Ухвала

від 03.02.2020 по справі 390/1485/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 лютого 2020 року

місто Київ

справа № 390/1485/18

провадження № 61-1698ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Кіровоградської області Томаз Вікторія Ігорівна, про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

І. 16 січня 2020 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення. Касаційна скарга також підписана як представником ОСОБА_3 .

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки до матеріалів касаційної скаргине додано довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Відповідно до частини третьої статті 131-2 Конституції України від 28 червня 1996 року виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Згідно із підпунктом одинадцятим пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року.

Враховуючи положення статті 131-2 Конституції України, підпункт 11 пункту 161 Розділу XV Перехідні положення Конституції України з 1 січня 2017 року, представництво у суді касаційної інстанції має здійснюватися виключно прокурорами або адвокатами.

Згідно із частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, до касаційної скарги має бути надано документ, який підтверджує повноваження особи, яка її підписала.

ІІ. У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки рішення суду апеляційної інстанції отримано представником 16 грудня 2019 року.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Аналіз касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження дають підстави для висновків, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, тому суд, на підставі частини другої статті 390 ЦПК України, поновлює його.

ІІІ. До касаційної скарги додано клопотання, в якому заявник просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що за подання касаційної скарги передбачена сплата судового збору у розмірі 1 409, 60 грн, що разом із сплаченим судовим збором у судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 1 762, 00 грн, перевищує 5 % розміру річного доходу за попередній календарний рік.

Такі доводи заявника щодо підстав відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги є помилковими, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:

а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Право на відстрочення або розстрочення судового збору має особа, яка звертається до суду відповідної інстанції, з урахуванням ставки судового збору, яка підлягає застосуванню на момент сплати судового збору за звернення до такої інстанції. Разом з цим, встановлюючи підстави для відстрочення або відстрочення сплати судового збору, не враховуються попередньо сплачені судові витрати.

Відповідно до наданих заявником відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, не можливо визначити, чи перевищує розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги 5 відсотків розміру річного доходу заявника, оскільки такі відомості не відображають інформацію про сукупний дохід за 2019 рік.

Закон України Про судовий збір є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає порядок і розмір справляння судового збору учасниками справи, а тому заявнику на підтвердження свого майнового стану та неможливості сплати судового збору у визначеному законом розмірі необхідно надати письмові докази, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, або інші підстави для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2019 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Кіровоградської області Томаз Вікторія Ігорівна, про визнання договору недійсним залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк до 03 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний