Постанова

від 22.04.2020 по справі 520/13696/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 р.Справа № 520/13696/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старосуда М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, по справі № 520/13696/19

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області (надалі по тексту позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просило суд:

- скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60177048 від 14.11.2019 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26) про скасування постанови відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на не відповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що обов`язковою умовою стягнення виконавчого збору є факт примусового виконання судового рішення, а також позивач зазначив, що враховуючи положення Податкового кодексу України він взагалі позбавлений можливості виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року через те, що відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних та розрахунків коригування ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто ДПС України, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року у справі №2040/5470/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша європейська компанія" (код за ЄДРПОУ 39405679; 63013, м. Харків, вул. Шевченка, 24) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198; 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46 ) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено; скасовано рішення комісії ГУ ДФС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2018 р. № 636301/39405679 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 29.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано ГУ ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 29.11.2017 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Європейська компанія" за датою їх подання; стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46 м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша європейська компанія" (код за ЄДРПОУ 39405679; 63013, м. Харків, вул. Шевченка, 24) у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 по справі № 2040/5470/18 повернуто скаржнику.

В подальшому, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 по справі № 2040/5470/18.

Харківським окружним адміністративним судом 04.02.2019 року у зв`язку із набранням законної сили судовим рішенням позивачу було видано виконавчий лист по справі №2040/5470/18, зокрема, про зобов`язання ГУ ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 29.11.2017 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Європейська компанія" за датою їх подання.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша європейська компанія" вказаний виконавчий лист було пред`явлено до виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 30.09.2019 року відкрито виконавче провадження №60177048.

При цьому, з наявної в матеріалах справи копії вказаної постанови вбачається зазначення про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16692 грн.

Листом від 10.10.2019 за вих. № 28150/9/20-40-08-03-10 ГУ ДФС у Харківській області повідомило Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області, що не наділено обсягом повноважень який необхідний для вчинення дій, що були предметом позову.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в рамках здійснення виконавчого провадження №60177048 14.11.2019 року прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої державним виконавцем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено стягнути з боржника Головного управління ДФС у Харківській області виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Зазначену постанову відповідачем відповідно до супровідного листа від 14.11.2019 року №15239 засобами поштового зв`язку направлено на адресу позивача.

Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваної постанови.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Як передбачено приписами ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до п.8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Отже, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання рішення, про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем виноситься постанова про стягнення виконавчого збору у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

З матеріалів справи слідує, що 30.09.2019 державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60177048 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 по справі № 2040/5470/18.

У вказаній постанові державний виконавець зазначив про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в рамках здійснення виконавчого провадження №60177048 14.11.2019 року прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої державним виконавцем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено стягнути з боржника Головного управління ДФС у Харківській області виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Відповідно до Закoну України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" мінімальна заробітна плата на 2019 рік у місячному розмірі: з 1 січня становила 4173 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оскаржуваної постанови про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. (4 *4173,00 грн.).

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 року, відмовлено в задоволенні позову ГУ ДФС у Харківській області про скасування постанови від 30.09.2019 року №ВП №60177048 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору.

Щодо доводів скаржника, що у відповідача не було підстав для стягнення з позивача оскаржуваною постановою виконавчого збору, оскільки в примусовому порядку судове рішення фактично не виконано колегія суддів зазначає наступне.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.

Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Наведеним спростовуються твердження позивача про те, що питання про стягнення з боржника виконавчого збору вирішується лише після виконання судового рішення.

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У свою чергу, згідно п. 9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Однак, рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2040/5470/18 станом на дату відкриття виконавчого провадження (30.09.2019) та після відкриття виконавчого провадження виконано не було.

Отже, у державного виконавця у спірних відносинах були відсутні підстави для звільнення позивача від сплати виконавчого збору, передбачені ч.9 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи, що судове рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження виконано не було, то у відповідача були законні підстави для стягнення з позивача виконавчого збору.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 16.05.2019 року по справі №296/2223/17, від 15.07.2019 року по справі №805/1174/17-а.

Посилання позивача на те, що виконавчий збір вираховується з фактично стягнутої суми в рамках виконавчого провадження, колегія суддів відхиляє, оскільки рішення суду по справі № 2040/5470/18 є немайновим, має зобов`язальний характер і не стосується стягнення сум з боржника, тому норми ч.2 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" до спірних відносин не застосовуються.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідачем протиправно стягнуто з позивача виконавчий збір, оскільки він взагалі позбавлений можливості виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 року через те, що приписами ПК України такий обов`язок покладений на ДПС України, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2019 року боржником у виконавчому провадженні №60177048 є Головне управління ДФС у Харківській області, а стягнення виконавчого збору є обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Отже, суд вважає зазначені доводи представника позивача необґрунтованими та недоведеними.

Посилання позивача на постанову Великої палати Верховного Суду від 11.03.2020 року по справі № 2540/3203/18, якою, на думку позивача, врегульовано спірні правовідносини, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки спір у цій справі виник у зв`язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа), між тим у даній справі постанова про стягнення виконавчого збору прийнята на стадії відкриття виконавчого провадження, а тому постановою Великої палати Верховного Суду від 11.03.2020 року по справі № 2540/3203/18 врегульовано інші ніж у даній справі правовідносини.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60177048 від 14.11.2019 року про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року по справі № 520/13696/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва М.І. Старосуд