Ухвала

від 02.03.2020 по справі 910/16360/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"02" березня 2020 р. Справа № 910/16360/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Благодійної організації Фонд Міжнародні антикорупційні суди

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2020

у справі №910/16360/17 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта Вілмар Україна"

до Благодійної організації Фонд Міжнародні антикорупційні суди

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №910/16360/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на недоторканість ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" інформацію, викладену Благодійною організацією "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" в листі (заяві про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від 19.04.2017, адресованому Прем`єр-міністру України В.Б. Гройсману, а саме: "…Так, з 2014 р.... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28)". Зобов`язано Благодійну організацію "Фонд "Міжнародні антикорупційні суди" (03087, м. Київ, вул. Уманська, б. 31, корпус 2, ідентифікаційний код: 40019132) не пізніше семи календарних днів після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №910/16360/17 законної сили відкликати лист (заяву про злочин та заходи проти самозахоплення української землі російською компанією) №017014388 від 19.04.2017 адресований Прем`єр-міністру України у зв`язку з ухваленням Господарським судом міста Києва рішення від 23.01.2020 у справі №910/16360/17, яким спростовано недостовірну інформацію, викладену у листі №017014388 від 19.04.2017 в частині "…Так, з 2014 р.... ТОВ "Дельта Вілмар СНГ" впроваджує схему в Україні - без жодного документу використовувати 0,45га в центрі м. Южний (Одесько-Миколаївське шосе 28)". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді Євсіков О.О., Корсак В.А.

Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору .

Частиною 2 статті 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 статті 4 названого Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог, судовий збір за подання скарги вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог.

Згідно з Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік", однин розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1 600,00 грн.

Отже, розмір судового збору, який мав сплатити скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, становить 4 800,00 грн. (1 600,00 х 2 (немайнові вимоги) х 150%).

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Благодійної організації Фонд Міжнародні антикорупційні суди , колегія суддів встановила, що скаржником не додано доказів сплати судового збіру за подання апеляційної скарги. Разом з тим скаржник просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.п. 21, 22 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п.п. 21, 22 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

- заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

- позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, отже посилання скаржника на п.п. 21, 22 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу звільнення від сплати судового збору є помилковим.

Крім того, відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, заявник у даній справі не відноситься Законом до осіб, яких суд може звільнити від сплати судового збору, а тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.

Більш того, обмеження не відповідає п. 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.

Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки скаржником не подано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому чинним законодавством порядку, апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 258 ГПК України, а відтак, підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, ч. 2 статті 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Благодійній організації Фонд Міжнародні антикорупційні суди у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Благодійної організації Фонд Міжнародні антикорупційні суди на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №910/16360/17 залишити без руху.

3. Запропонувати Благодійній організації Фонд Міжнародні антикорупційні суди протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 4 800,00 грн .

4. Попередити Благодійну організацію Фонд Міжнародні антикорупційні суди , що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

5. Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження до відома.

6. Відповідно до ч. 2 статті 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак