Рішення

від 04.02.2020 по справі 520/13696/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 лютого 2020 р. № 520/13696/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60177048 від 14.11.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем при прийнятті протиправно прийнято постанову ВП №60177048 від 14.11.2019 року про стягнення виконавчого збору з огляду на обставини того, що обов`язковою умовою стягнення виконавчого збору є фактичне виконання судового рішення, позивач, враховуючи положення Податкового кодексу України взагалі позбавлений можливості виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року.

Ухвалою суду від 13.01.2020 року заяву Головного управління ДФС у Харківській області про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду - задоволено; визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду Головного управління ДФС у Харківській області, відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду.

Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив, в якому останнім вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує. Також із посиланням на приписи ст. 27 Закону України Про виконавче провадження представником відповідача зазначено про винесення постанови ВП №60177048 від 14.11.2019 року про стягнення з боржника виконавчого збору. Крім того, зазначено, що боржником державному виконавцю не надано жодних документів на підтвердження обставин виконання судового рішення.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. У поданому до суду відзиві на позов просив, зокрема, розгляд справи здійснити без участі представника за поданими запереченнями та наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до п.10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Як передбачено приписами ч.3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Як встановлено під час судового розгляду справи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року у справі №2040/5470/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша європейська компанія" (код за ЄДРПОУ 39405679; 63013, м. Харків, вул. Шевченка, 24) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198; 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46 ) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено; скасовано рішення комісії ГУ ДФС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2018 р. № 636301/39405679 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 29.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано ГУ ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 29.11.2017 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Європейська компанія» за датою їх подання; стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46 м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша європейська компанія" (код за ЄДРПОУ 39405679; 63013, м. Харків, вул. Шевченка, 24) у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 по справі № 2040/5470/18 повернуто скаржнику.

В подальшому, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 по справі № 2040/5470/18.

Харківським окружним адміністративним судом 04.02.2019 року у зв`язку із набранням законної сили судовим рішенням позивачу було видано виконавчий лист по справі №2040/5470/18, зокрема, про зобов`язання ГУ ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 29.11.2017 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю Перша Європейська компанія за датою їх подання.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша європейська компанія" вказаний виконавчий лист було пред`явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 30.09.2019 року відкрито виконавче провадження №60177048.

При цьому, з наявної в матеріалах справи копії вказаної постанови вбачається зазначення про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16692 грн.

Матеріали справи свідчать, що 10.10.2019 за вих. № 28150/9/20-40-08-03-10, яким повідомлено, що ГУ ДФС у Харківській області не наділено обсягом повноважень який необхідний для вчинення дій, що були предметом позову.

Водночас, під час розгляду справи встановлено, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в рамках здійснення виконавчого провадження №60177048 14.11.2019 року прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої державним виконавцем відповідно до положень ст. 27 Закону України Про виконавче провадження постановлено стягнути з боржника Головного управління ДФС у Харківській області виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Зазначену постанову відповідачем відповідно до супровідного листа від 14.11.2019 року №15239 засобами поштового зв`язку направлено на адресу позивача.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Як передбачено положеннями ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як передбачено приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Положеннями ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до Закoну України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" мінімальна заробітна плата на 2019 рік у місячному розмірі: з 1 січня становила 4173 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що виконавчий збір що підлягає стягненню становить 16692,00 грн. (4 *4173,00 грн.).

Стосовно доводів представника позивача щодо неможливості стягнення виконавчого збору до фактичного виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 травня 2019 року по справі №296/2223/17, від 15 липня 2019 року по справі №805/1174/17-а.

Отже, суд вважає зазначені доводи представника позивача необґрунтованими та недоведеними.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про правомірність постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60177048 від 14.11.2019 року про стягнення виконавчого збору.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Харківській області.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26) про скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.