослідження інформації викладеної у листах №016011129\Р від 05.01.2017, №0170129711\G від 15.02.2017, №017014388 від 19.04.2017 та №0170354071\Р від 13.06.2017 експерт дійшов висновку, що частина інформація містить негативну інформацію про позивача та носить як фактологічні твердження, так і оціночні судження (кожному листу надано оцінку окремо).
Проте, як зазначено судом вище, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами, тож, враховуючи викладене вище, суд не приймає до уваги висновок експерта № 056/91 від 07.03.2018, поданий позивачем в апеляційній інстанції, оскільки у даному випадку не є достатнім твердження що викладена у листах інформація містить негативні відомості про позивача, враховуючи що суд повинен оцінювати дії відповідача та, відповідно, наслідки направлення вказаних листів у сукупності, та у даному випадку судом не встановлено яким чином викладена у запитах, адресованих суб`єктам владних повноважень, інформація вплинула на ділову репутацію ТОВ "Дельта Вілмар СНД", порушила його права та інтереси. Отже, сам факт надсилання таких листів не може свідчити про те що внаслідок їх надсилання позивач зазнав будь-яких перешкод у здійсненні власної господарської діяльності та/або збитків.
Тож, в матеріалах справи відсутні докази наявності, так званих репутаційних втрат, чи інших доказів того, що поширені відомості перешкоджатимуть позивачу повно і своєчасно здійснювати немайнове право.
В той же час, щодо інформації, викладеної відповідачем у листі №017014388 від 19.04.2017 року, в частині: Так, з 2014 р. ... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45 га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) , суд з урахуванням вказівок Верховного Суду у постанові від 22.05.2019 у даній справі зазначає, що у матеріалах справи наявний Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, з якого вбачається, що земельна ділянка площою 0,45 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Южне, кадастровий номер 5111700000:02:006:0075 використовується позивачем на підставі договору оренди землі від 29.11.2009
Таким чином, інформація, розповсюджена відповідачем у листі №017014388 від 19.04.2017 року в частині: Так, з 2014 р. ... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45 га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) , не відповідає дійсності.
Так, у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Отже, відповідачем належними засобами доказування не доведено, що інформація Так, з 2014 р. ... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45 га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) є достовірною, тож висвітлена відповідачем інформація є висновком останнього, що не відповідає дійсності.
Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: - поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; - поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; - поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
З урахуванням викладеного, суд встановив, що інформація розповсюджена відповідачем у листі №017014388 від 19.04.2017 року адресованому Прем`єр-міністру України ОСОБА_10 в частині: Так, з 2014 р. ... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45 га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) , не відповідає дійсності , а відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження достовірності відображеної інформації за змістом, зазначеним вище.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оскільки відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку доведення, що поширена інформація у листі №017014388 від 19.04.2017 року адресованому Прем`єр-міністру України ОСОБА_10 в частині: Так, з 2014 р. ... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45 га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) є достовірною, враховуючи той факт, що позивач надав докази її недостовірності, а поширена інформація не є оціночним судженням, суд приходить до висновку, що інформація поширена у листі №017014388 від 19.04.2017 року адресованому Прем`єр-міністру України ОСОБА_10 в частині: Так, з 2014 р. ... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45 га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) не відповідає дійсності.
Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
У пунктах 24 і 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вказано, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
У позовній заяві позивач просить зобов`язати Благодійну організацію "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" спростувати протягом семи календарних днів з дня набрання законної сили рішення суду - недостовірну інформацію про товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" викладену в листі (заяві про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від 19.04.2017, адресованому Прем`єр-міністру України ОСОБА_10, а саме:
"...шахрайство російської компанії ТОВ "Дельта Вілмар СНГ", в м. Южний"
"...встановлено черговий знущальний факт нанесення збитків інтересам України.
Так, з 2014р.... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45га в центрі м.Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) і за 4 роки жодних санкцій ... за анексію української землі російською компанією ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" не відбулось", шляхом направлення листа на адресу Прем`єр-міністра України в якому буде спростовуватись недостовірна інформація, а також буде наводитись без будь-яких скорочень резолютивна частина рішення суду, в тій частині яка буде стосуватись листа (заяви про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від 19.04.2017 ;
Разом з тим, суд зазначає, що як вбачається з листа Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" №017014388 від 19.04.2017, останній був адресований Прем`єр-міністру України ОСОБА_10 (особисто, тобто такий лист адресований конкретній посадовій особі, в той же на момент винесення рішення у даній справі ОСОБА_10 не обіймає зазначену посаду, тож оскільки суд дійшов висновку, що розповсюджена відповідачем інформація у листі №017014388 від 19.04.2017 року в частині: Так, з 2014 р. ... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45 га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) є недостовірною, у даному випадку суд вважає за доцільне спростувати вказану інформацію шляхом зобов`язання Благодійну організацію "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" не пізніше семи календарних днів після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі № 910/16360/17 законної сили відкликати лист (заяву про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від 19.04.2017 адресований Прем`єр-міністру України у зв`язку з ухваленням Господарським судом міста Києва рішення від 23.01.2020 у справі № 910/16360/17, яким спростовано недостовірну інформацію, викладену у листі №017014388 від 19.04.2017 в частині …Так, з 2014 р.... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) .
Тож, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" задовольнити частково.
2. Визнати недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" інформацію, викладену Благодійною організацією "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" в листі (заяві про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від 19.04.2017, адресованому Прем`єр-міністру України ОСОБА_10, а саме: …Так, з 2014 р.... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) .
3. Зобов`язати Благодійну організацію "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" (03087, м. Київ, вул. Уманська, б. 31, корпус 2, ідентифікаційний код: 40019132) не пізніше семи календарних днів після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі № 910/16360/17 законної сили відкликати лист (заяву про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від 19.04.2017 адресований Прем`єр-міністру України у зв`язку з ухваленням Господарським судом міста Києва рішення від 23.01.2020 у справі № 910/16360/17, яким спростовано недостовірну інформацію, викладену у листі №017014388 від 19.04.2017 в частині …Так, з 2014 р.... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28) .
4. Стягнути з Благодійної організації "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" (03087, м. Київ, вул. Уманська, буд. 31, корп. 2, ідентифікаційний код - 39396997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Індустріальна, 6, ідентифікаційний код - 33268860) 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. - судового збору.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 03.02.2020.
Суддя Щербаков С.О.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2020 |
Оприлюднено | 05.02.2020 |
Номер документу | 87362836 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Щербаков С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні