Ухвала

від 24.06.2020 по справі 520/13696/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 червня 2020 року

Київ

справа №520/13696/19

адміністративне провадження №К/9901/14126/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, що є правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі №520/13696/19 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулося в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просило скасувати постанову відповідача ВП №60177048 від 14 листопада 2019 року.

Харківський окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 4 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року, відмовив у задоволенні позову.

У своїй касаційній скарзі Головне управління ДПС у Харківській області просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі №520/13696/19 та задовольнити позов .

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 22 квітня 2020 року. Разом з тим, скаржник подав касаційну скаргу 2 червня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Разом з цим, клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних підстав пропуску такого строку в матеріалах касаційної скарги відсутнє.

За таких обставин, Верховний Суд пропонує надати клопотання про поновлення строку касаційного оскарження із зазначенням підстав та наданням відповідних доказів (наприклад, копію конверта з апеляційного суду з відповідним штрих-кодовим ідентифікатором або копію розписки про отримання копії оскаржуваного судового рішення) , які б підтверджували поважність причин пропуску строку касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Всупереч вказаному, скаржник у касаційній скарзі не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), та не виклав відповідних обґрунтувань.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році суб`єктом владних повноважень щодо однієї немайнової вимоги.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (чинному на час звернення позивача до суду) станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн.

На підставі викладеного, Головне управління ДПС у Харківській області за подання касаційної скарги на рішення суду у спорі з однією вимогою немайнового характеру має сплатити 3 842 грн (1921 х 200%).

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ : 38004897;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету : 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу : "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, тому Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків шляхом подання до Верховного Суду: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, і наданням її копій з додатками відповідно до кількості учасників справи; 3) документа про сплату судового збору.

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, що є правонаступником Головного управління ДФС у Харківській області, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року у справі №520/13696/19 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови залишити без руху .

Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

М.М. Яковенко,

Судді Верховного Суду